Ухвала від 13.05.2025 по справі 395/909/24

Справа № 395/909/24 Провадження № 1-кп/395/8/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника-адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженню № 12024121090000239 стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Новомиргород,Кіровоградської області, українця,громадянина України,з середньою-спеціальноюосвітою,непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 17.08.2018 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.04.2019 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбування покарання, звільнений 11.08.2023 року по відбуттю покарання,

який вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 2ст. 289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

06.05.2024 року близько 03 години 30 хвилин ОСОБА_6 , маючий не зняту та не погашену в законному порядку судимість, проходячи біля домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , помітив автомобіль марки ВАЗ 212140, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був припаркований біля вказаної території, що на праві приватної власності належить, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , ТОВ «Новомиргородський цукор» та відповідно до договору оренди №1/08-23 авто від 01.08.2023 перебуває у користуванні ПП «АЙ ЕНД Ю ГРУП АГРО». Підійшовши до пасажирських дверцят автомобіля та взявши за ручку дверцят, вони відчинилися, та ОСОБА_6 сів до салону вказаного автомобіля та ліг відпочивати.

Через деякий час, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 прокинувся та в цей час в нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки ВАЗ 212140, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Новомиргородський цукор» та перебуває у користуванні ПП «АЙ ЕНД Ю ГРУП АГРО».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання, діючи умисно та цілеспрямовано, повторно, не маючи відповідного дозволу власника, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_6 сів за кермо автомобіля марки ВАЗ 212140, реєстраційний номер НОМЕР_1 , де за допомогою ключа запалення, який знаходився в замку запалювання автомобіля, запустив двигун та поїхав з вказаної території, тобто з місця скоєння кримінального правопорушення зник та розпорядився автомобілем марки ВАЗ 212140, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальних збитків відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-24/6747-АВ від 17.05.2024 на суму 229290,00 гривень.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_6 своїми діями вчинив суспільно небезпечне діяння, передбаченест.289 ч.2 КК України, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 1 від 08.01.2025, ОСОБА_6 у даний час страждає тяжким психічним розладом у формі хронічного маячного розладу, парафренний синдром. За своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Згідно наданих матеріалів справи даний тяжкий психічний розлад в нього спостерігається приблизно з 2024 року. Рекомендовано застосування стаціонарних примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов`язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно-небезпечних діянь, відповідно до положень ст. 92 КК України.

У зв`язку з викладеним прокурор звернулася до суду з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним (загальним) наглядом.

Крім того, у відповідності до клопотання прокурор просила суд змінити щодо ОСОБА_6 запобіжний захід за даним кримінальним провадженням з тримання під ватою на запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку.

Заслухавши думку захисника-адвоката ОСОБА_4 , який в судовому засіданні не заперечував проти задоволення вказаних клопотань, суд вважає, що щодо ОСОБА_6 необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним (загальним) наглядом ( ч. 3 ст. 94 КК України), змінивши щодо ОСОБА_6 запобіжний захід за такими обставинами..

Відповідно дост. 18 КК Українисуб`єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа.

Відповідно до ч. 2, ч. 3ст. 19 КК Українине підлягаєкримінальній відповідальностіособа,яка підчас вчиненнясуспільно небезпечногодіяння,передбаченого цимКодексом,перебувала встані неосудності,тобто немогла усвідомлюватисвої дії(бездіяльність)або керуватиними внаслідокхронічного психічногозахворювання,тимчасового розладупсихічної діяльності,недоумства абоіншого хворобливогостану психіки.До такоїособи зарішенням судуможуть бутизастосовані примусовізаходи медичногохарактеру. Не підлягає покаранню особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», роз`яснено, що зазначені примусові заходи мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.

Згідно ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

В силу ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Згідно із ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Визначаючи тип психіатричного закладу у відповідності дост. 94 ч. 1 КК України, суд виходить не тільки з психічного стану неосудного (характеру та тяжкості захворювання), а й ураховує тяжкість вчиненого діяння, ступінь небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб.

Тому суд вважає, що за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння ОСОБА_6 потребує примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із загальним наглядом.

Під час судового засідання за даним кримінальним провадженням прокурором заявлено клопотання про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку та поміщення його до психіатричного закладу.

В обґрунтування клопотання посилалася на тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 суспільно небезпечного діяння і збереження актуальності ризиків, зазначених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177КПК України,того, що він буде переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинить нові суспільно небезпечні діяння. Дані ризики, як зазначено у клопотанні, зумовлені психічним станом ОСОБА_6 , що встановлено за результатами експертного дослідження, відсутністю у нього постійного місця проживання та міцних соціальних зв`язків, обізнаністю про місце проживання свідків. На переконання прокурора, з огляду на характер діагностованого в особи психічного розладу, а також те, що ОСОБА_6 раніше вчиняв суспільно небезпечні діяння, застосування передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 508КПК України альтернативного більш м`якого запобіжного заходу у виді передання на піклування близьким родичам з обов`язковим лікарським наглядом буде недостатнім для запобігання наведеним вище ризикам.

Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Метою застосування запобіжного заходу, як передбаченостаттею 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також існування ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 200 КПК Українипрокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.

До особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, на підставі ч. 1 ст.508 КПКУкраїни можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Наведені запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.

Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ) у своїй практиці акцентує увагу на тому, що осіб, які мають психічні розлади, може бути позбавлено волі або з метою проведення медичного лікування, або у зв`язку з потребами суспільства. Основна причина, чомуКонвенція про захист прав людини і основоположних свобод(п.п.«е» п.1 ст.5) дозволяє позбавляти їх волі, полягає не лише у тому, що ці особи можуть бути небезпечними для суспільства, а ще і у тому, що їх власні інтереси можуть вимагати утримання у спеціалізованих закладах (рішення у справах: «Горшков проти України» від 08.11.2005р., заява №67531/01, п.37; «Литва проти Польщі («Litwa v. Poland), заява №26629/95, параграф 60).

Європейський комітет із запобігання тортурам у доповіді за результатами візиту в Україну з 10 до 26версня 2000 року наголосив, щовсі ув`язнені особи, які страждають на психічні хвороби, мають перебувати під спостереженням і отримувати лікування в медичному закладі, відповідним чином обладнаному та укомплектованому кваліфікованим персоналом. Примусове залишення таких ув`язнених у пенітенціарній установі, в якій вони не можуть отримувати відповідне лікування, є неприйнятною практикою. Переведення психічно хворих в`язнів до відповідного психіатричного закладу має розглядатися як першочергове завдання [СРТ/Inf (2004) 34].

Слідчий суддя, обираючи ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, констатував обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого злочину, поставленого йому за провину, відповідно до критеріїв, сформованих практикою ЄСПЛ (рішення у справах: «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011р., п.175; «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» («Fox,CampbellandHartleyv.theUnitedKingdom») від 30.08.1990р., п.32). Зокрема, слідчий суддя визнав, що докази, подані прокурором під час розгляду відповідного клопотання, у своїй сукупності виправдовують здійснення щодо ОСОБА_6 кримінального провадження і дозволяють встановити його причетність до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною і достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу було встановлено й існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177КПК України, а саме, що ОСОБА_6 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; продовжити кримінально протиправну діяльність.

Під час розгляду у судовому засіданні клопотання про зміну запобіжного заходу прокурор довів, що станом на зараз зазначені вище ризики зберігають актуальність.

Зокрема, про збереження ризику продовження кримінально протиправної діяльності свідчить психічний стан ОСОБА_6 , встановлений за результатами експертного дослідження, а також факт вчинення ним в минулому суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки злочину. Зокрема, за висновком судово-психіатричного експерта № 1 від 08.01.2025 року ОСОБА_6 у даний час страждає тяжким психічним розладом у формі хронічного маячного розладу, парафренний синдром. За своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Згідно наданих матеріалів справи даний тяжкий психічний розлад в нього спостерігається приблизно з 2024 року. Рекомендовано застосування стаціонарних примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов`язкового лікування,а також запобігання вчинення ним суспільно-небезпечних діянь, відповідно до положень ст. 92 КК України.

Запобігти наведеним ризикам шляхом застосування до ОСОБА_6 альтернативного більш м`якого запобіжного заходу, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 508КПК України, у виді передання на піклування близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом неможливо з огляду на його психічний стан, повторність кримінально протиправної поведінки і тяжкість суспільно небезпечного діяння, поставленого йому за провину.

Виходячи з викладеного суд вважає за необхідне змінити щодо ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою та застосувати запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку останнього. Беручи до уваги характер діагностованого в особи психічного розладу, на переконання суду, утримання у спеціалізованій медичній установі вимагають і власні інтереси ОСОБА_6 для забезпечення належного догляду, усунення небезпеки для нього самого і реалізації права людини на кваліфіковану психіатричну допомогу.

Виходячи з наведеного клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.93-94 КК України, ст.ст.370,372,513,516 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новомиргород,Кіровоградської області, українця,громадянина України,з середньою-спеціальноюосвітою,непрацюючого, неодруженого, проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:17.08.2018року Києво-Святошинськимрайонним судомКиївської областіза ч.1ст.162, ч.3ст.185КК Українидо позбавленняволі строкомна 5років, звільнений відвідбуття покаранняз іспитовимстроком 3роки,ухвалою Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської областівід 09.04.2019року скасованозвільнення відвідбування покаранняз випробуваннямта направленодля відбуванняпокарання,звільнений 11.08.2023року повідбуттю покарання, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із загальним (звичайним) наглядом.

Змінити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку та помістити ОСОБА_6 до психіатричного закладу, на строк 60 діб, тобто до 11.07.2025 року, включно.

Помістити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Львівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України», розташованої за адресою: Львівська область, м. Львів,

вул. Кульпарківська, 95, на строк 60 діб, тобто до 11.07.2025 року, включно.

До моменту поміщення ОСОБА_6 до Львівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України», продовжити (залишити) ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але не більше як до 12 червня 2025 року та утримувати в Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор».

Ухвала в частині поміщення ОСОБА_6 до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку - підлягає до негайного виконання.

Виконання ухвали покласти на Державну установу «Кропивницький слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити учасникам провадження для відома, направити до ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" та до Львівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» для виконання.

Речові докази:

автомобіль марки ВАЗ 212140, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває на зберіганні у ОСОБА_8 у відповідності до розписки від 06.05.2024 року - передати власнику ТОВ «Новомиргородський цукор»;

мобільний телефон «X-treme_PQ18», який перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області повернути ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1