Ухвала

від 13.05.2025 по справі 335/1510/25

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/1510/25 2-з/335/15/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Філатової О.О.,

представника позивача Демченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Войтовича Євгена Михайловича про зустрічне забезпечення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Офіс-інвест № 3», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяна Миколаївна, про визнання договору недійсним, скасування реєстраційних дій,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2025 на адресу суду надійшло клопотання про зустрічне забезпечення представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Войтовича Є.М., від 14.04.2025.

Клопотання представник обґрунтовує тим, що ухвалою суду від 07.05.2025 задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Накладено арешт у вигляді заборони відчуження на 135/100 часток у праві власності на будівлю літ. К-4, інв. № 1000094 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 249750223101), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (сучасна назва АДРЕСА_1 ), яка згідно додаткових відомостей у графі «Номер відомостей про речове право: 8694576) розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно «складається з підвалу, тобто коридор № 1 площею 31,2 кв. м., склад № 2 площею 37,6 кв. м., коридор № 3 площею 14,5 кв. м., кімната № 4 площею 7,1 кв. м., кімната № 5 площею 17,8 кв. м., коридор № 6 площею 6,8 кв. м., коридор № 7 площею 16,2 кв.м., склад № 8 площею 45,4 кв. м., кімната № 9 площею 11,7 кв. м., коридор № 10 площею 6,3 кв. м., кімната № 11 площею 4,1 кв. м., кімната № 12 площею 11,4 кв. м., виробничий цех № 13 площею 482 кв. м., коридор № 14 площею 11,0 кв. м., вмивальний № 15 площею 11,7 кв. м., санвузол № 16 площею 4,9 кв. м., санвузол № 17 площею 5,6 кв. м., кладова № 18 площею 3,5 кв. м., склад № 19 площею 42,1 кв. м., коридор № 20 площею 3,3 кв. м., вентиляційна № 21 площею 3,2 кв. м., кладова № 22 площею 14,2 кв. м., коридор № 23 площею 3,8 кв. м., коридор № 24 площею 32,0 кв. м., вентиляційна № 25 площею 22,0 кв. м., коридор № 27 площею 14,6 кв. м.».

Вищезазначене майно на праві власності належить відповідачу ОСОБА_1 .

Вказує, що таке забезпечення може завдати ОСОБА_1 збитки. Так, 03.02.2025 ОСОБА_1 було отримано від ОСОБА_3 в якості завдатку 560000 грн як частину плати за майбутній продаж належних ОСОБА_1 135/100 частин в будівлі АДРЕСА_1 . За досягнутою домовленості угоду купівлі-продажу необхідно укласти не пізніше 31 серпня 2025 року.

За таких обставин заходи забезпечення позову є перешкодою продажу, при цьому задоволення позову ОСОБА_2 може призвести до втрати відповідачем права власності на її частку у парів власності на зазначеному нерухомому майні.

Станом на 12.04.2025 вартість цієї частки становить 10544510,50 грн (за відкритими відомостями ФДМУ).

Отже, за приписами ст. 571 ЦК України відповідач за таких обставин, які склалися, може понести збитки у розмірі 1120000 грн (подвійний розмір завдатку).

В зв`язку з наведеним адвокат просив суд вжити заходи зустрічного забезпечення позову шляхом зобов`язання позивача ОСОБА_2 внести на депозитних рахунок суду 1120000,00 грн.

12.05.2025 на адресу Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від ОСОБА_2 надійшло заперечення на клопотання про зустрічне забезпечення.

Заперечення обґрунтовує тим, що згідно клопотання ОСОБА_1 зазначає, що 03.02.2025 вона отримала від ОСОБА_3 за «Договором про задаток (купівля-продаж) від 03.02.2025» в якості завдатку 560000 грн, «як частину плати за майбутній продаж належних ОСОБА_1 135/100 частин в будівлі» за адресою АДРЕСА_1 . У клопотанні від 14.04.2025 ОСОБА_1 стверджує, що «За досягнутої домовленості угоду про купівлю-продаж необхідно укласти не пізніше 31.08.2025», та що «За таких обставин заходи забезпечення позову є перешкодою продажу».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 635 ЦК України, домовленість про укладання договору в майбутньому у певний термін оформлюється сторонами виключно попереднім договором, який укладається у формі, встановленій для основного договору.

Проте, викладені у клопотання від 14.04.2025 обставини не підтверджуються договором, який за законом укладається сторонами у разі досягнення домовленості про укладання договору купівлі-продажу нерухомості в майбутньому у певний термін. У клопотанні від 14.04.2025 йдеться про укладання в майбутньому угоди купівлі-продажу 135/1000 частин вказаної вище будівлі. Отже, основним договором у майбутньому буде договір купівлі-продажу нерухомого майна, який відповідно до вимог ст. 657 ЦК підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню. Відповідно, попередній договір купівлі-продажу 135/1000 частин будівлі також має бути нотаріально посвідчений. Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. ОСОБА_1 не надала суду нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу 135/1000 частин будинку. Відповідно, твердження ОСОБА_1 про те, що «за досягнутої домовленості угоду купівлю-продажу необхідно укласти не пізніше 31.08.2025 року» є таким, що не підтверджується допустимими доказами та має хибний характер.

Також, ОСОБА_1 стверджує, що вона нібито отримала від ОСОБА_3 в якості завдатку 560000 грн. як частину плати за майбутній продаж належних їй 135/1000 частин в будівлі АДРЕСА_1 . Відповідно до ст. 546 ЦК України завдаток це вид забезпечення виконання зобов`язань. Згідно ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього договором платежів, на підтвердження зобов`язань і на забезпечення його виконання. Отже, за законом забезпечити можна лише існуюче зобов`язання, тобто таке, яке вже виникло. В пункті 1.1. Договору про завдаток від 03.02.2025 року визначено, що покупець передає продавцеві завдаток як частину плати за договором купівлі-продажу 135/1000 часток будівлі літера К-4 за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 560000 грн. Проте, ані нотаріального-посвідченого договору купівлі-продажу, ані нотаріально посвідченого попереднього договору купівлі-продажу ОСОБА_1 не надала, а відповідно, сам по собі Договір завдатку від 03.02.2025 не є достатнім доказом на підтвердження існування у ОСОБА_1 перед ОСОБА_3 зобов`язань з продажу нерухомого майна, як стверджує у клопотанні. Більш того, до клопотання не надано жодного документу на підтвердження отримання/сплати ОСОБА_1 560000 грн., що також свідчить про хибний характер тверджень ОСОБА_1 .

У заяві позивача про забезпечення позову від 06.03.2025 зазначалося, що ОСОБА_1 не діє у спосіб встановлений законом, а систематично вдається до спроб привласнити собі конкретні приміщення в будівлі, або передати їх підконтрольній ОСОБА_1 особі. Подання цього клопотання, на думку ОСОБА_2 лише в черговий раз доводить, що ОСОБА_1 діє у спосіб непередбачений законом та має намір передати конкретно визначені приміщення в будівлі, які не належать ОСОБА_1 , підконтрольній їй особі. Такою підконтрольною особою наразі виступає «нібито покупець» ОСОБА_3

ОСОБА_2 звертає увагу суду також на те, що відповідачі у цій справі ОСОБА_1 , підприємство ПП «Офіс-Інвест № 3» та фізична особа ОСОБА_3 є пов`язаними особами. Вважає, що ці особи є підконтрольними ОСОБА_4 . У позовній заяві зазначалось, що ОСОБА_1 єрідною сестрою ОСОБА_5 . Засновником приватного підприємства «Офіс-Інвест № 3» (ЄДРПОУ 33701255) є підконтрольне ОСОБА_4 приватне підприємство «Новий вимір-2012» (ЄДРПОУ 38362336), засновником та керівником якого є власне ОСОБА_4 . На думку ОСОБА_2 , саме ОСОБА_4 тривалий час здійснює спробу заволодіти об`єктами нерухомого майна в будівлі літ. К-4, інв. № 1000094, за адресою: АДРЕСА_1 . Інформація з цього питання міститься у Додатку № 7 до позовної заяви. ОСОБА_3 є свідком у кримінальній справі № 1-1048/11 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочинів за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ст. 366, ст.358 КК України. Згідно показань свідка ОСОБА_6 , наданих у кримінальній справі № 1-1048/11 за обвинуваченням ОСОБА_4 в тяжких злочинах, вбачається, що ОСОБА_3 з 2002 року знає ОСОБА_4 та керувала його підприємством ПП «Глан Трейд». Протокол допиту ОСОБА_3 знаходиться в матеріалах кримінальної справи № 1-1048/11, том 248, арк. справи 62. ОСОБА_3 є керівником ПП «Інтер-Брок» (ЄДРПОУ 36605580) кінцевим беніфіціарним власником якого виступає ОСОБА_4 .

Все вищенаведене в своїй сукупності свідчить про те, що особи ОСОБА_4 в черговий раз намагаються ввести в оману та застосувати зустрічне забезпечення за відсутності на те правових підстав та допустимих доказів.

Крім того, зауважує, шо він має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання та майно, що знаходиться на території України, в тому числі є власником частки в розмірі 100% в товаристві «Алекспро» зі статутним капіталом 6720000 грн. Його дохід за 2024 рік від здійснення підприємницької діяльності складає 7116503,61 грн.

Таким чином, правові підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні. Просив відмовити в задоволенні клопотання від 14.04.2025 про застосування зустрічного зобов`язання.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 адвокат Демченко Н.М. просила відмовити ОСОБА_1 у застосуванні зустрічного забезпечення, з підстав викладених у запереченнях на клопотання.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про день час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Згідно довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber», судова повістка про виклик до суду 13.05.2025 на 11.00 год. представнику ОСОБА_1 адвокату Войтовичу Є.М. доставлена 06.05.2025.

Судова повістка про виклик до суду направлена на адресу відповідача ПП «Офіс-Інвест № 3», згідно отриманих судом відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась на адресу суду, із зазначенням довідки Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Положеннямистатті 131 ЦПК Українизакріплено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Постановою Верховного Суду від 19.12.2022 в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями162,165,258,263,290,295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бондар Т.М. звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність за наявними у ній документами. Проти позову заперечує.

Суд заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.03.2025 у справі № 335/150/25 вжито заходи забезпечення позову, шляхом заборони відчуження стосовно частки в розмірі 135/1000 в будівлі літ. К-4, інв. № 1000094 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 249750223101), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (сучасна назва АДРЕСА_1 ), яка згідно додаткових відомостей у графі «Номер відомостей про речове право: 8694576) розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно «складається з підвалу, тобто коридор № 1 площею 31,2 кв. м., склад № 2 площею 37,6 кв. м., коридор № 3 площею 14,5 кв. м., кімната № 4 площею 7,1 кв. м., кімната № 5 площею 17,8 кв. м., коридор № 6 площею 6,8 кв. м., коридор № 7 площею 16,2 кв.м., склад № 8 площею 45,4 кв. м., кімната № 9 площею 11,7 кв. м., коридор № 10 площею 6,3 кв. м., кімната № 11 площею 4,1 кв. м., кімната № 12 площею 11,4 кв. м., виробничий цех № 13 площею 482 кв. м., коридор № 14 площею 11,0 кв. м., вмивальний № 15 площею 11,7 кв. м., санвузол № 16 площею 4,9 кв. м., санвузол № 17 площею 5,6 кв. м., кладова № 18 площею 3,5 кв. м., склад № 19 площею 42,1 кв. м., коридор № 20 площею 3,3 кв. м., вентиляційна № 21 площею 3,2 кв. м., кладова № 22 площею 14,2 кв. м., коридор № 23 площею 3,8 кв. м., коридор № 24 площею 32,0 кв. м., вентиляційна № 25 площею 22,0 кв. м., коридор № 27 площею 14,6 кв. м.». та до набрання чинності рішенням у справі заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії (відчуження, дарування, продажу застави та ін.) щодо частки в розмірі 135/1000 в будівлі літ. К-4, інв. № 1000094 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 249750223101), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (сучасна назва АДРЕСА_1 ), яка згідно додаткових відомостей у графі «Номер відомостей про речове право:8694576) розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно «складається з підвалу, тобто коридор № 1 площею 31,2 кв. м., склад № 2 площею 37,6 кв. м., коридор № 3 площею 14,5 кв. м., кімната № 4 площею 7,1 кв. м., кімната № 5 площею 17,8 кв. м., коридор № 6 площею 6,8 кв. м., коридор № 7 площею 16,2 кв.м., склад № 8 площею 45,4 кв. м., кімната № 9 площею 11,7 кв. м., коридор № 10 площею 6,3 кв. м., кімната № 11 площею 4,1 кв. м., кімната № 12 площею 11,4 кв. м., виробничий цех № 13 площею 482 кв. м., коридор № 14 площею 11,0 кв. м., вмивальний № 15 площею 11,7 кв. м., санвузол № 16 площею 4,9 кв. м., санвузол № 17 площею 5,6 кв. м., кладова № 18 площею 3,5 кв. м., склад № 19 площею 42,1 кв. м., коридор № 20 площею 3,3 кв. м., вентиляційна № 21 площею 3,2 кв. м., кладова № 22 площею 14,2 кв. м., коридор № 23 площею 3,8 кв. м., коридор № 24 площею 32,0 кв. м., вентиляційна № 25 площею 22,0 кв. м., коридор № 27 площею 14,6 кв. м.» до закінчення розгляду даної справи по суті і набранням остаточним судовим рішенням у даній справі законної сили.

Відповідно до ч. 6ст. 154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Згідно положень ч. 1ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

У відповідності до ст. 154 ЦПК України,зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Частиною 5 ст. 154 ЦПК Українивизначено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторін, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до зустрічного забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Тобто, обов`язок суду застосувати зустрічне забезпечення передбачається у випадку відсутності реєстрації місця проживання (перебування) чи місцезнаходження особи у встановленому законом порядку на території України та відсутності у такої особи майна, зареєстрованого у встановленому законом порядку, в достатньому розмірі для відшкодування можливих збитків відповідача.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування зустрічного забезпечення позову, представник відповідача ОСОБА_1 зазначив, що обраний спосіб забезпечення може спричинити ОСОБА_1 збитки у розмірі 1120000 грн (подвійний розмір завдатку). Через що, відповідач вважає співмірним внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у сумі 1120000,00 грн у якості зустрічного забезпечення позову.

Разом з тим, звертаючись із заявою про застосування заходів зустрічного забезпечення, відповідач ОСОБА_1 не підтвердила доказами, обставини, зазначені в ч. 3 ст. 154 ЦПК України, що зобов`язують суд застосувати зустрічне забезпечення, а саме: належних доказів на підтвердження того, що позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та не має на території України майна в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків, а також що майновий стан позивача або його дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання в місті Запоріжжі, що знаходиться на території України, являється власником частки в розмірі 100% в товаристві «Алекспро» зі статутним капіталом 6720000 грн. Згідно податкової декларації платника Єдиного податку Фізичної особи-підприємця, дохід ФОП ОСОБА_2 за 2024 рік від здійснення підприємницької діяльності станвовить 7116503,61 грн.

Таким чином, суд вважає, що підстави для застосування зустрічного забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст. 154ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Войтовича Євгена Михайловича про застосування заходів зустрічного забезпечення позову по справі № 335/1510/25 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.О. Макаров