Справа № 173/495/25
Провадження №2/173/639/2025
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12 травня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кожевник О.А.,
за участю секретаря судового засідання Демяненко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Кам`янської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
26.02.2025 року керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12.12.2024 у справі № 173/3321/24 за результатами судового розгляду кримінального провадження № 12024041430000510 засуджено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Згідно зі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки та покладено на останню обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12.12.2024 щодо ОСОБА_1 набрав законної сили 13.01.2025.
Судовим розглядом зазначеної справи встановлено, зокрема, наступне.
ОСОБА_1 , 20 вересня 2024 року, близько 14 год. 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вживала алкогольні напої разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після чого, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на ґрунті особистих непорозумінь виникла словесна сварка, під час якої ОСОБА_2 перейшов до приміщення літньої кухні та продовжив висловлюватись на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою. В свою чергу ОСОБА_1 , усвідомлюючи образу від слів свого співмешканця ОСОБА_2 , прийшла у стан сильної агресії, після чого у неї виник умисел на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень за допомогою кухонного ножа, який знаходився на столі літньої кухні. Далі ОСОБА_1 , реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на умисне заподіяння ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження, взяла зі столу у праву руку кухонний ніж, та бажаючи нанести удари ножем, раптово для ОСОБА_2 , скориставшись тимчасовою відсутністю уваги останнього, бо знаходилась за спиною у ОСОБА_2 , умисно нанесла не менше трьох ударів лезом ножа в ділянку спини ОСОБА_2 , від чого останній відчув сильний фізичний біль та впав на підлогу. Далі ОСОБА_1 припинила заподіювати тілесні ушкодження потерпілому, та одразу по мобільному телефону викликала швидку медичну допомогу та почала надавати домедичну допомогу потерпілому ОСОБА_2 .
У результаті умисних насильницьких дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 , згідно з висновком судово-медичної експертизи №1436-Е від 26.09.2024 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді рани на спині в 4 міжребер`ї по біля хребтовій лінії, лінійної форми з гострими кутами та рівними краями, що проникає у плевральну порожнину четвертого міжребер`я, також дві рани в області спини справа, в п`ятому міжребер`ї по лопатковій лінії паралельно один до одного, лінійної форми з гострими кутами та рівними краями, що проникають у плевральну порожнину. Враховуючи характер ран на спині справа та зліва, перевагу глибини раневого каналу над довжиною ран, що ушкодження є проникаючі колото-різані поранення грудної клітки, виникли внаслідок не менш 3-х травматичних дії плоского, колючо-ріжучого предмета (предметів); проникаючі колото-різані поранення, які супроводжувались явищами гемопневмотораксу, у сукупності так і кожне окремо - відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, по ознаці небезпеки для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю ( п.п. 2.1.2. та 2.1.3. «;Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року).
З приводу даної події, ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» в період з 20.09.2024 по 30.09.2024. Витрати на лікування ОСОБА_2 склали 18 156,46 грн., чим завдано матеріальних збитків державі.
З наданого КНП КМР «МЛШМД» розрахунку витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_2 за період з 20.09.2024 по 30.09.2024 вбачається, що витрати на його лікування понесено за рахунок коштів Національної служби здоров`я України в розмірі 16 784,60 грн. та місцевого бюджету - 1 371,86 грн.
У листі НСЗУ № 5846/2-16-25 від 07.02.2025 вказано, що послуги КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги», пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачуються НСЗУ, як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.
Отже, витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 за період з 20.09.2024 по 30.09.2024 складають 18 156,46 грн., а саме за рахунок коштів Національної служби здоров`я України (Державний бюджет України) в розмірі 16 784,60 грн. та місцевого бюджету Кам`янської міської територіальної громади - 1 371,86 грн.
Приймаючи до уваги, що витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_2 здійснені внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 , між діями останньої та цими витратами є прямий причинно-наслідковий зв`язок, що встановлено вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, а тому обов`язок по відшкодуванню витрат необхідно покласти на відповідача.
В судове засідання представник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення на адресу суду не надав.
Представник Національної служби здоров`я України в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, у якій зазначив про те, що позов підтримує та просить суд здійснити розгляд справи за його відсутності.
Представник позивача Кам`янської міської ради в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, у якій зазначив про те, що позов підтримує та просить суд здійснити розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи - КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що пред`явлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
У судовому засіданні встановлено, що вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12.12.2024, який набрав законної сили 13.01.2025 року у справі № 173/3321/24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Згідно зі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки та покладено на останню обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України
У результаті умисних насильницьких дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 , згідно з висновком судово-медичної експертизи №1436-Е від 26.09.2024 року заподіяно тілесні ушкодження у вигляді рани на спині в 4 міжребер`ї по біля хребтовій лінії, лінійної форми з гострими кутами та рівними краями, що проникає у плевральну порожнину четвертого міжребер`я, також дві рани в області спини справа, в п`ятому міжребер`ї по лопатковій лінії паралельно один до одного, лінійної форми з гострими кутами та рівними краями, що проникають у плевральну порожнину. Враховуючи характер ран на спині справа та зліва, перевагу глибини раневого каналу над довжиною ран, що ушкодження є проникаючі колото-різані поранення грудної клітки, виникли внаслідок не менш 3-х травматичних дії плоского, колючо-ріжучого предмета (предметів); проникаючі колото-різані поранення, які супроводжувались явищами гемопневмотораксу, у сукупності так і кожне окремо - відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, по ознаці небезпеки для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю ( п.п. 2.1.2. та 2.1.3. «;Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року).
З приводу даної події, ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» в період з 20.09.2024 по 30.09.2024. Витрати на лікування ОСОБА_2 склали 18 156,46 грн., чим завдано матеріальних збитків державі.
Згідно з довідкою калькуляції, наданої КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги», витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 внаслідок вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_1 у сумі 18156 грн. 46 коп., а саме за рахунок коштів Національної служби здоров`я України (Державний бюджет України) в розмірі 16 784,60 грн. та місцевого бюджету Кам`янської міської територіальної громади - 1 371,86 грн
Посилаючись на те, що відповідальність за відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, чинним законодавством покладено на особу, яка вчинила злочин, позивач, на підставі ст. 1206 ЦК України, просить суд стягнути завдану відповідачем шкоду на користь держави.
Статтею 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За приписами ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з роз`яснень, наданих у п.11 Постанови Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009р., оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та другастатті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Згідно з роз`яснень, наданих у п.2Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.95р. «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», суддя чи суд при відданні обвинуваченого до суду зобов`язані перевірити, чи заявлено позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, чи є в матеріалах справи документи лікувального закладу про причину і термін перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні.
Відповідно до п. 3 вищевказаної Постанови, термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути надано довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Згідно з роз`яснень, наданих у п.6 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України звернув увагу судів на те, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.
Як випливає зі змісту вищевказаного вироку суду, позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 заявлено не було.
Як вбачається зі змісту відповіді на запит наданої лікувальним закладом, ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у період з 20.09.2024 р. по 30.09.2024 р.
При цьому, як зазначив вищевказаний лікувальний заклад, КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» із позовом про стягнення з відповідача витрат на стаціонарне лікування потерпілого до суду не звертався.
Отже, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про те, що лікування потерпілого ОСОБА_2 у період з 20.09.2024 р. по 30.09.2024 р. відбулося внаслідок злочинних дій відповідача, через що саме відповідач є особою, яка має відшкодувати понесені медичним закладом витрати на лікування потерпілого.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд, приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, вважає необхідним, на підставі ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.1166,1187,1206 ЦК України, ст.81,82,141,263-265,280 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Кам`янської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушеннязадовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави в особі позивача Національної служби здоров`я України (ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, код ЄДРПОУ: 37993783, р/р UA978999980313080115000026011, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.) кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 16 784,60 грн (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні шістдесят копійок), які зарахувати до Державного бюджету України.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Кам`янської міської територіальної громади в особі позивача Кам`янської міської ради кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 1 371,86 грн. (одна тисяча триста сімдесят одна гривня вісімдесят шість копійок), які зарахувати до місцевого бюджету Кам`янської міської територіальної громади (ГУК у Дн- кій обл../м.Кам`янське/24060300, код ЄРДПОУ: 37988155, р/р UA138999980314000544000004573, банк отримувача Казначейство України).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено 12.05.2025.
Суддя О.А.Кожевник
Суд | Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2025 |
Оприлюднено | 15.05.2025 |
Номер документу | 127303412 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Кожевник О. А.
Цивільне
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Кожевник О. А.
Цивільне
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Кожевник О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні