Ухвала від 14.05.2025 по справі 395/1072/23

Справа № 395/1072/23 Провадження № 6/395/50/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.,

при секретарі Таран С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді подання державного виконавця Новомиргородського відділу Державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мироненко О.О. про примусове входження до житла боржника,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло подання державного виконавця Новомиргородського відділу Державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мироненко О.О. про примусове входження до житла боржника ОСОБА_1 .

В обґрунтування подання державний виконавець зазначає, що на виконанні у Новомиргородському ВДВС перебуває зведене виконавче провадження № 75110425 по виконанню виконавчого листа №395/1072/23 від 28.11.2023 року, що видав Новомиргородський районний суд, про стягнення з ОСОБА_1 витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, в загальному розмірі 14630,16 гривень та судового збору в розмірі 10736 гривень.

05.12.2023 року, на виконання надійшов виконавчий лист № 395/1072/23 від 27.11.2023 року, про стягнення з ОСОБА_1 витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 12943 гривень 48 копійок. 06.12.2023 року, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам виконавчого провадження.

05.12.2023 року, на виконання надійшов виконавчий лист № 395/1072/23 від 27.11.2023 року, про стягнення з ОСОБА_1 витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 720 гривень 14 копійок. 06.12.2023 року, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам виконавчого провадження

05.12.2023 року, на виконання надійшов виконавчий лист № 395/1072/23 від 27.11.2023 року, про стягнення з ОСОБА_1 витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 139 гривень 20 копійок. 06.12.2023 року, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам виконавчого провадження.

05.12.2023 року, на виконання надійшов виконавчий лист № 395/1072/23 від 27.11.2023 року, про стягнення з ОСОБА_1 витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 827 гривень 34 копійок. 06.12.2023 року, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам виконавчого провадження.

06.12.2023 року, на виконання надійшов виконавчий лист № 395/1072/23 від 27.11.2023 року, про стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави у розмірі 10736 гривень. 00 копійок. 07.12.2023 року, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам виконавчого провадження.

23.05.2024 року державним виконавцем накладено арешти на все майно боржника.

22.01.2024 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та надіслано до банківських установ для подальшого його виконання у відповідності до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».

23.05.2024 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено до ТОВ "Лебединська аграрна компанія" для утримання боргу із заробітної плати боржника.

04.07.2024 року від ТОВ "Лебединська аграрна компанія" надійшла відповідь, що ОСОБА_1 в організації вже не працює.

Для виявлення майна боржника, на яке можливо звернути стягнення державним виконавцем повторно направлено запити до реєструючих органів.

Згідно довідки МВС, транспортні засоби за боржником не числяться.

Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями платник податків з таким податковим номером чи серією та номером паспорта па обліку в органах ДПС не перебуває.

Держаним виконавцем направлено платіжні вимоги до установ банків, де боржником відкрито рахунки, для зняття коштів та перерахування їх в рахунок погашення боргів по виконавчим провадженням.

Згідно відповідей банків, на рахунках боржника відсутні кошти.

Державним виконавцем неодноразово здійснювався виклик боржника ОСОБА_1 , проте боржник на виклик не з`являється, про причини неявки не повідомляє.

Станом на 12.05.2025 рік боржник до Новомиргородського ВДВС не з`явився, рішення суду та інших органів не виконано, загальна сума боргу згідно виконавчих проваджень становить 25366,16 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Розглянувши подання, дослідивши додані матеріали, суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити за наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішення, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Перелік прав та обов`язків виконавця визначений статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 1 якої передбачено, що виконавець зобов`язаний, вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертаються в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до частини 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Разом з тим, відповідно до статті 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Згідно статей 12, 29 Загальної декларації прав людини 10 грудня 1948 року, статей 8, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04 листопада 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 16 грудня 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканість свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституційна гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Відповідно до статті 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Між тим, виходячи зі змісту зазначеної статті, примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) , можливе лише у разі, якщо боржник чи інша особа ухиляється або перешкоджає державному виконавцю у його вільному доступі до житла чи іншого володіння особи з метою провести виконавчі дії.

Аналізуючи поданісуду письмовідокази,вбачається щона підтвердженнязазначених вподанні обґрунтувань,відсутні підставидля йогозадоволення,а саме:не наданодоказів,які бпідтверджували обізнаністьборжника провідкриття виконавчогопровадження;не наданодоказів наухилення боржникавід виконаннясудового рішення;в матеріалахподання відсутніроз`ясненняборжнику йогообов`язківне чинитиперешкоди упроведенні виконавчихдій,надати доступучасникам виконавчихдій допомешкання,тощо.Відсутні докази про належність боржнику майна за адресою АДРЕСА_1 або його реєстрацію за даною адресою. Також відсутнєпопередження провідповідальність заухилення чине виконання законних вимог державного виконавця. Відсутність зазначеного у повідомленнях та відсутність доказів належного повідомлення боржника про це (супровідних листів, конвертів з довідками про причини повернення поштових відправлень) свідчить про відсутність обізнаності боржника про обов`язок надати доступ до свого житла чи іншого володіння.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця не підлягає задоволенню за відсутністю належних доказів ознайомлення боржника з датою та порядком проведення виконавчих дій, вчинення боржником перешкод в їх здійсненні.

Керуючись ст. 439 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Новомиргородського відділу Державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мироненко О.О. про примусове входження до житла боржника - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Р. А. Забуранний