Рішення від 12.05.2025 по справі 160/4429/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року Справа № 160/4429/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням його уточнення), в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЙРЗ НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу влади виконавчої MBC України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (p/p UA26820172031322100320101 7468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з її утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 20 484 грн. 79 коп. (двадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири грн, 79 коп) та судовий збір у розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім грн).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідача звільнено зі служби раніше ніж через 3 роки після закінчення вищого навчального закладу, а тому у нього виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, яке в добровільному порядку не здійснено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Крім того цією ухвалою витребувано у ОСОБА_1 , у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії доказів сплати витрат, пов`язаних з утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 25 484 грн. 79 коп. (у разі погашення заборгованості).

Відповідач повідомлена про розгляд справи шляхом направлення на адресу реєстрації ухвали суду про відкриття провадження у справі.

До суду повернулись не врученим поштове відправлення ОСОБА_1 з відмітками пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» від 05 березня 2009 року №270 (зі змінами та доповненнями), поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі неможливості їх вручення, у тому числі, у разі закінчення встановленого терміну зберігання.

Відповідно до ч. 8, 11 ст. 126 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

До того ж, відповідно до п. 4 ч.6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже судом здійснено всі необхідні заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У 2019 році ОСОБА_1 зараховано до Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ.

25.10.2019 між відповідачем, Донецьким юридичним інститутом МВС України та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області укладений Контракт № 566/2019 про здобуття освіти у Донецькому юридичному інституті МВС України (далі - Контракт № 566/2019).

31.07.2020 відповідача відряджено у розпорядження до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (назву установи змінено 14.05.2024 на Дніпровський державний університет внутрішніх справ, на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.05.2024 № 298) та наказом №123-ос від 31.07.2020 зараховано курсантом другого курсу ДДУВС на денну форму навчання за державним замовленням.

03.08.2020 до Контракту від 15.09.2020 № 566/2019 між відповідачем, ДДУВС та ГУНП Дніпропетровській області укладено Додаткову угоду № 1.

26.08.2021 до Контракту від 15.09.2020 № 566/2019 між відповідачем, ДДУВС та ГУНП Дніпропетровській області укладено Додаткову угоду № 10497.

Відповідач здобувала освіту у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ з 2020 по 2021 рік.

Згідно з наказом ДДУВС від 18.08.2021 року № 194 о/с відповідача переведено на заочну форму навчання та направлено для подальшої служби до ГУНП в Дніпропетровській області.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 20.09.2021 № 508 о/с відповідача призначено на посаду поліцейського (за рахунок посади начальника конвою) відділення № 1 взводу № 1 роти № 2 батальйону конвойної служби № 1.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 05.03.2022 № 246 о/с відповідача призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенцїї відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 17.10.2024 № 2016 к відповідача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 23.10.2024 № 1192 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію».

Пунктом 3.6. Розділу III Контракту № 566/2019 передбачено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відповідач зобов`язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справ в особі ДДУВС витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Згідно довідки розрахунку фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ за 2020 -2021 роки №528 від 24.12.2024, сума витрат на утримання відповідача складає 25484,79 грн, з якої:

витрати на теплоенергію 664,99 грн грн;

витрат на продовольче забезпечення 7635,05 грн;

витрат на речове майно 8387,57 грн;

витрат на медичне забезпечення 8,48 грн;

витрат на грошове забезпечення 1671,43 грн;

витрат на електропостачання 1008,91 грн;

витрат на водопостачання 707,92 грн.

Враховуючи, що в добровільному порядку вказані витрати відповідач не відшкодував, позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

За змістом частини другої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують МВС України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п`ята статті 74 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до пункту 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.04.2017 №261, цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Типову форму контракту затверджує МВС.

Пунктом 3 Порядку №261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку №261).

Згідно з пунктом 8 цього Порядку у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Судом у цій справі встановлено, що відповідач перебувала на службі в поліції та її звільнено зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення. При цьому, відповідач не відпрацювала 3 роки після закінчення навчання у Дніпропетровському державному університету внутрішніх справ.

Спір у справі, яка переглядається, виник щодо відшкодування коштів, які витрачено на утримання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі, у зв`язку з тим, що вона звільнена у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення зі служби в органах Національної поліції менш, аніж через три роки відколи закінчила навчання (що є порушенням умов контракту).

Зокрема, судом встановлено, що за умовами договору від 25.10.2019 № 566/2019, з урахуванням додаткових угод, відповідач зобов`язалася відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у разі звільнення з органів внутрішніх справ (зі служби в поліції) протягом трьох років після закінчення навчання.

Зазначені обставини зумовлюють виникнення у відповідачки обов`язку відшкодувати витрати пов`язані з її утриманням у вищому навчальному закладі, який вона добровільно взяла на себе, власноручно підписавши контракт від 25.10.2019 № 566/2019.

Однак, суд звертає увагу, що за правилами положень статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 8 Порядку №261 право на звернення до суду у позивача з вимогою про відшкодування витрат на утримання виникає лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.

Відповідно до Порядку №261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.

Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення навчального закладу, із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 30 серпня та 14 грудня 2022 року у справах №480/8200/20 та №520/5837/2020 відповідно.

Позивачем направлено повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі від 23.10.2024 №43/20-52 на адресу місяця реєстрації ОСОБА_1 , підтверджується розрахунковими чеками ПАТ «Укрпошта» від 23.10.2024.

Доказів отримання відповідачем вказаного повідомлення в матеріалах справи не має.

Позивачем 09.12.2024 повторно направлено на адресу відповідача повідомлення про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних на утримання, з довідкою розрахунком.

Згідно списку поштових згрупованих відправлень, повідомлення від 09.12.2024 направлено на адресу місця реєстрації відповідача.

Отже, на переконання суду, позивач виконав обов`язок щодо надсилання відповідачу повідомлення про нараховані витрати, тому здійснив всіх заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про зобов`язання відшкодувати МВС України витрати протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення.

Однак, у встановлений строк суму боргу відповідач не сплатив. Станом на час звернення до суду з позовом належна до стягнення сума складає 25484,79 грн.

Відтак, відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту або ж звільненні зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу, на даний час зазначену вище суму коштів не відшкодував, доказів на спростування зазначеного не надано.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Станом на час розгляду справи, відповідач не надав доказів про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 25484,79 грн, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі.

Отже позов Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з навчанням та утриманням у навчальному закладі, у розмірі 25484,79 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5, 77, 90, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу влади виконавчої MBC України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (p/p UA26820172031322100320101 7468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 25 484 грн. 79 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями , 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 12.05.2025 року.

Суддя Н.Є. Калугіна