Герб України

Рішення від 02.05.2025 по справі 757/47343/23-ц

Подільський районний суд міста києва

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

Справа № 757/47343/23

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2025 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Оболонській Ю.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_12.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «5 канал ТВ» про захист авторських прав, стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

1.Описова частина

В жовтні 2023 р. позивач ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м. Києва із позовною заявою, в якій просить: 1) поновити порушені авторські права, зобов`язати відповідача припинити дії, що порушують авторське право позивача; 2) стягнути з відповідача компенсацію у розмірі 40 000,0 грн та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 70 000,0 грн.

1.1. Стислий виклад позиції

Позов мотивований тим, що порушене її авторське право на аудіовізуальний твір, художній фільм «ІНФОРМАЦІЯ_6», авторами якого є позивачка ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Дозволу позивачка відповідачу не надавала. упущену. Зазначає, що в телепередачам під назвою « ОСОБА_5 », яка йде в ефірі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме в випусках під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_8 » та « ІНФОРМАЦІЯ_9» містяться фрагменти мого художнього фільму «ІНФОРМАЦІЯ_6». Зазначає, що ці фрагменти фільму, автором якого вона є, використовувалися в телепередачах «ІНФОРМАЦІЯ_5» без її згоди. Крім того відбувалося псування та перекручування змісту, використовувалися монтажні склейки із зовсім іншого матеріалу, що повністю спотворило твір. Фрагменти фільму були використані не конкретно, без вказання назви твору та автора. Все це має негативний вплив на достовірність змісту та імідж художнього фільму та порушує частини та порушує вищезазначені статті Закону України «Про авторське право і суміжні права», та вищезазначені статті Цивільного кодексу України. Також позивачу було нанесено моральну шкоду: Моральна шкода полягає у тім, що використаний авторський контент було перероблено, що має негативний вплив на імідж та ім 'я автора, що принесло їй моральні та психічні страждання. Доказом порушення авторського права є: перероблений фільм, який використали у телепередачі «ІНФОРМАЦІЯ_10» без згоди автора. Тайм коди фрагментів телепередач «ІНФОРМАЦІЯ_11», в яких було незаконно використано відповідачем кадри з фільму «ІНФОРМАЦІЯ_6»: 1) «ІНФОРМАЦІЯ_12» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_13); 2) «ІНФОРМАЦІЯ_14» ІНФОРМАЦІЯ_15; 3) «ІНФОРМАЦІЯ_5» ІНФОРМАЦІЯ_8» ІНФОРМАЦІЯ_16; 4) «ІНФОРМАЦІЯ_5» «ІНФОРМАЦІЯ_9».

На підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 23.10.2023 р. матеріали вищевказаної позовної заяви надійшли для розгляду, до Подільського районного суду м. Києва.

