ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
13 травня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/3631/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2024, прийняту суддею Демешиним О.А., м. Одеса, повний текст складено 03.09.2024,
у справі №916/3631/24
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест"
про відкриття провадження у справі про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест" звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 (суддя Демешин О.А.), зокрема, відкрито провадження у справі №916/3631/24 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" у сумі 1330237,10 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова"; призначено розпорядником майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" арбітражного керуючого Дворніченка Олександра Олексійовича; вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
Не погодившись з постановленою ухвалою, Національна академія аграрних наук України звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 у справі №916/3631/24 скасувати та направити справу (заяву) на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 у справі №916/3631/24 було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, що зумовило неотримання апеляційним господарським судом матеріалів даної справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи №916/3631/24 з суду першої інстанції, а також зобов`язано Господарський суд Одеської області направити на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали зазначеної справи в частині, яка стосується вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
05.05.2025 до суду апеляційної інстанції від ліквідатора Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" арбітражного керуючого Дворніченка Олександра Олексійовича надійшли письмові заперечення проти відкриття апеляційного провадження б/н від 05.05.2025 (вх.№1687/25/Д1 від 05.05.2025), в яких останній зазначає про відсутність поважних причин пропуску Національною академією аграрних наук України строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 у справі №916/3631/24 та несплату апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами справи після їх надходження до суду апеляційної інстанції, а також з апеляційною скаргою та доданими до неї документами, колегія суддів вбачає, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, її постановлено 03.09.2024 і в цей же день складено та підписано повний текст останньої.
Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 у справі №916/3631/24 є 13.09.2024.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 у справі №916/3631/24 скаржник звернувся з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження, а саме: 20.04.2025.
Між тим апелянтом безпосередньо в апеляційній скарзі було заявлено клопотання про поновлення вищенаведеного процесуального строку, яке мотивоване тим, що Національна академія аграрних наук України не була залучена до участі у даній справі, а про існування справи №916/3631/24, провадження в якій було відкрито оскаржуваною ухвалою, дізналася лише 09.04.2025 з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам по собі факт подання особою клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання, з огляду на приписи процесуального закону, повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.
Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку заявником і лише сам факт звернення з відповідним клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.
Як вбачається з документів, доданих до письмових заперечень проти відкриття апеляційного провадження б/н від 05.05.2025 (вх.№1687/25/Д1 від 05.05.2025), розпорядник майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" арбітражний керуючий Дворніченко Олександр Олексійович в адресованому Національній академії аграрних наук України листі №2-77/916/3631/24/01 від 20.11.2024 повідомив про те, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 відкрито провадження у справі №916/3631/24 про банкрутство вказаного державного підприємства, а також запропонував розглянути і погодити розроблений план санації, який додано до цього листа.
Вищенаведений лист розпорядника майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" арбітражного керуючого Дворніченка Олександра Олексійовича №2-77/916/3631/24/01 від 20.11.2024 було отримано Національною академією аграрних наук України 22.11.2024, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції апелянта.
У відповіді №10.2-13/993 від 06.12.2024 Національна академія аграрних наук висловила розпоряднику майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" арбітражному керуючому Дворніченку Олександру Олексійовичу свої зауваження щодо запропонованого плану санації боржника.
За таких обставин, апеляційним господарський судом не приймаються до уваги твердження апелянта про те, що він не знав про існування справи №916/3631/24 та ознайомився з оскаржуваною ухвалою в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 09.04.2025.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що несвоєчасне оскарження Національною академією аграрних наук України ухвали Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 у справі №916/3631/24, з огляду на наведені скаржником доводи, які не підтверджені належними у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказами, не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення особи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії, натомість подання апеляційної скарги з істотним пропуском визначеного процесуальним законом строку зумовлене виключно власною недбалістю апелянта, який, будучи належним чином обізнаним про існування даної справи, не виявив жодного інтересу до цієї справи, хоча, діючи розумно та обачливо, повинен був розуміти наслідки своєї пасивної поведінки.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10 2010 у справі "Устименко проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".
Європейський суд з прав людини в рішенні від 13.03.2018 у справі "Кузнєцов та інші проти Росії" підкреслив, що поновлення строків на оскарження означає відступ від принципу res judicata, а тому особи, які оскаржують рішення за межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені апелянтом в обґрунтування відповідного клопотання, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 у справі №916/3631/24, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмір (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", зокрема, за подання до господарського суду апеляційних скарг у справі про банкрутство справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Підпунктом 9 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство встановлена в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3028 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік").
Отже, за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" мало бути сплачено 30280 грн (розраховано наступним чином: 3028 грн х 10 = 30280 грн).
Враховуючи вищевикладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 у справі №916/3631/24 складає 45420 грн 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (розраховано наступним чином: 30280 грн х 150% = 45420 грн).
При цьому колегія суддів вбачає, що апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 у справі №916/3631/24 було подано в електронній формі з використанням системи "Електронний суд".
За умовами частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Вказана норма була включена до Закону України "Про судовий збір" на підставі Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147а-VIII від 26.05.2021.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що на офіційному сайті Верховної Ради України опублікована редакція Закону України "Про судовий збір" з урахуванням змін, внесених Законом України №2147а-VIII від 26.05.2021, у тому числі в частині доповнення частиною третьою статті 4, яка має статус чинної з 04.10.2021, тобто була чинною станом і на час звернення Національної академії аграрних наук України з вищенаведеною апеляційною скаргою у даній справі (20.04.2025).
Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".
Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Таким чином, беручи до уваги те, що скаржник має обґрунтовані підстави вважати, що у разі подання ним апеляційної скарги в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору мав бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір", Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що за подання вищенаведеної апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 у справі №916/3631/24 апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 36336 грн (розраховано наступним чином: 45420 грн х 0,8 = 36336 грн).
Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За умовами частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що у Комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства не зафіксована сплата скаржником судового збору за розгляд даної апеляційної скарги у справі №916/3631/24.
Колегія суддів також зазначає, що за умовами пункту 3 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Порядок надсилання копії апеляційної скарги визначений статтею 259 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абзац 1 частини сьомої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
В силу абзацу 22 частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що скаржником не додержано вимог процесуального закону, оскільки останнім не подано доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів одному з кредиторів Фізичній особі-підприємцю Кулаксиз Михайлу Михайловичу.
Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.
Встановивши недоліки апеляційної скарги Національної академії аграрних наук України (неповажність зазначених причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також відсутність доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі та доказів надсилання одному з кредиторів копії апеляційної скарги та доданих до неї документів), колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 у справі №916/3631/24 з наданням доказів, що їх підтверджують; сплатити визначену судом апеляційної інстанції суму судового збору та надати докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів Фізичній особі-підприємцю Кулаксиз Михайлу Михайловичу з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету або у паперовій формі листом з описом вкладення.
Керуючись статтями 174, 232-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 у справі №916/3631/24 залишити без руху.
Встановити Національній академії аграрних наук України строк для усунення недоліків її апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз`яснити скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2025 |
Оприлюднено | 15.05.2025 |
Номер документу | 127320599 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Таран С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні