Постанова від 30.04.2025 по справі 380/914/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/914/24 пров. № А/857/7475/25Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Шевчук С.М., Гуляка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ханащак С.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «РОМБ+» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року (головуючої судді Крутько О.В., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 11 год. 17 хв. в м. Львів повний текст рішення складено 22.01.2025) у справі №380/914/24 за позовом Приватного підприємства «РОМБ+» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ПП «РОМБ+» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.08.2023 №18634/13-01-07-01, №18633/13-01-07-01, №18624/13-01-07-01, №18623/13-01-07-01, визнати протиправним та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №-ю від 18.08.2023 №18622/13-01-24-10.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Приватне підприємство «РОМБ+» подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Вказує, що під час проведення перевірки, яка проходила з 21.01.2022 по 10.02.2022 за період з 01.01.2018р. по 30.09.2021р. ПП «РОМБ+» надано договори, акт приймання-здачі спецтехніки, акти наданих послуг, виписки банку, акти звірок, картку бухгалтерського рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по всіх контрагентах, що зазначено і в акті перевірки і в рішенні суду першої інстанції. Надаючи вказані вище документи, позивач вважав, що надав мінімально необхідний пакет документів, які підтверджують реальність господарської операції та можливість віднесення відповідних грошових сум до витрат. Також зазначає, що не взявши до уваги докази, які були надані ПП «РОМБ +» (а саме накази про закріплення спецтехніки за відповідальними особами, табелі використання робочого часу; окремі товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажних автомобілів, акти списання товарів в загальному об`ємі приблизно 400 аркушів) є порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Згідно із частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача Джох Р.В. апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Представник відповідача Середяк Б.В. проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ГУ ДПС у Львівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП РОМБ+ (ЄДРПОУ 40395340) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, валютного за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 17.02.2022 № 2362/13-01-07-02/40395340 (далі Акт перевірки) та встановлено наступні порушення: - п.5, п.6, п.7, п.11 П(С)БО 16; п.44.1 ст.44; пп.134.1.1 п.134.1 ст.134; п.135.1 ст.135; п.137.1 ст.137; пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 3 008 500 грн, в тому числі: за 2018 рік в сумі 36 510 грн, за 2019 рік в сумі 1 836 659 грн (в т.ч. за І квартал 2019 року в сумі 592 371 грн, за ІІ квартал 2019 року в сумі 1 096 560 грн, за ІІІ квартал 2019 року в сумі 28 351 грн, за ІV квартал 2019 року в сумі 119 377 грн), за 2020 рік в сумі 230 846 грн (в т.ч. за І квартал 2020 року в сумі 9 080 грн, за ІІ квартал 2020 року в сумі 184 796 грн, за ІІІ квартал 2020 року в сумі 9 734 грн, за ІV квартал 2020 року в сумі 27 236 грн), за три квартали 2021 року в сумі 904 485 грн (в т.ч. за І квартал 2021 року в сумі 6 981 грн, за ІІ квартал 2021 року в сумі 3 741 грн, за ІІІ квартал 2021 року в сумі 893 763 грн); п.198.1, п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України на загальну суму 75 401 грн., в тому числі за грудень 2019 року на суму 75 401 грн; - пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.167.1 ст.167, п.171.1, п.171.2 а ст.171, п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 830 463,64 грн; п.176.2 ст. 176 ПК України, пп.1.5 пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, в результаті чого підприємством занижено військовий збір в розмірі 69 205,31 грн; -п.1 ст.1 розділу 1, абз.1 п.1 ст.7, п.2 п.3 ст.9, п.п.4.1 п.1 ст.1 Закону № 2464-VI, в результаті чого підприємством занижено єдиний соціальний внесок в сумі 1 015 011,11 грн.

За наслідками перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийнято: податкове повідомленнярішення від 18.08.2023 №18634/13-01-07-01, яким визначено ПП Ромб+ суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 3 479 062,25 грн. (основне зобов`язання 3 008 500 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 470 562,25 грн.); податкове повідомленнярішення від 18.08.2023 №18633/13-01-07-01, яким визначено ПП Ромб+ суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 94 251, 25 грн. (основне зобов`язання 75 401,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 18 850,25 грн.); податкове повідомленнярішення від 18.08.2023 №18624/13-01-24-10, яким збільшено ПП Ромб+ суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 830 463,64 грн. податкове повідомленнярішення від 18.08.2023 №18623/13-01-24-10, яким збільшено ПП Ромб+ суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 69 205, 31 грн. та винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) №-ю від 18.08.2023 №18622/13-01-24-10 на суму 1 015 011, 11 грн.

Позивач не погодився вказаними податковими повідомленням-рішеннями, вимогою про сплату боргу та звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач під час здійснення перевірки та прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, вимогою про сплату боргу діяв в межах та в спосіб передбачений законодавством.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначається у Звіті про фінансові результати (форма № 2). Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток. Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат. Кінцевий фінансовий результат чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видати доходів та витрат підприємства за звітний період.

За приписами Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, передбачено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Між тим, відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі Положення у редакції спірного періоду) первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Водночас, згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно статті 1 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до статті 3 Закону №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 8 Закону №996-XIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

За змістом частин 1-2 статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Аналізуючи доводи сторін та матеріали справи судом встановлено, що перевіркою повноти декларування показників рядка 02 декларації Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначеної фінансовій звітності відповідно до національних положень стандартів бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 нараховано заниження на загальну суму 16 713 558 грн., щодо відображення у бухгалтерському обліку розрахунків між ПП РОМБ+ та ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , а тому колегія суддів враховує наступне.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1 суд встановив, що між ПП Ромб та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди спецтехніки від 01.10.2020 № 01/10/20, договір оренди спецтехніки від 04.01.2021 № 04/01/21-1, договір оренди спецтехніки від 04.01.2021 № 04/01/21-1.

Під час проведення перевірки інспектори податкового органу сформували вимогу (лист від 08.02.2022 без номера) про надання первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують проведені взаєморозрахунки з ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 та підприємством надано договори, акт приймання-здачі спецтехніки, акти наданих послуг, виписки банку, акти звірок, картку бухгалтерського рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками по вищенаведеному контрагенту.

ФОП ОСОБА_1 виписано (оформлено) на адресу ПП РОМБ+ акти наданих послуг (перелічені на ст.8-9 Акту перевірки).

Відповідач вказує з чим погодився суд, що ПП РОМБ+ за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 до перевірки не представлено свідоцтв на право власності транспортних засобів, техпаспорти, накази підприємства щодо закріплення водіїв та ТЗ; звіти про використання паливно-мастильних матеріалів, акти списання ПММ, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, звіти водіїв, наказ підприємства про встановлені норми використання палива на ПП РОМБ +, накази (розпорядження) про відрядження, на яких об`єктах була задіяна спецтехніка (в т.ч. адресу проведення робіт), табелі обліку робочого часу з зазначенням кількості відпрацьованих годин, ПІП водія, тощо, також до перевірки не було представлено дозвіл на виконання робіт на спецтехніці, договорів оренди та актів приймання-передачі спецтехніки (спец. вантажного маніпулятора, екскаватора АТЛАС, вантажної платформи IVECO, вантажного самоскида DAF ( НОМЕР_1 ), вантажного самоскида MAN, автокрана XCMG QY 25-K-5).

В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено ряд факторів, що свідчить про нереальність проведених господарських операцій з оренди спецтехніки ПП РОМБ+ у ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 7 063 150,63 грн., а саме: акти наданих послуг ФОП ОСОБА_1 не розкривають зміст проведених господарських операцій (не представлено свідоцтв на право власності транспортних засобів, техпаспорти, накази підприємства щодо закріплення водіїв та ТЗ; звіти про використання паливно-мастильних матеріалів, акти списання ПММ, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, звіти водіїв, наказ підприємства про встановлені норми використання палива на ПП РОМБ +, накази (розпорядження) про відрядження, на яких об`єктах була задіяна спецтехніка (в т.ч. адресу проведення робіт), табелі обліку робочого часу з зазначенням кількості відпрацьованих годин, ПІП водія, тощо. До перевірки не представлено дозвіл на виконання робіт на спецтехніці).

Аналізуючи взаємовідносини позивача з ФОП ОСОБА_3 колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ПП Ромб+ надало до перевірки договір оренди транспортного засобу від 01.07.2017 без номера та акт приймання-передачі від 01.07.2017 без номера; договір оренди транспортного засобу від 01.07.2017 без номера та акт приймання-передачі від 01.07.2017 без номера та акти наданих послуг (перелічені на ст.13 Акту перевірки).

ПП РОМБ+ за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 до перевірки не представлено свідоцтв на право власності транспортних засобів, техпаспорти, накази підприємства щодо закріплення водіїв та ТЗ; звіти про використання паливно-мастильних матеріалів, акти списання ПММ, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, звіти водіїв, наказ підприємства про встановлені норми використання палива на ПП РОМБ+, накази (розпорядження) про відрядження, на яких об`єктах була задіяна спецтехніка (в т.ч. адресу проведення робіт), табелі обліку робочого часу з зазначенням кількості відпрацьованих годин, ПІП водія, тощо, дозвіл на виконання робіт на спецтехніці.

В ході проведення перевірки встановлено ряд факторів, що свідчить про дефектність первинних документів та нереальність проведених господарських операцій з оренди спецтехніки ПП РОМБ + у ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 618 900,0 грн., а саме: акти наданих послуг ФОП ОСОБА_1 не розкривають зміст проведених господарських операцій (не представлено свідоцтв на право власності транспортних засобів, техпаспорти, накази підприємства щодо закріплення водіїв та ТЗ; звіти про використання паливно-мастильних матеріалів, акти списання ПММ, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, звіти водіїв, наказ підприємства про встановлені норми використання палива на ПП РОМБ+, накази (розпорядження) про відрядження, на яких об`єктах була задіяна спецтехніка (в т.ч. адресу проведення робіт), табелі обліку робочого часу з зазначенням кількості відпрацьованих годин, ПІП водія, тощо, не представлено дозвіл на виконання робіт на спецтехніці).

Щодо взаємовідносин позивача із ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) подано до перевірки такі первинні документи: договір оренди транспортного засобу від 10.04.2017 № без номера та акт приймання-передачі від 10.04.2017 без номера ФОП ОСОБА_2 передає, а ПП РОМБ+ приймає у строкове оплатне користування транспортний засіб: вантажний фургон малотонажний Ford, дата випуску: 2012 р., реєстраційний номер НОМЕР_3 ; договір оренди транспортного засобу від 10.04.2017 без номера та акт приймання-передачі від 10.04.2017 без номера, згідно якого ФОП ОСОБА_2 передає, а ПП РОМБ+ приймає у строкове оплатне користування транспортний засіб: спеціалізований вантажний автокран ДО 10Т-С, дата випуску: 1990 р, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; договір оренди транспортного засобу від 10.04.2017 без номера та акт приймання-передачі від 10.04.2017 без номера ФОП ОСОБА_2 передає, а ПП РОМБ + приймає у строкове оплатне користування транспортний засіб: вантажний фургон малотонажний Ford, дата випуску: 2011 р., реєстраційний номер НОМЕР_5 ; договір оренди транспортного засобу від 10.04.2017 без номера та акт приймання-передачі від 10.04.2017 без номера, згідно якого ФОП ОСОБА_2 передає, а ПП РОМБ+ приймає у строкове оплатне користування транспортний засіб: екскаватор колісний Neuson НОМЕР_6 ; дата випуску: 2004 р., реєстраційний номер НОМЕР_7 ; договір оренди транспортного засобу від 10.04.2017 без номера та акт приймання-передачі від 10.04.2017 без номера, згідно якого ФОП ОСОБА_2 передає, а ПП РОМБ+ приймає у строкове оплатне користування транспортний засіб: каток дорожній WНK-90L, дата випуску: 1990 р., реєстраційний номер НОМЕР_8 ; договір оренди транспортного засобу від 10.04.2017 без номера та акт приймання-передачі від 10.04.2017 без номера, згідно якого ФОП ОСОБА_2 передає, а ПП РОМБ + приймає у строкове оплатне користування транспортний засіб: спеціалізований вантажний самоскид; дата випуску: 1984 р., реєстраційний номер НОМЕР_9 ; договір оренди транспортного засобу від 10.04.2017 без номера та акт приймання-передачі від 10.04.2017 без номера ФОП ОСОБА_2 передає, а ПП РОМБ+ приймає у строкове оплатне користування транспортний засіб: екскаватор гусеничний VOLVO EC 360B LC, дата випуску: 2002 р., реєстраційний номер НОМЕР_10 .

ФОП ОСОБА_2 виписано (оформлено) на адресу ПП РОМБ + акти наданих послуг (перелічені на ст.21-22 Акту перевірки).

Як зазначено у акті перевірки ПП РОМБ+ за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 до перевірки не представлено свідоцтв на право власності транспортних засобів, техпаспорти, накази підприємства щодо закріплення водіїв та ТЗ, звіти про використання паливно-мастильних матеріалів, акти списання ПММ, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, звіти водіїв, наказ підприємства про встановлені норми використання палива на ПП РОМБ +, накази (розпорядження) про відрядження, на яких об`єктах була задіяна спецтехніка (в т.ч. адресу проведення робіт), табелі обліку робочого часу з зазначенням кількості відпрацьованих годин, ПІП водія, тощо. До перевірки не представлено дозвіл на виконання робіт на спецтехніці.

В ході проведення перевірки встановлено ряд факторів, що свідчить про дефектність первинних документів та нереальність проведених господарських операцій з оренди спецтехніки ПП РОМБ+ у ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 6 659 230,63 грн., а саме: акти наданих послуг ФОП ОСОБА_2 не розкривають зміст проведених господарських операцій (не представлено свідоцтв на право власності транспортних засобів, техпаспорта, накази підприємства щодо закріплення водіїв та ТЗ; звіти про використання паливно-мастильних матеріалів, акти списання ПММ, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, звіти водіїв, наказ підприємства про встановлені норми використання палива на ПП РОМБ +, накази (розпорядження) про відрядження, на яких об`єктах була задіяна спецтехніка (в т.ч. адресу проведення робіт), табелі обліку робочого часу з зазначенням кількості відпрацьованих годин, ПІП водія, тощо. До перевірки не представлено дозвіл на виконання робіт на спецтехніці.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_4 ( НОМЕР_11 ) суд встановив, що між ПП Ромб+ та ФОП ОСОБА_4 укладено договір суборенди автомобільного крану від 01.07.2017 № без номера. Відповідно до акта приймання-передачі від 01.07.2017 без номера ФОП ОСОБА_4 передає, а ПП РОМБ+ приймає у строкове оплатне користування транспортний засіб: автомобільний кран марки XCMG, моделі QY50K, реєстраційний номер НОМЕР_12 . ФОП ОСОБА_4 виписано (оформлено) на адресу ПП РОМБ + акти наданих послуг, які перелічені на ст.25-26 Акту перевірки.

