Рішення від 13.05.2025 по справі 357/1949/25

Справа № 357/1949/25

Провадження № 2/357/2245/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Рижко Г. О. ,

при секретарі Вангородській О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовною заявою Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2025 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за допомогою засобів поштового зв`язку звернувся Київський обласний центр зайнятості (далі позивач) із позовною заявою про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю, в якій просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського обласного центру зайнятості незаконно одержану допомогу по безробіттю в сумі 33802,18 грн (тридцять три тисячі вісімсот дві гривні 18 копійок);

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського обласного центру зайнятості судовий збір в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок);

- у разі задоволення позову видати виконавчий лист.

І. Стислий виклад позиції учасників справи.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначив, що в Білоцерківському міськрайонному центрі зайнятості ОСОБА_1 (відповідач у справі) перебувала на обліку в період з 12.05.2022р. по 02.09.2022р., як такий що шукає роботу, відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 09.09.2018 № 792, йому було надано статус безробітного та встановлена допомога по безробіттю залежно від страхового стажу застрахованим особам, визнаним в установленому порядку безробітними відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». 12.05.2022 року ОСОБА_1 , Білоцерківським МРЦ було надано статус безробітного з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у країни, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короно вірусної хвороби (COVID-19) та відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», за його особистою заявою через портал «Дія» та призначено допомогу по безробіттю, відповідно до пп. 1,3,4 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Білоцерківською філією Київського обласного центру зайнятості проведена перевірка достовірності даних та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення». При опрацюванні пам`ятки про працевлаштування в період статусу безробітного було виявлено, що безробітний ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з 01.09.2020 по 31.12.2022 з ТОВ «ЕНКОР ПЛЮС». Актом № 1 від 22.02.2023 Березанським управлінням Броварської філії Київського обласного центру зайнятості встановлено: за адресою місцезнаходження ТОВ «ЕНКОР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 36999737), а саме м. Березань, вул. Войкова, 36а, відсутня будь яка діяльність, що унеможливлює проведення розслідування страхового випадку факту перебування у трудових відносинах гр-на ОСОБА_1 безпосередньо у роботодавця.

На підставі вищезазначеного акту розслідування та взявши до уваги відомості з ДРЗДСС, Білоцерківською філією Київського обласного центру зайнятості винесено Наказ № 24/01-08 від 13.04.2023р. про повернення ОСОБА_1 виплаченої йому допомоги по безробіттю, в сумі 33802,18 грн за період з 12.05.2022р. по 02.09.2022р. Для досудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензію № 150/14-03/01-24 від 17.04.2023р. та повторно претензію № 621/14-01/14-01-32 від 17.07.2024. Добровільно у встановлений строк кошти повернуто не було. Керуючись ч.1 ст.1212 ЦК України Відповідач, як недобросовісний набувач, повинен повернути виплачену йому допомогу по безробіттю.

Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 20 жовтня 2022 року №4050 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості», базовий центр зайнятості - Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 22199887) реорганізовано шляхом його приєднання до Київського обласного центру зайнятості (02100, м. Київ, пров. Будівельників, 5а, код згідно з ЄДРОУ 3491003), та згідно наказу Державного центру зайнятості від 08.12.2022р. № 129 «Про примірну організаційну структуру», наказу Київського обласного центру зайнятості від 19.12.2022р.

№ 362/01-28.01 «Про створення Білоцерківської філії Київського обласного центру зайнятості та затвердження її положення» створено Білоцерківську філію Київського обласного центру зайнятості.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2025 року справу було передано на розгляд судді Рижко Г.О.

Ухвалою судді від 12.02.2025 року було прийнято до свого провадження цивільну справу № 357/1949/25, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 24.03.2025.

25.02.2025 засобами поштового зв`язку до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

06.03.2025 відповідач особисто отримав копію позовної заяви з додатками до неї та копію ухвали про відкриття провадження у справі, про що власноручно підписав розписку.

24.03.2025 від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи в зв`язку з необхідністю звернення за правовою допомогою.

24.03.2025 в зв`язку з наданням відповідачу часу для звернення за правовою допомогою розгляд справи відкладено на 23.04.2025 на 09:30.

23.04.2025 в зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 13.05.2025 на 12:00.

24.04.2025 від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів, до якої долученою поштову квитанцію про направлення доказів позивачу.

Для повного та всебічного розгляду справи та з урахуванням відсутності заперечень від позивача щодо приєднання до матеріалів справи доказів суд задовольняє клопотання відповідача та долучає до матеріалів справи подані докази.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач надав суду заяву, в які позовні вимоги не визнає, в задоволенні позову просить відмовити та провести розгляд справи без його участі.

З огляду на положення ст.ст. 211, 223 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та із заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с. 5-7).

Пунктом 4.2.7 Індивідуального плану працевлаштування безробітного від 13.06.2022 року № 10522261300004 визначено, що клієнт (відповідач у справі) зобов`язується інформувати Центр зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини, що впливають на припинення реєстрації безробітного, у разі необхідності та відповідно до законодавства повертати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, що передбачено частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с. 8-9).

У додатку 2 до Індивідуального плану працевлаштування безробітного від 13.06.2022 року № 10522261300004 відповідач ОСОБА_1 підтвердив своїм підписом про те, що з правами та обов`язками безробітного ознайомлена та несе відповідальність за достовірність поданих даних та відомостей (а.с. 9 зворотній бік).

Згідно відомостей, що містяться у Персональній картці № 105222051200042 відповідачу було надано статус безробітного з 12.05.2022 (а.с. 10).

Відповідно до акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» № 1 від 22.02.2023 встановлено, що за адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНКОР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 36999737, а саме м. Березань, вул. Войкова, 36а, відсутня будь-яка діяльність, що унеможливлює проведення розслідування страхового випадку перебування у трудових відносинах гр. ОСОБА_1 безпосередньо у роботодавця). З урахуванням вищевикладеного, проведення перевірки щодо перебування у трудових відносинах гр. ОСОБА_1 безпосередньо у роботодавця не виявляється можливим (а.с. 11).

Наказом Білоцерківської філії Київського обласного центру зайнятості № 24/01-08 від 13.04.2023 «Про повернення матеріального забезпечення в результаті розслідування страхових випадків» визнано кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 33802,18 грн за період з 12.05.2022 по 02.09.2022 такими, що підлягають поверненню (а.с. 12).

28.04.2023 Білоцерківська філія Київського обласного центру зайнятості на адресу ОСОБА_1 направила претензію № 150/14-03/01-24 від 17.04.2023 з вимогою повернути незаконно виплачені кошти в сумі 33802,18 грн (а.с. 13-14).

25.07.2024 Білоцерківська філія Київського обласного центру зайнятості на адресу ОСОБА_1 повторно направила претензію № 621/14-01/14-01-32 від 17.07.2023 з вимогою повернути незаконно виплачені кошти в сумі 33802,18 грн (а.с. 15-16).

Відповідно до довідки № 845 від 09.08.2023, виданої Білоцерківською філією Київського обласного центру зайнятості дохід ОСОБА_1 у вигляді допомоги по безробіттю у період з 12.05.2022 по 02.09.2022 склав 33802,18 грн (а.с. 17).

Як убачається з даних про особу з ДРЗДСС ОСОБА_1 за період з травня 2022 по грудень 2022 мав дохід у вигляді заробітної плати (доходу) у розмірі 3300,00 грн щомісячно як найманий працівник на загальних підставах, який було нараховано ТОВ «ЕНКОР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 36999737), дані щодо сплати ЄСВ відсутні (а.с. 18-19).

Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять відомості про те, що ОСОБА_1 отримувала дохід від ТОВ «ЕНКОР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 36999737) у період з січня 2022 року по вересень 2022 року включно (а.с. 47-50).

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать, зокрема, особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

У статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» вказано, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Статтею 44 вказаного Закону визначено, що зареєстровані безробітні мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, умовою стягнення виплаченого забезпечення є умисне невиконання застрахованою особою своїх обов`язків та зловживання ними. Відтак, позивач повинен довести вину відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги з безробіття.

Відповідна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 802/1206/17-а та від 24 квітня 2019 року у справі № 757/17820/17-ц.

Згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до частини 1 статті 1215 ЦК України, не підлягає поверненню заробітна плата й платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їхня виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку й недобросовісності з боку набувача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц дійшла висновку, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Позивач у цій справі, як платник відповідних грошових сум, з огляду на норми статті 1215 ЦК України, повинен довести вину застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про наявність не розірваних трудових відносин з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю.

Не доведення вини застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю позивачем є безумовною підставою у відмові в задоволенні позовних вимог, що також повністю узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, прийнятої у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18) від 6 лютого 2019 року та правової позиції Верховного Суду у справі № 757/17820/17-ц від 24 квітня 2019 року, у якій вже враховано зазначені висновки Об`єднаної палати.

Проте у цій справі позивачем не доведено вину відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про наявність не розірваних трудових відносин з метою незаконного отримання допомоги з безробіття і таких обставин і доказів матеріали справи не містять.

Звертаючись до суду, позивач посилався на те, що при опрацюванні пам`ятки про працевлаштування в період статусу безробітного було виявлено факт перебування безробітного ОСОБА_1 у трудових відносинах з 01.09.2020 по 31.12.2022 з ТОВ «ЕНКОР ПЛЮС».

У спірних правовідносинах позивач зобов`язаний довести укладання відповідачем ОСОБА_1 трудового чи цивільно-правового договору з ТОВ «ЕНКОР ПЛЮС» з одночасним доведенням отримання від цього суб`єкта такої винагороди.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження свої вимог позивач подав до суду такі докази: копію персональної картки, відкритої на ім`я відповідача (а.с. 10), заяви про надання статусу безробітного та про призначення виплати допомоги по безробіттю (а. с. 5-7), індивідуальний план працевлаштування безробітного (а.с. 8-9), акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 1 від 22.02.2023, у якому зазначено про неможливість проведення розслідування страхового випадку по ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що за адресою місцезнаходження ТОВ «ЕНКОР ПЛЮС» відсутня будь-яка діяльність (а.с. 11), наказу від 13.04.2023 року № 24/01-08 «Про відшкодування незаконно отриманих коштів» (а.с. 12), довідки-розрахунку (а.с. 17), даних про особу з ДРЗДСС (а.с. 18-19).

Таким чином, позивач не надав суду належних та достовірних доказів на підтвердження факту укладення трудового чи цивільно-правового договору між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕНКОР ПЛЮС» та отримання коштів за цим договором і як наслідок - недобросовісності у діях відповідача, тоді як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 84 ЦПК України).

Крім того, з аналізу Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вбачається відсутність відомостей про те, що ОСОБА_1 отримував дохід від ТОВ «ЕНКОР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 36999737) у період з січня 2022 року по вересень 2022 року включно (а.с. 47-50).

Суд зазначає, що сам лише акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 1, в якому зазначено про виявлення факту перебування відповідачем у трудових відносинах з ТОВ «ЕНКОР ПЛЮС» та отримання доходу під час перебування на обліку в центрі зайнятості, не може бути визнаний достатнім доказом заявлених позовних вимог, оскільки викладена у акті обставина належними та допустимими доказами не підтверджена та спростовується інформацією, яка міститься в Індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Також суд ураховує, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Право на соціальний захист є невід`ємним конституційним правом громадян (стаття 64 Конституції України).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Казарін проти Італії" (заява ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) № 4893/13) від 11 лютого 2021 року суд установив, що держава фактично вже надала людині соціальну допомогу, її перерахунок і подальші спроби повернути виплачені кошти становитимуть втручання у права, гарантовані статтею 1 Протоколу 1 Конвенції.

V. Висновки суду за результатами розгляду заяви.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав, передбачених частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» для стягнення з відповідача виплаченої йому допомоги по безробіттю в розмірі 33802,18 грн, яка була виплачена за період з травня 2022 року по вересень 2022 року за недоведеністю та відсутністю недобросовісності з боку відповідача.

У зв`язку з вищенаведеним суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи результат вирішення спору (відмову у позовах), відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачами, не відшкодовуються.

Керуючись ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Київський обласний центр зайнятості, код ЄДРПОУ 03491085, місцезнаходження: провулок Будівельників, будинок 5а, місто Київ, 02100.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 13.05.2025 року.

Суддя Г. О. Рижко