Ухвалою від 15.11.2023 р. вищевказаний позов був залишений без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків, які були усунуті позивачем у встановлений законом строк.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 20.12.2023 р. з призначенням розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В лютому 2024 р. директором ТОВ «5 Канал ТВ» Герасимовою І.Я. подано відзив, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи тим, що 01 січня 2023 року набув чинності Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 01.12.2022 № 2811-ІХ. Разом з тим, у позовній заяві зазначено: «... було незаконно використано відповідачем ... 3) «ІНФОРМАЦІЯ_5» ІНФОРМАЦІЯ_8» ІНФОРМАЦІЯ_17. Тому можна зробити висновок про те, що «незаконне використання відповідачем» відбулося у кінці 2020 року. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 01.12.2022 № 2811-ІХ визнати таким, що втратив чинність, Закон України Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 13, ст. І із наступними змінами). Але на момент «незаконного використання» діяв саме Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р. № 3792-ХІІ у редакції від 14.10.2020 р. Зазначає, що у відзиві буде посилатися на норми Закону України від 3.12.1993 р. № 3792-ХІІ у редакції від 14.10.2020 р. Відповідач, який заперечує проти позову, зобов`язаний довести виконання вимог Закону № 3792-ХІІ (3792-12) при використанні ним об`єкту авторського права і (або)' суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК) (435-15). Відповідно до ч. 1 п. 21 Постанови № 5 особисті немайнові права, передбачені статтями 423 і 438 ЦК (435-15) та статтею 14 Закону № 3792-ХІІ (3792-12). Вони не можуть бути редані (відчужені) іншим особам (за винятком, встановленим законом - стаття 423 ЦК) 435-15). Особисті немайнові права автора не залежать від майнових прав. Тому в разі передання виключних майнових прав на твір особисті немайнові права належать авторові твору (крім випадків, встановлених статтею 423 ЦК (435-15), крім права на недоторканість твору - стаття 439 ЦК) (435-15). Особисті немайнові права автора -охороняються безстроково. В якості доказу наявності у позивача немайнових авторських прав позивач надав копію свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір від 11.07.2011 р. Відповідно до вказаного свідоцтва Міністерство освіти і науки України зареєструвало авторське право на художній телефільм «ІНФОРМАЦІЯ_18» (доповнена версія); авторами зазначеного аудіовізуального твору є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 . Перш за все, викликає сумнів, що аудіовізуальний твір: художній фільм «ІНФОРМАЦІЯ_6» (на який посилається позивач) є тотожним з аудіовізуальним твором: художній телефільм «ІНФОРМАЦІЯ_18» (доповнена версія). У позовній заяві позивач не довів те, що аудіовізуальний зір: художній фільм «ІНФОРМАЦІЯ_6» є тотожним з аудіовізуальним твором: художній телефільм «ІНФОРМАЦІЯ_18» (доповнена версія). Тому викликає сумнів у тому, що у позивача є особисті немайнові права на «... художній фільм «ІНФОРМАЦІЯ_6» ...», авторські права на який, як стверджує позивач, порушені. Слід також зазначити, що позивач і не стверджує, що хтось порушив його (позивача) особисті немайнові права як автора. Позивач стверджує, що «... порушують авторське право ... на аудіовізуальний твір, художній фільм «ІНФОРМАЦІЯ_6», автором майнових прав якого я є ...» На підставі викладеного можна стверджувати, що наявність особистих немайнових прав позивача на аудіовізуальний твір: художній фільм «ІНФОРМАЦІЯ_6», позивачем не доведено. Таким чином, порушення особистих немайнових прав позивача на аудіовізуальний твір: художній фільм «ІНФОРМАЦІЯ_6», не могло бути через їх відсутність. Щодо наявності у позивача майнових авторських прав, то відповідно до ч. 2 п. 21 Постанови № 5 майнові права, передбачені статтею 440 ЦК (435- 15) та статтею 15 Закону № 3792-ХП (3792-12). Майнові права на твір можуть належати як автору твору, так і іншим особам, які набули їх відповідно до закону чи договору. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України від 23.12.1993 р. № 3792-ХП особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів: латинська літера "с", обведена колом, - (зображення знака не наводиться); ім`я особи, яка має авторське право; рік першої публікації твору. Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і коленому примірнику твору. Позивач стверджує, що «... аудіовізуальний твір, художній фільм «ІНФОРМАЦІЯ_6», автором майнових прав якого я є ...». Проте, позивач не надав доказів, що йому належать/передані авторські майнові права на аудіовізуальний твір: художній фільм «ІНФОРМАЦІЯ_6». На підставі викладеного можна стверджувати, що наявність майнових авторських прав позивача на аудіовізуальний твір: художній фільм «ІНФОРМАЦІЯ_6», Позивачем не доведено. Таким чином, порушення майнових авторських прав Позивача на аудіовізуальний твір: художній фільм «ІНФОРМАЦІЯ_6», не могло бути через їх відсутність. Щодо відсутності факту порушення авторських прав позивача, то до позовної заяви позивач додав у якості доказу «1. Диск з фрагментом передачі, де було порушене авторське право та тайм коди». Правова позиція Верховного Суду про належність та допустимість доказів у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (головуючий суддя Львов Б.Ю.) від 21.01.2020 р. у справі № 910/14840/18 (номер рішення у ЄДРСР 8297053): «57.1.13. У свою чергу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про належність та допустимість названих доказів, у тому числі з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 957), відповідно до якої представникам уповноважених організацій колективного управління надано право фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акту фіксації». Вказана правова позиція була неодноразово підтверджена, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.07.2019 у справі № 910/12033/18 (номер рішення у ЄДРСР 87150932) та інш. На підставі викладеного можна стверджувати, що факт порушення особистих майнових прав та/або майнових авторських прав Позивача на аудіовізуальний твір: художній фільм «ІНФОРМАЦІЯ_6», позивачем не доведено. Щодо стягнення з ТОВ «5 КАНАЛ ТВ» компенсації, то відповідно до ч. 2 п. 40 Постанови № 5 при розгляді відповідних справ судам необхідно враховувати роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (v0004700-95) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". Позивач не зазначив в чому полягає моральна шкода, не зазначив якими доказами підтверджується моральна шкода. Крім того, позивач не довів, що з боку ТОВ «5 КАНАЛІВ ТВ » неправомірні дії чи бездіяльність, якими позивачеві заподіяно моральну (немайнову) шкоду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві обставинам.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

2.Мотивувальна частина

2.1.Фактичні обставини, встановлені судом щодо поновлення порушеного авторського права та припинити дії, що порушують авторське право позивача

Судом встановлено, згідно свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 від 11.07.2011 р., авторами художнього фільма «ІНФОРМАЦІЯ_19» («ІНФОРМАЦІЯ_6») є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 .

Як вбачається з рішення про реєстрацію авторського права на твір Державний департамент інтелектуальної власності розглянув заявку ОСОБА_1 № 39261 від 27.04.2011 про реєстрацію авторського права на твір та прийняв рішення зареєструвати авторське право на твір Художній фільм «ІНФОРМАЦІЯ_19» («ІНФОРМАЦІЯ_6») (доповнена версія) ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 .

Згідно державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів від 18.07.2011 р., фільм «ІНФОРМАЦІЯ_19» («ІНФОРМАЦІЯ_6») на території України належить ОСОБА_1 , державний реєстраційний номер 11.5062.2011ВТП, термін дії прав на фільм 31.12.2081 року.

Як вбачається з матеріалів справи, доказом порушення авторського права є: перероблений фільм, який використали у телепередачі «ІНФОРМАЦІЯ_10» без згоди автора, тайм коди фрагментів телепередач «ІНФОРМАЦІЯ_11», в яких було незаконно використано відповідачем кадри з фільму «ІНФОРМАЦІЯ_6»:

1) «ІНФОРМАЦІЯ_20» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_21);

2) «ІНФОРМАЦІЯ_5» ІНФОРМАЦІЯ_22» ІНФОРМАЦІЯ_23;

3) «ІНФОРМАЦІЯ_5» ІНФОРМАЦІЯ_8 » ІНФОРМАЦІЯ_16;

4) «ІНФОРМАЦІЯ_5» «ІНФОРМАЦІЯ_9».

Відповідно до статті 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди.

Як встановлено в судовому засіданні позивачка своєї згоди на використання художного телефільму «ІНФОРМАЦІЯ_19 (ІНФОРМАЦІЯ_6)» не надавала, такими діями відповідач, порушив авторські права позивача, чим завдав шкоди її діловій репутації.

Також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «5 канал ТВ» (відповідач) використали у телепередачі «ІНФОРМАЦІЯ_10», на якому відповідачем були розміщені кадри з фільму «ІНФОРМАЦІЯ_6», а отже в цій частині позовні вимоги позивача до відповідача підлягають задоволенню.

Таким чином, вимога позивача поновити порушені авторські права та зобов`язати відповідача припинити дії, що порушують авторське право є обґрунтованою.

2.2. Мотиви, з яких виходить суд при ухвалені рішення та застосовані норми права.

Авторські права - це набір суб`єктивних виключних прав, які дозволяють авторам літературних, мистецьких та наукових творів отримати соціальні та фінансові блага від результатів своєї творчої діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 433 ЦК України об`єктами авторського права є твори, а саме: 1) літературні та художні твори, зокрема: романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори; твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори; твори ужиткового мистецтва; ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦК України первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Відповідно до ст. 438 ЦК України автору твору належать особисті немайнові права, встановлені статтею 423 цього Кодексу та іншими законами.

Відповідно до ст. 423 ЦК України особистими немайновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об`єкта права інтелектуальної власності; 2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об`єкта права інтелектуальної власності; 3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до статті 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди.

За правилами ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Так ч. 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 даної статті способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, але не виключно: відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно до п. 4 постанови пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 року (далі- «Постанова») чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Пунктом 5 даної Постанови визначено, що відповідно до статей 94, 277 ЦК ( 435-15 ) фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Також, згідно з ч.1 ст.424 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором (ч.1 ст.431 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

3. Щодо вимог про компенсації у розмірі 40 000,0 грн.

Пунктом 27 Постанови передбачено, що способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть відповідальність перед потерпілим.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» дає визначення ким є власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Отже, внаслідок вказаних порушень немайнових прав позивача, останній має право на відшкодування завданих йому збитків, а саме на отримання від відповідача компенсації, що визначено п. г) ч. 1 ст. 52 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» (при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають правоподавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій).

Відповідно до ч.1 ст.52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при порушенні будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, вчиненому з використанням мережі Інтернет, суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав (далі - заявник) має право звернутися до власника веб-сайту та (або) веб-сторінки, на якому (якій) розміщена або в інший спосіб використана відповідна електронна (цифрова) інформація, із заявою про припинення порушення. Заява про припинення порушення подається в порядку, передбаченому цією статтею.

Захист авторського права застосовується до відносин, пов`язаних з незаконним використанням «аудіовізуального твору» художнього фільму «ІНФОРМАЦІЯ_6» з боку відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Також, суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, прозастосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об`єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п.4 ч. 3 ст. 55 Закону України «Про авторське право і суміжні права» стягнення компенсації (разового грошового стягнення), що визначається судом замість відшкодування збитків або стягнення доходу на розсуд суб`єкта авторського права та/або суб`єкта суміжних прав у розмірі від 2 до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або як фіксована подвоєна, а в разі умисного порушення - потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання об`єкта авторського права або об`єкта суміжних прав, з приводу якого виник спір; на вимогу осіб, передбачених у пунктах 2-5 частини першої цієї статті, - як фіксована подвоєна, а в разі умисного порушення - потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання відповідного об`єкта, з приводу якого виник спір. Розмір компенсації має бути ефективним, співрозмірним і стримуючим, спрямовуватися на відновлення порушених прав та застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення перешкод законній діяльності користувача і водночас забезпечити захист від зловживань користувача. При визначенні розміру компенсації судом враховується тривалість та систематичність порушення, обсяг порушення (зокрема з урахуванням території його поширення), сфера господарювання та наміри порушника, вина та її форми, а також інші об`єктивні обставини;

Оскільки, розмір такої компенсації законодавством неврегульований, позивач оцінює її в 40 000,0 грн за твір художнього фільму «ІНФОРМАЦІЯ_6» який відповідач незаконно розповсюдив.

Отже, позовні вимоги позивача до відповідача підлягають задоволенню в частині стягнення компенсації за порушення авторських прав у розмірі 40 000,0 грн.

4. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 70 000,0 грн.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок, а відповідач доводить відсутність протиправності та вини; завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи. Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) міститься висновок про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

У постанові КЦС Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 263/16183/18 суд зазначив, що при визначенні розміру стягнення на відшкодування моральної шкоди судова колегія приймає до уваги розмір завданої моральної шкоди та її тривалість. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 372/2085/16-ц (провадження № 61-18385св19) зазначено, що: «під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв`язку між ними та вини заподіювача шкоди».

Як вже було встановлено судом моральна та зазначено позивачем шкода полягає у тім, що використаний авторський контент було перероблено, що має негативний вплив на імідж та ім`я автора, що принесло їй моральні та психічні страждання.

Тому оцінюючи доводи, якими позивач обґрунтував стягнення моральної шкоди, суд враховуючи ступінь понесених моральних страждань та переживань, неможливості продовження активного життя, погіршення та позбавлення можливості реалізації своїх звичок та бажань, погіршення відносин з оточуючими, та вважає, що, заявлений позивачем розмір моральної шкоди підлягає задоволенню, а моральна шкода у розмірі 70 000,0 грн. підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку задоволення позовних вимог.

5. Висновки суду

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач порушив авторське права позивача, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

6. Судовий збір

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 2 183,0 грн, який підтверджений квитанціями про сплату, що містяться в матеріалах справи.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі ст.ст. 16, 201, 423, 424, 432, 433, 435, 1167, 1190 ЦК України, Закон України «Про авторське право і суміжні права», керуючись ст.ст. 10, 11,12, 14, 76, 81, 89,141, 193, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «5 канал ТВ» про захист авторських прав, стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити в повному обсязі.

Поновити ОСОБА_1 порушені авторські права на художній телефільм «ІНФОРМАЦІЯ_19 (ІНФОРМАЦІЯ_6)» шляхом видалення фрагментів художнього телефільму «ІНФОРМАЦІЯ_19 (ІНФОРМАЦІЯ_6)» інтернетного сервісу (сайта) ютуба.

Зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю «5 канал ТВ» припинити дії, що порушують авторське право ОСОБА_1 , шляхом припинення демонстрування фрагментів художнього телефільму «ІНФОРМАЦІЯ_19 (ІНФОРМАЦІЯ_6)» інтернетного сервісу (сайта) ютуба.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «5 канал ТВ» на користь ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 40 000,0 грн (сорок тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «5 канал ТВ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 70 000,0 грн (сімдесят тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «5 канал ТВ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 183,6 грн (дві тисячі сто вісімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «5 канал ТВ» (місцезнаходження за адресою: 04176, м.Київ, вул.Електриків, буд.26).

Повний текст рішення складений 12.05.2025 р.

Суддя Подільського районного

суду м.Києва Н.М.Ларіонова

СудПодільський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення02.05.2025
Оприлюднено16.05.2025
Номер документу127292095
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо прав інтелектуальної власності, з них: щодо авторських прав

Судовий реєстр по справі —757/47343/23-ц

Ухвала від 18.07.2025

Цивільне

Київський апеляційний суд

Поліщук Наталія Валеріївна

Рішення від 02.05.2025

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Рішення від 02.05.2025

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Ухвала від 20.12.2023

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Ухвала від 15.11.2023

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Ухвала від 23.10.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Підпалий В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні