Ухвала від 09.05.2025 по справі 564/648/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/648/25

09 травня 2025 року

Костопільський районний суд Рівненської області в особі головуючої судді Грипіч Л. А.

розглянувши заяву Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ) про перегляд заочного рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 09 квітня 2025 року у цивільній справі №564/648/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна .

Заочним рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 09 квітня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та знято арешт з майна належного позивачу, що накладений на підставі постанови ВДВС Деснянського району м. Києва від 20.11.2006 року, серія та номер АА623198, винесеної у виконавчому провадженні №623198, реєстраційний номер запису про обтяження №11912563 (спеціальний розділ), що внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 27 листопада 2006 року.

У квітня 2025 року представник Деснянського ВДВС - Горбатовський І.А. звернувся до Костопільського районного суду з заявою про перегляд заочного рішення у даній справі та просив переглянути заочне рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 09 квітня 2025 року та відмовити у задоволенні позовних вимог про зняття арешту з майна боржника в повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною першою статті 282 ЦПК України передбачено, що за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Частинами другою та третьою статті 288 ЦПК України передбачено, що позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Тлумачення статей 284, 287, 288 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ЦПК України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який виніс заочне рішення, за заявою відповідача). При цьому апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки.

Таким чином, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, лише за письмовою заявою відповідача, і це є лише його персоніфікованим правом.

Така ж правова позиція і Верховного Суду, яка викладена у постановах суду від 25 березня 2019 року у справі №462/3542/16-ц (провадження № 61-7677св18), від 22 липня 2020 року у справі № 760/13894/14-ц (провадження № 61-19413св19).

За таких обставин, суд рахує, що слід відмовити Деснянському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у прийнятті до розгляду заяви про перегляд заочного рішення, оскільки така заява подана третьою особою, а не відповідачем у справі.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційне оскарження рішення суду гарантоване також Конституцією України, пункт 8 частини третьої статті 129 визначає, що однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими .

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Тобто, заявник може скористатися своїм правом на оскарження заочного рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 09 квітня 2025 року в порядку визначеному ч.2 ст.288 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 285, 286, 288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті до розгляду заяви Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ) про перегляд заочного рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею і окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЛ. А. Грипіч