Постанова від 14.05.2025 по справі 912/1711/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2025 року м.Дніпро Справа № 912/1711/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.

розглянувши апеляційні скарги Заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора в інтересах держави в особі позивача - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Державного підприємства "Конярство України" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2025 (суддя - Коваленко Н.М.)

у справі №912/1711/24

за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі позивача - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Державного підприємства "Конярство України"

2) Фонду державного майна України

про визнання незаконним і скасування рішення, витребування земельних ділянок,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора (далі - Прокурор / Прокуратура) в інтересах держави в особі позивача - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про:

- визнання незаконним і скасування рішення відповідача № 307 від 09.07.2021 в частині прийняття до комунальної власності земельних ділянок, наведених у додатку № 1 (120-ти земельних ділянок загальною площею 4 538,7363 га, - за переліком вказаному у позові);

- витребування 120-ти земельних ділянок загальною площею 4 538,7363 га на користь держави в особі позивача з незаконного володіння відповідача.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначав, що спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення вибули з державної власності поза волею власника в особі позивача, а право комунальної власності на них зареєстроване за відповідачем у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим відновити становище, яке існувало до порушення, можливо лише шляхом визнання незаконним і скасування спірного рішення відповідача та витребування з його незаконного володіння земельних ділянок на користь держави в особі позивача.

10.02.2025 до суду першої інстанції надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судового рішення у справі № 910/21682/15(910/11492/23).

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2025 у справі № 912/1711/24 клопотання відповідача про зупинення провадження задоволено та зупинено провадження у справі № 912/1711/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/21682/15(910/11492/23).

Зупиняючи провадження у справі відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України (зупинення провадження у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи) господарський суд першої інстанції виходив з того, що рішення у справі № 910/21682/15(910/11492/23) суттєво вплине на обставини, які мають значення для вирішення справи № 912/1711/24, що зумовлює об`єктивну неможливість розгляду такої справи до набрання законної сили рішенням у справі № 910/21682/15(910/11492/23), враховуючи те, що обґрунтування підстав позову у даній справі, зокрема, є обставина перебування у постійному користуванні у ДП "Конярство України" спірних земельних ділянок, яка за позицією Північного апеляційного господарського суду наведеної у постанові від 21.02.2023 по справі № 910/21682/15(910/14008/21), підтверджується наказами № 11-708/14-21-СГ від 24.02.2021 та № 11-1129/14-21-СГ від 19.03.2021 Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, а законність та правомірність прийняття яких є предметом розгляду у справі № 910/21682/15(910/11492/23), при цьому у межах розгляду справи № 912/1711/24 суд не може надати оцінку правомірності прийняття вказаних наказів, з огляду на інший предмет позову.

Не погодившись з вказаною ухвалою Заступником Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора та Державним підприємством (далі - ДП) "Конярство України" були подані апеляційні скарги, в яких вони просили скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційні скарги обґрунтовані тим, що в оскаржуваній ухвалі господарського суду не наведено належних мотивів, які свідчать про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи судом, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки сама по собі наявність спору у справі № 910/21682/15(910/11492/23) за позовом Приютівської селищної ради до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та ДП "Конярство України" про, зокрема, визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-708/14-21-СГ від 24.02.2021, № 11-1129/14-21-СГ від 19.03.2021, № 11-542/14-21-СГ від 16.02.2021, не є, а також не може бути беззаперечною підставою для зупинення провадження у справі № 912/1711/24, предметом розгляду у якій є вимоги Прокурора про скасування рішення Приютівської селищної ради № 307 від 09.07.2021 в частині прийняття до комунальної власності 120-ти земельних ділянок та їх витребування на користь держави в особі позивача, оскільки наявні у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

В той же час посилання суду першої інстанції на те, що можливе визнання незаконними та скасування наказів у справі № 910/21682/15(910/11492/23) може мати преюдиційне значення чи вплинути на встановлення обставин у справі № 912/1711/24, не є беззаперечною підставою для зупинення провадження, оскільки вказані накази є правомірними, дійсними та чинними, створюють правові наслідки, передбачені ними, а правомірність таких наказів не спростована. Сама лише вірогідність визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у справі № 910/21682/15(910/11492/23) не свідчить про неможливість вирішення цієї справи.

Таким чином, розгляд справи № 910/21682/15(910/11492/23) не є перешкодою для встановлення та оцінки господарським судом суттєвих обставин у справі № 912/1711/24, проте необґрунтоване зупинення провадження у цій справі призведе до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Прокуратури у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Конярство України" у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи та об`єднано апеляційні скарги в одне апеляційне провадження.

10.04.2025 до апеляційного суду надійшов відзив ДП "Конярство України", в якому представник підтримав доводи та аргументи апеляційної скарги Прокурора.

23.04.2025 та 24.04.2025 до апеляційного суду надійшли клопотання Прокурора про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, оскільки предмет спору стосується захисту інтересів держави в особі уповноважених органів; впливає на можливість виконання стратегічних завдань у галузі сільського господарства; має безпосередній зв`язок із реалізацією функцій держави та захистом державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про зупинення провадження у справі (п. 12).

Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини 1 статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки розгляд справи не здійснюється по суті, а підлягає перегляду процесуальне питання щодо зупинення провадження у справі, при цьому порядок такого перегляду прямо визначений нормами частини 2 статті 271 ГПК України, то клопотання Прокурора про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін задоволенню не підлягають.

Апеляційний суд дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За наведеною нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати:

1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у п.п. 8.11, 8.12 постанови від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 сформулював висновок про те, що, по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19).

У разі застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України за вимогами ст. 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Місцевий господарський суд зупиняючи провадження у цій справі дійшов висновку, що вирішення спору у справі № 910/21682/15(910/11492/23) суттєво вплине на обставини, які мають значення для вирішення справи № 912/1711/24, що зумовлює об`єктивну неможливість розгляду такої справи до набрання законної сили рішенням у справі № 910/21682/15(910/11492/23), оскільки обґрунтування підстав позову у даній справі, зокрема, є обставина перебування у постійному користуванні у ДП "Конярство України" спірних земельних ділянок, яка за позицією Північного апеляційного господарського суду наведеної у постанові від 21.02.2023 по справі № 910/21682/15(910/14008/21) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109237445), підтверджується наказами № 11-708/14-21-СГ від 24.02.2021 та № 11-1129/14-21-СГ від 19.03.2021 Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, а законність та правомірність прийняття цих наказів є предметом розгляду у справі № 910/21682/15(910/11492/23), при цьому у межах розгляду справи № 912/1711/24 господарський суд не може надати оцінку правомірності прийняття вказаних наказів, з огляду на інший предмет позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Позовні вимоги Прокурором у справі № 912/1711/24 обґрунтовано тим, що Приютівською селищною радою прийнято рішення № 307 від 09.07.2021 "Про передачу сільським, селищним, міським радам ("Землю-громадам"), тобто базовому рівню місцевого самоврядування, повноважень з розпорядження всіма землями державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад та реєстрацію земельних ділянок комунальної власності", відповідно до якого земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність Приютівської селищної ради з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки (перелік земельних ділянок наведено у додатку № 1 до рішення № 307 від 09.07.2021).

Прокурор зазначав, що на виконання зазначеного рішення у липні 2021 року державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі яких до Державного реєстру прав були внесені записи про державну реєстрацію права комунальної власності за Приютівською селищною радою на 120-ть земельних ділянок загальною площею 4 538,7363 га, які належать до земель державної власності та перебувають у постійному користуванні ДП "Конярство України".

