Ухвала

від 13.05.2025 по справі 369/6170/25

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6170/25

Провадження № 2-з/369/18/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2025 м. Київ

Суддя Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської областіЯнченко А.В.,розглянувши заявупредставника заявника ОСОБА_1 адвоката НікушиноїВалерії Сергіївни про забезпечення позову до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 адвоката НікушинаВалерія Сергіївна звернулася до суду 09.04.2025 року з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 має намір подати до Києво-Святошинського районного суду Київської області позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» (далі ТОВ «ФК «Толока») про визнання зобов`язання вчинити дії, зокрема зобов`язати ТОВ «ФК «Толока» поновити позивача у реєстрі інвесторів, які брали участь в інвестуванні будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , закріпивши за ним об`єкти інвестування майнові права на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта інвестування 183/1, поверх 16, 1 кімната, загальна площа 51,60 м2, (надалі Об`єкт інвестування); зобов`язати ТОВ «ФК «Толока» видати позивачу довідку про набуття у власність об`єкту інвестування однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 . номер об`єкта інвестування 183/1, поверх 16, 1 кімната, загальна площа 51,60 м2, (надалі Об`єкт інвестування) та внести дані щодо нього до переліку довірителів, яким забудовник у подальшому зобов`язаний передати у власність об`єкт інвестування однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта інвестування 183/1, поверх 16, 1 кімната, загальна площа 51,60 м2.

25.03.2025 року позивачу стало відомо з Інформаційної довідки № 5005099229245-16448765243 від 25.03.2025 року про те, що Солом`янським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 35008087) відносно особа, майно/права якої обтяжуються: ТОВ «Фінансова компанія «Толока» (код ЄДРПОУ 32955460) накладено арешт на вищевказану квартиру на підставі Постанови Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби в м. Київ Головного територіального управління юстиції в м. Києві серія та номер: 53667939 від 23.05.2017 року.

Таким чином, наразі спірний об`єкт інвестування, який мав би бути зареєстрований за позивачем зареєстровано за відповідачем, та перебуває під арештом з інших підстав, що підтверджується Інформаційною довідкою № 5005099229245-16448765243 від 25.03.2025 року.

Тобто, на думку ОСОБА_1 існують реальні ризики, що даний спірний об`єкт нерухомості буде реалізовано в майбутньому, оскільки дані дії частково були реалізовані відповідачем.

Зокрема, відповідно до Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 290204555 від 14.12.2021 року, спірна квартира була зареєстрована на третю особу - ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ПРАВО ТА ГРОШІ», код ЄДРПОУ 39165528.

Надалі, спірний об`єкт повторно зареєстровано за відповідачем, що підтверджується Інформаційною довідкою № 5005099229245-16448765240 від 17.01.2024 року.

Як зазначає заявник, відповідач неодноразово вдається до незаконних дій щодо реєстрації права власності спірної квартири за третіми особами, що створює ризики незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

08.11.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» (далі Управитель, Відповідач) та ОСОБА_2 укладено договір №183/1-82 про участь у фонді фінансування будівництва (далі Договір ФФБ).

Відповідно до п. 1 Договору ФФБ довіритель на підставі повного визнання ним правил фонду фінансування будівництва, що затверджені Наказом № 22-11/12 від 22 листопада 2012 року (далі правила фонду), надає свою згоду на участь у фонді фінансування будівництва виду А.

За приписами п. 2 Договору ФФБ довіритель приймає на себе зобов`язання виконувати правила фонду та передати управителю в обсягах та на умовах цього договору кошти в управління з метою отримання у власність об`єкта інвестування, визначеного у пункті 6 цього договору.

Пунктом 6 Договору ФФБ визначено, що за довірителем закріплюється об`єкт інвестування з такими основними характеристиками: квартира, IV черга будівництва житлового комплексу за адресою АДРЕСА_1 , номер об`єкта інвестування 183/1, поверх 16, 1 кімната, загальна площа 51,60 м2, надалі Об`єкт інвестування.

20.12.2016 року між Управителем та ОСОБА_3 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про участь у фонді фінансування удівництва №183/1-В2 від 08.11.2016 року, відповідно до якої оформлено уступку прав довірителя на користь ОСОБА_3 . Всі кошти, сплачені ОСОБА_2 в сумі 683 700,00 грн вважаються закріпленими за правонаступником ОСОБА_3 . Управителем підтверджено, що правонаступником та Довірителем проведено повний розрахунок на майнові права на Об`єкт інвестування.

29.01.2018 року між Управителем та ОСОБА_1 в особі ОСОБА_4 укладено Додаткову угоду № 2 Договору про участь у фонді фінансування будівництва №183/1-В2 від 08.11.2016 року (далі Додаткова угода № 2), відповідно до якої оформлено уступку прав довірителя на користь Позивача. Всі кошти, сплачені ОСОБА_2 в сумі 683 700,00 грн. вважаються закріпленими за правонаступником ОСОБА_1 . Управителем підтверджено, що правонаступником та Довірителем проведено повний розрахунок на майнові права на Об`єкт інвестування.

Таким чином, на підставі Додаткової угоди № 2 відбулась уступка права вимоги за Договором ФФБ на Об`єкт інвестування. Отже, Довірителем у договорі про участь у фонді фінансування будівництва №183/1-В2 від 08.11.2016 року на даний час виступає Позивач.

Відповідно до пункту 4 Договору ФФБ після отримання від довірителя коштів управитель закріплює за Довірителем Об`єкт інвестування та видає Довірителю свідоцтво про участь у фонді, в якому зазначається: вид фонду; дані Довірителя; дата видачі свідоцтва; закріплений за Довірителем об`єкт інвестування; запланована дата введення об`єкту в експлуатацію (місяць і рік); сума коштів, передана Довірителем Управителю в управління; кількість закріплених за довірителем вимірних одиниць об`єкта інвестування; графік внесення довірителем коштів; витяг з договору про зобов`язання забудовника перед управителем, який діє в інтересах довірителя, щодо спорудження об`єкта будівництва та передачі у власність довірителя об`єкта інвестування.

У разі зміни будь-яких даних, що зазначені у свідоцтві про участь у фонді, таке свідоцтво підлягає заміні.

На виконання вимог пункту 6 Договору 29.01.2018 року ФФБ Управителем видано свідоцтво про участь у ФФБ виду А № 183/1-B2

У відповідності до даного свідоцтва, за Довірителем, ОСОБА_1 , закріплено 100% загальної проектної площі Об`єкта інвестування. Також у наведеному вище свідоцтві сторонами погоджено, що ОСОБА_1 до фонду фінансування будівництва внесено кошти в сумі 683 700,00 грн.

Того ж дня між Управителем та Позивачем укладено додаткову угоду № 3 до Договору ФФБ (далі Додаткова угода № 3). Відповідно до зазначеної угоди Сторони узгодили, що у зв`язку з тим, що фактична загальна площа об`єкта інвестування, вказаного у Договорі, за даними Технічного паспорта, становить 52,40 м2, та є більшою на 0,80 м2, від проектної загальної площі, яка зазначена в договорі, Довіритель зобов`язується сплатити Управителю різницю між фактичною та проектною площами об`єкта інвестування в сумі 11 600,00 грн., виходячи з поточної ціни вимірної одиниці Об`єкта інвестування на день підписання даної Угоди.

Загальна вартість Об`єкта інвестування складає 695 300,00 грн., загальна фактична площа об`єкта інвестування збільшилась на 0,80 м2 та складає 52,40 м2.

Того ж дня між сторонами укладено Акт уточнення загальної площі Об`єкта інвестування до Договору про участь у фонді фінансування будівництва виду А № 183/1-В2 від 08.11.2016, відповідно до якого за даними технічного паспорта, виданого ТОВ «Оксі-К Консалтинг», фактична загальна площа об`єкта інвестування складає 52,40 м2. Різниця між фактичної та проектною площею об`єкта інвестування становить 0,80 м2.

Згідно квитанції №211210072 від 12.11.2018 року, Позивачем були доплачені грошові кошти за збільшену на 0,80 кв.м. фактичну загальну площу об`єкта інвестування в сумі 12 400,00 грн.

Таким чином, обов`язок Позивача з фінансування Об`єкту інвестування за Договором виконаний у повному обсязі.

Після введення об`єкта будівництва в експлуатацію та здійснення остаточних розрахунків Довірителя з Управителем, Управитель, згідно з п. 7 Договору, зобов`язаний: передати Довірителю майнові права на такий об`єкт за договором про уступку майнових прав; надати Довірителю в обмін на свідоцтво про участь у фонді довідку про право довірителя на набуття у власність закріпленого за ним об`єкта інвестування; включити довірителя до переліку довірителів, яким забудовник у подальшому зобов`язаний передати у власність закріплені за ними об`єкти інвестування.

Відповідно до даних, розміщених на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі ДАБІ) за https://dabi.gov.ua/declarate/list.php?sort=subgaluzorder=DESC та посиланням відповіді Департаменту ДАБІ у Київській області № 1010-611/03 від 27.05.2019 декларацію про готовність об`єкта житлового комплекс,. IV черга, Корпус Г; АДРЕСА_2 (далі житловий комплекс) до експлуатації зареєстровано в березні 2017 року.

Отже, станом на березень 2017 року житловий комплекс введено в експлуатацію. Проте, Відповідач ухилився від виконання вищевказаних обов`язків за Договором ФФБ.

15.03.2019 року на адресу Відповідача був направлений лист від 14.03.2019р. з додатками, відповідно до якого Позивач просив Відповідача у триденний строк: надати ОСОБА_1 довідку про право ОСОБА_1 , як довірителя за Договором, на набуття у власність закріпленого за нею об`єкта інвестування відповідно до Договору про участь у фонді фінансування будівництва №183/1-В2 від 08.11.2016р. та додатків до нього; передати ОСОБА_1 майнові права на об`єкт інвестування, який визначений Договором про участь у фонді фінансування будівництва №183/1-В2 від 08.11.2016р. та додатків до нього, за договором про уступку майнових прав.

Зважаючи на вищенаведене, заявник не може у повній мірі скористатись своїми правами на майно.

Тому на підставі вище наведеного заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 та заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири.

За правилами ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

Між тим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на те, що позивач просить забезпечити позов у визначений ним спосіб без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на зміст позовних вимог.

Таким чином, заявником не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які ними заявлено може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі, тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Також зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

Позивачем не надано суду доказів, підтверджуючих те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не надано доказів забезпечення позову, є співмірним із заявленими позивачем вимогам. Суд не вбачає необхідності у забезпеченні позову, так як доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а тому безпідставне вжиття заходів забезпечення позову порушить права інших осіб.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову за безпідставністю.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленомуЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову, та співмірності відносно заявлених вимог ціні позову.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154, 157, 258, 261, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволеннізаяви представниказаявника ОСОБА_1 адвокатаНікушиної ВалеріїСергіївни про забезпечення позову до подання позовної заяви, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.В. Янченко