Рішення від 13.05.2025 по справі 520/7878/25

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2025 року № 520/7878/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби в Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул.Пушкінська, 46 м.Харків інд.61057 код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування повідомленнь-рішеннь

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківський окружний адміністративний суд з позовом у якому просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №0010470-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 16669,25грн.;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №0010469-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 16913,00грн.;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №0010468-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 8807,50грн.;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №0010466-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 34179,17грн.;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №0010464-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 362,92грн.;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №2576330-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 13617,75грн.;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №2576329-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 25773,23грн.;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №2576328-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 26150,10грн.;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №2576364-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 52846,25грн.;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №2576363-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 52846,25грн.;

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що йому на праві власності належать 1/2частка нежитлової будівлі літ. «Н-1», загальною площею 3077,4кв.м., розташованою за адресою АДРЕСА_2 , на підставі договору куплі-продажу нежитлової будівлі від 18.12.2008р. та відповідно до технічного паспорту є виробничим будинком; 1/2 частки нежитлових приміщень підвалу №1,2,27, 1-го поверху №11-22 в нежитловій будівлі літ. «Ф-1», загальною площею 1626,0кв.м., розташованою за адресою АДРЕСА_2 , на підставі договору куплі-продажу нежитлової будівлі від 18.12.2008р. та відповідно до технічного паспорту є виробничим будинком;1/2частки нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 6310,0кв.м., розташованою за адресою АДРЕСА_3 , на підставі договору куплі-продажу нежитлової будівлі від 29.09.2007р. та відповідно до технічного паспорту є виробничим будинком;

нежитлова будівля літ. «Д/1-1» загальною площею 1561,2кв.м., розташованою за адресою АДРЕСА_2 , на підставі рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова, від 28.07.2008р. у справі 2-3034 та відповідно до технічного паспорту ця будівля є громадським будинком, що складається з приміщень холодильнику,котельні,хімлабораторії, мікробіологічної лабораторії, автоклавної, середовищоварочної,коридорів, кабінету, консервного цеху, передбоксника, вбиральні та інш. Відповідно до зазначеного рішення ці приміщення є цехом по виготовленню «Продуктів молоковмісних згущених цукром та рослинними жирами, варіння,жиру кондитерського шоколаду, шоколадній глазурі»;нежитлова будівля літ. «П-1», загальною площею 33,5кв.м., розташована по АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування нежитлової будівлі від 18.12.2008р., відповідно до технічного паспорту є виробничим будинком. Позивач посилається на те, що в розуміння рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання, «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017р. № 54/17( зі змінами згідно рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018р. №1284/18) зазначені будівлі відносяться до «інших будівель»(абз.8) п.5 Долдатку№1), за які визначена ставка податку для об`єктів нежитлової нерухомості , що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у розмірі 0,1відсотка. Натомість відповідач необґрунтовано застосував для визначення суми податкового зобов`язання ставку 1%, що є підставою для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 262 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, у якому зазначив, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо цільового призначення нежитлових будівель відсутні. У графі «Тип майна» зазначено нежитлові приміщення, без конкретизації приналежності. Позивач не був позбавлений можливості надати до податкового органу уточнюючи документи щодо характеристик оподаткованих будівель для вірного розрахунку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями. Позивач від обов`язку сплачувати податки, передбаченого Конституцією України не позбавлений, позивач лише оскаржує застосовану контролюючим органом ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зауважив, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховується згідно додатку 1 Положення «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті Харкові» згідно рішення Харківської міської ради від 28.11.2018 № 1284/18, відтак, на думку відповідача, податковим органом правомірно нарахований вказаний податок позивачу за 2022-2023 роки, виходячи із загальної площі об`єктів нежитлової нерухомості за ставками, визначеними вказаним рішенням відповідно до даних Реєстру.

Позивач надав відповідь на відзив, у якому підтримав свої позовні вимоги та зауважив, що на платників податків не покладено обов`язку звіряння даних про об`єкт оподаткування з податку на нерухомість, а тому не зобов`язаний надавати до суду докази такого звернення до контролюючого органу. Більш того, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить відомостей про цільове призначення нежитлових приміщень, а відтак у контролюючого органу були відсутні будь-які обґрунтовані підстави застосовувати найбільшу ставку з оподаткування у розмірі 1%, яка застосовується до будівель готельних будівель, офісних, торгівельних будівель, та будівель для публічних виступів.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби в Харківській області, як фізична особа підприємець, зареєстровані види діяльності 46.31 Оптова торівля фруктами і овочами та інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Позивачу, на праві власності належать 1/2частка нежитлової будівлі літ. «Н-1», загальною площею 3077,4кв.м., розташованою за адресою АДРЕСА_2 , на підставі договору куплі-продажу нежитлової будівлі від 18.12.2008р. та відповідно до технічного паспорту є виробничим будинком; 1/2 частки нежитлових приміщень підвалу №1,2,27, 1-го поверху №11-22 в нежитловій будівлі літ. «Ф-1», загальною площею 1626,0кв.м., розташованою за адресою АДРЕСА_2 , на підставі договору куплі-продажу нежитлової будівлі від 18.12.2008р. та відповідно до технічного паспорту є виробничим будинком;1/2частки нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 6310,0кв.м., розташованою за адресою АДРЕСА_3 , на підставі договору куплі-продажу нежитлової будівлі від 29.09.2007р. та відповідно до технічного паспорту є виробничим будинком; нежитлова будівля літ. «Д/1-1» загальною площею 1561,2кв.м., розташованою за адресою АДРЕСА_2 , на підставі рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова, від 28.07.2008р. у справі 2-3034 та відповідно до технічного паспорту ця будівля є громадським будинком, що складається з приміщень холодильнику,котельні,хімлабораторії, мікробіологічної лабораторії, автоклавної, середовищоварочної,коридорів, кабінету, консервного цеху, передбоксника, вбиральні та інш. Відповідно до зазначеного рішення ці приміщення є цехом по виготовленню «Продуктів молоковмісних згущених цукром та рослинними жирами, варіння,жиру кондитерського шоколаду, шоколадній глазурі»;нежитлова будівля літ. «П-1», загальною площею 33,5кв.м., розташована по АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування нежитлової будівлі від 18.12.2008р., відповідно до технічного паспорту є виробничим будинком.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова, від 28.07.2008р. у справі 2-3034 за ОСОБА_1 визнано право власностітна нежитлове приміщення по виготовленню Продуктів молоковмісних згущених цукром та рослинними жирами, варіння,жиру кондитерського шоколаду, шоколадній глазурі`літ. «Д/1-1» розташованою за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 1561,2кв.м.

Витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 12.09.2008р. встановлено що за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на підставі рішення Комінтернівського суду м.Харкова, на нежитлову будівлю літ. «Д/1-1» площею 1561,2кв.м., за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до технічного паспорту на нежитлову будівлю літ. «Д/1-1», значится громадський будинок, власник ОСОБА_3 ..

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «Н-1» пл.3077,4кв.м. розташовані за адресою АДРЕСА_2 , належать ОСОБА_3 .

Витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 18.12.2008р., встановлено що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на підставі рішення Комінтернівського суду м.Харкова, на нежитлову будівлю літ. . «Н-1» пл.3077,4кв.м.., за адресою АДРЕСА_2 .

Витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 23.12.2008р. встановлено що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності за договором купівлі-продажу на нежитлову будівлю літ. «Н-1» площею 3077,4 кв.м.,за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до технічного паспорту на виробничий будинок літ. «Н-1», значится складське приміщення(сховище№1), власник частини ОСОБА_3 ..

Відповідно до технічного паспорту на виробничий будинок значится складське приміщення(сховище№2), власник ОСОБА_3 ..

Витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 18.12.2008р. встановлено що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності за договором купівлі-продажу на нежитлову будівлю літ. «П-1» площею 33,5 кв.м.,за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до технічного паспорту на виробничий будинок літ. «П-1» площею 33,5 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 , значиться диспетчерська, власник ОСОБА_3 ..

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «Л-1» пл.3406,4кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_3 ..

Витягом з Державного реєстру правочинів від 18.12.2008р. встановлено що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності за договором купівлі-продажу на нежитлову будівлю літ. «Ф-1» площею 1626,0 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 .

Витягом з реєстру правочинів від 23.12.2008р. встановлено що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності за договором купівлі-продажу на нежитлові приміщення підвалу №1,2го,27, 1-го поверху в 311;-22 в нежитловій будівлі літ. «Ф-1» площею 1626,0 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 .

Позивач зазначив, що Головне управління Державної податкової служби в Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України необґрунтовано застосував для визначення суми податкового зобов`язання ставку 1% на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та надіслав на його наступні податкові повідомлення-рішення:-№0010470-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 16669,25грн.;-№0010469-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 16913,00грн.;-№0010468-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 8807,50грн.;-№0010466-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 34179,17грн.;-№0010464-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 362,92грн.;- №2576330-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 13617,75грн.;-№2576329-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 25773,23грн.;-№2576328-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 26150,10грн.;-№2576364-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 52846,25грн.;-№2576363-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 52846,25грн., які позивач вважає протиправними, а тому повинні бути скасовані.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості..

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1).

У відповідності до підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування:

а) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв`язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

д) об`єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об`єкта на дитину;

е) об`єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

з) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об`єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;

и) об`єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об`єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

ї) об`єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

й) об`єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров`я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

к) об`єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;

л) об`єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім`ям, у яких виховується п`ять та більше дітей.

Відповідно до підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з підпунктом 14.1.129-1 пункту 14-1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі;

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 Податкового кодексу України).

При цьому cама по собі специфіка об`єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме: статусу будівлі промисловості - не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.

Обираючи за вихідне поняття «промисловість», у зв`язку з яким застосовується податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм, у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема нормою підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків, зменшення податкового навантаження на тих платників податків (фізичних та юридичних осіб), які є власниками певних об`єктів нерухомості, з метою стимулювання їх використовувати ці об`єкти за функціональним призначенням.

Верховний Суд у постанові від 17.02.2020 у справі №820/3556/17 частково відступив від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 справа №806/2676/17, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств, та сформував новий правовий висновок, відповідно до якого визначити, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 24.03.2020 по справі №280/5332/18.

Отже, у межах справи №820/3556/17 Верховний Суд виходив із того, що сама лише ознака належності об`єктів нерухомого майна до категорії виробничих будівель не звільняє приватну особу від виконання податкового обов`язку з оплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

У межах справи №280/5332/18 Верховним Судом був деталізований раніше сформульований правовий висновок в аспекті обов`язковості з`ясування обставин реального використання об`єкту нерухомого майна у власній господарській діяльності приватної особи - власника, оскільки протилежне тлумачення суперечить меті запровадження пільги - покращенню умов провадження господарської діяльності.

Передача власником об`єкту нерухомого майна у користування третіх сторонніх осіб також не здатна задовольнити цієї мети.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Додатковим підтвердженням правильності такого тлумачення є зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 №466-IX, яким підпункт "є" підпункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України викладено у наступній редакції: "Не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;".

Тобто, податкова пільга, передбачена п.п."є" п.п. 266.2.2 ст. 266 ПК України, застосовується за одночасної наявності декількох умов: 1) віднесення об`єкту нерухомості до будівлі промисловості (групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000); 2) використання такої будівлі промисловості за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання; 3) відсутність інформації про здачу таких будівель промисловості в оренду, лізинг, позичку.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби в Харківській області, як фізична особа підприємець, зареєстровані види діяльності 46.31 Оптова торгівля фруктами і овочами та інші види роздрібної торгівлі поза магазинами. Йому на праві приватної власності належать нежитлові будівлі, які за даними технічного паспорту є виробничими будівлями.

У відзиві на позовну заяву представником відповідача зазначено, що при формуванні податкового повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022-2023 роки застосована ставка податку відповідно до Рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» (далі Рішення № 542) зі змінами та доповненнями внесеними згідно з рішенням Харківської міської ради 23 сесія 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18. Ставка податку становила 1 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на січень відповідного року.

Згідно з пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 19 Конституції України щодо обов`язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За визначенням, наведеним у ст.265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 п. 266.1 ст.2 61 ПК України).

Як встановлено положеннями пп. 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Приписами пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п.266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).

Згідно з Додатком № 1 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 №542/17 ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб встановлюються у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м. бази оподаткування.

Так, пунктом 5 зазначеного Додатку №1 встановлено ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у таких розмірах: 1) будівлі готельні - 1 відсоток; 2) будівлі офісні - 1 відсоток; 3) будівлі торговельні - 1 відсоток; 4) гаражі - 0,1 відсотка; 5) до 01.01.2019 року - будівлі промисловості та склади 0,25 відсотка, в подальшому підпункт 5 пункту 5 додатку 1 виключений згідно з рішенням 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18 набрав чинності з 01.01.2019 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотків; 8) інші будівлі - 0,1 відсотка.

Відповідно до наданого податковим органом розрахунку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у спірних правовідносинах контролюючим органом розраховано податок із застосуванням ставки 1 відсоток.

Згідно з абзацом 7 підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості. До об`єктів нежитлової нерухомості відносяться: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Згідно з пунктом 5.3 статті 5 ПК України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України.

Класифікатор забезпечує уніфікацію об`єктів нерухомості за функціональним призначенням та містить Методику класифікації будівель за головною класифікаційною ознакою.

Визначення належності об`єкта нежитлової нерухомості (будівлі, приміщення) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об`єкта нерухомості, згідно з Класифікатором.

Відповідно до вказаного ДК 018-2000 об`єктами класифікації є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

У розділі 1 ДК 018-2000 наведено визначення, згідно з якими:

- споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт;

- будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів;

- інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та ін.

Відповідно до ДК 018-2000 будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості».

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості», 1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії», 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості», 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості», 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості», 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості», 1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості», 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості», 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».

Суд зазначає, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

При цьому, ДК 018-2000 використовується у даному випадку не для визначення ставок оподаткування, а виключно для визначення статусу нежитлового приміщення, яке не зазначено у реєстрі прав на нерухоме майно, але визначено у технічній документації будівлі.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 31.01.2018 у справі №822/2624/16.

Як вбачається наявними в матеріалах справи копій технічного паспорту на нежитлові приміщення, вуони є виробничими будинками.

Так, вказана нежитлова нерухомість відноситься до класу 1251 «Будівлі промисловості».

З огляду на викладене, в розумінні рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 р. № 542/17, у 2021 році зазначена будівля відноситься до категорії "інші будівлі" за ставкою 0,1 відсотка, а не 1 відсоток, як було застосовано при винесені оскаржуваних рішень.

Відтак, помилковими є висновки контролюючого органу щодо правильності нарахування податкових зобов`язань з розрахунку ставки в 1%.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області :-№0010470-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 16669,25грн.;-№0010469-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 16913,00грн.;-№0010468-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 8807,50грн.;-№0010466-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 34179,17грн.;-№0010464-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 362,92грн.;- №2576330-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 13617,75грн.;-№2576329-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 25773,23грн.;-№2576328-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 26150,10грн.;-№2576364-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 52846,25грн.;-№2576363-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 52846,25грн., в частині нарахованої суми податкового зобов`язання.

Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби в Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул.Пушкінська, 46 м.Харків інд.61057 код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування повідомленнь-рішеннь - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №0010470-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 16669,25грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №0010469-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 16913,00грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №0010468-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 8807,50грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №0010466-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 34179,17грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №0010464-2405-2030-UA63120270000028556 від 01.02.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2022рік на суму 362,92грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №2576330-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 13617,75грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №2576329-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 25773,23грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №2576328-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 26150,10грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №2576364-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 52846,25грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №2576363-2405-2030-UA63120270000028556 від 30.10.2024р., яким було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2023рік на суму 52846,25грн..

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул.Пушкінська, 46 м.Харків інд.61057 код ЄДРПОУ 39599198) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3722(три тисячи сімсот двадцять дві гривні 28 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.