Таким чином, Прокурор стверджував про те, що із власності держави вибули 120-ть земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 4 538,7363 га на території Приютівської селищної ради, а враховуючи, що держава як власник земельних ділянок державної форми власності делегувала Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області повноваження щодо здійснення права власності від її (держави) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, визначених законом, то повноваженнями щодо розпорядження зазначеними земельними ділянками, а також і на здійснення захисту порушених інтересів держави у судовому порядку, наділене Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Викладене і стало підставою для звернення прокурора з позовом про скасування спірного рішення відповідача та витребування спірних земельних ділянок з його незаконного володіння на користь держави в особі уповноваженого органу - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Разом з цим спір у справі № 910/21682/15(910/11492/23) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114993238), на який посилався суд першої інстанції, за позовом Приютівської селищної ради до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та ДП "Конярство України" стосується:

- визнання незаконними та скасування 3-ох наказів Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-708/14-21-СГ від 24.02.2021, № 11-1129/14-21-СГ від 19.03.2021, № 11-542/14-21-СГ від 16.02.2021, якими передано в постійне користування ДП "Конярство України" 120-ть земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населеного пункту на території Приютівської (колишньої Лікарівської) селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області;

- визнання незаконними та скасування 78-и рішень державних реєстраторів про реєстрацію за ДП "Конярство України" права постійного користування щодо 78-и земельних ділянок;

- визнання незаконними та скасування 2-ох рішень державних реєстраторів про реєстрацію права державної власності за Головним управлінням Держгеокадастру в Кіровоградській області щодо 2-ох земельних ділянок;

- витребувати від ДП "Конярство України" на користь Приютівської селищної ради 120-ти земельних ділянок.

Наведені позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області незаконно, всупереч розпорядженню Кабінету Міністрів України № 60-р від 31.01.2018 "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" та постанови Кабінету Міністрів України № 1113 від 16.11.2020 "Деякі заходи прискорення реформ у сфері земельних відносин", передало за оскаржуваними наказами № 11-708/14-21-СГ від 24.02.2021, № 11-1129/14-21-СГ від 19.03.2021, від 16.02.2021 № 11-542/14-21-СГ 120-ть земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населеного пункту на території Приютівської (колишньої Лікарівської) селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, в постійне користування ДП "Конярство України", а не передало у комунальну власність Приютівської селищної ради.

З аналізу наведеного колегія суддів зазначає, що визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-708/14-21-СГ від 24.02.2021, № 11-1129/14-21-СГ від 19.03.2021, № 11-542/14-21-СГ від 16.02.2021 у справі № 910/21682/15(910/11492/23), не є обставинами, що унеможливлюють розгляд даної справи № 912/1711/24 в межах заявлених позовних вимог та такими, що перешкоджають господарському суду самостійно здійснити оцінку зібраних у справі доказів для встановлення обставин, що є предметом судового розгляду щодо визнання незаконним і скасування рішення відповідача № 307 від 09.07.2021 в частині прийняття до комунальної власності земельних ділянок, наведених у додатку № 1 (120-ти земельних ділянок загальною площею 4 538,7363 га) та витребування їх на користь держави в особі позивача з незаконного володіння відповідача. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що у ході розгляду даної справи, для вирішення спору, з урахуванням зазначених Прокурором підстав, правове значення мають обставини, що існували на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, процесуальна норма п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки розгляд справи № 910/21682/15(910/11492/23) не є перешкодою для встановлення та оцінки, з урахуванням вимог ст.ст. 74, 86 ГПК України, суттєвих обставин у даній справі № 912/1711/24 під час її розгляду. При цьому сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 910/21682/15(910/11492/23) господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення даної справи № 912/1711/24 по суті.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Фрідлендер проти Франції").

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Обов`язок національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 927/548/19, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18, від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За змістом ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про зупинення провадження у справі справа передається на розгляд суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, оскаржувана ухвала скасуванню, а матеріали справи направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційних скарг, має бути здійснено, виходячи зі змісту норм статті 129 ГПК України, за результатами розгляду справи по суті згідно із загальними правилами вказаної статті.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 280, 281, 282, 284 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора в інтересах держави в особі позивача - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Державного підприємства "Конярство України" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2025 у справі № 912/1711/24 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2025 у справі № 912/1711/24 скасувати.

Матеріали справи № 912/1711/24 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяВ.Ф.Мороз

СуддяА.Є.Чередко

СуддяО.Г.Іванов