Рішення від 06.05.2025 по справі 465/9309/24

Справа № 465/9309/24

Провадження 2/465/1218/25

РІШЕННЯ

Іменем України

06.05.2025 Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Рудакова Д. І.

за участі секретаря судового засідання Стефанишина О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоум Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд та просить стягнути з відповідачів на його користь 13575,18 грн. заборгованості за надані послуги з управління будинку і споруд, прибудинкових територій та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хоум Сервіс» (Управляюча компанія) та власником квартири АДРЕСА_1 , в особі ОСОБА_1 (споживач) укладено договір № 219/2701-29 від 27.01.2020 про надання послуг з управління та утримання будинків і споруд, прибудинкових територій.

Відповідно до Довідки за період січень 2021 р. липень 2023 р. ОСОБА_1 частково сплачував за послуги та станом на 19 листопада 2024 рік основна заборгованість за послуги по утриманню будинку складає 8000,64 гривень.

Позивач нараховував комунальні послуги до 31.08.2022 включно, так як з 01.09.2022 ним було достроково розірвано договір про надання послуг з управління та утримання будинків та споруд, про що було повідомлено Споживачів.

Позивач зазначає, що період прострочення грошового зобов`язання 1362 дня. Сума основного боргу складає 8 000,64 грн., інфляційне збільшення - 9 077,07 грн., штрафні санкції у вигляду 3% річних- 1 912,88 грн., пеня (у вигляді подвійної облікової ставки НБУ) 4 063,69 грн. Період прострочення грошового зобов`язання (пені) 366 днів. Загальна сума боргу 13 575,18 гривень.

Відтак просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг у розмірі 8000, 64 грн. основного боргу, 2665,50 грн. інфляційного збільшення, 680,46 грн. штрафних санкцій у вигляді 3% річних, 2 238,58 грн. пені (у вигляді подвійної облікової ставки НБУ) на загальну суму 13 575,18 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) грн. 18 коп. Зазначити у рішенні суду про нарахування 3 % річних на суму основного боргу у розмірі 8000, 64 грн., починаючи з 20.11.2024 до моменту виконання рішення суду за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, та стягнути вказану суму нарахованих відсотків з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоум Сервіс». У зв`язку з викладеним позивач і був вимушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.

Ухвалою судді від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати за участю учасників справи.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача- Костишена В. Л. позовні вимоги підтримала, пояснення наділа аналогічні наведеним. Додатково зазначила, що сторони перебували у відповідних договірних відносинах, однак відповідач з 27.02.2021 по 19.11.2024 не виконує умов договору, відмовляються добровільно здійснювати оплату за надані послуги, в результаті чого утворилася заборгованість. Просить стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості у розмірі 13 575,18 гривень.

Відповідач усудовому засіданніпозов заперечивповністю,надав аналогічніпояснення викладениму відзивіна позовнузаяву.Вказав щоце булизлочинні схемиТовариства з обмеженою відповідальністю «Хоум Сервіс», у суму заборгованості були включені неправомірні внески, послуги такі не надавались, відтак він перестав здійснювати оплату. Просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12, 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України,суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 04.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хоум Сервіс» (Управляюча компанія) та власником квартири АДРЕСА_1 , в особі ОСОБА_1 (споживач) укладено договір № 219/2701-29 від 27.01.2020 про надання послуг з управління та утримання будинків і споруд, прибудинкових територій /аркуші справи 14 - 22/.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна /аркуш справи 33/.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 219/2701-29 від 27.01.2020 про надання послуг з управління та утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, у відповідності до умов даного договору управляюча компанія надає Споживачу послуги по управлінню житловим будинком і прибудинковою територією, а також надає послуги зі сприяння в забезпеченні якісного та своєчасного отримання Споживачем послуг утримання, визначених цим Договором, шляхом отримання від Споживача оплати згідно тарифу для постійних складових або відшкодування Управляючій компанії вартості змінних складових та перерахування отриманих коштів Виконавцем послуг. Споживач приймає надані послуги та своєчасно їх оплачує відповідно до діючих тарифів та умов Договору.

За п.2.2 управляюча компанія забезпечує кваліфіковане, якісне, гарантоване обслуговування житлового фонду, його технічного обладнання, дотримання санітарного стану прибудинкових територій для створення Споживачу належних умов для проживання в житловому будинку АДРЕСА_2 .

