Рішення від 13.05.2025 по справі 910/14207/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.05.2025Справа № 910/14207/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автоекспрес»

до приватного підприємства «Укрпалетсистем»

про стягнення 264446,73 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Автоекспрес» з позовом до приватного підприємства «Укрпалетсистем» (відповідача-1) про стягнення 264446,73 грн та до акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (відповідача-2) про стягнення 160000,00 грн.

Позивач подав заяву про залишення позову до акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» без розгляду в порядку п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Суд своєю ухвалою від 17.04.2025 залишив без розгляду позов товариства з обмеженою відповідальністю «Автоекспрес» до акціонерного товариства «Страхова група «ТАС».

17 квітня 2025 року суд ухвалив рішення про стягнення з приватного підприємства «Укрпалетсистем» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автоекспрес» 264446,73 грн, 3966,70 грн судового збору.

Під час ухвалення рішення не було вирішено питання про розподіл 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених товариством з обмеженою відповідальністю «Автоекспрес».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоекспрес» звернулося з заявою про ухвалення додаткового рішення.

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару із складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/1964/21 від 16.11.2022).

На підтвердження понесених витрат позивач долучив до матеріалів справи:

- копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2024, у пункті 2.3 якого сторони встановили, що гонорар адвоката становить 20000,00 грн, тобто позивач погодив розмір винагороди адвоката у фіксованому розмірі (незалежно від фактичного обсягу наданих послуг, конкретних дій адвоката та/або витраченого ними часу);

- ордер;

- свідоцтво.

Враховуючи, що позивач подав належні докази понесення 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а відповідач не довів неспівмірність цих витрат, суд дійшов висновку про задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Автоекспрес».

Стягнути з приватного підприємства «Укрпалетсистем» (вул. Березюка, 15, село Ушомир, Коростенський район, Житомирська область, 11571, код 32285225) на користь товариства з товариство з обмеженою відповідальністю «Автоекспрес» (вул. Громадська, 60, м. Чернігів, 14037, код 32284389) 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун