Постанова від 08.05.2025 по справі 127/19018/21

Справа № 127/19018/21

Провадження № 22-ц/801/1070/2025

Категорія: 9

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 рокуСправа № 127/19018/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Оніщука В. В., Рибчинського В. П.,

з участю секретаря судового засідання:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: комунальне підприємство «Агенція адміністративних послуг», товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра та гарантія»,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочнерішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08липня 2022 року,ухвалене підголовуванням судді Сичука М.М.,у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 доКомунального підприємства«Агенція адміністративнихпослуг»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Довіра тагарантія»,за участі третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_2 проскасування рішенняпро державнуреєстрацію правта обтяжень,-

в с т а н о в и в:

У липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом доКП «Агенціяадміністративних послуг»,ТОВ «Довірата гарантія»,за участі третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_2 про скасуваннярішення продержавну реєстраціюправ таобтяжень. Зазначала,що 04.12.2007року АКБ«Східно Європейський банк»в особіВінницької філіїАКБ «Східно Європейськийбанк» та ОСОБА_2 укладений договірпро наданняспоживчого кредиту№ 299/2007,згідно умов якогобанк зобов`язавсянадати позичальнику,а позичальник-прийняти,належним чиномвикористовувати іповернути банкукредитні коштив сумі80000доларів США,строком до04.12.2012року під15%річних.В забезпеченнязобов`язань по вказаномукредитному договоруіпотекодавцями ОСОБА_3 ( який помер )та ОСОБА_1 було передано в іпотеку належні їм по 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 на строк до 04.12.2012 року, що належала їм згідно свідоцтва на право власності на житло від 14.10.2003 року, виданого виконкомом Вінницької міської ради згідно з рішенням № 1649 від 14.10.2003 року .У зв`язку з цим АКБ «СЄБ» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено обтяження за № запису 6159371.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 13.02.2015 року у справі № 127/2-2818/2009 відмовлено банку у зверненні стягнення на предмет іпотеки квартири АДРЕСА_2 та стягнуто з ОСОБА_2 538114,97 грн. на користь АКБ «СЄБ», що ліквідований за ЗУ «Про банки і банківську діяльність».

03.06.2021 року від представників ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» надійшло повідомлення, про те що позивач уже не власник квартири, а ще 18.09.2018 року реєстратор Вінницької філії КП «Агенція адміністративних послуг» замінив її, як власника квартири ,на нового власника - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», про що18.09.2018 року о 19:15:57 Вінницькою філією КП «Агенція адміністративних послуг» прийнято рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень , індексний номер 43069588 від 18.09.2018 року. Позивач зазначає, що їй не було відомо, з яких підстав відповідач змінив власника квартири , чи це було звернення стягнення на предмет іпотеки чи на підставі рішення, а тому просила скасувати рішення Вінницької філії КП «Агенція адміністративних послуг» про державну реєстрацію прав і обтяжень, індексний номер 43069588 від 18.09.2018 19:15:57, вилучивши запис із реєстру про нового власника ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» квартири за адресою: АДРЕСА_1 , повернувши запис, що ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 є власниками по вказаної квартири .

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права,а у справі ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 19 травня 2022 року у справі №644/3116/18, у якій зазначено, що ЗУ від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV)прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхівзвернення стягнення на предмет іпотеки. Підписавши іпотечне застереження, сторони визначилилише можливі шляхизвернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону України № 1304-VII від 03 червня 2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі - Закон № 1304-VII) право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору. Водночас Закон № 1304-VII ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та рішення суду в межах доводів апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2025 року вищевказаним вимогам закону не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2020 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 27.10.2020 року (№ 127/112/17-ц), позов ТОВ «Фінансовакомпанія «Довірата Гарантія»до ОСОБА_1 про зверненнястягнення напредмет іпотекив рахунокпогашення заборгованостіза кредитнимдоговором, шляхомнадання правана продажпредмета іпотекибудь-якійособі покупцеві, задоволеноповністю. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (за кредитним договором № 299/2007 від 04.12.2007 року, укладеним ним з АКБ «Східно-Європейський банк» ) в розмірі 538114,97 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 61,2 кв. м., що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 14.10.2003 року Вінницькою міською радою на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради № 1649 від 14.10.2003 року, зареєстрованого КП «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації» 26.03.2007 року в реєстровій книзі № 613, реєстр за № 1/53680, шляхом надання ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" права на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, за ціною 481 962 гривні.

Однак, колегія суддів з вказаним висновком погодитись не може з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що 04 грудня 2007 року між АКБ «Східно-Європейський банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 299/2007, відповідно до якого останній отримав кредит (грошові кошти) на споживчі цілі в сумі 80000 доларів США, терміном з 04 грудня 2007 року по 04 грудня 2012 року, зі сплатою 15 % річних, які були змінені згідно додаткового договору № 1 від 02.06.2008 року до 16 %.

Відповідно до вказаного договору позичальник зобов`язався погашати кредит на умовах, визначених договором та сплатити кредитору проценти за його користування.

В забезпечення виконання зобов`язання за наведеним кредитним договором № 299/2007, між АКБ «Східно-Європейський банк» та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір від 04 грудня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В. та зареєстрований за № 7912, в реєстрі заборон зареєстрованого за № 7913 ,згідно умов якого ними в іпотеку було передано трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 , що належить їм на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 14.10.2003 року Вінницькою міською радою на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради №1649 від 14 жовтня 2003 року, зареєстрованого КП «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації» 26 березня 2007 року в реєстровій книзі № 613, реєстр за №1/53680.

Як вбачається із п. 1.3 Договору іпотеки, за згодою сторін предмет іпотеки приймається в іпотеку, вартістю 481 962 грн, в тому числі, ПДВ.

Згідно п. 3.3.1. кредитного договору позичальник зобов`язується забезпечити повернення кредиту не пізніше 4 грудня 2012 року. Сплата відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно.

ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої складає 70 711,56 доларів США, (що еквівалентно 538 114,97 грн.), з яких борг за кредитом - 65 191,47 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів - 604,48 доларів США, борг за відсотками - 4 705,65 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 209,96 доларів США.

Заочним рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 30 вересня 2009 року у справі № 2-2818/2009 позов АКБ "Східно-Європейський банк" в особі Вінницької філії до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено і стягнуто з ОСОБА_2 на користь АКБ "Східно-Європейський банк" суму заборгованості в розмірі 538114 ,97 грн., в тому числі,шляхом звернення стягнення на належний ОСОБА_3 , ОСОБА_1 предмет іпотеки.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 13 лютого 2015 року (справа № 127/2-2818/2009) вказане заочне рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 30 вересня 2009 року змінено . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АКБ «Східно-Європейський банк» заборгованість за кредитним договором № 299/2007 від 04 грудня 2007 року в загальній сумі 70 711,56 доларів США, що еквівалентно 538 114,97 грн., з яких борг за кредитними коштами - 65 191,47 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів - 604,48 доларів США, борг за відсотками - 4 705,65 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 209,96 доларів США. В частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. (т. 1 а.с. 22-23)

25 квітня 2014 року між ТОВ "Брокінвестгруп", що діяло від імені АКБ "Східно-Європейський банк" на підставі договору про передавання в управління непродовольчих активів від 13 грудня 2013 року) та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (новий кредитор) було укладено договір купівлі - продажу права вимоги № 23/ФК-14,згідно умов якого первісний кредитор ТОВ "Брокінвестгруп" відступає за плату, а новий кредитор -ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" набуває право вимоги, належне первісному кредитору відповідно до кредитного договору, укладеного між АКБ "Східно-Європейський банк" та боржником.

Додатком № 2 до договору купівлі-продажу права вимоги № 23/ФК-14 від 25 квітня 2014 року визначений перелік боржників та контрактів щодо яких виникло право вимоги та право за якими відступається до нового кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", в тому числі, відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 299/2007 від 04 грудня 2007 року за яким ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" набуло прав кредитора відносно ОСОБА_2

22 травня 2014 року між АКБ "Східно-Європейський банк", від імені якого діє ТОВ "Брокінвестгруп", та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" укладений договір про відступлення прав за іпотечним договором від 04 грудня 2007 року, зареєстрованим в реєстрі за № 7912, згідно умов якого ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" стає іпотекодержателем відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_1

18.09.2018 року державним реєстратором Вінницької філії КП «Агенція адміністративних послуг» Козловським М.С. було прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43069588 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 , про що 17.09.2018 року в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно був внесений запис про право власності 27978219.

Рішенням Вінницького міського суду від 14.05.2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 27.10.2020 року (№ 127/112/17-ц),позов ТОВ «Фінансовакомпанія «Довірата Гарантія»до ОСОБА_1 про зверненнястягнення напредмет іпотекив рахунокпогашення заборгованостіза кредитнимдоговором, шляхомнадання правана продажпредмета іпотекибудь-якійособі - покупцеві, задоволеноповністю. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 (за кредитним договором № 299/2007 від 04.12.2007 року, укладеним між АКБ «Східно-Європейський банк» та ОСОБА_2 ) перед ТОВ «Фінансова компанія "Довіра та гарантія» в розмірі 538 114 ,97 гривень звернуто стягнення на предмет іпотеки-трикімнатну квартиру, загальною площею 61,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 14.10.2003 року Вінницькою міською радою на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради № 1649 від 14.10.2003 року, зареєстрованого КП «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації» 26.03.2007 року в реєстровій книзі № 613, реєстр за № 1/53680, шляхом надання ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" права на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, за ціною 481 962 гривні .

У своємупозові ОСОБА_1 ставить питанняпро скасування рішення Вінницької філії КП «Агенція адміністративних послуг» про державну реєстрацію прав і обтяжень, індексний номер 43069588 від 18.09.2018 19:15:57, вилучивши запис із реєстру про нового власника ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» квартири за адресою: АДРЕСА_1 , повернувши запис, що ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 є власниками по вказаної квартири, оскільки остання вважає проведення такої реєстрація незаконною.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язанняіпотекодержательвправі задовольнити свої вимогизаосновним зобов`язаннямшляхомзверненнястягненняна предмет іпотеки.Право іпотекодержателяна зверненнястягненняна предмет іпотеки також виникає з підстав, передбачених ст. 12 вказаного Закону.

Згідно ч. 1 ст .36 ЗУ «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про зверненнястягненняна предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору . Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься віпотечномудоговорі, або згідно з окремим договором міжіпотекодавцемі іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя,що підлягає нотаріальному посвідченню, якийможе бутиукладений одночасно з іпотечнимдоговором або в будь-який часдо набрання законної сили рішенням суду про звернення стягненняна предмет іпотеки.

Таким чином, способи задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора поділяються на: 1) судовий (на підставі рішення суду); 2) позасудовий (на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимогіпотекодержателя), кожен з яких має власний правовий механізм реалізації.

Для реалізації іпотекодержателем своїхправна задоволення вимогшляхом позасудового способу зверненнястягненняна предмет іпотеки і набуттяправа власностіна ньогозазагальним правилом необхідні тільки воля та вчинення відповідний дій з боку іпотекодержателя,якщо договоромнепередбачено іншого порядку.

Передачаіпотекодержателю права власностіна предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» є способом позасудового врегулювання, який здійснюєтьсяза згодоюсторінбеззвернення до суду на підставі застереження віпотечномудоговорі або в окремому договорі, укладеному сторонами в порядку досудового врегулювання.

Кредитні правовідносинизасвоєю правової природою є договірними правовідносинами, тому на них у повній мірі розповсюджуються вимоги цивільного законодавства, зокрема неприпустимість позбавленняправа власності,крім випадків, встановлених Конституцією України та законом (принципи свободи договору; свободи підприємницької діяльності, яканезаборонена законом; судового захисту цивільногоправата інтересу; справедливості, добросовісності та розумності, які передбачені статтею 3 ЦК України).

Зазначені вимоги повною мірою вимагають від учасників правовідносин діятинетільки відповідно до законодавства, а й у необхідних випадкахзааналогієюправа(стаття 8),зазвичаями ділового обороту (стаття 7); добросовісно, при здійсненні своїхправутримуватися від дій, які могли б порушитиправаінших осіб;недопускатидіїз наміром завдати шкоди іншій особі, а також дій, що є зловживаннямправомв інших формах; при здійсненні цивільнихправособа повинна додержуватися моральних засад суспільства тощо (статті 13 ЦК України). Водночас, особане може бутипримушена до дій, щонеє обов`язковими для неї, або дій, що знаходяться поза межами актів цивільного законодавства або договору. Особаможе бутизвільнена від цивільного обов`язку абойоговиконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (стаття 14 ЦК України).

Зазначені норми законодавства, які містять принципи цивільних правовідносин, спрямовують учасників цивільного обороту діяти добросовісно, у межах законодавства та договору, намагаючись використовувати своїправадо того ступеня, щобнепорушитиправаіншої особи.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18.

У справі, що переглядається, встановлено, що іпотекодержатель реалізував своєправона зверненнястягненняна предмет іпотеки в порядку позасудового врегулювання спору, передбаченого статтею 37 ЗУ «Про іпотеку» (набуттяправа власності на предмет іпотеки), на підставі іпотечного застереження, закріпленого в іпотечному договорі.

Частина1ст.37ЗУ«Про іпотеку»( у ред. на час здійснення реєстраційної дії) передбачала, щоіпотекодержатель можезадовольнити забезпечену іпотекою вимогушляхомнабуттяправа власностіна предмет іпотеки. Правовою підставою дляреєстрації права власності іпотекодержателяна нерухомемайно,яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимогіпотекодержателяабо відповідне застереження віпотечномудоговорі, яке прирівнюється до такого договорузасвоїми правовими наслідками та передбачає передачуіпотекодержателю права власностіна предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст .35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилаєіпотекодавцюта боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця ,письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання унеменш ніж тридцятиденний строк та попередження про зверненнястягненняна предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення,іпотекодержательвправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхомпозасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЗУ «Про державну реєстрацію речовихправна нерухомемайнота їх обтяжень» державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявленихправі поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовимиправамина нерухомемайнота їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстраціюправта їх обтяжень, зупинення державноїреєстрації прав,відмови в державнійреєстрації правта приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.11 ЗУ «Про державну реєстрацію речовихправна нерухомемайнота їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішеннязарезультатом розглядузаяву сфері державноїреєстрації прав.

Зазмістом ч.2 ст.18 ЗУ «Про державну реєстрацію речовихправна нерухомемайнота їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державноїреєстрації прав,та порядок державноїреєстрації праввизначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державноїреєстрації правна нерухомемайнота їх обтяжень.

Згідно з п. 57 Порядку державноїреєстраціїречовихправна нерухомемайнота їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127) (у ред. на час здійснення реєстраційної дії),для державноїреєстрації права власностіта інших речовихправнамайно,яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення такихправ,також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Згідно п. 61 Порядку № 1127 ,для державноїреєстрації права власностіна підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимогіпотекодержателя шляхомнабуттяправа власностіна предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланоїіпотекодержателеміпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним відіпотекодавця;документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отриманняіпотекодавцемта боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця,письмової вимоги іпотекодержателяу разі, коли більш тривалий строкнезазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщоіпотечнимдоговором передбачено її видачу).

Із наведеного слідує, що обов`язковою умовою при вирішенні питання перереєстраціїправа власностінаіпотечне майноє наявність доказів отримання іпотекодавцем письмової вимоги та дотримання строку, зазначеного в ньому.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 та від 26 липня 2023 року у справі № 759/5454/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 звертала увагу на те, що належним дотриманняміпотекодержателемпроцедури повідомленняіпотекодавцята боржника, якщо він є відмінним відіпотекодавця,про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати таке повідомлення, що було надіслане належним чином, протенеотримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Недотримання вимог щодо належного надсиланняіпотекодавцюта боржнику, якщо він є відмінним відіпотекодавця,вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимогіпотекодержателя.

Належним доказомнадсилання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (див. постановиВерховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 761/9285/17, від05 грудня 2024 року у справі № 487/2777/23 таінші).

У справі, яка переглядається матеріали справинемістять доказів направлення іпотекодержателем та отримання позивачем ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень.

Затаких обставин, колегія суддів вважає ,що іпотекодержателем не дотримані вимоги щодо належного надсилання іпотекодавцю вимоги про усунення порушення основного зобов`язання, що унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимогіпотекодержателя.

Окрім цього, 07 червня 2014 року набрав чинності ЗУ від 03 червня 2014 року № 1304-VII «Промораторійнастягнення майнагромадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі - Закон № 1304-VII), у підпункті 1 пункту 1 якого передбачено, щоне може бутипримусово стягнуте (відчужене без згодивласника) нерухоме житловемайно,яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 ЗУ «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 ЗУ «Про іпотеку», якщо такемайновиступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя)заспоживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, тазаумови, що: таке нерухоме житловемайновикористовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житловогомайна,яке перебуває в іпотеці,заумови, що у позичальника або майнового поручителя увласності незнаходиться інше нерухоме житловемайно;загальна площа такого нерухомого житловогомайна(об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житловогомайна) неперевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Згідно з п. 23 ст.1 ЗУ від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захистправспоживачів» (у ред. на час укладення кредитного таіпотечногодоговорів) споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Пунктом 4 ЗУ № 1304-VII передбачено, що протягомдіїцього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуваннямйогонорм.

Водночас, Закон №1304-VII увів тимчасовиймораторійнаправо іпотекодержателя відчужуватимайно іпотекодавця без його згодинавідчуження.

У даній справі предметом договору іпотеки, укладеного на забезпечення виконання умов кредитного договору, є спірна квартира, площа якої становить 61,2 кв. м, тобто,неперевищує 140 кв. м. Передана позивачем в іпотеку квартира використовуєтьсянеюяк місце постійного проживання, іншого житла вона немає.

На час прийняття державним реєстратором Вінницької філії КП «Агенція адміністративних послуг» Козловським М.С рішення від 18.09.2018 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43069588 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 , про що 17.09.2018 року в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно був внесений запис про право власності 27978219, був чинним ЗУ «Промораторійнастягнення майнагромадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII .

Наведене свідчить про те, що на спірні правовідносини поширюється ЗУ «Промораторійнастягнення майнагромадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який був чинним начасвчинення реєстраційних дій, а тому у державного реєстраторанебуло правових підстав дляздійсненнядержавноїреєстрації права власностіна предмет іпотекизабанком, на забезпечення виконання умов кредитного договору, укладеного в іноземній валюті.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що спірна квартира, що використовувалася позивачем як місце постійного проживання,не може бутипримусово стягнена на підставідіїЗУ № 1304-VII, у тому числі, й шляхом реєстрації права власності забанком на забезпечення виконання позивачем умов кредитного договору, укладеного в іноземній валюті.

Аналогічний висновок щодо застосування Закону № 1304-VII здійснено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження № 11-474апп19), від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 (провадження № 14-45цс20). Підстав для відступу від цього висновкунемає.

Суд першої інстанції вищевказані обставини не врахував та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню , шляхом скасування рішення Вінницької філії КП «Агенція адміністративних послуг» про державну реєстрацію прав і обтяжень, індексний номер 43069588 від 18.09.2018 19:15:57.

Щодо решти позовних вимог, то згідно ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбаченихп. 1ч.7 ст.37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомуп.1ч.7ст.37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомуп.1ч.7 ст.37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до п. 1ч.7 ст.37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно достатті 37цього Закону.

Отже, позовні вимоги про вилучення запису із реєстру про нового власника ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» квартири за адресою: АДРЕСА_1 повернувши запис, що ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 є власниками по квартири за адресою: АДРЕСА_1 , задоволенню не підлягають, оскільки у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення та ухвалити нове.

Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 376 ЦПК України).

Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає що рішення суду першої інстанції є таким, що постановлене без повного з`ясування обставин справи, за недоведеності обставин, які суд вважав доведеними, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи та невірного застосування судом норм матеріального права, що регулюють дані правовідносини, що є підставою для скасування рішення .

Тому апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, а заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2022 року скасуванню з постановленням нового - про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційним судом оскаржуване рішення суду першої інстанції скасовано ,а позов задоволено частково , з комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» та ТОВ «Довіра та гарантія» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню у рівних частинах 1362 грн судового збору за подання апеляційної скарги, тобто ,по 681 грн з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2022 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та гарантія», за участі третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень задовольнити частково.

Скасувати рішення Вінницької філії КП «Агенція адміністративних послуг» про державну реєстрацію прав і обтяжень, індексний номер 43069588 від 18.09.2018 19:15:57 про власника квартири по АДРЕСА_1 , ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» та ТОВ «Довіра та гарантія» за подання апеляційної скарги по 681 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий С. Г. Копаничук

судді: В. В. Оніщук

В. П. Рибчинський