Старосамбірський районний суд львівської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 455/233/25
Провадження № 2/455/281/2025
РІШЕННЯ
Іменем України
14 травня 2025 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Івасенко С.М.,
секретаря судового засідання Бобельської Н.М.,
за участю:
представників позивача Тарнавської О.П., Чури Р.М.
відповідача - ОСОБА_1
представника третьої особи - Крупи О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Мостиської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 26307500, місцезнаходження: Львівська область, місто Мостиська, вул. Грушевського, 6) до ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Старосамбірської міської ради ( орган опіки та піклування) ( ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 45050271, місцезнаходження: Львівська область, Самбірський район, місто Старий Самбір, вул. Л.Галицького, 40 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В:
Орган опіки та піклування Мостиської міської ради (надалі - позивач, орган опіки) звернулася з позовом до ОСОБА_1 (надалі - мати, відповідачка), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Старосамбірської міської ради ( орган опіки та піклування) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка активної участі у виховані дітей не приймає, залишає їх на довгий період без нагляду та продуктів. Після негайного відібрання дітей, не виявила бажання їх повернути, не усунула умови та обставини, які стали підставою для відібрання дітей, не виправила свої помилки. За час перебування дітей у притулку для дітей служби у справах дітей Львівської обладміністрації та в сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_3 жодного разу не звернулася із проханням повернути дітей, з дітьми спілкується в телефонному режимі, за погодженням служби у справах дітей Мостиської міської ради відбулась лише одна зустріч. Рішенням виконавчого комітету Мостиської міської ради Львівської області №19 від 30.01.2025 року затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав. З огляду на свідоме ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків, просить суд позбавити її батьківських прав. Також просить стягнути з матері аліменти на утримання дітей.
10 лютого 2025 року суд відкрив провадження у справі та постановив слухати справу в порядку загального позовного провадження.
27 березня 2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 24 квітня 2025 рік.
У встановлені судом дату та час розгляду справи по суті з`явилися представники позивача та третьої особи та відповідачка ОСОБА_1 . У судовому засіданні 24 квітня 2025 року суд оголосив перерву до 29 квітня 2025 року для підготовки до судових дебатів. 29 квітня 2025 року після проведення судових дебатів суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Під час ухвалення рішення виникла потреба з`сувати думку дітей щодо предмету спору, оскільки запропонований позивачем формат заслуховування думки дітей суд оцінив як малоінформативним та недостатнім для прийняття законного та обґрунтованого рішення. Суд протокольною ухвалою поновив судовий розгляд. Оголосив перерву до 06 травня 2025 року, вирішив провести опитування дітей в судовому засіданні в присутності професійного психолога. 06 травня 2025 року суд в присутності психолога провів опитування дітей та заслухав думку психолога.
Заслухавши пояснення представників позивачів та третьої особи, відповідачку, допитавши свідків, з`ясувавши думку дітей та психолога, дослідивши письмові докази, відеозапис опитування дітей та здійснивши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також проаналізувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11.05.2010 року ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , батьками якого зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с. 10).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 05.04.2012 року ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_6 , батьками якого зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с. 11).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 08.05.2014 року ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_7 , батьками якої зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_1 (а.с. 12).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 11.10.2016 року ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_9 , батьками якого зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_1 (а.с. 13).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 24.07.2018 року ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_10 , батьками якого зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_1 (а.с. 14).
Згідно копії відповіді Старосамбірського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції ( м. Львів) від 09.01.2020 року №04/16.33-105 наявні актові записи про народження ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , відомості про батька якого вказані відповідно до ч.1 ст.135 СК України. Реєстрація народження ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 проведена відповідно до ст. 133 СК України (а.с. 63).
26.12.2019 року відповідно до наказу №89/01-16 Служби у справах дітей Старосамбірської районної адміністрації п`ятьох дітей ОСОБА_1 поставлено на облік як таких, що опинилися у складних життєвих обставинах (а.с. 115-116).
23.03.2021 року відповідно до наказу №13 Сектору служби у справах дітей Старосамбірської міської ради п`ятьох дітей ОСОБА_1 взято на облік як таких, що опинилися у складних життєвих обставинах (а.с. 60).
26.07.2021 року відповідно до акта про відібрання п`ятьох дітей ОСОБА_1 було відібрано у зв`язку з тим, що вони залишилися без батьківського піклування протягом певного періоду часу, без харчування (а.с. 118).
В кінці липня 2021 року за направленням виконавчого комітету Старосамбірської міської ради відповідачка та її п`ять дітей скеровані у притулок для жінок та дітей, які постраждали від домашнього насильства ( а.с. 119-120).
20.10.2022 за місцем проживання сім`ї відповідачки проведене комісійне обстеження та встановлено, що діти сплять на старих диванах та ліжках, постільна білизна брудна, не було наготовленої їжі для дітей, холодильник був порожній. Батьки підсобного господарства не ведуть. Візуально перебували в стані алкогольного сп`яніння в присутності дітей. Вирішено тимчасово влаштувати дітей до дитячого відділення Старосамбірської ЦРЛ. Відносно батьків дітей складено адміністративні протоколи за неналежне виконання батьківських обов`язків по відношенню до своїх дітей ( а.с. 121,122, 125).
25.10.2022 року відповідачка скерувала на ім`я Голови комісії з питань захисту прав дітей Старосамбірської міської ради лист-розписку про те, що у випадку подальшого неналежного утримання та виховання дітей, не заперечує щоб її позбавили батьківських прав ( а.с. 126). В судовому засіданні 24 квітня 2025 року відповідачка підтвердила факт написання такого листа, зазначила, що так їй сказали написати.
03.01.2023 року за місцем проживання сім`ї відповідачки ( АДРЕСА_3 ) було проведене комісійне обстеження та встановлено, що в будинку не прибрано, їжа не наготовлена. Батьки підсобного господарства не ведуть. Як побутову техніку використовують електроплитку та телевізор. Місць для навчання діти не мають. Вдома був лише батько дітей, візуально перебував в стані алкогольного сп`яніння. Зі слів чоловіка, матері дітей вдома не було 7 днів. Повідомлено, про наслідки неналежного виховання дітей, в тому числі і позбавлення батьківських прав (а.с. 123).
04.08.2023 року відповідно до наказу №21 Сектору служби у справах дітей Старосамбірської міської ради дітей відповідачки було знято з обліку як таких, що опинилися у складних життєвих обставинах, у зв`язку з усуненням умов та обставин, які стали підставою взяття на облік (а.с.61).
22 серпня 2024 року проведено комісійне обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_16 ( АДРЕСА_4 ) та встановлено, що умови проживання дітей задовільні, в помешканні чисто, затишно, охайно. Мати разом з дітьми проживає в орендованій квартирі. У дітей є спальні місця, стіл для виконання домашніх завдань, мобільні телефони. Діти забезпечені канцтоварами, одягом, взуттям, продуктами харчування. Наявні необхідні меблі, побутова техніка та речі першої необхідності. Зазначено, що мати недостатньо піклується про своїх дітей, безвідповідальна. Слідів будь-якого насильства не підтверджено. Зі слів матері основним засобами для проживання є аліменти, які сплачує чоловік. Матері рекомендовано належно виконувати свої обов`язки, дбати про дітей, дозволяти дітям спілкуватися з батьком. Обстеження було проведено за зверненням невідомого громадянина від 18.08.2024 року на урядову гарячу лінію (а.с.48).
22 серпня 2024 року проведено оцінку потреб сім`ї. У висновку міститься загальна інформація про членів сім`ї, в тому числі і інформація, що відповідачка працює в с. Зимна Вода в магазині »Сільпо». Відмітки, що за результатами оцінювання потреб з`ясовано про наявність складні життєві обставини не має. Зазначено, що основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини є повідомлення-лист Служби у справах дітей Мостиської міської ради №188 від 22.08.2024 року. В розпорядження суду цього повідомлення-листа чи його копії позивач не надав. Випадок кваліфіковано як простий (а.с. 21-22).
17 вересня 2024 року знову проведено комісійне обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_16 ( АДРЕСА_4 ) за зверненням ВП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області та встановлено, що умови проживання дітей задовільні, квартира придатна для проживання дітей. Мати орендує приміщення, всі члени сім`ї проживають без реєстрації. Для дітей придбано необхідні меблі для сну і виконання домашніх завдань. У дітей є сезонний одяг, взуття, засоби гігієни. Бракує продуктів харчування. Обоє батьків не працюють, не достатньо приділяють увагу вихованню дітей, перекладають відповідальність один на одного, діти не почуваються в безпеці. Зазначено, що мати залишає дітей на деякий час без нагляду дорослих. На час візиту був присутній батько дітей. Матері наголошено про відповідальність щодо належного виховання дітей та про наслідки недогляду. Батькам доведено до відома про дії органів влади у разі їх відсутності вдома ( а.с. 49).
24 вересня 2024 року Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області повідомило Службу в справах дітей Мостиської міської ради про те, що при виїзді ГРПП, встановлено, що діти відповідачки знаходяться без нагляду та догляду батьків п`ять діб. Повідомлення поліції грунтувалося на зверненні чоловіка відповідачки - ОСОБА_8 (а.с. 16). До повідомлення долучено чотири акти органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 . Зі слів дітей встановлено, що мати залишила їх одних в квартирі без догляду на 5 діб. В актах зазначено, що діти в задовільному стані (а.с. 17-20).
В подальшому дітей помістили в дитяче відділення КНП «Мостиська міська лікарня».
25 вересня 2024 року проведена комісійна оцінка рівня безпеки дитини ( акт складено на кожну дитину окремо) та встановлено, що діти в занедбаному стані, в сім`ї відсутні продукти харчування, є потреба в безпечному середовищі. Ознак насильства, жорстокого поводження, погіршення стану здоров`я, залучення дітей до протиправної діяльності не виявлено. Діти не повідомляли про небезпеку та не просили допомоги (а.с. 23-49). В цих документах містяться відомості як про особу дитини, так і про особу матері та батька, місце проживання матері та її контактні дані.
25 вересня 2024 року розпорядженням міського голови м. Мостиська за № 273-Р зобов`язано негайно відібрати дітей від матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_8 , а службі у справах дітей Мостиської міської ради Львівської області - вжити заходи щодо подальшого влаштування неповнолітніх дітей (а.с. 50).
25 вересня 2024 року наказом Служби у справах дітей Мостиської міської ради №28 дітей відповідачки взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (а.с. 64).
25 вересня 2024 року на ім`я завідувача притулку для дітей служби у справах дітей Львівської облдержадміністрації скеровано направлення за №206 з проханням прийняти дітей відповідачки на час вирішення питання їх подальшого влаштування (а.с. 51).
Згідно довідки виконкому Старосамбірської міської ради від 30.09.2024 року №1185 відповідачка, її діти та чоловік зареєстровані, але не проживають за адресою : АДРЕСА_1 (а.с. 62).
У відповіді Служби у справах дітей виконавчого комітету Старосамбірської міської ради від 30.09.2024 року №209/01-18 міститься інформація про те, що дітей відповідачки 23.03.2021 року було взято на облік як таких, що опинилися у складних життєвих обставинах. Працівниками служби проводилась профілактична робота з батьками щодо належного утримання та виховання дітей в сім`ї. За результатами звіту про соціальний супровід сім`ї, наказом начальника Служби у справах дітей від 04.08.2023 року дітей відповідачки знято з обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Додано відповідні накази Сектору служби у справах дітей Самбірської міської ради про взяття та зняття з обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах (а.с. 59-61).
20 грудня 2024 року на підставі наказу Служби у справах дітей Мостиської міської ради №34 діти ОСОБА_1 тимчасово влаштовані у сім`ю ОСОБА_2 до вирішення питання щодо подальшого їх влаштування у сімейні форми виховання. Покладено на громадян ОСОБА_17 та ОСОБА_18 персональну відповідальність за життя та здоров`я, фізичний стан та психологічний розвиток дітей. В цьому наказі є посилання на рішення Комісії з питань захисту прав дитини від 18.12.2024 року, протокол №12, однак в розпорядження суду цього рішення чи його копії позивач не надав. (а.с. 65).
28.01.2025 року проведено комісійне обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 з метою вивчення умов проживання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Умови проживання дуже хороші. Будинок новий цегляний, оснащений необхідною побутовою технікою. Підведено всі комунікації. Подвір`я безпечне для ігор дітей. В помешканні чисто, тепло, затишно. У хлопчиків і дівчат є окремі кімнати з відповідними меблями для сну, зберігання особистих речей, виконання домашніх завдань. Діти забезпечені одягом, взуттям, продуктами харчування, засобами гігієни. У великій ігровій кімнаті є батут та спортивна стінка, багато іграшок, настільних ігор, книг. У старших дітей є особисті мобільні телефони. Між членами родини склалися хороші, доброзичливі взаємовідносини. Вільний час проводять за розвиваючими іграми та переглядом фільмів. Дорослі слідкують за емоційним станом дітей. Діти не заперечують щодо проживання в даній сім`ї. Дітям комфортно, безпечно, затишно. Бесіда проводилась в присутності психолога. Найбільше уваги потрібно приділити ОСОБА_20 (а.с. 66).
30.01.2025 року рішенням виконкому Мостиської міської ради №19 затверджено висновок органу опіки та піклування Мостиської міської ради Львівської області про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки відносно її дітей (а.с. 67).
Підставою висновку органу опіки та піклування Мостиської міської ради Львівської області від 30.01.2025 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 зазначено те, що
- батьки залишили дітей без догляду дорослих на довгий період часу та без продуктів харчування, коштів у дітей на придбання їжі не було;
-діти взяті на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв`язку з ухиленням батьків від батьківських обов`язків;
- ОСОБА_1 офіційно не працює, не отримує ніякої матеріальної чи соціальної допомоги, тому не має засобів до проживання, утримання та виховання дітей;
-за час перебування дітей у притулку та в сім`ї ОСОБА_2 мати дітей не усунула обставин, які призвели до негайного відібрання дітей;
- мати жодного разу не зверталася із проханням повернути дітей в рідну сім`ю, спілкується з дітьми в телефонному режимі, одна зустріч відбулася за погодженням служби у справах дітей;
-під час бесіди встановлено, що відповідачка в пошуках роботи;
-на пропозицію фахівців центру надання соціальних послуг Мостиської міської ради щодо отримання соціальних послуг для допомоги повернення дітей в родину не зверталась;
- в ході розмови з дітьми, яка відбулась в присутності психолога центру надання соціальних послуг, діти висловили бажання проживати в сім`ї ОСОБА_2 , розповіли, що їм там комфортно, безпечно, затишно;
-питання про доцільність позбавлення батьківських прав відносно громадянки ОСОБА_1 було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Мостиської міської ради 29.01.2025 року за її участі ( протокол №1). В розпорядження суду ні оригіналу цього протоколу, ні його копії надано не було (а.с. 69-72).
25.03.2025 року Центр надання соціальних послуг Мостиської міської ради Львівської області на запит Служби у справах дітей Мостиської міської ради повідомив, що працівниками центру було здійснено відвідування матері за місцем проживання, проведено бесіди та здійснено оцінювання потреб сім`ї. за результатами проведеної роботи не спостерігається позитивних змін у її поведінці, відсутня мотивація та бажання змінювати спосіб життя. Письмово відмовилась від запропонованої допомоги та надання соціальних послуг. Можливість підвищення батьківського потенціалу матері на даний час момент відсутній, повернення дітей в біологічну сім`ю вважають недоцільним (а.с. 112). У висновку оцінки потреб сім`ї від 12.03.2025 року зазначено, що материнський потенціал дуже слабкий, ОСОБА_1 обманює, виправдовуючи власний спосіб життя, схильна до різних шкідливих звичок та залежностей, проблема існує понад рік. Із ОСОБА_1 проведено профілактично-роз`яснювальну роботу щодо належного виконання батьківських обов`язків та шкідливості вживання алкогольних напоїв. ОСОБА_1 усвідомлює наявність проблеми, але не готова до співпраці з надавачем соціальних послуг, письмово відмовилась від надання консультування (а.с. 113-114).
Згідно характеристики ОСОБА_8 від 30 вересня 2024 року, наданої Старосамбірською міською радою, по місцю реєстрації характеризується посередньо, буває зловживання алкогольними напоями, вихованням дітей не займається, діти з батьком не проживають. Час проводить бездіяльно, не працює ( а.с. 52).
Згідно характеристики ОСОБА_1 від 30 вересня 2024 року, наданої Мостиською міською радою, за час проживання на території Мостиської міської ради зарекомендувала себе з негативної сторони. До виконавчого комітету часто поступали скарги щодо неналежного виконання нею батьківських обов`язків ( а.с. 53).
Згідно характеристики ОСОБА_7 , наданої Пнікутською гімназією 05.02.2025 року, є ученицею 5 класу, має початковий рівень знань з основних предметів, мало комунікабельна, можлива емоційна напруженість через зміну колективу. Батьки-вихователі підтримують зв`язок з класним керівником, готові до співпраці та діалогу (а.с. 54).
Згідно характеристики ОСОБА_14 , наданої Пнікутською гімназією 05.02.2025 року, є учнем 1 класу, скромний, рухливий, доброзичливий. Гімназію відвідує систематично, має добрий загальний розвиток. Батьки-вихователі приділяють належну увагу, підтримують зв`язок з гімназією та вчителями (а.с. 55).
Згідно характеристики ОСОБА_12 , наданої Пнікутською гімназією 05.02.2025 року, є учнем 6 класу, навчається на інклюзивній формі навчання за індивідуальною програмою розвитку. Мотивація до навчання низька. Спостерігається підвищена тривожність та пригніченість. Батьки-вихователі підтримують зв`язок з гімназією та вчителями (а.с. 56).
Згідно характеристики ОСОБА_15 , наданої Пнікутською гімназією 05.02.2025 року, є учнем 2 класу, має добрий загальний розвиток, з однокласниками знаходить спільну мову. Батьки-вихователі підтримують зв`язок з гімназією та вчителями (а.с. 57).
Згідно характеристики ОСОБА_11 , наданої Пнікутською гімназією 05.02.2025 року, є учнем 9 класу, працює неохоче, гімназію відвідує систематично, дотримується правил поведінки. Взаємини з однолітками і дорослими нейтральні. Батьки-вихователі підтримують зв`язок з гімназією та вчителями (а.с. 58).
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного ( стаціонарного) хворого від 07.014.2025 року ОСОБА_1 є здоровою (а.с. 150).
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.02.2025 року зареєстровано кримінальне провадження №12025141320000064 за фактом зникнення безвісті 20.01.2025 року під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини в районі н.п. Дачне Покровського району Донецької області її чоловіка ОСОБА_8 (а.с. 151). Станом на час розгляду справи відсутні відомості про його долю.
Свідок ОСОБА_21 під присягою повідомила, що є сусідкою відповідачки, має дружні відносини. Повідомила, що діти люблять маму, постійно біля неї. Дітям нічого не бракувало. Їй не відомо про факти недогляду відповідачки за дітьми, чи про те, що вони голодні. До неї діти відповідачки за допомогою не зверталися. Про факти виклику і приїзду працівників поліції нічого не знає. У спілкуванні із своїми дітьми не чула від них про те, що дітям ОСОБА_3 щось бракує.
Свідок ОСОБА_22 під присягою повідомив, що є колишнім цивільним чоловіком відповідачки. Має дружні відносини, підтримує відповідачку в будь-якій ситуації. Заперечив своє батьківство щодо дітей відповідачки. Проживав разом з відповідачкою та її дітьми близько 7 років. Відповідачка купляла все для дітей, водила до школи, забирала дітей зі школи. Не було такого, що відповідачка залишала дітей на нього чи третіх осіб. Фізичну силу до дітей не застосовувала. Він двічі звертався до поліції за неналежне виконання ОСОБА_3 батьківських обов`язків. Це було пов`язано із зловживанням алкогольними напоями, але в присутності дітей не пила. Зазначив, що ОСОБА_23 зловживала алкогольними напоями по святах, коли жила з колишнім чоловіком. Була на обліку в соціальних службах, бо її чоловік вів себе неправильно. До нього діти за захистом не зверталися. Після втрати житла в селі Бачині, просили надати житло в Мостиськах. У відповідь - «послали», сказали їхати з дітьми по місцю прописки. Винить соціальні служби Мостиської громади. Щодо ситуації коли діти залишилися самі вдома і їх вилучили працівники поліції, повідомив, що йому зателефонувала мачуха ОСОБА_24 та сказала, що її забрала швидка. Він поїхав до відповідачки до Львова , підтвердив слова ОСОБА_3 , що вона п`ять днів перебувала в лікарні.
