Ухвала

від 12.05.2025 по справі 916/637/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/637/25Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за вх.суду№2-722/25 від 09.05.2025р. по справі №916/637/25

За позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до відповідачів: 1. Споживчого товариства "СУЗІР`Я БУДОВА" (65012, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25, код ЄДРПОУ 40355181); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-СИСТЕМА" (65012, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25, код ЄДРПОУ 32866376)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Споживчого товариства СУЗІР`Я ПЛЮС (65048, Одеська обл., місто Одеса, вул. Осипова, буд. 25); Міністерства оборони України (03168, Україна, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6); Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (65063, Одеська обл., м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18).

про визнання додаткової угоди недійсною.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглядається справа №916/637/25 за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства "СУЗІР`Я БУДОВА" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-СИСТЕМА" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Споживчого товариства СУЗІР`Я ПЛЮС, Міністерства оборони України, Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання додаткової угоди недійсною.

09.05.2025р. за вх. №2-7222/25 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким фізичним та/або юридичним особам у будь-який спосіб передавати права, відчужувати права, вчиняти реєстраційні дії, щодо об`єктів, які є предметом Договорів асоційованого членства в споживчому товаристві, а саме:

- машиномісце, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , відмітка: - 4.800, номер машиномісця: 252а, згідно Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №252а/М від 06 березня 2018 року (ідентифікатор об`єкту будівництва до присвоєння адреси: 01.3074881.4645379.20240711.83.0000.51# діючий/Будинок Житловий будинок №4, м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21 за адресою Одеська обл., Одеський район, Одеська територіальна громада, кадастровий номер 5110137500:44:001:0057);

- машиномісце, яке розташоване за адресою: Україна, Одеська область, Одеський район, м. Одеса, проспект Лесі Українки, 19-Г, відмітка: - 4.800, номер машиномісця: 237а, згідно Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №237а/М від 06 березня 2018 року (ідентифікатор об`єкту будівництва до присвоєння адреси: 01.3074881.4645379.20240711.83.0000.51# діючий/Будинок Житловий будинок №4, м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21 за адресою Одеська обл., Одеський район, Одеська територіальна громада, кадастровий номер 5110137500:44:001:0057);

- двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа квартири: 70,1 кв.м., кількість кімнат: 2 (дві), згідно Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/49 від 06 березня 2018 року(ідентифікатор об`єкту будівництва до присвоєння адреси: 01.3074881.4645379.20240711.83.0000.51# діючий/Будинок Житловий будинок АДРЕСА_4 за адресою Одеська обл., Одеський район, Одеська територіальна громада, кадастровий номер 5110137500:44:001:0057);

- нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: Україна, Одеська область, Одеський район, м. Одеса, проспект Лесі Українки, 19-Г, секція: 4, поверх: 4, номер нежитлового приміщення: 4к, згідно Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/4к-К від 28 вересня 2018 року (ідентифікатор об`єкту будівництва до присвоєння адреси: 01.3074881.4645379.20240711.83.0000.51# діючий/Будинок Житловий будинок АДРЕСА_4 за адресою Одеська обл., Одеський район, Одеська територіальна громада, кадастровий номер 5110137500:44:001:0057).

Так, обґрунтовуючи подану заяву, заявник вказує, що між Споживчим товариством «СУЗІР`Я БУДОВА» та громадянином України ОСОБА_1 було укладено Договори асоційованого членства в споживчому товаристві № 252а/М, № 237а/М, №4/49 від 06.03.2019, та № 4/4к-К від 28.09.2018. Споживчим товариством «СУЗІР`Я БУДОВА» взятих на себе зобов`язань щодо передачі Капцову Вадиму Миколайовичу нерухомого майна на виконання умов Договорів асоційованого членства в споживчому товаристві не виконано.

Поряд з цим, Договір про спільну діяльність №1/Г-19 від 29.08.2016 року, який був укладений між Відповідачами, з метою будівництва групи житлових будинків за адресою: АДРЕСА_5 , розірвано на підставі Додаткової угоди №4 від 25.01.2024 року та у зв`язку з розірванням Договору про спільну діяльність №1/Г-19 від 29.08.2016 року та на виконання Додаткової угоди №4 від 25.01.2024 року СТ «Сузір`я Будова» передало ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», з яким був укладений Договір про спільну діяльність №1/Г-19, відповідно до Акту №1 прийому-передачі будівельно-монтажних робіт до Договору про спільну діяльність №1/Г-19 від 29.08.2016 року по об`єкту «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення площею 32 862,1 м2 за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21, І черга будівництва (ІV та V пускові комплекси)» від 01.03.2024 року.

01 березня 2024 року між споживчим товариством «СУЗІР`Я БУДОВА» та ТОВ «УВГП-Система» укладено Додаткову угоду №5, відповідно до якої ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» зобов`язується до 01 вересня 2024 року відшкодувати Споживчому товариству «СУЗІР`Я БУДОВА» вартість виконаних робіт.

Заявник вказує, що укладання Товариством з обмеженою відповідальністю «УВГП-СИСТЕМА» та Споживчим товариство «СУЗІР`Я БУДОВА» додаткової угоди №4 до Договору про спільну діяльність №1/Г-19 від 25 січня 2024 року, недійсність якої яка є предметом розгляду дійсної справи, позбавили право Капцова Вадима Миколайовича отримати у власність нерухомість, згідно Договорів асоційованого членства у споживчому товаристві, за яку ним було сплачено кошти у повному обсязі.

Як вказує заявник, з що на офіційному сайті компанії Будова https://budova.ua/ua/, міститься оголошення «Відновлення будівництва 4-го дому та паркінгу ЖК «Чотири сезони» та з зазначеного оголошення вбачається наступне: «З 1-го березня на будмайданчику 4-го будинку та паркінгу знов кипить робота. Після вимушеної перерви будівництво відновлено. Завершення будівельних робіт заплановано на жовтень 2024 року, після чого розпочнеться здача в експлуатацію. Результатом тривалих перемовин з Міністерством оборони, якому належить земельна ділянка на проспекті Гагаріна,19-21 та яке виступає замовником будівництва, стала можливість завершити та здати 4-й будинок та паркінг. Передбачені судом додаткові квартири будуть виділятися військовим поступово після здачі 4-го дому та паркінгу в експлуатацію. Також в результаті перемовин з Міноборони всі учасники процесу будівництва домовились про перепідписання угод та договорів із зазначенням оновлених строків та умов. Право добудування 4-го дому та паркінгу ЖК «Чотири 4 сезони» перейшло СТ «Сузір`я Плюс». Для можливості отримати квадратні метри на Гагаріна 19-21, інвестори мають переукласти Договір та вступити до нового споживчого товариства».

Крім того, 04 березня 2025 з офіційного телеграм каналу «Будова» (https://t.me/budovaofficial/284), як зазначає заявник йому стало відомо про те, що « 4-му будинку ЖК «Чотири сезони» офіційно присвоєно адресу, що дає змогу вже найближчим часом отримати документи на право власності» та як вбачається з відповіді Приморської районної державної адміністрації №01-13/141/1вих., на адвокатський запит від 05.03.2025р. відповідно до системи автоматизації діловодства та електронного документообігу Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради прийнято розпорядження від 03.03.2025 року №107 «Про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна: Україна, Одеська область, Одеський район, місто Одеса, проспект Лесі Українки, 19-Г», яким присвоєно адресу житловому будинку, який раніше мав будівельну адресу: АДРЕСА_2 , І черга будівництва (IV пусковий комплекс).

Отже, на переконання заявника існує реальна можливість, що права ОСОБА_1 на об`єкти нерухомості які є предметом Договорів асоційованого членства в споживчому товаристві можуть бути передані третім особам, в тому числі Міністерству оборони України, Південному управлінні капітального будівництва Міністерства оборони України, третім особам, для подальшої передачі зазначених вище об`єктів та реєстрації прав власності. Заявник зазначає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача, що може призвести до порушення його прав як інвестора на об`єкти нерухомості, оскільки є можливість у будь-який час передати права на об`єкти, які є у ОСОБА_1 , третім особам.

Заявник звертає увагу суду, що у разі задоволення позовних вимог, до Споживного товариства «СУЗІР`Я БУДОВА» повернуться обов`язки виконання укладених з ОСОБА_1 Договорів асоційованого членства у споживчому товаристві щодо передачі йому прав на об`єкти, які визначені у Договорах асоційованого членства в споживчому товаристві, а у разі передачі прав ОСОБА_1 третім особам зазначена обставина може призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за вх.суду№2-722/25 від 09.05.2025р. про забезпечення позову та дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про задоволення такої заяви з таких підстав:

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

При вжитті таких заходів суд повинен з`ясувати наявність зв`язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 року у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч. 2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарським процесуальним кодексом України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При цьому, суд зазначає, що підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії, було зазначено що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так предметом заявлених ОСОБА_1 позовних вимог є вимога про визнання недійсною Додаткової угоди №4 від 25.01.2024 року до Договору про спільну діяльність №1/Г-19, яка була укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «УВГП-СИСТЕМА» та Споживчим товариством «СУЗІР`Я БУДОВА» та за наслідками укладання якої право добудування 4-го дому та паркінгу ЖК «Чотири сезони» Споживчим товариством «СУЗІР`Я БУДОВА» з яким у позивача укладено Договори асоційованого членства в споживчому товаристві є припиненим, правові підстави для добудування 4-го дому та паркінгу ЖК «Чотири сезони» у останнього відсутні.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2018р. по справі №910/1040/18 дійшов висновку, що у випадку звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а не підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав.

