Ухвала

від 12.05.2025 по справі 924/244/25

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"12" травня 2025 р. Справа №924/244/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом виконувача обов`язків керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Ресурсгруп"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 180029,83 грн

за участю:

прокурора Ленчика В.М.

представників сторін:

позивача не з`явився

відповідача Зайцева А.М.

Ухвала постановляється 12.05.2025, оскільки підготовче засідання 09.04.2025 відкладалось на 28.04.2025, 12.05.2025.

встановив: виконувач обов`язків керівника Волочиської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Наркевицької селищної ради з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Ресурсгруп", в якому просить визнати недійсними додаткові угоди №1 від 30.01.2023, №6 від 04.09.2023, №7 від 12.10.2023 до договору постачання електричної енергії споживачу №ФПК-НСР-2023-10 від 02.01.2023 як такі, що укладені з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та стягнути безпідставно набуте майно (кошти) в сумі 180029,83 грн у відповідності до 1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.03.2025, зокрема, зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.04.2025.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на укладення сторонами додаткових угод №№ 1, 6, 7 до договору №ФПК-НСР-2023-10 від 02.01.2023 з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, необґрунтованістю та непідтвердженням наявності підстав для підвищення цін за одиницю товару.

З приводу недійсності додаткової угоди №1 від 30.01.2023, якою було піднято тарифи на послуги з розподілу електроенергії та тарифи на послуги з передачі електроенергії на підставі постанов НКРЕКП №№1811, 1788 від 21.12.2022, зазначає, що про підняття тарифів відповідно до наведених постанов сторонам було відомо до укладення договору від 02.01.2023, що відповідно було врахувати при формуванні цін під час підписання договору.

Щодо недійсності додаткової угоди №6 від 04.09.2023, якою збільшено з 18.09.2023 ціну за одиницю товару на 12,48 % в зв`язку із коливанням цін на ринку, акцентує увагу на недотриманні при її укладенні вимог про збільшення ціни товару не більше ніж на 10% як це встановлено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Зазначає, що Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт, послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 №1178 (далі Особливості) не встановлюють іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого законом. Разом з тим стверджує про суперечливість інформації яка міститься в довідці Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/1087 від 10.10.2023, яка стала підставою для укладення додаткової угоди, та довідки ХТПП №22-05/663 від 12.06.2024, отриманої на запит Волочиської окружної прокуратури, щодо процентного збільшення ціни товару за однаковий період часу. Також звертає увагу, що аналогічні порушення законодавства були допущені при укладенні додаткової угоди №7 від 12.10.2023. Водночас зауважує на тому, що оспорюваними додатковими угодами №№ 6, 7 ціну за одиницю товару збільшено на 23,3%.

З врахуванням наведеного та положень ст.ст. 526, 530, 629,655, 1212 ЦК України зазначає про стягнення 180029,83 грн як безпідставно набутого майна (коштів за не поставлений товар) за наслідками визнання недійсним оспорюваних угод.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Ресурсгруп" у відзиві на позовну заяву (від 07.04.2025) заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні.

З приводу визнання недійсною додаткової угоди №1 від 30.01.2023 відповідач повідомив про те, що подання тендерних пропозицій, їх розкриття та електронний аукціон відбулись до прийняття та вступу в дію постанов НКРЕКП від 21.12.2022 №1788 та №1811, у зв`язку з чим останні не повинні були враховуватись при формуванні цін на електричну енергію під час надання учасниками своїх пропозицій на відкритих торгах. Разом з тим акцентує увагу на положеннях ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до яких умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару). Вказує, що збільшення ціни електричної енергії за Додатковою угодою №1 відбулось саме в результаті регуляторної діяльності компетентних органів та є правомірним, у зв`язку з чим додаткова угода не суперечить вимогам закону. Зазначає, що Додаткова угода укладалась відповідно до п. 13.6 договору, п.7 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Також звертає увагу суду, що Держаудитслужба у своєму висновку про наявність або відсутність порушень законодавства зазначила: що за результатами аналізу питань дотримання замовником законодавства у сфері закупівель порушень не встановлено.

Щодо визнання недійсними додаткових угод №6 від 04.09.2023 та №7 від 12.10.2023 відповідач звертає увагу на дотриманні сторонами під час їх укладення вимог п. 13.6 Договору, ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", Особливостей та положень ст.ст. 632, 652 Цивільного кодексу України. Зокрема звертає увагу на те, що Особливостями надано право сторонам збільшувати ціну за одиницю товару на відсоток коливання такої ціни у бік збільшення за умови пропорційності такого збільшення. Вважає, що Особливостями на час воєнного стану знято обмеження на допустимий відсоток збільшення ціни та на періодичність такого підвищення. Також в своїх позиціях посилається на Методичні рекомендації, затверджені наказом Мінекономіки № 11712 від 07.05.2024.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача коштів за товар, який не отримано, відповідач вказує на складання обома сторонами відповідних актів купівлі-продажу електричної енергії та приймання-передачі послуг без зауважень, що нівелює твердження про безпідставну оплату товару.

Окрім того, акцентує увагу на тому, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2025 у справі №920/19/24 справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків, викладених у постанові ВПВС від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо того, що ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, що була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі.

Прокурор у відповіді на відзив (від 08.04.2025) вказав на необґрунтованість позиції відповідача та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав наведених у позові.

Зокрема, щодо укладення додаткової угоди №1 від 30.01.2023 зауважив, що відповідач бере активну участь у торгах, які пов`язані з електричною енергією з 2020 року, йому відомо про щорічне збільшення ціни на передачу та розподіл електричної енергії, а тому при поданні тендерної пропозиції таке збільшення повинно було бути враховано. Окрім того, пославшись на правові позиції Верховного Суду, викладені постановах: від 28.08.2024 у справі №918/1313/23, від 21.08.2024 у справі №918/16/24, від 18.06.2024 у справі №922/2595/23, від 01.10.2024 у справі №918/779/23, звернув увагу на необхідність дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки Особливості не встановлюють іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого нормою закону.

Наркевицька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області у відповіді на відзив (від 09.04.2025) зазначила, що позовні вимоги підтримує, з відзивом відповідача не погоджується.

У запереченнях на відповідь на відзив (від 22.04.2025) щодо визнання недійсними оспорюваних додаткових угод №№1, 6, 7 відповідач зауважив, що додаткові угоди не суперечать вимогам закону, укладеного договору та Особливостям. Вважає, що прокурором не доведено наявності обґрунтованих підстав для визнання спірних додаткових угод недійсними, у зв`язку з чим за спірним договором відсутня переплата, а отже відсутні підстави для стягнення заявленої суми. Також відповідач повторно звернув увагу на тому, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2025 у справі №920/19/24 справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків, викладених у постанові ВПВС від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, на які, з поміж іншого, в своїх позовних вимогах посилається прокурор.

02.05.2025 судом отримано пояснення прокурора на заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (від 29.04.2025), в яких прокурор вказав, що з моменту укладення договору по дату укладення додаткової угоди №1 не настало подій, які б були законною підставою для внесення змін до істотних умов договору та підняття ціни за одиницю товару та те, що при укладенні договору відповідач не скористався положеннями п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі", якими надано можливість відмовитись від підписання договору у випадку неможливості його виконання. Зауважує, що Волочиською окружною прокуратурою встановлено, що Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області зроблено сумнівний висновок про відсутність порушень при укладенні додаткової угоди № 1 від 30.01.2023 до договору №ФПК-НСР-2023-01 від 02.01.2023. Щодо укладення додаткових угод №№ 6, 7 прокурор повторно наголосив на суперечливості інформації яка міститься в довідці Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/1087 від 10.10.2023, яка стала підставою для укладення додаткової угоди №6, довідки №22-05/1087 від 10.10.2023, якою сторони керувались при укладенні додаткової угоди №7 та довідки №22-05/663 від 12.06.2024, отриманої на запит Волочиської окружної прокуратури, за однаковий період часу, а також на порушенні вимог законодавства в сфері публічних закупівель щодо обмеження можливого збільшення ціни товару не більше ніж на 10%.

В засіданні представник відповідача звернула увагу на необхідності отримання результатів розгляду ВП ВС справи №920/19/24 та усно просила продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів.

Судом враховується, що відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжено не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З огляду на вищенаведене, положення ст. 177 ГПК України судом було постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання про продовження строку підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2025 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу №920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692623,48 грн.

У справі №920/19/24 постало питання правомірності укладення додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару до договору про публічні закупівлі. Сторони підвищували ціну відповідно до п.2 ч. 5 ст. 42 Закону України "Про публічні закупівлі" додатковими угодами про збільшення ціни, що призвело до підвищення ціни на 100,75% від тієї, що визначена основним договором.

Передаючи справу №920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд в ухвалі від 29.01.2025, зокрема, вважав, що необхідно відступити (шляхом уточнення) від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", вказавши при цьому, що у разі коливання ціни товару на ринку, ціна за одиницю може бути збільшена пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, але більше ніж на 10% від тієї ціни, що передбачена договором або додатковими угодами до нього про зміну ціни. При цьому, загальна ціна договору не повинна змінюватися.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 справу №920/19/24 прийнято до розгляду.

Отже, спір у справі №920/19/24, як і у даній справі, виник у зв`язку з тим, що внаслідок укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії вартість 1кВт-год електроенергії сукупно зросла, і це призвело до підвищення ціни на понад 10% від тієї, яка визначена основним договором, з одночасним зменшенням обсягів постачання.

З огляду на викладене, суд вважає, що правовий висновок за результатами розгляду справи №920/19/24 щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", може вплинути на висновки суду у даній справі, оскільки, на думку прокурора, підставою визнання недійсними додаткових угод №№ 6, 7 є їх укладення з порушенням вимог вказаної норми.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.

Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Також, згідно з п. 6 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду на подібність правовідносин у справі №924/244/25 та у справі №920/19/24, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №924/244/25 за позовом виконувача обов`язків керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Ресурсгруп" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 180029,83 грн до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження у справі №924/244/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

Зобов`язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі №924/244/25.

Повний текст ухвали складено 13.05.2025.

Ухвала набирає законної сили 12.05.2025 та може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, до Північно-західного апеляційного господарського суду.

СуддяВ.В. Виноградова