Рішення від 14.05.2025 по справі 911/522/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2025 р. Справа № 911/522/25

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд»

до Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області

про стягнення 99 628, 91 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.02.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано надіслану засобами поштового зв`язку позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» (далі - ТОВ «Газенерго-Трейд» / позивач) до Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (далі - Управління ЖКГ та КБ / відповідач) про стягнення 99 628, 91 грн основного боргу.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Газенерго-Трейд» посилається на обставини неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 02/01/24 від 10.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу (далі - спірний договір) в частині сплати повної вартості поставленої електроенергії.

Господарський суд Київської області ухвалою від 17.02.2025 залишив позовну заяву ТОВ «Газенерго-Трейд» без руху, постановив виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

17.02.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано надіслану засобами поштового зв`язку заяву ТОВ «Газенерго-Трейд» про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач зазначив про допущення останнім описки у прохальній частині позовної заяви та, відповідно, виклав прохальну частину позовної заяви в уточненій редакції.

27.02.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано надіслану засобами поштового зв`язку заяву ТОВ «Газенерго-Трейд» про усунення недоліків, відповідно до змісту якої позивач надав пояснення щодо виявлених судом недоліків разом з доказами на їх підтвердження.

Господарський суд Київської області ухвалою від 04.03.2025 у справі № 911/522/25, зокрема, прийняв позовну заяву ТОВ «Газенерго-Трейд» до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання; встановив строк Управлінню ЖКГ та КБ - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання у письмовій формі відзиву на позов та додаткових доказів по справі (за наявності) разом з доказами направлення копій відзиву і вказаних доказів іншій стороні; встановив строк ТОВ «Газенерго-Трейд» - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву, однак не пізніше 03.04.2025, для надання суду в письмовій формі відповіді на відзив та додаткових доказів у справі (за наявності) разом з доказами направлення копій відповіді та вказаних доказів іншій стороні.

Копії ухвал Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху та відкриття провадження в означеній справі суд направив відповідачу до його персонального кабінету у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

З огляду вказаного, судом вчинено залежні від нього дії з повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.

Крім того всі постановлені у цій справі ухвали суд офіційно оприлюднив у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua (далі - Реєстр), як наслідок, відповідні рішення суду знаходяться у вільному доступі, оскільки за змістом ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі «Судова влада України».

Відтак відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у цій справі судові рішення також через доступ до Реєстру, а отже, й надано можливість реалізувати своє право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку.

Однак у встановлений судом строк відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх у сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до змісту наведених у позовній заяві доводів ТОВ «Газенерго-Трейд», останнє є постачальником електричної енергії та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, в підтвердження чого позивачем надано копію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 805 від 26.07.2022.

Позивач посилається на обставини укладення 10.01.2024 між ТОВ «Газенерго-Трейд» як постачальником та Управлінням ЖКГ та КБ як споживачем (далі - сторони) договору № 02/01/24 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір постачання), відповідно до пп. 1.1-1.5, 2.1, 2.4-2.6, 4.1, 4.2, 4.4, 4.5, 4.9, 5.2, 12.1 якого постачальник продає товар: електрична енергія (ДК 021:2015-09310000-5 - електрична енергія) (далі - електрична енергія, товар), - споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у сторін укладених в установленому порядку з оператором системи розподілу (далі - ОСР) договорів про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії, а постачальник отримує доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності ОСР.

Загальна сума договору становить: 1 002 000, 00 грн (один мільйон дві тисячі грн 00 коп.), крім того ПДВ 167 000, 00 грн.

Ціна цього договору може бути змінена у випадку зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача, або у випадку внесення інших змін згідно з чинним законодавством України.

Кількість (обсяг) електричної енергії, яка постачається за цим договором, визначено у додатку 1 та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.

Початком постачання електричної енергії споживачу є момент підписання договору до 31 грудня 2024 року.

Договірні обсяги споживання електричної енергії, визначені додатком № 1 до цього договору, можуть бути зменшені, зокрема залежно від реального фінансування видатків споживача, у випадку зменшення обсягу споживчої потреби товару, - шляхом укладання додаткової угоди. В такому випадку ціна договору зменшується в залежності від зміни таких обсягів.

Обсяг споживання електричної енергії на розрахунковий період визначається шляхом подання у періоді, що передує розрахунковому, споживачем постачальнику письмової заявки в строк до 15 числа включно. Заявка має містити дані щодо обсягів споживання електричної енергії споживачем у наступному розрахунковому періоді з розподілом за класами напруги.

У разі необхідності споживач має право звернутися до постачальника із заявою щодо коригування обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді. Заява щодо коригування обсягу споживання електричної енергії повинна бути подана в розрахунковому періоді в строк до 25 числа включно.

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, визначеною у додатку 2 до цього договору.

Ціна за 1 кіловат-годину (одиницю товару) визначена у додатку 2 до цього договору.

Вартість договору не підлягає збільшенню, за виключенням випадків, передбачених законодавством про публічні закупівлі. Зміна умов договору в частині збільшення його ціни у випадках, визначених законодавством про публічні закупівлі, здійснюється шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до договору.

Ціна за одиницю товару може змінюватись у випадках, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178.

Оплата поставленої електричної енергії за відповідний розрахунковий період здійснюється шляхом післяплати па підставі акта приймання-передачі електричної енергії. Оплата поставленої електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем протягом 7 робочих днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі електричної енергії за відповідний розрахунковий період. Споживач протягом 3 (трьох) робочих днів від дня отримання пакету розрахункових документів (рахунок, два примірника акта приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії тощо) зобов`язаний надати постачальнику підписаний оригінальний примірник акта приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії (далі по тексту - акт). У випадку, якщо протягом зазначеного періоду постачальник не отримає підписаний споживачем оригінальний примірник акта або обґрунтованої відмови, акт вважається погодженим та підписаним споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, ціну та обсяг, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору та за ціною, яка зазначена у додатку 2 до цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та укладається на строк до 31 грудня 2024 року включно, а в частині розрахунків цей договір діє до повного виконання зобов`язань сторонами.

У додатку № 1 до договору постачання сторони погодили обсяги та умови поставки, зокрема: кількість товару - 167 000 тис. кВт. год; строк поставки - з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Додатком № 2 до договору постачання сторони встановили договірну ціну електричної енергії: 6, 00 грн/кВт. год - ціна за одиницю (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ).

Додатком № 3 до договору постачання сторони визначили механізм визначення вартості електричної енергії.

Також між сторонами у справі, у зв`язку зі зміною ціни за одиницю товару, було укладено ряд додаткових угод.

Так, пп. 1, 3 додаткової угоди № 1 від 31.01.2024 до договору постачання сторони погодили:

- змінити ціну електричної енергії за 1 кВт. год за договором з урахуванням зміненого тарифу на послуги з передачі електричної енергії та, відповідно, викласти додаток № 2 до договору постачання в новій редакції, згідно якого ціна електричної енергії за одиницю (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) - 6, 0522 грн/кВт. год;

- внести зміни до додатка № 1 до договору постачання, визначивши кількість товару (обсяги постачання електричної енергії) - 165 559, 6312 тис. кВт. год на загальну суму (разом з ПДВ) 1 002 000, 00 грн.

Згідно з п. 4 додаткової угоди № 1 від 31.01.2024 решта умов договору постачання залишається незмінною і сторони підтверджують щодо них свої права, відповідальність та зобов`язання.

Пунктом 1 додаткової угоди № 2 від 17.04.2024 сторони узгодили зміну ціни електричної енергії за одиницю, виклавши додаток № 2 до договору постачання в новій редакції, згідно якого ціна електричної енергії за одиницю (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) у період з 01.04.2024 до 31.12.2024 - 5, 748 грн/кВт. год;

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 2 від 17.04.2024 решта умов договору постачання залишається незмінною і сторони підтверджують щодо них свої права, відповідальність та зобов`язання.

Пунктом 1 додаткової угоди № 3 від 10.06.2024 сторони погодилися змінити (збільшити) ціну за 1 кВт/год електричної енергії, виклавши додаток № 2 до договору постачання в новій редакції, згідно якого ціна електричної енергії за одиницю (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) - 7, 236 грн/кВт. год.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 3 від 10.06.2024 сторони погодили, що у зв`язку із зміною ціни, в подальшому буде відкориговано обсяг споживання електричної енергії і сума договору з урахуванням фактичних даних за результатами місячного періоду.

Пунктом 1 додаткової угоди № 4 від 17.07.2024 сторони погодилися змінити (збільшити) ціну за 1 кВт/год електричної енергії, виклавши додаток № 2 до договору постачання в новій редакції, згідно якого ціна електричної енергії за одиницю (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) - 8, 9322 грн/кВт. год.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 4 від 17.07.2024 сторони погодили, що у зв`язку із зміною ціни, в подальшому буде відкориговано обсяг споживання електричної енергії і сума договору з урахуванням фактичних даних за результатами місячного періоду.

Пунктом 1 додаткової угоди № 5 від 13.09.2024 сторони погодилися змінити (збільшити) ціну за 1 кВт/год електричної енергії, виклавши додаток № 2 до договору постачання в новій редакції, згідно якого ціна електричної енергії за одиницю (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) - 9, 4434 грн/кВт. год.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 5 від 13.09.2024 сторони погодили, що у зв`язку із зміною ціни, в подальшому буде відкориговано обсяг споживання електричної енергії і сума договору з урахуванням фактичних даних за результатами місячного періоду.

Пунктом 1 додаткової угоди № 6 від 08.10.2024 сторони погодилися змінити (збільшити) ціну за 1 кВт/год електричної енергії, виклавши додаток № 2 до договору постачання в новій редакції, згідно якого ціна електричної енергії за одиницю (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) - 9, 3480 грн/кВт. год.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 6 від 08.10.2024 сторони погодили, що у зв`язку із зміною ціни, в подальшому буде відкориговано обсяг споживання електричної енергії і сума договору з урахуванням фактичних даних за результатами місячного періоду.

Копії договору постачання, додатків № 1, № 2, № 3 до такого договору та додаткових угод наявні в матеріалах справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору постачання за період з січня по листопад 2024 року відповідачу поставлено електричну енергію в загальному обсязі 918 024, 07 кВт/год на загальну суму 1 101 628, 91 грн, в підтвердження чого надано суду копії скріплених підписами та печатками обох сторін актів приймання-передачі електричної енергії:

- № PH-0000086 від 09.02.2024 на суму 222 088, 61 грн (за січень 2024 року);

- № PH-0001033 від 13.03.2024 на суму 106 995, 17 грн (за лютий 2024 року);

- № PH-0001929 від 18.04.2024 на суму 75 545, 57 грн (за березень 2024 року);

- № PH-0002075 від 09.05.2024 на суму 56 514, 34 грн (за квітень 2024 року);

- № PH-0002864 від 14.06.2024 на суму 45 874, 79 грн (за травень 2024 року);

- № PH-0003603 від 18.07.2024 на суму 34 175, 63 грн (за червень 2024 року);

- № PH-0004256 від 20.08.2024 на суму 41 713, 38 грн (за липень 2024 року);

- № PH-0004522 від 13.09.2024 на суму 57 878, 80 грн (за серпень 2024 року);

- № PH-0005129 від 14.10.2024 на суму 110 601, 10 грн (за вересень 2024 року);

- № PH-0005346 від 07.11.2024 на суму 132 704, 21 грн (за жовтень 2024 року);

- № PH-0005936 від 26.12.2024 на суму 117 908, 40 грн (за листопад 2024 року).

Крім того позивачем до позовної заяви також долучено копію акта приймання-передачі електричної енергії № PH-0006382 на суму 99 628, 91 грн (за листопад 2024 року), однак який не підписаний відповідачем.

В розрізі наведеного ТОВ «Газенерго-Трейд» зауважило, що останнє надсилало на адресу Управління ЖКГ та КБ засобами як електронного, так і поштового зв`язку первинні документи для підписання, та, відповідно, оплати, проте відповідач лише частково розрахувався за поставлену електричну енергію, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями платіжних інструкцій № 10 від 14.02.2024 на суму 222 088, 61 грн, № 23 від 15.03.2024 на суму 106 995, 17 грн, № 50 від 19.04.2024 на суму 75 545, 57 грн, № 63 від 11.05.2024 на суму 56 514, 34 грн, № 91 від 28.06.2024 на суму 45 874, 79 грн, № 113 від 29.07.2024 на суму 34 175, 63 грн, № 150 від 27.08.2024 на суму 41 713, 38 грн, № 181 від 19.09.2024 на суму 57 878, 80 грн, № 217 від 17.10.2024 на суму 110 601, 10 грн, № 244 від 15.11.2024 на суму 132 704, 21 грн, № 418 від 27.12.2024 на суму 20 000, 00 грн та № 300 від 27.12.2024 на суму 97 908, 40 грн. Як наслідок, за доводами ТОВ «Газенерго-Трейд», у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 99 628, 91 грн саме по акту приймання-передачі електричної енергії № PH-0006382.

Отже, посилаючись на те, що відповідач розрахунку за спожиту електричну енергію згідно акта приймання-передачі електричної енергії № PH-0006382 не провів, позивач просить суд стягнути з Управління ЖКГ та КБ 99 628, 91 грн основного боргу.

Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення цього спору по суті, суд відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України здійснював розгляд означеної справи за наявними у ній матеріалами.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.

Згідно приписів ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, і з договорів.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, ст. 629 ЦК України закріплено фундаментальний принцип обов`язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

З огляду зазначеного, суд дійшов висновку, що підписання як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача договору постачання, а також додаткових угод до нього, без будь-яких заперечень щодо вказаних у них умов, свідчить про погодження останніх з таким правочином та породжує для них обов`язок із його виконання.

Водночас укладений сторонами у справі спірний договір за своєю правовою природою та істотними умовами є договором поставки, який підпадає під правове регулювання, зокрема, норм ст. 265 ГК України та ст. 712 ЦК України.

Приписами ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 265 ГК України унормовано, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 655, ч. 1, 2 ст. 692, ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Поряд з тим відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1, ч. 1, 2, 6 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) електрична енергія є товаром та призначена для купівлі-продажу.

Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Пунктами 1.1.1, 1.1.2 глави 1.1 розділу І, пунктами 4.7, 4.12 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (чинних станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПРРЕЕ / Правила), встановлено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Постачання електричної енергії здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу, що передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку: 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку: 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Пунктом 5.2.1 глави 5.2 розділу V ПРРЕЕ передбачено такі права електропостачальника, зокрема: на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів; на всі види забезпечення виконання зобов`язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України.

Зі свого боку споживач електричної енергії відповідно до п. 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно із п. 4.14 розділу IV ПРРЕЕ платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п.п. 12.8.1, 12.8.3 п. 12.8, п. 12.9 договору постачання усі повідомлення або будь-який інший документ (кореспонденція) за цим договором, які оформлюються виключно за підписом однієї із сторін, можуть направлятися електронною поштою або з використанням сервісу, або у вигляді письмової кореспонденції, та подається одною стороною на адресу іншої сторони одним із наступних способів на вибір сторони відправника:

- шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту сторони одержувача з додаванням до такого листа сканкопії відповідного документа, підписаного стороною відправника, в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документа; у даному випадку відповідний документ вважається отриманим стороною одержувача з дати його направлення стороною відправника на електрону адресу сторони одержувача, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення відправника;

- шляхом надіслання оригіналу відповідного документа у паперовому вигляді на адресу сторони одержувача, зазначену в договорі та / або передачі його уповноваженому представнику сторони одержувача, що підтверджується власноручним підписом такого представника.

Електронні адреси та адреси для листування зазначені сторонами у розділі «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» цього договору та / або у додатку 3 договору.

Як випливає із наявної в матеріалах справи роздруківки трекінгу, сформованого на вебсайті поштового оператора «Нова Пошта», щодо відправлення за штриховим кодовим ідентифікатором № 20451072191621, на ім`я Коссаковської Аліни Сергіївни, яка згідно з наявною в додатковій угоді № 3 від 10.06.2024 до договору постачання інформацією була виконувачем обов`язків начальника й, відповідно, керівника Управління ЖКГ та КБ, направлено акти № 5936, № 6382, що отриманні останньою 30.12.2024.

Також в матеріалах означеної справи наявна роздруківка з поштового програмного забезпечення позивача, що підтверджує обставини направлення з електронної адреси ТОВ «Газенерго-Трейд» (gasenergo2019@gmail.com) на електронну адресу відповідача (ukb.gora@gmail.com), які відповідають визначеним умовами спірного договору електронним адресам його сторін, електронного листа із зазначенням теми останнього «акт за грудень № 5936, № 6382» та додаванням до такого листа сканкопій двох документів.

Водночас, оцінюючи перелічені вище докази на предмет наявності у останніх інформації про отримання відповідачем, зокрема, саме акта приймання-передачі електричної енергії № PH-0006382 на суму 99 628, 91 грн (за листопад 2024 року), судом враховано таке.

Приписи ч. 1, 3 ст. 13, ст. 73, ч. 1 ст. 74, ст. 76-79, ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) презюмують, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

В розрізі зазначених норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати, що:

- надаючи оцінку доказам та вирішуючи питання про їх прийнятність, суд виходить з критеріїв їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності, тоді як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідні обставини, на які посилаються сторони, мають бути підтверджені належними доказами;

- судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання;

- обов`язок доказування треба розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи;

- позивач, стверджуючи про існування певної обставини, подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, а суд, зі свого боку, під час судового провадження оцінює подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, і, оскільки оптимальним стандартом доказування є аргументи, викладені сторонами, то через призму наданих доказів суд приймає рішення;

- передбачений ст. 79 ГПК України стандарт доказування «вірогідність доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, та презюмує, що ним покладено на суд обов`язок оцінювати докази та обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;

- надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, а принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення;

- повноту дослідження обставин справи забезпечує принцип змагальності, який не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує, тоді як така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний;

- обов`язок з доказування в силу вимог процесуального законодавства покладено безпосередньо на сторони, а процедура доказування містить достатньо широкий обсяг можливостей та прав сторін стосовно доведення обставин, покладених в основу обґрунтування власних доводів та заперечень, якими сторони не були позбавлені можливості скористатися.

Отже, з огляду на викладені положення чинного законодавства та зазначені правові висновки Верховного Суду, враховуючи обставини неподання відповідачем більш вірогідних доказів у розумінні ст. 79 ГПК України на спростування обставин отримання Управлінням ЖКГ та КБ акта приймання-передачі електричної енергії № PH-0006382 на суму 99 628, 91 грн (за листопад 2024 року), - надані позивачем докази, зокрема роздруківка трекінгу, сформованого на вебсайті поштового оператора «Нова Пошта», щодо відправлення за штриховим кодовим ідентифікатором № 20451072191621, а також роздруківка з поштового програмного забезпечення позивача визнаються судом належними, відтак такими, що підтверджують отримання відповідного акта приймання-передачі електричної енергії відповідачем 30.12.2024.

Як було зазначено судом раніше, положеннями п. 4.9 договору постачання визначено, що споживач протягом 3 (трьох) робочих днів від дня отримання пакету розрахункових документів (рахунок, два примірника акта приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії тощо) зобов`язаний надати постачальнику підписаний оригінальний примірник акта приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії. У випадку, якщо протягом зазначеного періоду постачальник не отримає підписаний споживачем оригінальний примірник акта або обґрунтованої відмови, акт вважається погодженим та підписаним споживачем.

За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів мотивованої відмови Управління ЖКГ та КБ від підписання ним акта приймання-передачі електричної енергії № PH-0006382, беручи до уваги п. 4.9 спірного договору, - означений акт вважається погодженим та підписаним відповідачем.

Приписами ст. 253, ч. 5 ст. 254 ЦК України унормовано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду зазначеного, суд дійшов висновку, що про передачу та прийняття поставленої позивачем електричної енергії за спірним договором свідчать підписані відповідачем без будь-яких заперечень щодо кількості та / або вартості товару акти приймання-передачі електричної енергії, що, відповідно, породжує для Управління ЖКГ та КБ обов`язок по сплаті вартості такої електричної енергії у визначений п. 4.9 договору постачання строк - протягом 7 робочих днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі електричної енергії, зокрема, № PH-0006382 (за листопад 2024 року) на суму 99 628, 91 грн - до 08.01.2025.

Згідно із ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно викладених ТОВ «Газенерго-Трейд» доводів та доданих до матеріалів справи платіжних інструкцій випливає, що відповідачем було здійснено оплату за поставлену електричну енергію частково, тоді як позивач зараховував сплачені відповідачем кошти в рахунок погашення вартості електричної енергії в хронологічному порядку.

Як зазначено у листі Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України № 06-10/10-1215 від 29.10.2004, питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду надання послуг (місяця надання послуг), має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості - платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої (заборгованості), що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Отже, оскільки у призначенні проведених відповідачем платежів зазначено номери актів приймання-передачі електричної енергії, згідно яких проводилися останнім відповідні розрахунки, що, зі свого боку, відповідають хронології виставленню позивачем відповідних актів відповідачу, суд дійшов висновку, що зарахування здійснених відповідачем платежів в хронологічному порядку є правильним.

Відтак, з огляду на хронологічний порядок зарахування здійснених відповідачем платежів, неоплаченим є акт приймання-передачі електричної енергії № PH-0006382 на суму 99 628, 91 грн (за листопад 2024 року).

Водночас належних та допустимих доказів сплати позивачу вартості поставленої згідного спірного договору за актом приймання-передачі електричної енергії № PH-0006382 електричної енергії у сумі 99 628, 91 грн суду не надано, як і не надано жодних доказів на спростування обставин прийняття відповідачем такої енергії у відповідних обсягах та по вказаній у актах ціні, що свідчить про те, що відповідач покладений на нього договором постачання обов`язок щодо сплати у передбачені ним строки вартості поставленої позивачем електричної енергії на загальну суму 99 628, 91 грн не виконав.

До того ж згідно наявної в матеріалах справи копії акта про обсяги розподілу електричної енергії по території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» з 01.11.2024 по 30.11.2024 обсяг спожитої Управлінням ЖКГ та КБ електричної енергії за листопад 2024 року становить 23 271, 00 кВт/год, що відповідає обсягам електричної енергії, вказаним у долучених до позовної заяви актах № PH-0005936 від 26.12.2024 на суму 117 908, 40 грн та № PH-0006382 на суму 99 628, 91 грн.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач лише частково виконав грошові зобов`язання за договором постачання, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд вважає за доцільне задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 99 628, 91 грн основного боргу як таку, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

В розрізі викладеного вище висновку судом також враховано, що згідно із ст. 204, ч. 3 ст. 215 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц.

Так, матеріали означеної справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсними укладених між ТОВ «Газенерго-Трейд» та Управлінням ЖКГ та КБ договору постачання, додаткових угод № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 та № 6, які, відповідно, є невід`ємною частиною спірного договору. Відтак такі договір постачання та додаткові угоди в силу презумпції правомірності правочину є дійсними, а отже, повинні виконуватися їх сторонами.

Також, дійшовши висновку про задоволення позовних вимог, судом враховано таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 629, ч. 1, 2 ст. 632, ч. 2, 3 ст. 639 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно приписів ч. 1 ст. 188, ч. 2 ст. 189 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Із системного аналізу вказаних положень закону та договору постачання випливає, що зміна ціни спірного договору можлива лише через укладення сторонами додаткової угоди до такого договору, тоді як сторони у цій справі, зокрема й відповідач, підписуючи договір постачання, погодилися із його умовами, зокрема в частині зміни ціни спірного договору через укладання сторонами до такого договору додаткових угод.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207, ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

З огляду зазначеного, оскільки сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов перелічених раніше додаткових угод, - такі угоди є укладеними, а наведені в них умови є такими, що регулюють спірні правовідносини.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджено обставини підписання відповідачем додаткових угод, зокрема № 3 від 10.06.2024, № 4 від 17.07.2024, № 5 від 13.09.2024 та № 6 від 08.10.2024, щодо збільшення ціни на електричну енергію, а також можливості коригування суми спірного договору з огляду на фактичні дані за результатами місячного періоду, - ціна договору - 1 002 000, 00 грн (один мільйон дві тисячі грн 00 коп.), з урахуванням наявних в актах приймання-передачі електричної енергії фактичних даних, відповідно, збільшилася.

Щодо судових витрат суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, - витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (вул. Центральна, буд. 5, с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл., 08324, ідентифікаційний код 44094449) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» (вул. Стрийська, буд. 86-В, кв. 1, м. Львів, Львівська обл., 79026, ідентифікаційний код 42827548) 99 628 (дев`яносто дев`ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн 91 коп. основного боргу та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 14.05.2025.

Суддя П.В.Горбасенко