Рішення від 13.05.2025 по справі 910/461/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

13.05.2025Справа № 910/461/25Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/461/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц» до Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань не здійснив своєчасне погашення заборгованості за договором №4790 від 02.01.2020 надання представницьких послуг із забезпечення реалізації електронних квитків АСОП .

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №910/19944/20 стягнуто з відповідача на користь позивача борг за договором №4790 від 02.01.2020 у розмірі 1 125 086, 15 грн за період з липня 2020 року до жовтня 2020 року.

2.2. Судовими рішеннями у справі №910/19944/20 встановлено факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати послуг за актами:

- від 31.07.2020 на суму 259 272,50 грн з ПДВ, яка розрахована з урахуванням здійснення послуг з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу за липень 2020 року на суму 25 927 249,81 грн;

- від 31.08.2020 на суму 264 746,28 грн з ПДВ, яка розрахована з урахуванням здійснення послуг з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу за серпень 2020 року на суму 26 474 628,37 грн;

- від 30.09.2020 на суму 305 930,96 грн з ПДВ, яка розрахована з урахуванням здійснення послуг з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу за вересень 2020 року на суму 30 593 095,60 грн;

- від 31.10.2020 на суму 295 136,41 грн з ПДВ, яка розрахована з урахуванням здійснення послуг з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу за жовтень 2020 року на суму 29 513 640,90 грн.

2.3. Заборгованість було погашено КП ГІОЦ 13.12.2024 шляхом добровільного перерахування коштів, що підтверджується платіжною інструкцією №16 на суму 1 141 962, 44 грн з призначенням платежу про сплату боргу у розмірі 1 125 086, 15 грн та судових витрат у справі №910/19944/20.

2.4. Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначає, що відповідач допустив прострочення виконання своїх зобов`язань за договором щодо термінів оплати послуг за актами наданих послуг за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року включно.

2.5. Так, за розрахунками позивача, за актом липня 2020 року на суму 259 272,50 грн, такий акт підписаний 31.07.2020, а тому, відповідач є таким що прострочив оплату з 07.08.2020; за серпень 2020 року на суму 264 746,28 грн відповідач є таким що прострочив оплату з 02.11.2020 (дата відповіді на претензію №02- 2264 від 02.11.2020, оскільки акт не підписаний відповідачем); за вересень 2020 року на суму 305 930,96 грн відповідач є таким що прострочив оплату з 21.12.2020 (дата відповіді на претензію № 303-3834 від 21.12.2020, оскільки акт не підписаний відповідачем); за жовтень 2020 року на суму 295 136,41 грн відповідач є таким що прострочив оплату з 21.12.2020 (дата відповіді на претензію № 303-3834 від 21.12.2020, оскільки акт не підписаний відповідачем). При цьому, кінцевою датою прострочення позивач вважає 12.12.2024 (день, що передував дню сплаті боргу).

2.6. Разом з цим, поясненнями викладеними у позовній заяві вбачається, що розраховуючи ціну позову позивач здійснив нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу 1 125 129, 56 грн за період з 13.12.2021 по 12.12.2024, обмежившись нарахуваннями за три роки.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача 537 840,49 грн інфляційних втрат та 101 266,46 грн 3% річних.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 526, 530, 599, 611,625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо оплати вартості отриманих послуг у встановлені договором строки.

3.4. Під час розгляду справи позивачем подавалось клопотання про зупинення розгляду справи до закінчення розгляду КГС ВС касаційної скарги у справі №910/19944/20 та оприлюднення повного тексту постанови.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач заперечив проти позову, вказав що у справі № 910/19944/20 стягнуто 1 125 086,15 грн основного боргу, водночас, сума, з якої здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат (1 125 129, 56 грн), не відповідає стягнутій сумі; з 13.12.2021 по 12.12.2024, позивачем, як вбачається з розрахунку, включено до розрахунку 3% річних, інфляційних втрат січень 2021 року, тобто період, який знаходиться поза межами трирічного строку позовної давності, що є незаконним; зважаючи на викладені обставини, відповідач просить суд застосувати строки позовної давності до вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат за січень 2021 року, й відповідно, зменшити розмір позовних вимог; позивачем не надано у справу жодного посилання на джерело застосованих у розрахунку індексів інфляції за спірний період, що ставить під сумнів їх правомірність та вказує на необґрунтованість та недоведеність позивачем у справі вказаних індексів інфляції; як і у випадку з індексами інфляції, правомірність застосування таких формул у розрахунку 3% річних, позивачем також не обґрунтовано; стягнення з відповідача сум позовних вимог у значному розмірі 639 106, 95 грн, буде надмірним та невиправданим тягарем для відповідача, не відповідатиме принципам розумності, справедливості, пропорційності наслідкам правопорушення, дотримання розумного балансу між інтересами сторін; відповідач просить суд застосувати своє право на зменшення інфляційних втрат (нарахувань) та 3% річних, передбачене положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 та ч. 2 ст. 233 ГК України, та обмежити їх символічною сумою 1,00 грн.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня вручення ухвали.

5.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення суду касаційної інстанції у справі № 910/19944/20.

5.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 поновлено провадження у справі, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи на стадії підготовчого провадження, яке триватиме до 16.04.2025.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи були порушені відповідачем обов`язки за договором? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач протилежне.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ УКЛАДЕНОГО ДОГОВОРУ ТА СТЯГНЕННЯ 3% РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ.

7.1. Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

7.2. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

7.3. Правові відносини між сторонами виникли за договором №4790 від 02.01.2020 надання представницьких послуг із забезпечення реалізації електронних квитків АСОП, укладеним шляхом подання заяви від 02.01.2020 про намір укласти договір (далі договір).

7.4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №910/19944/20 стягнуто з відповідача на користь позивача борг за договором у розмірі 1 125 086, 15 грн за період з липня 2020 року до жовтня 2020 року.

7.5. Встановлено, що на виконання умов договору позивачем в період липень - жовтень 2020 року було надано, а відповідачем як замовником прийнято послуги з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу на загальну суму 1 125 086,15 грн., на підтвердження чого позивачем надано копії актів приймання - передачі наданих послуг до договору, а саме (1) від 31.07.2020 на суму 259 272,50 грн з ПДВ, яка розрахована з урахуванням здійснення послуг з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу за липень 2020 року на суму 25 927 249,81 грн (2) від 31.08.2020 на суму 264 746,28 грн з ПДВ, яка розрахована з урахуванням здійснення послуг з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу за серпень 2020 року на суму 26 474 628,37 грн (3) від 30.09.2020 на суму 305 930,96 грн з ПДВ, яка розрахована з урахуванням здійснення послуг з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу за вересень 2020 року на суму 30 593 095,60 грн (4) від 31.10.2020 на суму 295 136,41 грн з ПДВ, яка розрахована з урахуванням здійснення послуг з продажу разових електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу за вересень 2020 року на суму 29 513 640,90 грн.

7.6. Також, судами встановлено, що акт приймання - передачі наданих послуг від 31.07.2020 за липень 2020 року підписано обома сторонами договору без зауважень, та, як вбачається зі змісту останнього, будь-які заперечення щодо повного та належного надання послуг з боку замовника відсутні. В свою чергу, акти приймання - передачі наданих послуг за серпень - жовтень 2020 року, копії яких наявні в матеріалах справи, підписані в односторонньому порядку позивачем та, як зазначено в позовній заяві, були направлені на адресу КП «ГІОЦ» для погодження та підписання. Факт отримання вказаних документів відповідачем не заперечується.

7.7. Під час розгляду справи №910/19944/20 відповідачем 13.12.2024 здійснено оплату основної заборгованості у розмірі 1 125 086, 15 грн.

7.8. Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

7.9. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.

7.10. Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

7.11. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Вказану правову позицію викладено у постанові від 03.07.2018 Великої палати Верховного Суду по справі №917/1345/17.

7.12. Отже, наявність грошового зобов`язання відповідача по сплаті позивачу вартості отриманої послуги на загальну суму 1 125 086,15 грн за період липня - жовтня 2020 року включно за договором підтверджується рішеннями судів у справі №910/19944/20 та повторного доведення не потребує.

7.13. Водночас незважаючи на встановлений факт зобов`язання відповідача зі сплати послуг в межах справи №910/19944/20 достеменно не встановлено дату, з якої відповідач є таким що прострочив виконання зобов`язань щодо кожного акту за липень-жовтень 2020 року окремо.

7.14. В п.1 додатку №2 до договору вартість наданих агентом послуг встановлюється в розмірі 1% від ціни продажу разового електронного квитка, суми поповнення транспортного ресурсу здійсненого пасажиром з використанням АСОП та оплачується КП ГІОЦ щомісячно в порядку встановленому цим Договором. За результатами наданих послуг агент до 3 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, оформляє та передає на підписання КП ГІОЦ два примірники акту приймання-передачі а КП ГІОЦ впродовж 5-ти робочих днів підписує акт, або надсилає мотивовану відмову від прийняття послуг (п.2.3 додатку №2 до договору). У випадку не підписання КП ГІОЦ актів у встановлені строки, вважається, що послуги агента прийняті без зауважень (п. 6 додатку № 2). Розрахунки з агентом здійснюються протягом 5-ти банківських днів з дати підписання акта.

7.15. Акт за липень 2020 року підписаний 31.07.2020, отже у строк до 07.08.2020 включно (протягом 5 банківських днів) мала бути проведена оплата. Прострочення в оплаті за актом виникло з 08.08.2020.

7.16. Інші акти за серпень - жовтень 2020 не підписані відповідачем. При визначенні строку прострочення оплати за вказаними актами суд бере до уваги наданий позивачем порядок розрахунку початку строку прострочення оплати - датування відповідей на претензії (№02- 2264 від 02.11.2020 та № 303-3834 від 21.12.2020). Відповідач проти отримання актів не заперечив, і про що було встановлено у межах справи №910/19944/20. Обґрунтованого контррозрахунку порядку прострочення оплати відповідач в матеріали справи не надав, доводів позивача не спростував.

7.17. Таким чином відповідач є таким що прострочив оплату за актом серпня 2020 року з 02.11.2020; за актом вересня 2020 року з 21.12.2020; за актом жовтня 2020 року з 21.12.2020.

7.18. Статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

7.19. Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

7.20. Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

7.21. Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

7.22. Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

7.23. Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

7.24. Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

7.25. Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

7.26. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

7.27. Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17).

7.28. Таким чином, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

7.29. Відтак, у розумінні положень ч.2 ст.625 ЦК України позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

7.30. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

7.31. За встановлених обставин справи та дат прострочення обов`язку відповідача зі сплати послуг, оплату послуг відповідачем 13.12.2024, наявні підстави для застосування ст. 625 ЦК України.

7.32. Кінцевий розрахунок позивач здійснює за період 13.12.2021- 12.12.2024 із загальної суми прострочення 1 125 129,56 грн.

7.33. Проте, суд, здійснюючи перевірку розрахунку нарахувань в порядку ст. 625 ЦК України, бере до уваги встановлену в межах справи №910/19944/20 суму боргу - 1 125 086,15 грн, що стосується спірного періоду та становить преюдицію.

7.34. Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат в інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон", зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 ГПК України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з відповідача 537 819,73 грн інфляційних втрат за період з грудня 2021 року по листопад 2024 року та 101 262,55 грн 3% річних за період з 13.12.2021- 12.12.2024, які нараховані на суму боргу 1 125 086,15 грн.

7.35. Здійснення розрахунків за допомогою інструменту "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон" є усталеною практикою, з чим погоджується в тому числі Верховний Суд (постанови від 05.06.2024 у справі №921/403/22, від 05.12.2023 у справі №921/481/22, від 19.09.2019 у справі №905/106/19).

7.36. У задоволенні решти вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд відмовляє.

7.37. Щодо заявленої відповідачем у відзиві на позов заяви про застосування строків позовної давності, то суд зазначає таке.

7.38. Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

7.39. За змістом ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

7.40. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

7.41. Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

7.42. Загальний строк позовної давності щодо позовних вимог про стягнення основного боргу, відсотків річних та інфляційних збитків починає свій перебіг щонайменше з 08.08.2020 (перший спірний акт за липень 2020 року) та закінчується 08.08.2023.

7.43. Проте, відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

7.44. Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", на території України запроваджено карантин на період з 12 березня 2020 року. У подальшому строк карантину неодноразово продовжувався і діяв до 30.06.2023.

7.45. Одночасно, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022 Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 19 такого змісту: "у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. ст. 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.".

7.46. Законом України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" № 3450-IX від 08.11.2023 п.19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в такій редакції: "у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

7.47. З урахуванням вище викладеного, станом на час подання позовної заяви (15.01.2025) строк позовної давності не закінчився, а звернення позивача з позовом про стягнення 3% річних та інфляційних втрат відбулось у межах позовної давності. Відтак, заява відповідача про застосування строку позовної давності до вимог позивача задоволенню не підлягає.

7.48. Відповідач просить зменшити на всю заявлену в позові суму розмір трьох відсотків річних та інфляційних втрат та посилається на ст. 551 ЦК України. Дана норма визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Однак, кошти, заявлені до стягнення у даному спорі, не є неустойкою, що унеможливлює застосування ст. 551 ЦК України при вирішенні питання про їх стягнення.

7.49. Крім того, вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу і є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити такі інтереси.

7.50. За наведених обставин, у задоволенні клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат до 1,00 грн суд відмовляє.

8. СУДОВІ ВИТРАТИ.

8.1. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно, за подання позовної заяви в електронному вигляді, витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 668, 98 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, в решті (0, 29 грн) залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (02192, місто Київ, вулиця Космічна, будинок 12-А, код ЄДРПОУ 04013755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц» (65014, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Єврейська, будинок 2 А, код ЄДРПОУ 30587514) 537 819,73 грн інфляційних втрат, 101 262,55 грн 3% річних та 7 668, 98 грн судового збору.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.05.2025.

Суддя Ігор Курдельчук