Порядок розрахунків за договором встановлено п. 3.1. розрахунковим періодом є календарний місяць. Управляюча компанія в термін до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає на вимогу Споживача кожній квартирі в будинку рахунок зі сплати послуг, а Споживач зобов`язується оплатити рахунок у термін до 26 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.3.6. за несвоєчасне здійснення Споживачем оплати за надані послуги, починаючи з 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, Управляюча компанія має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та право вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Споживач зобов`язаний оплачувати в установлений цим договором строк, за діючими тарифами відповідно до загальної площі житлового приміщення та показників лічильників (ліфти та МЗК) та /або нормативів споживання не пізніше 26 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, за п. 4.2.1. Договору. За п. 4.2.5. Договором споживач зобов`язаний у разі несвоєчасного внесення платежів сплачувати пеню у розмірі, встановленому договорі.

Управляюча компанія має право у випадку порушення Споживачем п. 4.2.1. цього Договору стягнути з нього у встановленому порядку заборгованість по платежах на утримання будинку та прибудинкової території, а також нараховану пеню за порушення строків оплати, а також здійснювати стягнення у добровільному порядку або згідно рішення суду (п. 4.3.8 Договору).

Згідно довідки про розрахунок заборгованості, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 19.11.2024 становить 8000,64 грн. + 2 655,50 (інфляційне збільшення) + 680,46 (штрафні санкції у вигляді 3% річних) + 2 238,58 (пеня у вигляді подвійної облікової ставки НБУ) = 13575,18 грн. /аркуші справи 41 - 48/.

Частиною 4 ст. 319 ЦК України, передбачено, що власність зобов`язує.

За змістом статей 322, 360 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом; співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг визначено Законом України "Про житлово-комунальні послуги" .

Відповідно до ч. 3 ст. 20 цього закону, споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Такі положення Закону України «Про житлово комунальні послуги», свідчать про обов`язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість споживача відмовитись від укладання договору (за виключенням у випадках встановлених законом та у порядку встановленому законом).

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов`язує.

Згідно з ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду України у справі № 6-59цс 13 від 30 жовтня 2013 року), оскільки згідно зі статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Розрахунок заборгованості, який долучений до позовної заяви, свідчить про несплату відповідачем наданих послуг.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 7128916/17-ц, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, однак споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, Якщо вони фактично користувалися ними. У такому разі факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

За положеннями ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", від 09 листопада 2017 року споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факту надання житлово- комунальних послуг. У матеріалах справи містяться відповідні копії договору, розрахунків, які свідчать про належне виконання позивачем своїх послуг. Дані документи стосуються безпосередньо обставин справи та підтверджують факт надання відповідачу житлово-комунальних послуг, а відтак беруться судом до уваги, як належні та допустимі докази в процесі доказування, оскільки не спростовані відповідачем.

Відповідачем у справі не доведено тієї обставини, що послугами, які надав позивач у спірний період, він, відповідач, фактично не користувався.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає аргументи позивача обґрунтованими та такими, що підтверджені належними та достатніми доказами у справі, оскільки такі не спростовані і не заперечені відповідачкою.

Для спростування доводів позову відповідач жодних належних і допустимих доказів, визначених законом, суду не представив.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Керуючись принципом змагальності суд бере до уваги надані позивачем розрахунки заборгованості як належні докази обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, покладаючи одночасно на відповідача ризик настання наслідків, пов`язаних із ненаданням ним доказів для спростування обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 2 Постанови пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).

У задоволенні позовних вимог щодо зазначення у рішенні суду про нарахування 3 % річних на суму основного боргу у розмірі 8000, 64 грн., починаючи з 20.11.2024 до моменту виконання рішення суду за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, та стягнути вказану суму нарахованих відсотків з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоум Сервіс» (Код ЄДРПОУ 42932633) відмовити, оскільки позивач додатково не обґрунтував їх.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 10, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263, 265, 274 - 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства зобмеженою відповідальністю«Хоум Сервіс»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості занадання послуг задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоум Сервіс» 8000, 64 грн. основного боргу, 2665,50 грн. інфляційного збільшення, 680,46 грн. штрафних санкцій у вигляді 3% річних, 2 238,58 грн. пені (у вигляді подвійної облікової ставки НБУ) на загальну суму 13 575,18 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) грн. 18 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоум Сервіс» судовий збір з розгляду справи у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення його повного тексту до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хоум Сервіс» (ЄДРПОУ: 42932633, місцезнаходження: 79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93),

відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ).

Суддя Д. І. Рудаков