Ухвала

від 24.04.2025 по справі 756/6643/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24.04.2025 Справа № 756/6643/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/6643/21

1-кп/756/375/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2025 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

провівши відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020101050000167 від 10.07.2020, на підставі обвинувального акта за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Гуляйполя Запорізької області, зареєстрованого та жителя цього АДРЕСА_1 відповідно), такого, що має вищу освіту, непрацюючого, одруженого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3652 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

в с т а н о в и в:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 3652 КК України.

До суду засобами електронного поштового зв`язку надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 3652 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 цього Кодексу

Крім того, до суду надійшло клопотання представника потерпілого ОСОБА_7 про відкладення розгляду справи через неможливість бути присутньою у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Приймаючи рішення щодо клопотання представника потерпілого, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 325 КПК України в разі, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Відповідно до усталеної судової практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого та/або засудженого на звільнення з підстав спливу строків давності (постанови від 10.06.2021 у справі №640/11750/17 (провадження №51-6089км20); від 25.02.2021 у справі №192/3301/16-к (провадження №51-3094км20).

Норми процесуального закону (ч. 4 ст. 286 КПК України) вказують на те, що суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого в разі, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна зі сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням, а отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям провадження у справі як під час підготовчого судового засідання, так і під час розгляду справи по суті в загальному порядку, керуючись статтями 12, 49 КК України (постанови від 19.11.2019 у справі №345/2618/16-к (провадження №51-1491км19); від 24.05.2018 у справі №200/4664/14-к (провадження №51-3302км18).

При цьому, суд враховує сталу та послідовну практику Касаційного кримінального суд Верховного Суду, відповідно до якої під час вирішення питання застосування положень ст. 49 КК України позиція потерпілого не є вирішальною щодо закриття і не є перешкодою до виконання імперативних вимог процесуального закону (постанови від 03.06.2021 у справі №344/7812/16-к (провадження №51-6207км20), від 12.04.2023 у справі №522/20663/17 (провадження №51-3538км22). Положення ст. 49 КК України та ст. 285 КПК України зобов`язують суд, за наявності відповідних підстав та згоди обвинуваченого, звільнити останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. При цьому під час вирішення питання застосування положень ст. 49 КК України вирішальною є позиція саме обвинуваченого, а не потерпілого.

За таких обставин, заслухавши думку учасників судового провадження, як обвинуваченого так і прокурора, які вважали за можливе вирішити клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за відсутності осіб, що не з`явились, суд прийняв рішення проводити судовий розгляд за відсутності представника потерпілого.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, проти закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, що є нереабілітуючою підставою, він не заперечує. Просив розглянути вказане клопотання невідкладно за відсутності його захисника та представника потерпілого.

Прокурор не заперечував проти звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 3652 КК України на підставі ст. 49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3652 КК України, за таких обставин.

Відповідно до розпорядження Гуляйпільського міського голови від 13.04.2018 ОСОБА_5 з 16.04.2018 призначено на посаду державного реєстратора - адміністратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області.

Згідно розпорядження Гуляйпільського міського голови від 16.04.2018 назву посади «державний реєстратор - адміністратор юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області змінено на назву посади «державний реєстратор управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області та встановлено, що з 16.04.2018 ОСОБА_5 працює на посаді державного реєстратора управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області.

Таким чином, ОСОБА_5 здійснював свою професійну діяльність у сфері надання публічних послуг, а саме проведення державної реєстрації, яка спрямована на захист та забезпечення умов для реалізації інтересів, фізичних і юридичних осіб, породжує настання наслідків правового характеру форма і порядок надання якої визначена державою.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що систему органів державної реєстрації прав становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав.

Закон України «Про державку реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає правові засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Пунктом 1 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: наявність обтяжень прав на нерухоме майно.

Крім того, відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 6 частини 1 статті 24 Закону встановлено, що у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), яким визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 12 Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

Крім того, відповідно до вимог Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Пунктом 5 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Незважаючи на вищевикладені вимоги Законів України ОСОБА_5 , будучи державним реєстратором, тобто особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг, яка є обізнаною із законодавством України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчинив зловживання повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану із наданням публічних послуг, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам юридичної особи, за наступних обставин.

25.04.2018 зареєстровано ТОВ «Трейд Петрол Інвест» (код ЄДРПОУ 42091493), директором якого згідно протоколу загальних зборів учасників підприємства №1 призначено ОСОБА_8 . Засновниками даного товариства є ТОВ «Таміт Продактс» (код ЄДРПОУ 41892600) в особі директора ОСОБА_8 та ТОВ «Інтернешенал Девелопмент Груп» (код ЄДРПОУ 40404537) в особі директора ОСОБА_9 . Відповідно до вищезазначеного протоколу загальних зборів засновників ТОВ «Трейд Петрол Інвест» затверджено розмір статутного капіталу підприємства на загальну суму 500 000 грн, з них вклад ТОВ «Таміт Продактс» складає 250 000 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ «Трейд Петрол Інвест», та відповідно вклад ТОВ «Інтернешенал Девелопмент Груп» становить 250 000 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ «Трейд Петрол Інвест».

08.11.2019 ОСОБА_8 звільнено з посади директора ТОВ «ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ» та змінено склад засновників даного товариства, а саме прийнято до складу засновників компанію «АРУДІ ВЕНЧУРС ПРАЙВІТ ЛІМІТЕД» (Індія) та збільшено розмір статутного капіталу з 500 000 грн до 1 000 000 грн. Новим директором ТОВ «ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ» призначено ОСОБА_10 , хоча ОСОБА_8 ніколи не вчинялися дії щодо виходу зі складу учасників даного Товариства, а також не вчинялися дії щодо відчуження будь-яким способом своєї частки в статутному капіталі ТОВ «Трейд Петрол Інвест».

За даним фактом слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві розпочато кримінальне провадження №12019100010009739 від 18.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, де ОСОБА_8 визнано потерпілим.

У ході досудового розслідування кримінального провадження №12019100010009739 ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24.03.2020 накладено арешт та встановлено заборону будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам реєстраційних дій здійснювати державну реєстрацію будь-яких реєстраційних дій щодо змін учасників та керівних органів (керівників) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ».

Проте, 18.04.2020 ОСОБА_8 повторно звільнено з посади директора ТОВ «ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ» та призначено на дану посаду ОСОБА_10 .

Згідно з підпунктом 2 пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2016 №3268/5 «Про затвердження» форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» до запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань та інформаційними системами Державної судової адміністрації України, у разі подання судового рішення у паперовій формі реєстратор зобов`язаний перевірити наявність у Єдиному державному реєстрі судових рішень електронної копії такого рішення, а також його відповідність за документарною інформацією та реквізитами. У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор запитує примірник такого рішення суду, засвідчений в установленому порядку, від відповідного суду.

Пунктом 8 частини 1 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» закріплені засади державної реєстрації, до яких зокрема віднесено публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та документів, що стали підставою для її проведення, об`єктивність, достовірність та повнота відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Відповідно до частини 7 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань мають міститися документи в електронній формі, подані для державної реєстрації.

Статтею 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначений порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій, що включає в себе, зокрема, виготовлення копій документів в електронній формі - у разі їх подання в паперовій формі, та внесення цих документів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до статей 124, 129 Конституції України закріплено принцип обов`язковості судових рішень. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Так, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці до державного реєстратора управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області ОСОБА_5 звернулась невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, з пропозицією здійснення реєстраційної дії - скасування заборони вчинення реєстраційних дій (арешту) від 30.03.2020 стосовно ТОВ «Трейд Петрол Інвест», накладену на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 24.03.2020 у справі №752/5375/20. Після чого, у ОСОБА_5 , який погодився на вищевказану пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, виник злочинний умисел, спрямований на зловживання своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам юридичної особи, а саме ТОВ «Таміт Продактс».

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на зловживання своїми повноваження, з метою отримання неправомірної вигоди, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам юридичної особи, а саме ТОВ «Таміт Продактс», 17.04.2020 (точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим) ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, всупереч вищезазначеним принципам і порядку державної реєстрації, достеменно знаючи про відсутність законних підстав для вчинення вищезазначених реєстраційних дій, діючи умисно, вніс до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про скасування заборони вчинення реєстраційних дій (арешту) від 30.03.2020 стосовно ТОВ «Трейд Петрол Інвест» (код ЄДРПОУ 42091493), накладену на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 24.03.2020 у справі №752/5375/20. Підставою внесення відомостей щодо скасування заборони вчинення реєстраційних дій (арешту) від 30.03.2020 стосовно ТОВ «Трейд Петрол Інвест»(код ЄДРПОУ 42091493) ОСОБА_5 зазначив ухвалу Печерського районного суду міста Києва у справі №757/14163/20, яка в дійсності даним судом за вказаним фактом ніколи не виносилася.

Внаслідок протиправних дій державного реєстратора управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області ОСОБА_5 , які виразилися у безпідставному скасуванні заборони вчинення реєстраційних дій (арешту) щодо ТОВ «Трейд Петрол Інвест» за відсутності законного судового рішення про таке скасування, чим створив можливість для вчинення наступних реєстраційних дій щодо зміни керівника підприємства, а саме 18.04.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 вчинено реєстраційну дію щодо зміни керівника ТОВ «Трейд Петрол Інвест», директором якого призначено ОСОБА_10 .

В результаті вчинення кримінального правопорушення державним реєстратором управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області ОСОБА_5 ТОВ «Таміт Продактс» спричинено матеріальну шкоду в розмірі 250 000 грн, що у сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що є істотною шкодою.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 3652 КК України, тобто як «зловживання повноваженнями державним реєстратором з метою отримання неправомірної вигоди, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам юридичної особи».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Приписами ч. 1 ст. 285 цього Кодексу передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України в разі, якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов`язаний з`ясувати та врахувати позицію обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлено ст. 286 КПК України. В разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, не з`ясовуючи при цьому обставини, установлені під час кримінального провадження, та не перевіряючи їх доказами у порядку статей 347-363 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 цього Кодексу суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. За правилами частини другої тієї ж статті, звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Так, на момент вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3652 КК України, положення вказаної статті КК України діяли в редакції Закону України від 06.10.2016 №1666-VIII, санкція якої предбачала покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років.

Положення ст. 12 КК України діяли в редакції Закону України від 15.11.2011 №4025-VI, положення ст. 49 КК України - Закону України від 08.04.2014 №1183-VIІ.

Відповідно до положень ст. 12 КК України в редакції Закону України від 15.11.2011 №4025-VI злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, злочин за ч. 1 ст. 3652 КК України в редакції Закону України від 06.10.2016 №1666-VІІI відповідно до положень ст. 12 КК України в редакції Закону України від 15.11.2011 №4025-VI відносився до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України в редакції Закону України від 08.04.2014 №1183-VIІ особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - в разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

На момент прийняття рішення у цій справі вищевказані положення КК України зазнали змін та діяли в редакції Закону України: положення ст. 12 КК України - від 22.11.2018 №2617-VIII, який набрав чинності 01.07.2020, положення ст. 49 КК України - від 09.10.2024 №4012-IX, який набрав чинності 24.10.2024.

Згідно ст. 12 КК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №2617-VIII, який набрав чинності 01.07.2020, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини (частина 1). Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі (частина 3). Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі (частина 2). Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років (частина 4).

Цим же Законом України від 22.11.2018 також було внесено зміни до санкції ч. 1 ст. 3652 КК України та встановлено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років.

У подальшому, Законом України від 13.07.2023 № 3233-IX «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень» в абзаці другому ч. 1 ст. 3652 КК України слова «на строк до десяти років» замінено словами «на строк до трьох років», тобто внесено зміни до строку додаткового покарання.

Таким чином, вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 3652 КК України в редакції Закону України від 06.10.2016 №1666-VIII відповідно до ст. 12 КК України класифікується та відноситься: - в редакції Закону України від 15.11.2011 №4025-VI - до категорії злочинів невеликої тяжкості, а в редакції Закону України від 22.11.2018 №2617-VIII - до категорії кримінальних проступків, що, враховуючи положення ч. 1 ст. 5 КК України, відповідно до якої закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі та підлягає застосуванню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України в редакції Закону України від 09.10.2024 №4012-IX особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду ...; перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах 1, 2 ст. 49 КК України строків особа вчинила новий злочин ... (частини 2, 3 ст. 49 КК України).

У судовому засіданні ОСОБА_5 було роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і роз`яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, на що обвинувачений ОСОБА_5 проти такого звільнення від кримінальної відповідальності не заперечував та надав свою згоду на закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 3652 КК України у зв`язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №598/1781/17 (провадження №13-47кс20) звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування особою шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 18.02.2025 у справі №712/8174/23 (провадження №51-2807км24) констатував, що у результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин, так як вони викладені в обвинувальному акті, кримінальне правопорушення мало місце не пізніше 17.04.2020, відтак під час судового провадження кримінального провадження сплив вищевказаний трирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку з чим суд, за наявності згоди ОСОБА_5 на закриття кримінального провадження за нереабілітуючих підстав, приходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Водночас, за змістом ст. 129 КПК України суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Поміж тим, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України й закриття кримінального провадження цивільний позов не підлягає вирішенню по суті, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду. З огляду на викладене, потерпіла сторона має право вирішити питання про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України.

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №661/2681/18, від 16.08.2021 справі №644/7193/17, від 24.05.2018 у справі №531/2332/14-к, від 15.01.2019 у справі №185/442/16-к та інших, які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження - не застосовувались.

Керуючись статтями 12, 44, 49 КК України, статтями 128, 129, 284-288, 369-372, 392 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України задовольнити.

На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 3652 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження №42020101050000167 від 10.07.2020 стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3652 КК України, - закрити.

Цивільний позов потерпілого ТОВ «ТАМІТ ПРОДАКТС» (цивільний позивач) до обвинуваченого ОСОБА_5 (цивільний відповідач), - залишити без розгляду.

Речовий доказ у кримінальному провадженні:

- DVD-R диск з інформацією, який було отримано під час тимчасового доступу 20.04.2021 до документів та інформації, відомостей в електронній інформаційній системі, а саме: щодо реєстраційної дії 17.04.2020 державним реєстратор управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області ОСОБА_5 щодо внесення до Єдиного державного реєстру відомості (відмітку) про скасування заборони вчинення реєстраційних дій від 30.03.2020 стосовно ТОВ ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ» (КОД 42091493), із зазначенням інформації про те, що підставою зняття вказаної заборони є ухвала Печерського районного суду міста Києва у справі №757/14163/20-к, які перебувають у володінні посадових осіб ДП «НАІС» (постанова від 20.04.2021), - після набрання ухвалою законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1