Рішення

від 08.05.2025 по справі 643/7132/25

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 643/7132/25

Провадження № 2-о/643/304/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2025 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

присяжних: Міроненко Н.Г.,

Паніщевої І.Є.,

за участю секретаря судового засідання: Єрмакової А.О.,

заявника: ОСОБА_1 ,

прокурора: Арсені О.І.,

заінтересованої особи-2: Невстановленої особи,

захисника: Шандули О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження матеріали справи

за заявою Комунального некомерційного підприємства Харківської

обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3

заінтересовані особи 1. Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району

2. Невстановлена особа

про застосування примусової госпіталізації,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» (далі - заявник) звернулося до Салтівського районного суду міста Харкова із заявою про застосування примусової госпіталізації у психіатричний стаціонар невстановленої особи (ймовірно ОСОБА_2 ).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги заявник вказує на те, що 06 травня 2025 року о 09 год. 45 хв. невстановлена особа (ймовірно ОСОБА_2 ) був госпіталізований до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3». Невстановлена особа (ймовірно ОСОБА_2 ) оглянутий лікарем-психіатром, який зробив висновок про необхідність його госпіталізації у психіатричний стаціонар для обстеження або лікування у зв`язку з наявністю у нього тяжкого психічного розладу, який обумовлює його безпорадність і неможливість самостійно задовольняти основні життєві потреби. 07.05.2025 року невстановлена особа (ймовірно ОСОБА_2 ) оглянута комісією лікарів-психіатрів КНП ХОР «ОКПЛ № 3». Комісія дійшла висновку, що невстановлена особа (ймовірно ОСОБА_2 ) страждає на тяжкий психічний розлад у формі помірної розумової відсталості, внаслідок чого невстановлена особа (ймовірно ОСОБА_2 ) не здатна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності (не має документів що посвідчують особу, вкрай бідна мова, наявність когнітивних порушень, не вміє писати, майже не дає про себе ніяких відомостей), та дійшла висновку, що обстеження і (або) лікування невстановленої особи (ймовірно ОСОБА_2 ) можливе тільки в умовах психіатричного стаціонару.

Ухвалою від 07.05.2025 року Салтівський районний суд міста Харкова прийняв заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за заявою Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» про застосування примусової госпіталізації у психіатричний стаціонар невстановленої особи, судове засідання призначив на 08.05.2025 року.

У судовому засіданні представник заявника підтримав подану заяву та просив суд задовольнити її.

Прокурор у судовому засіданні також підтримав подану заяву та просив суд задовольнити її.

Захисник Шандула О.О. у судовому засіданні підтримав заяву та просив суд задовольнити її.

Невстановлена особа (ймовірно ОСОБА_2 ) у судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3Конституції України людина її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 49Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Відповідно до пункту 1 принципу 15 Принципів захисту психічно хворих осіб та покращення психіатричної допомоги (затверджені Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1991 року № 46/119) коли особа потребує лікування в психіатричному закладі, необхідно докладати всіх зусиль, щоб уникнути примусової госпіталізації.

Відповідно до пункту 1 принципу 15 Принципів захисту психічно хворих осіб та покращення психіатричної допомоги (затверджені Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1991 року № 46/119) коли особа потребує лікування в психіатричному закладі, необхідно докладати всіх зусиль, щоб уникнути примусової госпіталізації.

Відповідно до пункту 1 принципу 16 «Примусова госпіталізація» Принципів захисту психічно хворих осіб та покращення психіатричної допомоги, будь-яка особа може бути госпіталізована до психіатричного закладу як пацієнт у примусовому порядку або вже була госпіталізована як пацієнт у добровільному порядку можуть утримувати як пацієнта в психіатричному закладі в примусовому порядку, тоді і лише тоді, коли уповноважений для цієї мети відповідно до закону кваліфікований фахівець, що працює в області психіатрії, встановить відповідно до принципу 4 (діагноз про те, що особа страждає на психічне захворювання, встановлюється відповідно до міжнародних визнаних медичних стандартів), що дана особа страждає на психічне захворювання, і визначить:

а) що внаслідок цього психічного захворювання існує серйозна загроза заподіяння безпосередньої або неминучої шкоди цій особі або іншим особам; або

b) що в разі особа, чиє психічне захворювання є тяжким, а розумові здібності - ослабленими, відмова від госпіталізації або утримання даної особи в психіатричному закладі може привести до серйозного погіршення її здоров`я або унеможливить застосування належного лікування, яке може бути здійснено за умови госпіталізації до психіатричного закладу у відповідності до принципу найменш обмежувальної альтернативи. У випадку, зазначеному в підпункті b), необхідно, по можливості, проконсультуватися з другим таким фахівцем, що працює в області психіатрії. У разі проведення такої консультації госпіталізація до психіатричного закладу або утримання в ньому у примусовому порядку можуть мати місце лише за згодою другого фахівця, який працює в області психіатрії.

Відповідно до пункту 2 принципу 16 «Примусова госпіталізація» Принципів захисту психічно хворих осіб та покращення психіатричної допомоги госпіталізація до психіатричного закладу або утримання у ньому у примусовому порядку здійснюється спочатку протягом нетривалого періоду, визначеного внутрішньодержавним законодавством, з метою нагляду та проведення попереднього лікування до розгляду питання про госпіталізацію або тримання пацієнта в психіатричному закладі наглядовим органом. Причини госпіталізації або змісту має бути негайно поінформовано пацієнту; про факт госпіталізації або змісту і їх причини також невідкладно і в докладному вигляді повідомляється наглядовому органу, особистому представнику пацієнта, якщо такий є, а також, якщо пацієнт не заперечує, сім`ї пацієнта.

Надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку шляхом її госпіталізації до психіатричного закладу розглядаються як позбавлення свободи у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод з гарантіями, що передбачені цією статтею.

Проте згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод особа може бути позбавлена свободи як «психічно хвора», якщо дотримано трьох мінімальних умов: по-перше, має бути достовірно доведено, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад повинен бути такого виду або ступеня, що слугує підставою для примусового тримання у психіатричній лікарні; і по-третє, обґрунтованість тривалого тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості відповідного захворювання.

Перед тим як визначати, чи було достовірно доведено, що особа страждає на психічний розлад, вид і ступені якого можуть бути підставою для примусового тримання цієї особи у психіатричній лікарні, суди повинні встановити, чи було таке тримання законним у розумінні підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, зокрема, чи була дотримана процедура, передбачена чинним законодавством України.

Недотримання вимог норм матеріального чи процесуального права при вирішенні питання про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку призводить до порушення підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Відповідність такого позбавлення особи свободи національному законодавству є недостатньою умовою, оскільки воно також має бути необхідним за конкретних обставин, які повинен встановити суд, розглядаючи справу.

Відповідно до частини шостої статті 284 Цивільного кодексу України надання фізичній особі психіатричної допомоги здійснюється відповідно до закону.

Законодавство України про психіатричну допомогу базується на Конституції України, Законі України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я», Законі України «Про психіатричну допомогу» та інших нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до них.

Як зазначено у ст. 4 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг.

Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює обов`язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту, навчання осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов`язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійсненні соціального захисту та навчання осіб, які страждають на психічні розлади.

Відповідно до частини першої статті 339 Цивільного процесуального кодексу України за умов, визначених Законом України «Про психіатричну допомогу», заява представника закладу з надання психіатричної допомоги про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подаються до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.

Згідно з частинами першою, другою статті 340 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.

До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусової амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.

Частиною 2 ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» встановлено, що особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Статтею 17 вказаного Закону визначено, що перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію.

Особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, повинна оглядатися комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на місяць з часу госпіталізації з метою встановлення наявності підстав для продовження чи припинення такої госпіталізації.

Відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов`язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів закладу з надання психіатричної допомоги для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в закладі з надання психіатричної допомоги, ця особа підлягає негайній виписці. У випадках, коли госпіталізація особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку визнається доцільною, представник закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, протягом 24 годин з часу госпіталізації направляє до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність такої госпіталізації.

Судом встановлено, що відповідно до супровідного листка № 1466/308 невідомий доставлений до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» 06.05.2025 о 09 год. 48 хв.

У Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» невідомий був оглянутий лікарем приймального відділення.

Згідно запису лікаря приймального відділення, невстановлена особа (ймовірно ОСОБА_2 ) був доставлений до БШМД № 308 з автомийки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Із записупро об`єктивнийстан хвороговбачається,що соматичнийстатус:зниженого харчування.Шкіра тавидимі слизовіоболонки чисті.В легеняхвезикулярне дихання.Тони серцяясні,ритмічні.Живіт м`який,безболісний.В неврологічномустані безвогнищевої симптоматики.Психічний стан:контакт зпацієнтом малопродуктивний.Мова вкрайбідна,писати невміє.Стереотипно розхитується.Після повторнихзапитань невпевненовідповів,що йогозвати ОСОБА_2 ,народився у1969році,невпевнено називаєадресу.Більше ніякихвідомостей просебе датине може.Мають місцекогнітивні порушення.У поведінціформально впорядкований,виконує простіінструкції.Ознак наявностіпродуктивної психотичноїсимптоматики невиявлено Критикидо свогостану немає.Діагноз при госпіталізації: F.70.1

Згідно з актом психіатричного огляду особи, госпіталізованої до психіатричної лікарні у примусовому порядку згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» № 21/5877 від 07.05.2025, складеного комісією лікарів Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», невстановлена особа (ймовірно ОСОБА_2 ) страждає тяжким психічним розладом у формі помірної розумової відсталості, в результаті чого не здатний самостійно задовольняти свої основні життєві потреби (вкрай бідна мова, не вміє писати, наявність когнітивних порушень, майже не дає про себе ніяких відомостей) внаслідок чого потребує примусової госпіталізації в психіатричний стаціонар згідно з ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу».

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази як окремо, так і в їх сукупності та взаємозв`язку в цілому, суд дійшов висновку щодо наявності у невстановленої особи (ймовірно ОСОБА_2 ) тяжкого психічного розладу, який обумовлює його неспроможність самостійно задовольняти свої основні життєві потреби, та необхідності у зв`язку з цим його примусової госпіталізації до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3».

У суду відсутні підстави ставити під сумнів кваліфікацію та висновки лікарів-психіатрів щодо наявності у невстановленої особи (ймовірно ОСОБА_2 ) тяжкого психічного розладу та необхідності у зв`язку з цим його примусового лікування.

Відтак, з урахуванням наявності обґрунтованих висновків лікарської комісії про необхідність госпіталізації невстановленої особи (ймовірно ОСОБА_2 ) до психіатричного закладу у примусовому порядку та інших даних, які досліджені судом, заява Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку невстановленої особи (ймовірно ОСОБА_2 ) підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 76-80, 89, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 341-342, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» про госпіталізацію невстановленої особи на ім`я ОСОБА_2 до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку - задовольнити.

2.Застосувати відносно невстановленої особи на ім`я ОСОБА_2 госпіталізацію до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46, код ЄДРПОУ 02003675) у примусовому порядку на строк протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію, але не більше ніж на 6 місяців.

3.Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України допустити негайне виконання рішення.

4. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Заявник: Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» (м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 46, код ЄДРПОУ 02003675).

6. Заінтересована особа-1: Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району (м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 144, код ЄДРПОУ 25864181).

7. Заінтересована особа-2: Невстановлена особа.

Повне рішення складено 13.05.2025 року.

Головуючий суддя Н.В. Новіченко

Присяжні Н.Г. Міроненко

І.Є. Паніщева