В судовому засіданні 24 квітня 2025 року суд оглянув відеозапис спілкування з дітьми відповідачки. Опитування дітей було організовано позивачем в приміщені Старосамбірської міської ради. Присутніми були начальник у службі дітей Старосамбірської міської ради Крупа О.С. , начальник служби дітей Мостиської міської ради Чура Р. М , головний спеціаліст Служби у справах дітей Мостиської міської ради Тарнавська О.П., мати-вихователька ОСОБА_28 , фахівець психолог Старосамбірського центру надання соціальних послуг Лігуцька Л.М . Участь брали дітки ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_20 та ОСОБА_32 . ОСОБА_33 не було, зі слів представника позивача, прихворів. Здебільшого говорив ОСОБА_30 . Повідомив, що час у притулку тягнувся довго, а зараз - швидко. На неодноразові питання за чим чи ким скучають, ОСОБА_30 відповів - за друзями, містом ( Старим Самбором ), за попередньою школою. ОСОБА_30 називав батьків-вихователів - мамою та татом. На питання з ким би хотів зустрітися, кого побачити, відповів - не знає. ОСОБА_31 час від часу був веселий . Інші дітки були скуті. ОСОБА_28 пояснила, що спілкувалася з психологом, яка пояснила, що коли на ОСОБА_35 ( ОСОБА_35 ) тиснуть, вона закривається. На питання де хочуть жити, чи хочуть кудись переїхати, ОСОБА_30 відповів - ні, ОСОБА_32 та ОСОБА_37 покрутили головами, що ні. Питань щодо біологічних батьків не задавали.
06 травня 2025 року суд заслухав дітей відповідачки. Заслуховування відбулося за участі психолога Старосамбірського центру надання соціальних послуг Лігуцької Ліліани Миколаївни . За її рекомендацією, під час з`ясування думки дітей відповідачка була видалена із зали судового засідання. Після розмови з дітьми, відповідачка була повернута до зали судових засідань і повідомлена про зміст спілкування.
ОСОБА_38 , 15 років, повідомив що не хоче повертатися до мами, бо були крики, бійки. Навіть якщо мама зміниться - все одно не хоче. Зараз почувається добре, є з ким поговорити. Нормально ставиться до позбавлення матері батьківських прав. Мама не привітала з днем народження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
ОСОБА_39 , 13 років, повідомив, що почувається нормально. До мами не хоче, хоче до тата. Хоче бути там, де зараз. Подобалося бути самим вдома. Важко було пережити зміну школи. Мама нечасто телефонує, зазвичай телефонує ОСОБА_41 ( ОСОБА_41 ), а вже потім він говорить з мамою.
ОСОБА_43 , 11 років, назвала ОСОБА_44 тіткою, на питання чи хоче до мати махнула головою, однак однозначно зрозуміти що саме це означає суд не береться. Психолог під час розмови була біля дитини. Враховуючи небажання дитини продовжувати розмову, вирішено негайно припинити спілкування.
ОСОБА_45 , 9 років, на запитання психолога відповів, що зараз живе з татом та бабцею. Психолог під час розмови була біля дитини. Враховуючи небажання дитини продовжувати розмову, вирішено негайно припинити спілкування.
ОСОБА_46 , 7 рочків, не виявив бажання спілкуватися.
Психолог Старосамбірського центру надання соціальних послуг Лігуцька Л.М. підсумувала, що діти емоційно прив`язані до мами, люблять її, але не довіряють через її неналежну поведінку в минулому.
Встановлені обставини свідчать, що у цьому спорі ставиться питання про позбавлення відповідачки батьківських прав у зв`язку з неналежним виконанням нею батьківських обов`язків.
Відповідно до статті 164 СК батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (пункт 2 частини першої). Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
При вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідачки відбувається втручання в її право на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому законом. Обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення права дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому «якнайкращих інтересів дитини» (статті 1, 9 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція)). Той факт, що дитина може бути поміщена в більш сприятливе середовище для її виховання, сам по собі не виправдовує примусового заходу позбавлення опіки біологічних батьків. Повинні існувати інші обставини, що вказують на «необхідність» такого втручання в право батьків відповідно до статті 8 Конвенції на сімейне життя зі своєю дитиною. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер. Верховний Суд підкреслює, що доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення її/його батьківських прав, покладено на позивача ( див Постанови Верховного Суду по справі № 409/1865/17-ц від 08 травня 2019 року, № 756/6112/18 від 04 березня 2021 року, № 739/2159/18 від 29 травня 2020 року та інших).
У спірних правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання про застосування крайнього заходу впливу на батьків - позбавлення батьківських прав - слід вирішувати у контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо ( див постанову Верховного Суду по справі № 455/307/22 від 07 лютого 2024 року).
У цій справі «спусковим гачком» для негайного відібрання дітей у відповідачки, а в подальшому і ініціювання позбавлення батьківських прав стало звернення 23 вересня 2024 року її чоловіка, батька принаймні трьох її дітей, до поліції, про те, що діти залишені матір`ю без нагляду, яка, за його словами, в цей час перебувала у м. Львові в батька і зловживала алкогольними напоями.
За твердженням відповідачки, які повідомила суду, вона дійсно перебувала у Львові, разом з нею була дочка ОСОБА_20 . Стверджувала, що залишила синів на батька, саме він втік від дітей і залишив без нагляду дорослих, припускає що зробив це умисне. Крім того, повідомила, що в м. Львові потрапила в лікарню ( 8-ма лікарня медінституту). Після втечі з лікарні хотіла забрати дітей, звернулася до Мостиської міської ради, їй відмовили, сказали «хто ти така». Факт перебування відповідачки в лікарні підтверджують свідчення ОСОБА_22 , які надані під присягою. У суду не має підстав їм недовіряти, адже цей свідок також повідомив про факти зловживання відповідачкою алкогольними напоями та про звернення (двічі) до поліції з повідомленням, що нею неналежно виконувались батьківські обов`язки, що свідчить про надання суду об`єктивної та правдивої інформації.
Суд погоджується, що станом на 25 вересня 2024 року, коли не було відомостей про місце перебування матері та батька дітей, наказ служби у справах дітей Мостиської міської ради про взяття на облік дітей відповідачки, як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах та рішення міського голови Мостиської міської ради про негайне відібрання дітей були логічними, правильними та необхідними. Оскільки із початку були відомі і особи дітей, і особи батьків, що підтверджується актами про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, також відомостями актів проведення оцінки рівня безпеки дитини від 25.09.2025 року, у суду виникло питання чому не з`ясовували де батьки та яка природа їх відсутності. Позивач так і не надав суду будь-яких документів, які б підтверджували намагання встановити причини відсутності матері впродовж 5 діб - чи це була свідома винна поведінка матері чи все ж таки вона дійсно перебувала в лікарні і її відсутність мала об`єктивне пояснення. В силу принципу змагальності саме позивач мав довести винну поведінку відповідачки.
Суд не встановив, що до 23.09.2024 року із сім`єю ОСОБА_16 за час проживання в Мостиській громаді були проблеми. Свідок ОСОБА_21 під присягою повідомила, що відповідачка була нормальною мамою та дбала про дітей. Проведені обстеження умов проживання 22 серпня 2024 року та 17 вересня 2024 року свідчать, що умови проживання дітей були задовільні, однак виявлені дефекти у ставленні відповідачки до виховання дітей, фінансові проблеми та конфлікт між відповідачкою та її чоловіком. Після обстежень, орган опіки та піклування обмежився бесідами. Суду видається, що для багатодітної сім`ї з такими проблемами, одних бесід замало.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що роль органів влади у сфері соціального забезпечення полягає саме в тому, щоб допомагати особам, які опинилися в скрутному становищі, надавати їм вказівки в контакті з органами соціального забезпечення та консультувати їх, зокрема, щодо того, як подолати їхні труднощі (див. Савіни проти України, № 39948/06, § 57, 18 грудня 2008 р.; R.M.S. проти Іспанії, №. 28775/12, § 86, 18 червня 2013 р. та S.H. проти Італії, згадане вище, § 54). У випадку вразливих осіб органи влади повинні проявляти особливу пильність і забезпечити посилений захист (див., наприклад, S.S. проти Словенії, згадане вище, § 84).
Суд не побачив, що орган опіки та піклування чи Мостиська громада в цілому намагалися комплексно підійти до вирішення проблем цієї багатодітної сім`ї. Свідок ОСОБА_22 повідомив, що вони з відповідачкою просили в Мостиській міській раді допомогти з житлом, однак їм порадили їхати за місцем «прописки». Відповідачка у вступному слові теж повідомила суд про непрості відносини з різними службами та посадовими особами Мостиської громади, про небажання допомагати, про нерозуміння, недовіру, погрози забрати дітей.
Суд зазначає, що в ніякому разі не ідеалізує відповідачку, її поведінку та ставлення до виховання дітей. Очевидно, що твердження позивача про неналежне виховання дітей, її легковажність, вивищення власних інтересів над інтересами дітей є небезпідставними та потребували реагування. Але чи достатньо зробили соціальні служби, щоб допомогти виправитися, навчитися, зрозуміти, що бути мамою - це важка праця 24/7, а виховання дитини - не приємна забава?
Суд ретельно вивчив та проаналізував попередню ситуацію відповідачки ( період життя в Старосамбірській громаді (2019-2023 р.р.)), коли вона та її чоловік вже перебували в полі зору та під контролем Служби у справах дітей Старосамбірської міської ради у зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов`язків. Були встановлені факти зловживання алкогольними напоями. Дітям не було забезпечено нормальних умов проживання, достатнього харчування. Сім`я, очевидно, була не надто благополучною, був факт зазнання відповідачкою домашнього насильства зі сторони чоловіка та направлення разом з дітьми в спеціалізований заклад для надання психологічної допомоги. В судовому засіданні представниця Служби у справах дітей Старосамбірської міської ради розповіла, що регулярно опікувалися цією сім`єю, проводили роз`яснювальну роботу, підтримували, матеріально допомагали, а ОСОБА_23 зазначила, що вдячна «своїй» службі за підтримку та допомогу.
Така турбота дала свої результати - в серпні 2023 року дітей відповідачки було знято з обліку як таких, що опинилися у складних життєвих обставинах, у зв`язку з усуненням умов та обставин, які стали підставою взяття на облік. Очевидно, що поведінка відповідачки та її ставлення до виконання своїх обов`язків перед дітьми не були геть безнадійними, за належної допомоги з боку громади відповідачка змогла налагодити нормальний спосіб життя та належну турботу про дітей.
Цей попередній досвід перебування під супроводом соціальних служб показав, що відповідачка здатна до виправлення, але потребує постійного контролю, підтримки та допомоги.
Повертаючись до ситуації вересня 2024 року, після прийняття рішення про негайне відібрання дітей, орган опіки та піклування 25 вересня 2024 року відправив дітей відповідачки в притулок в м. Львові на час вирішення питання подальшого влаштування дітей.
У вступному слові представник позивача стверджувала, що відповідачка лише декілька разів відвідувала дітей у притулку, не просила повернути дітей. Відповідачка ж, навпаки, стверджувала, що щодня відвідувала дітей, хотіла забрати дітей - але їй відмовили, дзвонила на гарячу лінію Мостиської міської ради, але нічого з того не вийшло. В подальшому не зверталась, бо не вірила, що їй допоможуть. Доказів на підтвердження своєї позиції не надала жодна сторона. Суд не знайшов доказів, що позивач роз`яснював відповідачці , що їй необхідно зробити щоб повернути дітей. І це при тому, що діти офіційно не набули статусу дітей, позбавлених батьківського піклування, а дії відповідачки по відношенню до дітей не визнавались винними.
Суд не отримав доказів, що позивачем вирішувалось питання про доцільність ( недоцільність ) повернення дитини до батьків, що є його обов`язком, передбаченим п.11 Постанови КМУ від 24 вересня 2008 року № 866 та і зобов`язанням в цілому за ст.8 Європейської конвенції з прав людини щодо поваги до сімейного життя. Лише 12 березня 2025 року ( вже під час судового розгляду ) Служба у справах дітей Мостиської міської ради звернулася до ЦНАП з питанням про можливість повернення дітей відповідачці. І лише на основі цього запиту працівники центру один раз відвідали відповідачку 12.03.2025 року і на підставі однієї бесіди здійснили оцінювання потреб сім`ї та виснували про відсутність підвищення батьківського потенціалу матері та недоцільність повернення дітей у біологічну сім`ю. Суд не певен, що цього було достатньо для такого категоричного висновку. Окрім того, суд пам`ятає, що між різними службами Мостиської міської ради та відповідачкою склалися напружені відносини та не має довіри. Враховуючи таку ситуацію, задля отримання об`єктивної картини, служби, які опікувалися питанням сім`ї ОСОБА_16 , мали б залучити незалежних експертів та спеціалістів, які мають практику і досвід роботи з такими складними випадками.
В подальшому, без рішення про недоцільність повернення дітей до батьків, наказом у справах дітей Мостиської міської ради від 20 грудня 2024 року дітей влаштували до громадян ОСОБА_17 та ОСОБА_47 , де їм були забезпечені хороші умови проживання та ставлення.
Суду здається, що замість того, щоб серйозно розглянути можливість возз`єднання дітей із батьками орган опіки і піклування відмовився від возз`єднання сім`ї як кінцевої мети на дуже ранній стадії, без належної оцінки батьківських можливостей відповідачки та без належної демонстрації того, чому кінцева мета возз`єднання сім`ї більше не відповідає найкращим інтересам дитини.
Обґрунтування висновку органу опіки і піклування про доцільність відповідачки позбавлення її батьківських прав є недостатнім та поверхневим. Суд не побачив глибокого, виваженого та всебічного аналізу ситуації. І хоча в ньому зазначено, що відповідачка брала участь у його складані, однак не висвітлено яку позицію вона займала, які аргументи на свою користь висували і чи були вони враховані при прийняті рішення. Обставини залишення дітей без нагляду так і до кінця не були розслідувані, як і наявність та ступінь вини матері у цій ситуації. Докір у відсутності достатніх засобів до існування та забезпечення дітей суд сприймає із здивуванням, бо не розуміє, чому громада не допомагала багатодітній сім`ї, не сприяла в отримані як матеріальної допомоги так і соціального, юридичного чи психологічного супроводу. Особливо дивно така поведінка громади виглядає на фоні повідомлення представниці позивача, що дітям в сім`ї ОСОБА_17 різні підприємства надають продукти харчування, то чому не можна було таку ж допомогу організувати і сім`ї ОСОБА_16 . Зі слів представниці позивача, будинок, де тепер проживають діти, збудував БФ «Карітас» для проживання прийомних сімей, однак чомусь не має таких ініціатив для біологічних багатодітних сімей. Невже для того щоб діти таких сімей як сім`я ОСОБА_16 мали можливість комфортного проживання, їх необхідно забирати в батьків? Питання без відповіді. Не відповідає дійсності і твердження, що відповідачка не працює, адже в серпні 2024 року сам ж ж встановили, що відповідачка працює в Зимній Воді в магазині «Сільпо». Більше того, ЄСПЛ неодноразово зазначав , що незадовільне матеріальне становище сім`ї не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Непереконливим є і аргумент, що відповідачка жодного разу не зверталась із проханням про повернення дітей, оскільки позивач не надав підтвердження, що відповідачка отримала належні інструкції щодо такої процедури, а побачення з дітьми, на думку суду, були штучно обмежені позивачем, адже, за словами представниці позивача, самостійне відвідувати місце проживання дітей в сім`ї ОСОБА_2 було небажане, від неї вимагалось узгоджувати побачення з органом опіки та піклування, носило дозвільний та підконтрольний характер, а додому дітей забирати заборонили. І це при тому, що жодного судового рішення, яке б обмежувало батьківські права відповідачки не було.
Крім того, вказаний висновок не містить доводів щодо відповідності застосування такого крайнього заходу інтересам дитини та необхідності у такий спосіб захисту її прав.
Суд враховує, що відповідачка впродовж всього судового розгляду заперечувала проти позбавлення її батьківських прав. Суд приймає її пояснення щодо обставин написання заяви від 25.10.2022 року щодо її «незаперечення» щодо позбавлення батьківських прав у разі подальшого неналежного утримання та виховання дітей, оскільки перед судом вона не підтвердила що така її заява відповідала її волевиявлення. Крім того, відповідачка повідомила, що працює на двох роботах, винайняла будинок для проживання з дітьми.
Для суду найважчим етапом оцінювання обставин справи стала думка дітей. ОСОБА_30 та ОСОБА_48 повідомили, що не хочуть до мами. Менші дітки не змогли сформувати свою позицію. Враховуючи думку дітей, суд покладався також на пояснення психолога про емоційну прив`язаність дітей до матері та любов. Діти мають складне дитинство. Скандали в сім`ї, недостатня увага з боку матері, ставлення нею своїх інтересів подекуди вище за дитячі, неврахування їх потреб, відчуття незахищеності, образа, а тепер ще і фізичний розрив з матір`ю не могли не вплинути на їх відношення до неї. Ситуацію ускладнює і факт утворення нових емоційних зв`язків з батьками-вихователями. Однак, суд все ж таки приймаючи рішення проти думки старших дітей, вважає що діє на їх користь, адже виправлення та належне виконання відповідачкою батьківських обов`язків, прояви щирої любові до дітей здатні розчулити їх серця, а обійми з найріднішою людиною у світі принести радість, спокій та відчуття захищеності.
Суд враховує, що інтереси дитини вимагають, щоб зв`язок дитини із сім`єю був підтриманий, за винятком випадків, коли сім`я виявила особливу невідповідність. Тому сімейні зв`язки можуть бути розірвані за вкрай виняткових обставин, і має бути зроблене все можливе для збереження особистих стосунків і, за потреби, для "відбудови" сім`ї (Gnahore проти Франції, 2000, § 59; Jansen проти Норвегії, 2018, §§ 88-93). Погляди дітей не завжди залишаються незмінними, і висловлювані ними заперечення, хоч їм і слід надавати належного значення, не завжди повинні переважати над інтересами батьків, особливо в питаннях регулярного спілкування з дитиною. Не можна надавати дітям безумовне право вето, не врахувавши інших факторів і не перевіривши всіх обставин для визначення найкращих інтересів дітей («Зеліха Магомадова проти Росії» (Zelikha Magomadova v. Russia), 2019, § 115).
Оскільки відповідачка ніколи не втрачала інтересу до своїх дитей, її поведінка піддається корегування та виправленню, а також те, що позивач не довів її навмисного та систематичного ухилення від виконання своїх обов`язків та винної поведінки, суд виснує про відсутність підстав, передбачених частиною першою статті 164 СК України, для застосування до відповідачки такого крайнього заходу як позбавлення її батьківських прав.
Оскільки поведінка відповідачки загалом свідчить про її спроможність та волевиявлення виконувати свої природні материнські обов`язки, а також з урахуванням якнайкращих інтересів дитини, бажання матері брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми та з огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, суд у контексті встановлених обставин виснує про відмову в задоволенні позову про позбавлення відповідачки батьківських прав.
Враховуючи, що суд відмовляє в задоволені позову про позбавлення батьківських прав, відсутні підстави і для задоволення позову про стягнення аліментів на утримання дітей.
Водночас, зміст правовідносин свідчать, що відповідачка протягом певного часу недостатньо приділяла увагу дітям, що вимагає від неї зміни свого ставлення до їх виховання і це підлягає контролю з боку органів опіки та піклування, і головне, на чому хоче наголосити суд, в рамках даного провадження (див. пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»), зазначені дії є менш радикальними в порівнянні з позбавленням батьківських прав.
Відповідачці надається можливість виправити ситуацію щодо її участі у вихованні дітей і у випадку, якщо вона цього не зробить, буде ухилятись від виховання дітей, позивач в подальшому, з врахуванням обставин даної справи, може порушити питання про позбавлення відповідача батьківських прав, як крайнього заходу.
Підсумовуючи наведені вище міркування, Суд доходить висновку, що, незважаючи на доводи позивача, якими він обґрунтовує доцільність позбавлення батьківських прав, ці аргументи не є достатніми для виправдання такого серйозного втручання в сімейне життя відповідачки, у зв`язку із чим в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, але необхідно попередити відповідачку про зміну свого ставлення до виховання дітей, що буде відповідати забезпеченню «якнайкращих інтересів дитини».
Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
В задоволенні позову Органу опіки та піклування Мостиської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Старосамбірської міської ради ( орган опіки та піклування) - відмовити.
В задоволенні позову Органу опіки та піклування Мостиської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Старосамбірської міської ради ( орган опіки та піклування) - відмовити.
Попередити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про необхідність змінити ставлення до виховання дітей і покласти на Орган опіки та піклування Мостиської міської ради контроль за виконанням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських обов`язків.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 14 травня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: Органу опіки та піклування Мостиської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 26307500, місцезнаходження: Львівська область, місто Мостиська, вул. Грушевського, 6;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Третя особа: Служба у справах дітей Старосамбірської міської ради ( орган опіки та піклування), ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 45050271, місцезнаходження: Львівська область, Самбірський район, місто Старий Самбір, вул. Л.Галицького, 40.
Суддя С.М. Івасенко
Суд | Старосамбірський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2025 |
Оприлюднено | 16.05.2025 |
Номер документу | 127311756 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Старосамбірський районний суд Львівської області
Івасенко С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні