Ухвала від 12.05.2025 по справі 903/415/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

12 травня 2025 року Справа № 903/415/25 Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участі секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу

за позовом: Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Поромівської сільської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут»

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 167 189,27 грн.

Представники сторін:

прокурор: Гудков Максим Вадимович, службове посвідчення №071757 від 01.03.2023;

від позивача: не прибули;

від відповідача: Розгон Ольга Володимирівна, посадова інструкція

Встановив: Володимирська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Поромівської сільської ради звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут», в якому просить:

- визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 15.03.2021, № 3 від 20.05.2021, №4 від 30.07.2021, № 5 від 27.08.2021, № 6 від 26.10.2021, № 7 від 03.11.2021, № 8 від 24.11.2021, № 9 від 25.11.2021, № 10 від 26.11.2021, № 11 від 06.12.2021, № 12 від 21.12.2021, № 13 від 22.12.2021 укладені до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 03.01.2021 № 23-21/178-2;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут на користь Поромівської сільської ради кошти в сумі 167 189,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що спірні додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу від 03.01.2021 № 23-21/178-2 укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі, безпідставно змінено істотні умови договору та не дотримано процедуру їх укладення, кожного разу при укладенні спірних угод сторонами належним чином не обґрунтовано коливання ціни на електроенергію на ринку після укладення первісного договору або первісної додаткової угоди, тому на підставі ч.1 ст. 203 та ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України просить визнати їх недійсними.

Крім того, зазначає, що збільшення сторонами вартості одиниці предмету закупівлі за відсутності визначених законом умов, призвело до безпідставного витрачання коштів, які підлягають поверненню в сумі 167 189, 27 грн.

Ухвалою суду від 15.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.05.2025.

Прокурор через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відповідь на відзив за вх.№01-87/1931/25 від 05.05.2025.

Представник відповідача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав:

- відзив на позовну заяву за вх.№01-87/1803/25 від 29.04.2025 у якому просить відмовити у задоволенні позову та у випадку його задоволення зменшити суму заявлену до стягнення з ТОВ «Волиньелектрозбут» до 142 529, 04 грн.;

- клопотання за вх.№01-87/1974/25 від 07.05.2025 у якому просить суд зупинити провадження у даній справі справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала клопотання про зупинення провадження у справі та просила суд його задоволити.

Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо зупинення провадження у справі, оскільки вважає, що підстави позову є відмінними від тих, що перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду.

Позивач у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та заслухавши заперечення прокурора, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Право заявляти клопотання є важливим процесуальним правом осіб, які беруть участь у справі. Клопотання можуть стосуватись різних питань щодо розгляду справи і повинні бути обґрунтованими.

Питання щодо їх задоволення або відмови в їх задоволенні вирішуються судом з урахуванням думки інших учасників судового процесу, які беруть участь у справі щодо кожного клопотання окремо.

Слід врахувати, що порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Відповідно до приписів ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;

2) призначення судом експертизи;

3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу;

4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

5) надходження заяви про відвід судді;

6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом;

7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Як вбачається із клопотання про зупинення провадження у справі, останнє обґрунтоване переглядом Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.

За змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Слід врахувати, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від ЗО. 11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

Судом досліджено, що у справі №920/19/24, яка перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду буде надаватись правова оцінка вимогам прокуратури щодо визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу зі строком поставки з 01.02.2021 по 31.12.2021 та стягнення коштів з електропостачальника. Підставами визнання додаткових угод недійсними вказано перевищення максимального ліміту у 10%, відсутність належного документального обґрунтування, що не відповідає вимогам п. 2 ч .5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі", та не правомірне застосування сторонами ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.

Як слідує із предмету спору у даній справі, суду слід надати правову оцінку підставності збільшення ціни в договорі про закупівлю електричної енергії більше як на 10%.

Отже, дана справа та справа №920/19/24 є справами у подібних правовідносинах.

Водночас, в судовому засіданні встановлено, що справа №920/19/24 призначена до розгляду у складі Великої Палати Верховного Суду на 21.05.2025, що не порушує строку розгляду у підготовчому провадженні у даній справі згідно ст. 177 ГПК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі, однак вказані обставини дають суду підстави для відкладення підготовчого засідання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Приписами ст. 177 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для належної підготовки справи для розгляду по суті строк підготовчого засідання може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючи те, що строк підготовчого провадження закінчується 16.06.2025, суд дійшов висновку, продовжити строк підготовчого провадження відповідно до п.3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України на 30 днів.

Керуючись ст. 177, 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ухвалив:

1. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів до 16.07.2025.

2. Відкласти підготовче засідання на 30 червня 2025 року на 10:00 год.

3. Повідомити учасників справи, що підготовче засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Волинської області (м. Луцьк, пр. Волі, 54а) в залі судових засідань №103.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвали суду можуть бути оскаржені до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя В. М. Дем`як