ПП РОМБ+ за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 до перевірки не представлено свідоцтв на право власності транспортних засобів, техпаспорти, накази підприємства щодо закріплення водіїв та ТЗ; звіти про використання паливно-мастильних матеріалів, акти списання ПММ, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, звіти водіїв, наказ підприємства про встановлені норми використання палива на ПП РОМБ +, накази (розпорядження) про відрядження, на яких об`єктах була задіяна спецтехніка (в т.ч. адресу проведення робіт), табелі обліку робочого часу з зазначенням кількості відпрацьованих годин, ПІП водія, тощо. До перевірки не представлено дозвіл на виконання робіт на спецтехніці.

В ході проведення перевірки встановлено про нереальність проведених господарських операцій з оренди спецтехніки ПП Ромб + у ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 1 195 271,25 грн. а саме: акти наданих послуг ФОП ОСОБА_4 не розкривають зміст проведених господарських операцій (не представлено свідоцтв на право власності на транспортні засоби, техпаспорти, накази підприємства щодо закріплення водіїв та ТЗ; звіти про використання паливно-мастильних матеріалів, акти списання ПММ, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, звіти водіїв, наказ підприємства про встановлені норми використання палива на ПП РОМБ +, накази (розпорядження) про відрядження, на яких об`єктах була задіяна спецтехніка (в т.ч. адресу проведення робіт), табелі обліку робочого часу з зазначенням кількості відпрацьованих годин, ПІП водія, тощо. До перевірки не представлено дозвіл на виконання робіт на спецтехніці.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_5 ( НОМЕР_13 ) суд встановив, що до перевірки надано договір оренди стаціонарного баштового крану від 01.04.2017 № без номера та акт приймання-передачі від 01.04.2017 без номера, згідно якого ФОП ОСОБА_5 передає, а ПП РОМБ+ приймає у строкове оплатне користування стаціонарний баштовий кран: баштовий кран КБ-405-1А, дата випуску: 1990 р., реєстраційний номер 2795; договір оренди стаціонарного баштового крану від 01.04.2017 № без номера та акт приймання-передачі від 01.04.2017 без номера, згідно якого ФОП ОСОБА_5 передає, а ПП РОМБ+ приймає у строкове оплатне користування стаціонарний баштовий кран: Баштовий нижньоповоротний кран Liebherr 48.1К, дата випуску: 1981 р., реєстраційний номер НОМЕР_14 . ФОП ОСОБА_5 виписано (оформлено) на адресу ПП РОМБ+ акти наданих послуг, які перелічені на ст.29 Акту перевірки.

Згідно акту перевірки ПП РОМБ+ за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 до перевірки не представлено свідоцтв на право власності на транспортний засіб, техпаспорт, накази підприємства щодо закріплення водіїв та ТЗ, звіти про використання паливно-мастильних матеріалів, акти списання ПММ, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, звіти водіїв, наказ підприємства про встановлені норми використання палива на ПП РОМБ +, накази (розпорядження) про відрядження, на яких об`єктах була задіяна спецтехніка (в т.ч. адресу проведення робіт), табелі обліку робочого часу з зазначенням кількості відпрацьованих годин, ПІП водія, тощо. До перевірки не представлено дозвіл на виконання робіт на спецтехніці.

При проведені перевірки встановлено ряд факторів, що свідчить про дефектність первинних документів та нереальність проведених господарських операцій з оренди спецтехніки ПП РОМБ+ у ФОП ОСОБА_5 на загальну суму 800 000,0 грн., а саме: акти наданих послуг ФОП ОСОБА_5 не розкривають зміст проведених господарських операцій (не представлено свідоцтв на право власності на транспортний засіб, техпаспорт, накази підприємства щодо закріплення водіїв та ТЗ; звіти про використання паливно-мастильних матеріалів, акти списання ПММ, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, звіти водіїв, наказ підприємства про встановлені норми використання палива на ПП РОМБ+, накази (розпорядження) про відрядження, на яких об`єктах була задіяна спецтехніка (в т.ч. адресу проведення робіт), табелі обліку робочого часу з зазначенням кількості відпрацьованих годин, ПІП водія, тощо. До перевірки не представлено дозвіл на виконання робіт на спецтехніці.

ПП РОМБ+ здійснювало оприбуткування послуг оренди транспортних засобів (спецтехніки) від ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 .

Окрім того, надані до перевірки договори оренди транспортних засобів укладені між ПП РОМБ+ та ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 в простій письмовій формі та без нотаріального посвідчення.

Згідно із ст. 799 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Такий договір за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_6 ( НОМЕР_15 ) суд встановив, що ПП РОМБ+ (Покупець) укладено з ФОП ОСОБА_6 договір від 02.12.2019 № 20, місце укладання - м.Львів. Відповідно до наданого договору, Продавепь на умовах цього Договору зобов`язується передати у власність Покупцеві Товар (надати Послугу), визначений у п. 1.2. Договору (пісок з доставкою), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар (Послугу) за ціною вказаною у рахунку, або у видатковій накладній, або у акті прийому-передачі, або у акті виконаних робіт, тощо

ФОП ОСОБА_6 виписано (оформлено) на адресу ПП РОМБ+ видаткову накладну №626 від 21.12.2019 на суму 452 406,24 грн. У видатковій накладній на придбання товару у ФОП ОСОБА_6 зазначено: договір: від 02.12.2019; розрахунковий документ: рахунок на оплату покупцю № 606 від 21 грудня 2019; склад: будівельні матеріали, адреса доставки: с.Козьова, Сколівський р-н, Львівська обл., місце складання: м.Львів.

Крім того, до перевірки надано копії товарно-транспортних накладних (перелічені на ст.32-34 Акту перевірки). В цих товарно-транспортних накладних не вказано супровідних документів на вантаж, час прибуття та вибуття транспортного засобу, відсутні будь-які відомості хто і коли отримував товар зі сторони ПП РОМБ+ (відсутні П.І.Б., посада відповідальної особи вантажоодержувача (прийняв)) та підписано особами, які не ідентифіковано (не зазначено прізвище, ім`я, по батькові, чи ініціалів), тобто, дані товарно-транспортні накладні не місять даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції. Крім цього, у вищезгаданих товарно-транспортних накладних не зазначено посади осіб зі сторони ФОП ОСОБА_6 відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

В наданих для перевірки видаткових накладних та товарно-транспортних накладних на придбання товару (пісок з доставкою) від ФОП ОСОБА_6 вказано адресу доставки (пункт розвантаження) с. Козьова, Сколівський р-н, Львівська область.

Відповідно до представлених до перевірки первинних документів, встановлено відсутність проведення ПП РОМБ+ будівельно-монтажних робіт та реалізацію ТМЦ (пісок) на контрагентів-покупців за адресою: с.Козьова, Сколівський р-н, Львівська область.

При розгляді справи в суді ПП РОМБ+ не надано пояснень та обґрунтувань з приводу вказаної господарської операції, зокрема, які роботи виконував позивач чи які послуги надавав за адресою: с.Козьова, Сколівський р-н, Львівська область, а відповідно до аналізу діяльності ФОП ОСОБА_6 згідно інформації в ІТС Податковий блок встановлено наступну податкову інформацію: відомості про об`єкти оподаткування (за період 2019 рік подано лише 1 об`єкт оподаткування земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 ). Отже, наданими до перевірки документами не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання ТМЦ (пісок з доставкою) між ПП РОМБ + та ФОП ОСОБА_6 за 2019 рік в сумі 377 005,20 грн.

Вартість ТМЦ (пісок з доставкою), що згідно з представленими документами, придбано в ФОП ОСОБА_6 віднесено підприємством на собівартість реалізованих товарів за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 в загальній сумі 377 005, 00 грн.

Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 640/18540/18 наголосив, що формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, - якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та невідповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов`язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням. Такі доводи підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормами КАС, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що, встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. Превалювання сутності над формою, як один із принципів бухгалтерського обліку (цей принцип закріплено статтею 4 Закону № 996-ХІV) відповідає сутності податкового обліку, який, згідно з частиною другою статті 3 цього ж Закону, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Суд встановив, що до перевірки не було представлено належних первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , використання орендованих транспортних засобів, товару, послуг (пісок з доставкою) у господарській діяльності підприємства, що також не спростував в апеляційній інстанції позивач.

Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 16.1.12 п. 16.1. ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Пункт 44.6 статті 44 ПК України встановлює, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Під час розгляду справи позивачем додаткові документи, зокрема накази про закріплення спецтехніки за відповідальними особами, табелі використання робочого часу; окремі товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажних автомобілів, акти списання товарів (пального), однак як встановлено судом такі документи до перевірки не були представлені, а тому судом не приймаються.

В силу приписів податкового законодавства, будь-які документи надані після проведення перевірки не можуть братись до уваги як податковим органом так і судами, оскільки законодавцем презюмується, що такі були відсутні при формуванні показників податкової звітності.

У постанові від 21.10.2021 по справі №802/1464/17-а Верховний Суд констатував, що надання первинних документів згодом, у тому числі під час розгляду справи у суді та проведення економічної експертизи, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час формування даних звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 06.08.2019 по справі №160/8441/18 надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року (справа № 160/3364/19), сформувала загальні підходи, які повинні застосовуватися судами при вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав у платника податку для отримання певної податкової вигоди (формування витрат, що визначаються при визначенні об`єкта оподаткування, податкового кредиту тощо) за результатами здійснення певних господарських операцій.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами (пункт 63 Постанови).

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції (пункт 64 Постанови).

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (пункт 65 Постанови).

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (пункт 66 Постанови).

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (пункт 67 Постанови).

Колегія суддів погоджується з таким висновком, не вбачає підстав для відступу від нього та зазначає, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положення статті 90 КАС України обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, які підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Колегія суддів встановила, що надані до перевірки ПП РОМБ+ документи по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 не підтверджують реальність здійснення таких операцій. Отже, матеріали справи підтверджують, що на порушення вимог П(С)БО 16; пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України ПП РОМБ+ (внаслідок завищення собівартості реалізованих робіт, послуг по нереальних господарських операціях з придбання товару (пісок з доставкою) та надання послуг оренди транспортних засобів (спецтехніки)) занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (який підлягає відображенню у рядку 02 Податкових декларацій з податку на прибуток підприємств) та об`єкт оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 всього у сумі 16 713 558 грн. Отже, податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 №18634/13-01-07-01, яким визначено ПП Ромб+ суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 3 479 062,25 грн. є правомірним, підстави для його скасування не встановлені.

Аналізуючи підстави прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.08.2023 №18633/13-01-07-01, яким визначено ПП Ромб+ суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 94 251, 25 грн. колегія суддів враховує наступне.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Згідно матеріалів справи, за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 ПП РОМБ+ задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у загальній сумі 59 367 325 грн. Перевіркою правомірності та повноти визначення підприємством податкового кредиту за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 рр. встановлено його завищення на загальну суму 75 401 грн., в тому числі за грудень 2019 року у сумі 75 401 грн.

ПП РОМБ+ (Покупець) укладено з ФОП ОСОБА_6 (2871711095) (Продавець) договір від 02.12.2019 № 20 (далі Договір). Відповідно до умов даного договору, Продавець на умовах цього Договору зобов`язується передати у власність Покупцеві Товар (надати Послугу), визначений у п. 1.2. Договору (пісок з доставкою), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар (Послугу) за ціною вказаною у рахунку, або у видатковій накладній, або у акті прийому-передач і, або у акті виконаних робіт, тощо.

На виконання умов даного Договору ФОП ОСОБА_6 реалізовано на адресу ПП РОМБ+ пісок згідно з податковою накладною №64 від 21.12.2019 на суму 452 406,2 грн.

Сума податку на додану вартість, згідно з вищезазначеною податковою накладною, отриманою від ФОП ОСОБА_6 , ПП РОМБ+ включена до податкового кредиту, відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та у р.10.1 Податкових декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 75 401 грн, в т.ч. за грудень 2019 року на суму 75 401 гривень.

ФОП ОСОБА_6 виписано (оформлено) на адресу ПП РОМБ+ видаткову накладну від 21.12.2019 №626 на суму 452 406,24 грн. на придбання товару у ФОП ОСОБА_6 зазначено: договір від 02.12.2019, розрахунковий документ: рахунок на оплату покупцю № 606 від 21 грудня 2019, склад: будівельні матеріали, адреса доставки: с.Козьова, Сколівський р-н, Львівська обл., місце складання: м.Львів.

Крім того, до перевірки надано копії ТТН (перелічені на ст.51-52 Акту перевірки), згідно з якими автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_6 та замовник перевезення ПП РОМБ+, однак у них не вказано супровідних документів на вантаж, час прибуття та вибуття транспортного засобу, відсутні будь-які відомості хто і коли отримував товар зі сторони ПП РОМБ+ (відсутні П.І.Б., посада відповідальної особи вантажоодержувача (прийняв)) та підписано особами, які не ідентифіковано (не зазначено прізвище, ім`я по батькові, чи ініціалів), тобто дані товарно-транспортні накладні не містять даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, у вищезгаданих товарно-транспортних накладних не зазначено посади осіб зі сторони ФОП ОСОБА_6 відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

В наданих для перевірки видаткових накладних та товарно-транспортних накладних на придбання товару (пісок з доставкою) від ФОП ОСОБА_6 вказано адресу доставки (пункт розвантаження) с.Козьова, Сколівський р-н, Львівська обл., проте контролюючим органом встановлено відсутність проведення ПП РОМБ+ будівельно-монтажних робіт та реалізацію ТМЦ (пісок) на контрагентів-покупців за адресою: с.Козьова, Сколівський р-н, Львівська обл.

Відповідно до абзаців двадцять п`ятого та двадцять шостого розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі - Правила № 363), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарноматеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; вона є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 1.1 Правил № 363 встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/ напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Документи, передбачені Правилами № 363, у тому числі товарно-транспортна накладна, є документами, які підтверджують факт поставки (перевезення, транспортування) придбаних та/або продаж товарно-матеріальних цінностей (товару). Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за 'їх перевезення автомобільним транспортом.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2023 у справі №380/18276/21.

Згідно поданих до перевірки та до матеріалів справи документів ПП Ромб+ не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання ТМЦ (пісок з доставкою) між ПП РОМБ+ та ФОП ОСОБА_6 за 2019 рік - в сумі 377 005,20 грн., а тому суд погоджується із доводами відповідача, що в первинних документах, виписаних ФОП ОСОБА_6 , зазначені господарські операції, які фактично не відбувались, відповідно ПП РОМБ+ неправомірно відображено у регістрах бухгалтерського обліку взаємовідносини з ФОП ОСОБА_6 та сформовано податкову звітність на підставі таких первинних документів.

За рахунок проведення операцій без реального настання правових наслідків, проведення лише операцій з оформлення документів без реального руху товарів (робіт, послуг) ПП РОМБ+ безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 75 401 грн по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 .

Враховуючи вищенаведене, на порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України ПП РОМБ+ за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 75 401 грн., в тому числі за грудень 2019 року - на суму 75 401 грн. по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 . Отже, податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 №18633/13-01-07-01, яким визначено ПП Ромб+ суму грошового зобов`язання з ПДВ на 94 251, 25 грн. є правомірним.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 18.08.2023 №18624/13-01-24 10, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 830 463,64 грн суд враховує таке.

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п.171.1, абз. «а» п.171.2 ст.171 ПК України, особою відповідальною за нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб є податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність фіскальним органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з абз. «а» п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до ПК України мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податків та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок

Згідно документів бухгалтерського обліку (штатних розписів, відомостей нарахування та виплати заробітної плати, табелі обліку робочого часу та інших) позивачем у спірний період здійснювалося виконання ремонтно-будівельних робіт на приватних та бюджетних організаціях. За період з січня по вересень 2021 року на ПП РОМБ+ загальний фонд заробітної плати склав 2 561 425,11 грн. (згідно з відомостями нарахування заробітної плати), в тому числі: за січень - 177 715,26 грн., лютий - 187 583,75 грн., березень - 207 584,09 грн., квітень - 287 675,84 грн., травень - 285 086,40 грн., червень - 279 081,58 грн., липень - 333 315,96 грн., серпень - 391 176,93 грн., вересень - 421 207,30 грн.

Перевіркою встановлено, що згідно з договорами на виконання будівельно-ремонтних робіт та актів виконаних робіт (форма № КБ-2в) заробітна плата працівників ПП РОМБ+ в окремих місяцях суттєво різниться з фондом зарплати за відповідні місяці. Так, згідно з відомостей нарахування заробітної плати сума оподатковуваного доходу за відповідні місяці 2021 року становить 2 561 425,11 грн., а відповідно до актів виконання будівельних робіт (форма № КБ-2в) за аналогічні періоди сума заробітної плати з врахуванням субпідрядних робіт становить 7 175 111,96 грн. (з врахуванням субпідрядних робіт). (детально зведені дані відображено в Акті перевірки на ст.65-66 в таблиці 1).

Відповідач вказує, що при проведенні перевірки аналізувалися не лише акти приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в. Разом з тим, акт приймання виконання будівельних робіт є документом первинного обліку і засвідчує конкретні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків. На підставі нього складаються документи на оплату виконаних робіт. Позивач не спростував доводів відповідача у цій частині та не вказав, чим зумовлена різниця між нарахованою сумою заробітної плати на ПП РОМБ+ згідно з відомостями нарахування заробітної плати по підприємству та заробітної плати по актах виконання будівельних робіт (форми № КБ-2в).

Згідно матеріалів перевірки різниця між нарахованою сумою заробітної плати на ПП РОМБ+ згідно з відомостями нарахування заробітної плати по підприємству та відповідно до заробітної плати по актах виконання будівельних робіт (форми № КБ-2в) становить 4 613 686,85 грн. = (9 855 260,44 грн. (акти виконаних робіт) - 2 680 148,48 грн. (субпідряди) - 2 561 425,11 грн. (відомості нарахування з/п), тому сума неутриманого та неперерахованого податку на доходи фізичних осіб становить 830 463,64 грн. = (4 613 686,85 грн * 18%).

Враховуючи вищенаведене, в порушення пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.167.1 ст.167, п.171.1, абз. «а» п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 ПК України ПП РОМБ+ не нараховано та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 830 463,64 грн. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 №18624/13-01-24-10 є обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

При наданні оцінки підстав прийняття податкового повідомлення-рішення податкового повідомлення-рішення від 18.08.2023 №18621/13-01-24 10, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 69 205, 31 грн. суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є установи визначені п. 162.1 ст.162 ПК України. Об`єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту ПК України.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПК України, за ставкою, визначеною пп. 1.3 цього пункту.

ПП РОМБ+ відповідно до п.16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України є платником військового збору, а за період з січня 2021 року по вересень 2021 року на ПП РОМБ+ загальний фонд заробітної плати склав 2 561 425,11 грн. (згідно з відомостями нарахування з/п), в тому числі: за січень - 177 715,26 грн., лютий - 187 583,75 грн., березень - 207 584,09 грн., квітень - 287 675,84 грн., травень - 285 086,40 грн., червень - 279 081,58 грн., липень - 333 315,96 грн., серпень - 391 176,93 грн., вересень - 421 207,30 грн.

Згідно з договорами на виконання будівельно-ремонтних робіт та актів виконаних робіт (форма № КБ-2в) заробітна плата працівників товариства в окремих місяцях суттєво різниться з фондом зарплати за відповідні місяці, що всупереч нормам п.171.1, абз. «а» п.171.2 ст.171 ПК України спричинило заниження податку на доходи фізичних осіб за 2021 рік. Так, згідно з відомостей нарахування заробітної плати сума оподатковуваного доходу за відповідні місяці 2021 року становить 2 561 425,11 грн., а відповідно до актів виконання будівельних робіт (форма № КБ-2в) за аналогічні періоди сума заробітної плати з врахуванням субпідрядних робіт становить 7 175 111,96 грн. (з врахуванням субпідрядних робіт). Отже, різниця між нарахованою сумою заробітної плати на ПП РОМБ+ згідно з відомостями нарахування заробітної плати по підприємству та відповідно до заробітної плати по актах виконання будівельних робіт (форми № КБ-2в) становить 4 613 686,85 грн. = (9 855 260,44 грн. (акти виконаних робіт) - 2 680 148,48 грн (субпідряди) - 2 561 425,11 грн (відомості нарахування з/п), тому сума неутриманого та неперерахованого військового збору становить 69 205,31 грн = (4 613 686,85 грн х1,5%).

Перевіркою встановлено порушення п.176.2 ст.176 ПК України, пп.1.5 пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, ПП РОМБ+ не сплачено до бюджету військовий збір в розмірі 69205,31 грн. Відтак, донарахування відповідачем податкових зобов`язань з військового збору в сумі 69 205, 31 грн. є правомірним, а податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 №18621/13-01-24 10 скасуванню не підлягає, що апелянтом не спростовано.

Щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) №-ю від 18.08.2023 за №18622/13-01-24-10 на суму 1 015 011, 11 грн. суд враховує наступне.

Згідно з п.1, 3 ст.1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Пунктом 1 ст.4 Закону № 2464-VI зазначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно - правовими договорами, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п.2 ст.6 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно абз.1 п.1 ст.7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників зазначених у п.1 частини першої ст.4 цього Закону - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно - правовими договорами.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону № 2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

Згідно з п.9 ст.9 Закону № 2464-VI, обчислення і сплата єдиного внеску за платників зазначених у п.1 частини першої ст.4 цього Закону, здійснюються за рахунок сум, на які внесок нарахований.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що позивач згідно вищенаведених висновків суду занизив суму заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок, тому не нарахував та не сплатив у повному обсязі суму єдиного внеску, чим порушив норми Закону № 2464-VI, максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, ПП РОМБ + занижено єдиний соціальний внесок в сумі 1 015 011,11 грн. Отже, враховуючи вищевикладене, вимога про сплату боргу (недоїмки) №-ю від 18.08.2023 року №18622/13-01-24-10 на суму 1 015 011, 11 грн. винесена податковим органом правильно.

Позивач покликається на те, що призначена контролюючим органом документальна планова виїзна перевірка за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 р. виходить за межі 1095 днів з дня початку проведення перевірки, що є порушенням ст. 102 ПК України

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскільки ПП РОМБ+ є платником податку на прибуток, а річні декларації з податку на прибуток подають усі платники, як квартальні, так і річні, протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.49.18 ст.49 ПК України), позивачем декларацію за 2018 рік подало не пізніше 28 лютого 2019 року, тому проведення перевірки позивача за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 не виходить за межі 1095 днів.

За наведених вище обставин справи, суд констатує, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ПП РОМБ+ (ЄДРПОУ 40395340) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, валютного за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, контролюючий орган, у зв`язку з неподанням платником податків первинних документів, пов`язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, правомірно встановив порушення вимог податкового законодавства, про які йдеться у акті перевірки від 17.02.2022 № 2362/13-01-07-02/40395340.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 73 КАС України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі про обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 18.08.2023 за №18634/13-01-07-01, №18633/13-01-07-01, №18624/13-01-07-01, №18623/13-01-07-01 та податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) №-ю від 18.08.2023 №18622/13-01-24-10, а наведені в ній доводи щодо помилковості висновків суду у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів, водночас зазначеним доводам судом першої інстанції вже була надана належна правова оцінка. Інших доводів на підтвердження правомірності своїх дій позивач не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «РОМБ+» залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі №380/914/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді С.М. Шевчук

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено і підписано 13.05.2025 у зв`язку з перебування судді-доповідача Ільчишин Н.В. у відпустці з 08.05.2025 по 12.05.2025.