Постанова

від 13.05.2025 по справі 908/609/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2025 року м.Дніпро Справа № 908/609/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

при секретарі судового засідання Солодовій І.М.

За участю:

Представника позивача: Кисельова О.О. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) самопредставництво

Представник відповідача 1: не з`явився

Представника відповідача 2: Бурцева І.Ю. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумотехнічних виробів» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.03.2025 (повний текст ухвали складено 14.03.2025, суддя Горохов І.С.) у справі № 908/609/25

за позовом: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство Капітал-Буд», 69032, м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд. 3,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумотехнічних виробів», 69063, м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна, буд.16

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

12.03.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство Капітал-Буд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумотехнічних виробів» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2024 (Будівля, Головна контора літ. А інв. №1, загальною площею 294,4 кв.м.; Будівля, Головна контора літ. А1 інв. №1, загальною площею 13,3 кв.м.; Будівля, Склад літ. Б інв. №22, загальною площею 52,6 кв.м.; Будівля, Побутовий корпус літ. ДІ-2, Д-2-2 інв. №4, загальною площею 473,4 кв.м.; Будівля, Будівля магазину літ. Б1 інв.№22, загальною площею 14 кв.м.; Будівля, Будівля їдальні літ.Д-2 інв.№13, загальною площею 192,3 кв.м.; Будівля, Будівля КТП-100 літ.П інв.№21, загальною площею121,2 кв.м.; Будівля, Будівля трансформаторної підстанції літ. В, В1, В3 інв.№20, загальною площею 73,4 кв.м.; Будівля, Будівля котельної літ.Н інв.№27, загальною площею 574,4 кв.м.; Будівля, Будівля котельної літ.Н2 інв.№27, загальною площею 97,3 кв.м.; Будівля, Будівля котельної літ.Н3 інв.№27, загальною площею 18,9 кв.м.; Будівля, Будівля лабораторії літ.Е-2 інв.№18, загальною площею 89,9 кв.м.; Будівля, Будівля пожежного депо літ.Ф інв. №10, загальною площею 28,6 кв.м.), що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:03:045:0001, площею 2,3806 га, яка знаходиться у комунальній власності Запорізької міської ради), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство Капітал-Буд» (69032, м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд.3, код ЄДРПОУ 37221847) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумотехнічних виробів» (69063, м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна, буд. 16, код ЄДРПОУ 40989955), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк Іриною Іванівною, зареєстрований в реєстрі за № 5116.

Разом із матеріалами позовної заяви від Запорізької міської ради надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумотехнічних виробів» (ідентифікаційний код юридичної особи 40989955, місцезнаходження: вул. Миколи Ласточкіна, буд.16, м. Запоріжжя, 69063):

Будівля, Головна контора літ. А інв. №1, загальною площею 294,4 кв.м., розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3004063823060;

будівля, Головна контора літ. А1 інв. № 1, загальною площею 13,3 кв.м. розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3004054323060;

будівля, Склад літ. Б інв. №22, загальною площею 52,6 кв.м. розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, розташована за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3004042023060;

будівля, Побутовий корпус літ.ДІ-2, Д-2-2 інв. № 4, загальною площею 473,4 кв.м. розташована за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3003997423060;

будівля, Будівля магазину літ, Б1 інв. №22, загальною площею 14 кв.м. розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3004028823060;

будівля. Будівля їдальні літ.Д-2 інв. № 13, загальною площею 192,3 кв.м. розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіиа Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 300401342060;

будівля, Будівля КТП-100 літ. П інв. № 21, загальною площею 121,2 кв.м. розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3003982523060;

будівля, Будівля трансформаторної підстанції літ. В, В1, ВЗ інв. № 20, загальною площею 73,4 кв.м. розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3003971823060;

будівля, Будівля котельної літ. Н інв. № 27, загальною площею 574,4 кв.м. розташована за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3003960623060;

будівля, Будівля котельної літ.Н2 інв. № 27, загальною площею 97,3 кв.м. розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3003946723060;

будівля, Будівля котельної літ. НЗ інв. № 27, загальною площею 18,9 кв.м. розташована за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3003924723060;

будівля, Будівля лабораторії літ. Е-2 інв. № 18, загальною площею 89,9 кв.м. розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3003914423060;

будівля, Будівля пожежного депо літ. Ф інв. № 10, загальною площею 28,6 кв.м.), розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3003899623060.

Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначає, що відповідачем 1 вчинені умисні дії, які полягають у відчуженні усього нерухомого майна після прийняття рішення суду першої інстанції на користь Запорізької міської ради по справі № 908/630/24, внаслідок чого відповідач 1 став неплатоспроможним (відсутнє інше нерухоме майно, кошти на банківських рахунках тощо) при наявності в нього заборгованості перед місцевим бюджетом, яка виникла внаслідок несплати плати за землю з 01.10.2020 по 31.08.2023 у розмірі 3 941 664,36 грн.

Будь-яке потенційне намагання відповідача 1 ухилитись від сплати доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за користування вказаною вище земельною ділянкою, вчинення дій зі штучного створення фактичних обставин своєї платоспроможності задля унеможливлення виконання судового рішення по справі №908/630/24. яке набрало законної сили, є неприпустимим, в тому числі шляхом укладення таких фраудаторних договорів, зокрема оспорюваного, а дії відповідача-2 шляхом участі в укладенні подібних правочинів, які порушують права територіальної громади міста Запоріжжя, суперечать засадам Цивільного кодексу України та є неприпустимими.

Оспорюваний правочин, разом з іншими договорами купівлі-продажу нерухомого майна № 5117, 5170 від 20.09.2024 та 24.09.2024 відповідно, було вчинено відповідачем 1 в період після ухвалення рішення Господарського суду Запорізької області від 12.07.2024 по справі № 908/630/24.

Отже, існує загроза вчинення відповідачем 2 дій, які порушують права Запорізької міської територіальної громади, шляхом відчуження майна, що є предметом оспорюваного договору, який, враховуючи наведені у позовній заві відомості разом з доказами та вищевикладене, у позивача є підстави вважати фраудаторним.

З огляду на всі зазначені обставини, накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу 2 (пов`язаній юридичній особі відповідача 1) за оспорюваним договором є вкрай необхідним, оскільки відповідач 1, не здійснюючи плату за земельну ділянку, на якій розташоване відчужуване за оспорюваним договором нерухоме майно, з 01.10.2020 по 31.08.2023 в розмірі 3 941 664,36 грн має заборгованість перед місцевим бюджетом територіальної громади міста Запоріжжя, і на думку позивача здійснив відчуження майна, що є предметом оспорюваного договору, задля ухилення від виконання своїх грошових зобов`язань та ускладнення виконання рішення суду по справі № 908/630/24 на користь позивача, яка відповідачем 1 не погашається.

Тому, забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом оспорюваного договору, буде справедливим та співмірним заявленим вимогам, сприятиме відновленню порушених прав позивача та недопущення їх порушень в подальшому, а також відповідатиме принципам процесуальної доцільності.

В свою чергу, накладення арешту на грошові кошти відповідача 2 у розмірі позовних вимог здатне суттєво погіршити його майновий стан, у той час як накладення арешту виключно на об`єкти нерухомого майна, що є предметом оспорюваного договору, мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача-2, не ускладнюючи його господарську діяльність. Отже, обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.03.2025, заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі № 908/6096/25, задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумотехнічних виробів» (ідентифікаційний код юридичної особи 40989955, місцезнаходження: вул. Миколи Ласточкіна, буд.16, м. Запоріжжя, 69063):

- будівля, Головна контора літ. А інв. №1, загальною площею 294,4 кв.м., розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3004063823060;

- будівля, Головна контора літ. А1 інв. № 1, загальною площею 13,3 кв.м. розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3004054323060;

- будівля, Склад літ. Б інв. №22, загальною площею 52,6 кв.м. розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, розташована за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3004042023060;

- будівля, Побутовий корпус літ.ДІ-2, Д-2-2 інв. № 4, загальною площею 473,4 кв.м. розташована за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3003997423060;

- будівля, Будівля магазину літ, Б1 інв. №22, загальною плошею 14 кв.м. розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3004028823060;

- будівля. Будівля їдальні літ.Д-2 інв. № 13, загальною площею 192,3 кв.м. розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіиа Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 300401342060;

- будівля, Будівля КТП-100 літ. П інв. № 21, загальною площею 121,2 кв.м. розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3003982523060;

- будівля, Будівля трансформаторної підстанції літ. В, В1, ВЗ інв. № 20, загальною площею 73,4 кв.м. розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3003971823060;

- будівля, Будівля котельної літ. Н інв. № 27, загальною площею 574,4 кв.м. розташована за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3003960623060;

- будівля, Будівля котельної літ.Н2 інв. № 27, загальною площею 97,3 кв.м. розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3003946723060;

- будівля, Будівля котельної літ. НЗ інв. № 27, загальною площею 18,9 кв.м. розташована за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3003924723060;

- будівля, Будівля лабораторії літ. Е-2 інв. № 18, загальною площею 89,9 кв.м. розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3003914423060;

- будівля, Будівля пожежного депо літ. Ф інв. № 10, загальною площею 28,6 кв.м.), розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Ласточкіна Миколи, будинок 16, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3003899623060.

Стягувачем за даною ухвалою є: Запорізька міська рада, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.; ідентифікаційний код юридичної особи 04053915)

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумотехнічних виробів» (ідентифікаційний код юридичної особи 40989955, місцезнаходження: вул. Миколи Ласточкіна, буд.16, м. Запоріжжя, 69063).

Ухвала мотивована тим, що накладення арешту на спірне майно у даній справі має логічний зв`язок з предметом позовних вимог, що заявлені, і такий захід може забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача в разі ухвалення рішення про задоволення позову. Відтак, накладення арешту, як спосіб забезпечення, не порушує права власності особи, в даному випадку відповідача 2, як власника відчуженого за оспорюваним правочином об`єкта.

Не погодившись з судовим рішенням, через систему «Електронний суд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумотехнічних виробів», звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду від 14.03.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову; стягнути з Запорізької міської ради на користь ТОВ «Запорізький завод гумотехнічних виробів» оплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарським судом Запорізької області при розгляді питання про необхідність вжиття заходу забезпечення позову було порушено баланс інтересів сторін.

ТОВ «ЗЗГТВ» надало Господарському суду Запорізької області заперечення, у яких було наведено та підтвердженого відповідними документами негативні наслідки, які можуть настати для товариства у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Скаржник наголошує, що задоволення заяви про забезпечення позову може становити надмірний тягар для ТОВ «ЗЗГТВ» та ставити під загрозу виконання критично важливих на сьогоднішній день, з точки зору оборонної та енергетичної галузі, зобов`язань перед третіми особами.

Господарським судом Запорізької області було обмежено ТОВ «ЗЗГТВ» у конституційних правах щодо розпорядження належною йому власністю, за відсутності доказів на підтвердження того, що він вчиняє дії вчиняє дії, які ускладнюють або призведуть до неможливості виконання судового рішення і порушення прав Позивача.

Позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ «ЗЗГТВ» вчиняє дії, які ускладнюють або призведуть до неможливості виконання судового рішення і порушення прав Позивача.

Голослівним є висновок Позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно дозволяє ТОВ «ЗЗГТВ» сприяти неправомірним, недобросовісним діям Відповідача-1.

Надуманими та вигаданими є всі аргументи Позивача стосовно загрози вчинення ТОВ «ЗЗГТВ» дій, які порушують права Запорізької міської територіальної громади, шляхом відчуження майна.

Звертає увагу суду, що Відповідач-2 не має жодних невиконаних зобов`язань перед Запорізькою міською територіальною громадою в особі Запорізької міської ради.

ТОВ «ЗЗГТВ» у встановленому законом порядку придбав у власність об`єкти нерухомого майна, сплатив Продавцю (Відповідачу-1) визначену договором ціну (докази додаються), а також необхідні податки та збори, здійснює дії щодо належного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій знаходяться придбані об`єкти нерухомого майна.

З боку ТОВ «ЗЗГТВ» не було вчинено жодної дії, які могли б навіть гіпотетично могли б порушити права територіальної громади.

ТОВ «ЗЗГТВ» не є боржником перед Позивачем або третіми особами, а відтак передумови для реалізації нерухомого майна відсутні.

Крім цього, заявник не обґрунтував, яким чином невжиття обраних прокурором заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Заявник має довести суду можливість недобросовісних дій з боку відповідача, які спрямовано на створення труднощів у подальшому виконанні судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Заявник не вказує, які саме дії саме Відповідач-2 як законний та добросовісний володілець майна фактично вчинив, а також того, що такі дії можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, які було заявлено Позивачем.

Посилання заявника на те, що спірний договори купівлі-продажу, спрямовані на ухилення від виконання судового рішення у справі №908/630/24 необґрунтовані з огляду на те, що заходи забезпечення мають бути спрямовані саме на забезпечення позову у даній справі, а не іншого позову, який розглянуто іншим судом.

Скаржник наголошує, що наразі не вбачається загрози зникнення спірного нерухомого майна шляхом його подальшого продажу, а звертаючись до суду з даною заявою, Позивач не навів (та не надав доказів існування) фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, про застосування яких просить.

Також зауважує, що позовна заява є необґрунтованою з точки зору чинного законодавства, судової практики та правової позиції Верховного Суду з аналогічних спорів.

Згідно до протоколу автоматичногорозподілу судової справи між суддями від 25.03.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2025 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/609/25. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/609/25.

10.04.2025 матеріали даної справи надійшли до ЦАГС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумотехнічних виробів» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.03.2025 у справі № 908/609/25. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 13.05.2025 о 14 год. 45 хв.

18.04.2025 від позивача/Запорізької міської ради до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що доводи та міркування, викладені в заяві про забезпечення позову, апелянтом не спростовані, а тому не можна погодитись із доводами та висновками Відповідача-2 у зв`язку із наступними обставинами.

Зокрема зазначено про те, що 10.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮРНІК» - Продавець (ЄДРПОУ 32904496) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово- виробниче підприємство «КАПІТАЛ-БУД» - Покупець (ЄДРПОУ 37221847 (далі - Відповідач-1) було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: інв. №1, 4, 10, 11, 12, 15, 17, 19, 22, 24, 27, 28, 30, 3, 5, 6, 8, 9, 13, 16, 18, 20, 21, 26, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя вул. Чапаєва (нова назва - вул. Миколи Ласточкіна), буд.16.

ТОВ «Торгово-виробниче підприємство «КАПІТАЛ-БУД» як новий власник вищевказаного нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, площею 2,3806 га, кадастровий номер: 2310100000:03:045:0001, яка належить Запорізькій міській раді, протягом певного часу здійснював господарську діяльність.

Після набуття права власності на вищевказане нерухоме майно, ТОВ «Торгово- виробниче підприємство «КАПІТАЛ-БУД» не оформило право користування земельною ділянкою, зокрема укладення з Запорізькою міською радою відповідного договору оренди вказаної земельної ділянки і державної реєстрації права оренди. Таким чином, ТОВ «Торгово-виробниче підприємство «КАПІТАЛ-БУД» користувалося земельною ділянкою без достатніх на те правових підстав.

Враховуючи вищевказане, Запорізька міська рада 12.03.2024 звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, в якій просила стягнути з ТОВ «Торгово-виробничого підприємства «КАПІТАЛ-БУД» дохід від безпідставно набутого майна за період з 01.10.2020 по 31.08.2023 у сумі 3 941 664 (три мільйони дев`ятсот сорок одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні 36 копійок та судовий збір у сумі 47 299,97 гривень.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.07.2024 (справа №908/630/24) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

15.01.2025 постановою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ «Торгово-виробничого підприємства «КАПІТАЛ-БУД» по справі №908/630/24 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції від 12.07.2024 без змін. Рішення в касаційній інстанції не оскаржувалося та набрало законної сили.

В добровільному порядку вищевказане рішення суду ТОВ «Торгово-виробничим підприємством «КАПІТАЛ-БУД» не виконується, заборгованість не сплачується.

В подальшому, задля ухилення від виконання своїх грошових зобов`язань та ускладнення виконання рішення суду по справі №908/630/24 на користь Позивача, ТОВ «Торгово-виробничого підприємство «КАПІТАЛ-БУД» уклало три договори купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна: від 20.09.2024 №5116 (спірний), 5117 та від 24.09.2024 № 5170.

У зв`язку з вищевказаним, Запорізька міська рада звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовами про визнання недійсними вищевказаних договорів через їх фраудаторність.

Щодо тверджень стосовно порушення Господарським судом Запорізької області при розгляді питання про необхідність вжиття заходу забезпечення позову балансу інтересів сторін - позивач зазначає про те, що суд, дослідивши подану заяву, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, зробив вмотивований висновок про те, що такий захід забезпечення позову як арешт нерухомого майна, яке під час перебування справи №908/630/24 на розгляді в апеляційній інстанції було продано Відповідачем-1 на користь Відповідача-2, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову про визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу від 20.09.2024 №5116.

Висновки Господарського суду Запорізької області, викладені в ухвалі від 14.03.2025, повністю узгоджуються з правовою позицією, висловленою у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

В апеляційній скарзі Відповідачем-2 взагалі не наведено обґрунтування тієї обставини, яким чином арешт на нерухоме майно, яке є предметом договору купівлі - продажу від 20.09.2024 №5116 стане наслідком неспроможності ТОВ «Запорізький завод гумотехнічних виробів» виконувати умови кредитного договору від 09.04.2024 (який було укладено ще до того, як Відповідач-1 продав Відповідачу-2 майно за спірним договором) та здійснювати господарську діяльність.

Щодо обмеження судом ТОВ «Запорізький завод гумотехнічних виробів» у конституційних правах щодо розпорядження належної йому власності, за відсутності доказів на підтвердження того, що він вчиняє дії, які ускладнюють або призведуть до неможливості виконання судового рішення і порушення прав Позивача, позивач зазначає по те, що при прийнятті ухвали від 14.03.2025, господарським судом було враховано ту обставину, що якщо позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Суд констатував, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судом було враховано, що таким заходом не буде блокуватися господарська діяльність юридичної особи (Відповідача-2), а також порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Позивач вважає, що суд дійшов вмотивованого висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі та як висновок, необхідність накладення арешту на майно, яке є предметом спірного договору купівлі-продажу №5116 від 20.09.2024.

Щодо твердження Відповідача-2 стосовно «однобокого підходу до вирішення питання та про прийняття доводів Запорізької міської ради без належної оцінки», позивач вказує на те, що предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна №5116 від 20.09.2024, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І., тобто вимоги немайнового характеру.

Позивач погоджується з висновками, викладеними в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 14.03.2025, що передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного до предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Таким чином, господарським судом було зроблено обґрунтовані висновки про те, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом спірного договору купівлі-продажу та станом на теперішній час належить Відповідачу-2, мають правовий зв`язок з предметом позовних вимог у даній справі, а також те, що такими заходами жодним чином не буде порушено право Відповідача-2 на користування/ володіння вказаним майном.

Окремо звертаємо увагу на посилання ТОВ «Запорізький завод гумотехнічних виробів» на той факт, що Позивачем не доведено пов`язаності Відповідача-1 та Відповідача-2.

Так, 20 березня 2011 року Відповідач-1 придбав у ТОВ «ЮРНІК» (код ЄДРПОУ 32904496) нерухоме майно, частина з якого є предметом оспорюваного правочину по вказаній справі.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.01.2025 №410789086 (копія долучена до позову) щодо суб`єкта (Відповідача-1), ТОВ «ЮРНІК» набув права власності на нерухоме майно внаслідок відчуження долі/договору купівлі-продажу від 05.01.2011, від юридичної особи - «Запорізький завод гумово-технічних виробів» (адреса власника - м.Запоріжжя, вул. Чапаєва,16 (код ЄДРПОУ відсутній).

Водночас, в ЄДР міститься інформація (виписка додається) щодо вказаної юридичної особи - код ЄДРПОУ 37087857 - ТОВ «Запорізький завод гумово-технічних виробів», юридична адреса м.Запоріжжя, вул.Чапаєва,16, діяльність якої в 2021 році було припинено, запис від 07.10.2021.

Втім, як вбачається з виписок з ЄДРПОУ щодо Відповідача-2 (додаються) одним з кінцевих бенефіціарів є ОСОБА_1 , керівником у відповідний період діяльності значився Лінчук В.В, який також вказаний як контактна особа з відомостей з останнього тендеру.

В свою чергу кінцевим бенефіціаром, засновником припиненої у 2021 році юридичної особи з аналогічною юридичною адресою та по суті назвою в порівнянні з Відповідачем-2 є той же ОСОБА_1 ; також той же Лінчук В.В вказаний у відповідний період як керівник даної припиненої юридичної особи і як контактна особа з відомостей з останнього тендеру.

Тобто, в даному випадку відслідковується наступні пов`язаності юридичних осіб: Відповідач-2 пов`язаний з припиненою юридичною особою ТОВ «ЗЗГТВ» (припинена у 2021 році), яка в свою чергу відчужила нерухоме майно в січні 2011 року на користь ТОВ «ЮРНІК», який є стороною договору між ним та Відповідачем-1 від 10.03.2011 по купівлі нерухомого майна, частина з якого є предметом оспорюваного договору купівлі-продажу №516 від 20.09.2024.

Отже, з вищевказаного вбачається пов`язаність юридичних осіб Відповідача-1 та Відповідача-2 через описаний прослідковуваний взаємозв`язок вказаних юридичних осіб з відповідачами в минулому, зокрема в 2011 році.

Просить, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумотехнічних виробів» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.03.2025 про забезпечення позову у справі №908/609/25 - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.03.2025 про забезпечення позову у справі №908/609/25 - залишити без змін.

01.05.2025 від скаржника/відповідача 2 до ЦАГС надійшла відповідь на відзив, де зазначено про, що доводи Запорізької міської ради про вартість придбаного майна не має відношення до вирішення питання про вжиття заходу забезпечення позову та не розглядалось судом під час прийняття такого рішення, проте знову ж таки, балансову вартість майна визначало не ТОВ «ЗЗГТВ», а продавець.

Поза увагою Запорізької міської ради залишились цілком логічні думки, що дане майно має ризик знищення армією Російської Федерації, яка досить часто здійснює обстріл міста Запоріжжя, в тому числі, і промислові об`єкти, а тому ціна виправдана цілком імовірною можливістю його втрати.

Окрім того, нерухоме майно було продано без земельної ділянки, на якій воно розташовано, та відповідно, ТОВ «ЗЗГТВ» разом з іншими власниками мають оплачувати орендну плату за користування нею, що становить досить високу ціну.

Надати докази здійснення дій щодо належного оформлення права користування земельною ділянкою ТОВ «ЗЗГТВ» не має можливості так як поки що йдуть переговори в усному порядку між представниками, зокрема, щодо поділу земельної ділянки, оскільки нерухоме майно займає лише частину від загальної площі ділянки.

Скаржник наголошує, що на грошові кошти суд взагалі не мав права накладати арешт, адже позовна заява немайнового характеру.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд мав встановити факт того, що ТОВ «ЗЗГТВ» вчиняє дії , які ускладнюють або призведуть до неможливості виконання судового рішення і порушення прав Запорізької міської ради.

Нікчемними є доводи Запорізької міської ради про пов`язаність відповідачів через пов`язаність ТОВ «ЗЗГТВ» з юридичною особою Запорізький завод гумотехнічних виробів, який нібито володів нерухомим майном перед ТОВ «ЮРНІК», який відчужив це майно Відповідачу 1.

02.05.2025 від позивача до ЦАГС надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено про те, що предметом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Запорізької області від 14.03.2025, якою задоволено заяву Запорізької міської ради про вжиття заходів забезпечення позову. Тобто, предметом розгляду є питання наявності або відсутності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову, який заявлений в межах справи №908/609/25, та який просить забезпечити Запорізька міська рада, є немайнові вимоги про визнання недійсним правочину (договору купівлі - продажу №5116) з підстав його фраудаторності, укладеного 20.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство Капітал-Буд» (яке є боржником перед Запорізькою міською радою на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 12.07.2024 у справі №908/630/24- Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумотехнічних виробів» - Покупцем.

Отже виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позову, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи існуватиме відповідне нерухоме майно у розпорядженні відповідача, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що спірний об`єкт нерухомості, який є предметом оспорюваного договору купівлі-продажу №5116 від 20.09.2024, може бути відчужений на користь третіх осіб, в тому числі на користь тих, що перебувають у родинних стосунках із ініціюючим кредитором та відповідачем.

На думку позивача, передача відповідачем спірного майна на користь третіх осіб (в іпотеку чи у власність) під час розгляду даного спору, тобто безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, які не беруть участь у судовому процесі, значно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову про витребування такого майна на користь боржника.

Отже, існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти реєстраційній дії щодо спірного майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення про витребування його з володіння відповідача в разі задоволення такого позову.

Вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно сприятиме запобіганню порушення прав заявника - позивача по справі, на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання реального рішення суду (справа №908/630/24), оскільки буде звужено кількість осіб, від яких спірне майно підлягатиме витребуванню. І навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Вищевказані обставини у сукупності свідчать про наявність необхідності вжиття заходів забезпечення позову з метою забезпечення гарантій збереження майна до вирішення даної справи шляхом накладення арешту на майно.

Щодо співмірності заходів забезпечення позову, то Господарським судом Запорізької області при прийнятті ухвали від 14.03.2025 було досліджено співмірність негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права, за захистом якого звернувся позивач до суду, та майнових наслідків накладення арешту на спірне майно.

За вказаних обставин, вважаємо, що Запорізька міська рада довела існування реальної загрози для настання наслідків, про які вказано у позові та у заяві про його забезпечення, та наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

При цьому, на переконання позивача, невжиття заходів забезпечення позову у даній справі унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав Запорізької міської ради, за захистом яких вона звернулася до суду, оскільки у разі задоволення вимог у цій справі та прийняття на її користь рішення суду міська рада не зможе відновити свої права в межах одного цього судового провадження за її позовом без нових звернень до суду.

Вважаємо, що заявлений захід забезпечення позову є адекватним, а також не суперечить вимогам ст.ст. 136-139 ГПК України.

Доводи Відповідача-2 є не обґрунтованими і не доведеними, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

13.05.2025 відповідач 1/ТОВ «Торгово-виробниче підприємство Капітал-Буд» наданим процесуальним правом не скористався та не забезпечив явку в судове засідання повноважних представників.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідач 1.

У судовому засіданні 13.05.2025 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду від 14.03.2025 про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Перевіряючи правильність застосування судом попередньої інстанції норм права при ухвалені оскаржуваного судового рішення щодо забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 р. у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 р. у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 р. у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 р. у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 р. у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 р. у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 р. у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 р. у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 р. у справі № 904/1417/19.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137 ГПК України).

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 р. у справі № 910/1200/20.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення ефективного судового захисту порушених чи оспорюваних прав позивача та у подальшому виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення ефективного судового захисту та гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Оскільки у даному випадку Запорізька міська рада звернулась до суду з немайновими позовними вимогами (визнання договору недійсним), судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки Позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18.

Ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" ( рішення від 17.07.2008 р. ) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову, який заявлений в межах справи №908/609/25, та який просить забезпечити Запорізька міська рада, є немайнові вимоги про визнання недійсним правочину (договору купівлі- продажу №5116) з підстав його фраудаторності, укладеного 20.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство Капітал-Буд» (яке є боржником перед Запорізькою міською радою на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 12.07.2024 у справі №908/630/24) - Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумотехнічних виробів» - Покупцем.

Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позову, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи існуватиме відповідне нерухоме майно у розпорядженні відповідача, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Таким чином, застосування вказаних заходів забезпечення позову є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими Позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Щодо співмірності заходів забезпечення позову, то Господарським судом Запорізької області при прийнятті ухвали від 14.03.2025 було досліджено співмірність негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права, за захистом якого звернувся позивач до суду, та майнових наслідків накладення арешту на спірне майно.

Матеріалами справи встановлено, що Запорізька міська рада довела існування реальної загрози для настання наслідків, про які вказано у позові та у заяві про його забезпечення, та наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

Колегія суддів констатує, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав Запорізької міської ради, за захистом яких вона звернулася до суду, оскільки у разі задоволення вимог у цій справі та прийняття на її користь рішення суду міська рада не зможе відновити свої права в межах одного цього судового провадження за її позовом без нових звернень до суду.

Відтак, заявлений захід забезпечення позову є адекватним, а також не суперечить вимогам ст.ст. 136-139 ГПК України.

Заявлені позивачем заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення ефективного захисту та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду із вказаною позовною заявою, заявлені в межах предмета позову, пов`язані з предметом позову, не порушують прав інших осіб, не залучених до участі у справі, та жодним чином не впливають на будь-чию господарську діяльність та не тягнуть за собою для таких осіб майнових наслідків, оскільки забезпечення позову має процесуальний та тимчасовий характер на час вирішення спору та унеможливлює порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Водночас зазначені заходи забезпечення позову не завдадуть шкоди ТОВ «Запорізький завод гумотехнічних виробів» чи іншим особам, адже не позбавить його прав на володіння та користування майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів тощо, а лише тимчасово обмежить право розпорядитися спірним майном, зокрема відчужити його на користь третіх осіб.

Посилання представника апелянта на ту обставину, що наказом Міністерства економіки України №2157 від 11.04.2025 «Про відмову в наданні грантів на створення або розвиток виробництва переробної промисловості» ТОВ «Запорізький завод гумотехнічних виробів» було відмовлено в наданні гранту за заявою №98DNL8 на підставі «Отримання з відкритих джерел та реєстрів додаткових фактів/інформації щодо невідповідності критеріям перевірки заявника відповідно до абзац двадцять восьмого пункту 19 Порядку надання грантів на створення або розвиток виробництва переробної промисловості» є причиною того, що арешт майна перешкоджає господарській діяльності Товариства - є необґрунтованими та безпідставними, оскільки жодним чином не доводять причинно-наслідковий зв`язок між накладенням арешту та недобросовісною поведінкою Товариства.

Колегія суддів вважає, що наведені в заяві заходи про забезпечення позову в даному випадку спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, що було враховано Господарським судом Запорізької області при прийнятті ухвали від 14.03.2025 у справі №908/609/25.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, повністю врахував фактичні обставини справи, дослідив обставини справи та прийняв ухвалу без порушень норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумотехнічних виробів» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.03.2025 у справі № 908/609/25- залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.03.2025 у справі № 908/609/25 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.05.2025

Головуючий суддя О.В. Чус

СуддяІ.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін