Рішення

від 13.05.2025 по справі 420/5831/25

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 420/5831/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "100 ШИН +" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ""100 ШИН +" до Одеської митниці про визнання протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000036; визнання протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500500/2025/000026/2 від 19.01.2025.

Ухвалою суду від 03.03.2025 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог позивач у позовній заяві вказав, що не погоджується із прийняттям рішень Одеської митниці та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Так, позивач зазначив, відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Позивач, посилаючись на норми діючого законодавства, практику Верховного Суду та надані до відповідача документів наголосив, що документи надані до митного оформлення в сукупності дозволяють здійснити митне оформлення товару, та вказавши на протиправність оскаржуваних рішень відповідача, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

18.03.2025 до суду від представника Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначив, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач вказав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500001192U7 від 16.01.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

19.03.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій, представник товариства вказав, що не погоджується із відзивом відповідача та, посилаючись на обґрунтування, викладені у адміністративному позові та практику Верховного Суду, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

25.03.2025 до суду від представника відповідача надійшли заперечення, згідно яких представник, посилаючись на обґрунтування, викладені у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

ч.1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

ч.2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що 20.01.2019 року між ТОВ « 100 ШИН+ » та «GUIZHOU TYRE CO., LTD» , Китай укладено зовнішньоекономічний договір № 100-GU19 від 20.01.2019, відповідно до умов якого продавець відвантажує, а покупець приймає та оплачує Вантажні та легкові шини Виробник: «GUIZHOU TYRE CO., LTD » у кількості та по цінам, вказаним у Комерційному Інвойсах, що є невід`ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у Доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойс. Сума контракту та умови поставки визначаються згідно Інвойс(а.с.39-40).

З метою митного оформлення придбаного за контрактом товару ТОВ 100 ШИН+ було подано до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби митну декларацію25UA500500001192U7 від 16.01.2025

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару було надано до Одеської митниці копії документів, які зазначені у графі 44 декларації, а саме,:- пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 31.10.2024; - рахунок-проформа (Proforma invoice) 24102402001 від 15.10.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 24102402001 від 31.10.2024; - коносамент (Bill of lading) GSZS0188867 від 31.10.2024; - автотранспортна накладна (Road consignment note) 1284 від 14.01.2025; - автотранспортна накладна (Road consignment note) 5890 від 14.01.2025; - автотранспортна накладна (Road consignment note) 6875 від 14.01.2025; - сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 24C5200A0127/50168 від 04.11.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару 132 від 16.10.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг ТФ8 від 18.12.2024; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортноекспедиційних послуг 15195 від 20.12.2024; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 18.12.2024; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 31.10.2024; - розрахунок ціни (калькуляція) 24102402001 від 31.10.2024; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); -зовнішньоекономічний договір (контракт) 100-GU19 від 20.01.2019; - договір (контракт) про перевезення 26092024_4 від 26.09.2024; - інші некласифіковані документи 00045292 від 18.10.2024; - копія митної декларації країни відправлення 530420240041760688 від 31.10.2024.

Також, 18.01.2025 на підставі вимоги Митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані додаткові документи: - лист пояснення ТОВ « 100 ШИН +» № б/н від 18.01.2025.

Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000026/2 від 19.01.2025.

Так, було встановленні наступні розбіжності по митній декларації:

-відповідно до договору від 20.01.2019 № 100-GU19 товар поставляється на умовах FOB SHENZHEN, а в інвойсі від 31.10.2024 № 24102402001 зазначені умови поставки FOB SHEKOU.

- в наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт доставки товарів відповідно до умов поставки FOB.

- прайс-лист б/н від 31.10.2024 був виданий пізніше, ніж проформа-інвойс від 15.10.2024 № 24102402001;

- зазначені у довідці про вартість транспортних послуг від 18.12.2024 б/н відомості щодо вартості транспортних послуг до митного кордону України не відповідають таким відомостям, зазначеним у рахунку-фактурі від 18.12.2024 № ТФ8. Зокрема у довідці відсутні відомості щодо вантажнорозвантажувальних робіт та транспортно-експедиційних послуг, які зазначені у рахунку-фактурі. Як наслідок транспортні витрати до митного кордону України не в повному обсязі включені до митної вартості товарів.

З урахуванням викладеного, Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Держмитслужби прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000036.

Згідно з ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Розглянувши вищезазначені розбіжності, зазначені митним органом у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, судом встановлено наступне.

20.01.2019 року між ТОВ « 100 ШИН+ » та «GUIZHOU TYRE CO., LTD» , Китай укладено зовнішньоекономічний договір № 100-GU19 від 20.01.2019, відповідно до умов якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує Вантажні та легкові шини Виробник: «GUIZHOU TYRE CO., LTD » у кількості та по цінам, вказаним у Комерційному Інвойсах, що є невід`ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у Доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойс. Сума контракту та умови поставки визначаються згідно Інвойс.

Щодо посилання в оскаржуваних рішеннях на те, що відповідно до договору від 20.01.2019 № 100-GU19 товар поставляється на умовах FOB SHENZHEN, а в інвойсі від 31.10.2024 № 24102402001 зазначені умови поставки FOB SHEKOU, суд зазначає,що у відповідності до умов п.4.1. Договору базисні умова поставки, зазначаються в комерційному інвойсі.

В той же час, відповідно до комерційного інвойсу, умовами поставки оцінюваної партії товару є FOB SHEKOU, що не враховано відповідачем.

Також суд не приймає до уваги посилання митного органу на те, що в наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт доставки товарів відповідно до умов поставки FOB, оскільки експортна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість товару та позивач не несе відповідальність за її заповнення експортером.

Щодо посилання митного органу на те, що прайс-лист виданий пізніше, ніж проформа-інвойс, суд зазначає наступне.

Прайс - лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів. Крім того, законодавчо не закріплено форми прайс-листів. Даний документ є суто інформаційним, прайс-лист містить список цін та слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар. За жодних умов прайс - листи не можуть бути первинними документами для визначення митної вартості товару.

Таким чином, прайс - лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Верховний Суд в постанові від 25.06.2020 року по справі №П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.

З урахуванням викладеного, вищевказані зауваження відповідача стосовно змісту прайс - листа суд вважає такими, що не впливають на визначення митної вартості товару.

Щодо посилання митного органу на те, що у довідці про вартість транспортних послуг відсутні відомості щодо вантажнорозвантажувальних робіт та транспортно-експедиційних послуг, які зазначені у рахунку-фактурі та як наслідок транспортні витрати до митного кордону України не в повному обсязі включені до митної вартості товарів, суд наголошує, що разом із митною декларацією до митного органу позивачем надавалась довідка про транспортні витрати.

З урахуванням викладеного, а також з урахуванням наданих до митного органу договорів на перевезення, рахунків на оплату, та платіжних документів, суд вважає, що вартість перевезення (транспортні витрати) є підтвердженою.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до Київської митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п..п.2,4 ч.2 ст.55 МКУ.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, підставою для коригування митної вартості товару слугувала інформація з електронної бази даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС. При цьому, відповідач посилається в рішенні на іншу МД не зазначаючи особливостей щодо товару, виробника, умов поставки.

Оцінюючи вказані рішення відповідача, суд вважає за необхідне врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх правових висновках на тому, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є достатньою підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд також неодноразово зауважував, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також, одночасно слід врахувати й те, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25.02.2020р. справа №260/718/19; 27.04.2020р. справа №140/804/19).

В постанові від 30.04.2020 по справі №820/231/16 Верховний Суд, зокрема також вказує на й те, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих Одеською митницею картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000036; рішення про коригування митної вартості №UA500500/2025/000026/2 від 19.01.2025.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Одеської митниці сплаченого позивачем судового збору у розмірі 4844,80 грн, з урахуванням ціни позову.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю 100 ШИН+ задовольнити .

Визнати протиправними та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000036 та рішення про коригування митної вартості №UA500500/2025/000026/2 від 19.01.2025, прийняті Одеською митницею.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 100 ШИН+ (код ЄДРПОУ 38012976, Київська обл., Броварський р-н., сільрада Княжицька, автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі) судовий збір у розмірі 4844,80 грн(чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра