Рішення

від 13.05.2025 по справі 357/18622/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/18622/24

Провадження № 2/357/213/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Цукуров В.П.,

секретар судового засідання Чайка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «ДОМОБУДІВНИК» при Білоцерківському домобудівному комбінаті до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В :

1.Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог. Рух справи.

У грудні 2024 року Житлово-будівельний кооператив «ДОМОБУДІВНИК» при Білоцерківському домобудівному комбінаті (далі «Позивач») звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 (далі «Відповідач») про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на наступні обставини.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та є членом житлово- будівельного кооперативу «ДОМОБУДІВНИК» при Білоцерківському домобудівному комбінаті. Відповідно до технічної документації ЖБК «ДОМОБУДІВНИК» при БЦ ДБК, на підставі Ордера виданого Білоцерківською міською радою Київської області, Відповідач є власником кооперативної квартири та зареєстрована в ній з 15.06.1989 року по теперішній час.

Відносини між власниками квартир (членами ЖБК) та Житлово-будівельним кооперативом «ДОМОБУДІВНИК» при БЦ ДБК регулюються виключно статутом, затвердженим загальними зборами членів Житлово-будівельного кооперативу від 03.10.2016 року, протокол №2/16.

Індивідуальні договори між членом ЖБК та балансоутримувачем ЖБК «ДОМОБУДІВНИК» при БЦ ДБК не передбачені.

Позивач є балансоутримувачем і здійснює утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території (прибирання внутрішньобудинкових приміщень, прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж постачання води та опалення, утримання ліфтів, поточні та капітальні ремонти будівлі, вивезення побутових відходів внески на теплопостачання місць загального користування, холодного водопостачання та водовідведення тощо) (а.с. 6).

Як власник квартири та член ЖБК Відповідач повинна сплачувати комунальні внески щомісячно, відповідно до розміру щомісячних внесків, затвердженими протоколом загальних зборів. Рішення загальних зборів ,прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим до виконання для всіх членів ЖБК.

Тарифи на відповідні послуги підтверджуються наявними у матеріалах даної справи протоколами про встановлення тарифів. Так, згідно з: протоколом загальних зборів №1 від 15.04.2021 року було прийнято рішення про встановленого розміру щомісячних внесків, а саме: 4,50 грн. з м.кв. загальної площі квартири з 01.05.2021 року; протоколом загальних зборів № 1/04-23 від 18.04.2023 року прийнято рішення про встановленого розміру щомісячних внесків, а саме: 5,50 грн. з м.кв. загальної площі квартири з 01.05.2023 року; протоколом загальних зборів № 2/01-2024 від 30.01.2024 року прийнято рішення про встановленого розміру щомісячних внесків, а саме: 6,50 грн. з м.кв. загальної площі квартири з 01.02.2024 року.

Сума боргу по квартирі АДРЕСА_1 , власником якої є Відповідач, станом на 31.12.2024 року становить 19040,26 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості.

З огляду на викладене Позивач просив суд стягнути з Відповідача на його користь заборгованість в розмірі 19040,26 гривень, а також судові витрати.

30.12.2024 року ухвалою суду указану позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк на усунення її недоліків (а.с. 30-31).

08.01.2025 року до канцелярії суду представником позивача було подано заяву про усунення недоліків, до якої додано позовну заяву в новій редакції (а.с. 33-39).

06.01.2025 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 46).

У судові засідання представник Позивача не з`явилася, до канцелярії суду подала заяву про розгляд даної справи без її участі. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. Не заперечувала проти заочного розгляду справи (а.с. 63).

У судове засідання Відповідач не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про причини неявки не повідомив, відзиву або будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило (а.с. 53,54, 57, 61, 62).

Згідно з ст. ст. 280-282 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

2. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та є членом житлово- будівельного кооперативу «ДОМОБУДІВНИК» при Білоцерківському домобудівному комбінаті. Відповідно до технічної документації ЖБК «ДОМОБУДІВНИК» при БЦ ДБК, на підставі Ордера виданого Білоцерківською міською радою Київської області, Відповідач є власником кооперативної квартири та зареєстрована в ній з 15.06.1989 року по теперішній час (а.с. 40-43).

Відносини між власниками квартир (членами ЖБК) та Житлово-будівельним кооперативом «ДОМОБУДІВНИК» при БЦ ДБК регулюються виключно статутом, затвердженим загальними зборами членів Житлово-будівельного кооперативу від 03.10.2016 року, протокол №2/16. Індивідуальні договори між членом ЖБК та балансоутримувачем ЖБК «ДОМОБУДІВНИК» при БЦ ДБК не передбачені. Позивач є балансоутримувачем і здійснює утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території (прибирання внутрішньобудинкових приміщень, прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж постачання води та опалення, утримання ліфтів, поточні та капітальні ремонти будівлі, вивезення побутових відходів внески на теплопостачання місць загального користування, холодного водопостачання та водовідведення тощо) (а.с. 6-13).

Як власник квартири та член ЖБК Відповідач повинна сплачувати комунальні внески щомісячно, відповідно до розміру щомісячних внесків, затвердженими протоколом загальних зборів. Рішення загальних зборів ,прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим до виконання для всіх членів ЖБК. Тарифи на відповідні послуги підтверджуються наявними у матеріалах даної справи протоколами про встановлення тарифів. Так, згідно з: протоколом загальних зборів №1 від 15.04.2021 року було прийнято рішення про встановленого розміру щомісячних внесків, а саме: 4,50 грн. з м.кв. загальної площі квартири з 01.05.2021 року; протоколом загальних зборів № 1/04-23 від 18.04.2023 року прийнято рішення про встановленого розміру щомісячних внесків, а саме: 5,50 грн. з м.кв. загальної площі квартири з 01.05.2023 року; протоколом загальних зборів № 2/01-2024 від 30.01.2024 року прийнято рішення про встановленого розміру щомісячних внесків, а саме: 6,50 грн. з м.кв. загальної площі квартири з 01.02.2024 року (а.с. 17-22).

Сума боргу по квартирі АДРЕСА_1 , власником якої є Відповідач, станом на 31.12.2024 року становить 19040,26 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с. 14-15).

Вирішуючи дану справу суд керується наступними нормами процесуального та матеріального права України.

Реалізація принципу змагальності сторін у процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

За правилами ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

А ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17).

Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Приписами ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно ст. 382 ЦК України до загального майна належать: є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні ), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Приміщення загального користування (у т. ч. допоміжні колясочні, комори, горища, підвали, підсобні та технічні приміщення); конструкції будинку несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні; механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині будинку або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі або споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників і розташовані на прибудинковій території. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, актів цивільного законодавства, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до п.12) ч.1, ст.1, п.5 ч.3, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території. Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.4 Закону № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань співвласників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законами України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч. ч. 6, 7, 8 ст. 22, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Положеннями ч. 9 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема: затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Частиною 20 вказаної статті визначено, що до компетенції правління відноситься, серед іншого, здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.

Частиною 3 ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно законодавства та Статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.

За правилами ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі.

Також, 14.05.2015 року прийнято Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», що набрав чинності з 01.07.2015 року, яким визначено особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, врегульовані правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Таким чином, предметом регулювання Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до термінів наведених у ст. 1 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

Статями 4 - 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, яке знаходиться у спільній сумісній власності співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку. Закон передбачає право співвласників вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх прав попереднього власника як співвласника.

Обов`язки співвласників багатоквартирного будинку та їх відповідальність викладені у статті 7, 8 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», серед яких забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; виконувати рішення зборів співвласників; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Співвласники несуть відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків як співвласників. Відповідальність кожного співвласника визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласник звільняється від відповідальності за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, якщо доведе, що належним чином виконав відповідні обов`язки співвласника. Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. Розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним належить до повноважень зборів співвласників, а також прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, в т.ч. відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За змістом ст. 11 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше.

Висновки суду.

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 гривень, а позов задоволено повністю, то вказана сума підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача (а.с. 23, 24).

3. Резолютивна частина.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «ДОМОБУДІВНИК» при Білоцерківському домобудівному комбінаті до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «ДОМОБУДІВНИК» при Білоцерківському домобудівному комбінаті заборгованість в розмірі 19040,26 гривень (дев`ятнадцять тисяч сорок гривень 26 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «ДОМОБУДІВНИК» судовий збір в розмірі 3028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Житлово-будівельний кооператив «ДОМОБУДІВНИК» при Білоцерківському домобудівному комбінаті, місцезнаходження: вулиця Василя Стуса, будинок 3, місто Біла Церква, Київська область, 09119, ЄДРПОУ 22208592.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 13.05.2025 року.

Суддя В. П. Цукуров