Враховуючи звернення ОСОБА_1 до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, судом має бути досліджено питання наявності обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. При цьому, суду також необхідно встановити чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Суд зазначає, що оскільки предметом позову у даній справі є, як вимоги немайнового характеру в цьому випадку має досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 року у справі № 911/1551/18.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог щодо забезпечення позову, суд зазначає, що у даному випадку невжиття визначених заявником заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у даній справі та ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, подавши позов у цій справі, оскільки існують ризики, що до моменту ухвалення рішення об`єкти нерухомого майна, які є предметом Договорів асоційованого членства у споживчому товаристві укладених з відповідачем 1, право добудови яких відповідно до Додатковї угоди №4 від 25.01.2024 року визнання недійсної якої є предметом розгляду дійсної справи у відповідача 1 було припинено, та враховуючи інформацію щодо відновлення будівництва та офіційного присвоєння « 4-му будинку ЖК «Чотири сезони» адреси, можуть бути передані третім особам.

При цьому суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову судом не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Здійснивши на основі співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду, встановивши існування обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення у разі задоволення позову або ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку, що обрані позивачем заходи забезпечення позову безпосередньо стосуються предмета позову, є обґрунтованим та співмірними.

Крім того, вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди заявнику.

Суд наголошує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

При цьому, судом враховано правову позицію, викладену у рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України: "З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову" (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Враховуючи, що застосування зустрічного забезпечення позову відповідно до ч.1 ст. 141 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, господарський суд не вбачає на даний час підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, на даний час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків інших учасників у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову. При цьому, господарський суд роз`яснює учасникам справи про можливість подання до суду відповідного клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 ГПК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення заяви Капцова Вадима Миколайовича від 09.05.2025р. за вх.№2-722/25 про забезпечення позову у справі №916/637/25 та про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на тимчасове збереження поточного стану правовідносин та статусу учасників правовідносин з метою унеможливлення його зміни під час розгляду спору.

Керуючись статтями 136-138, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Капцова Вадима Миколайовича про забезпечення позову за вх.суду№2-722/25 від 09.05.2025р. по справі №916/637/25 задовольнити.

2. Заборонити будь-яким фізичним та/або юридичним особам у будь-який спосіб передавати права, відчужувати права, вчиняти реєстраційні дії, щодо об`єктів, які є предметом Договорів асоційованого членства в споживчому товаристві, а саме:

- машиномісце, яке розташоване за адресою: Україна, Одеська область, Одеський район, м. Одеса, проспект Лесі Українки, 19-Г, відмітка: - 4.800, номер машиномісця: 252а, згідно Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №252а/М від 06 березня 2018 року (ідентифікатор об`єкту будівництва до присвоєння адреси: 01.3074881.4645379.20240711.83.0000.51# діючий/Будинок «Житловий будинок №4, м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21» за адресою Одеська обл., Одеський район, Одеська територіальна громада, кадастровий номер 5110137500:44:001:0057);

- машиномісце, яке розташоване за адресою: Україна, Одеська область, Одеський район, м. Одеса, проспект Лесі Українки, 19-Г, відмітка: - 4.800, номер машиномісця: 237а, згідно Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №237а/М від 06 березня 2018 року (ідентифікатор об`єкту будівництва до присвоєння адреси: 01.3074881.4645379.20240711.83.0000.51# діючий/Будинок «Житловий будинок №4, м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21» за адресою Одеська обл., Одеський район, Одеська територіальна громада, кадастровий номер 5110137500:44:001:0057);

- двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: Україна, Одеська область, Одеський район, м. Одеса, проспект Лесі Українки, 19-Г, секція: 4, поверх:4, номер квартири: 49, загальна площа квартири: 70,1 кв.м., кількість кімнат: 2 (дві), згідно Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/49 від 06 березня 2018 року (ідентифікатор об`єкту будівництва до присвоєння адреси: 01.3074881.4645379.20240711.83.0000.51# діючий/Будинок «Житловий будинок №4, м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21» за адресою Одеська обл., Одеський район, Одеська територіальна громада, кадастровий номер 5110137500:44:001:0057);

- нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: Україна, Одеська область, Одеський район, м. Одеса, проспект Лесі Українки, 19-Г, секція: 4, поверх: 4, номер нежитлового приміщення: 4к, згідно Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/4к-К від 28 вересня 2018 року (ідентифікатор об`єкту будівництва до присвоєння адреси: 01.3074881.4645379.20240711.83.0000.51# діючий/Будинок «Житловий будинок №4, м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21» за адресою Одеська обл., Одеський район, Одеська територіальна громада, кадастровий номер 5110137500:44:001:0057)

Стягувачем за цією ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

Боржникам за цією ухвалою є: Споживче товариство "СУЗІР`Я БУДОВА" (65012, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25, код ЄДРПОУ 40355181); Споживче товариство СУЗІР`Я ПЛЮС (65048, Одеська обл., місто Одеса, вул. Осипова, буд. 25, код ЄДРПОУ 45159936); Товариство з обмеженою відповідальністю "УВГП-СИСТЕМА" (65012, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25, код ЄДРПОУ 32866376)

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Суддя Погребна Катерина Федорівна