Рішення

від 28.04.2025 по справі 914/272/25

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2025 Справа № 914/272/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б., за участю секретаря судового засідання Чорної І.Б., розглянув матеріали

за позовом:Підприємства «Версавія» Товариства інвалідів «Рок», с. Сокільники, Львівська областьдо відповідача:Державного комерційного підприємства «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування», м. Львівпро:стягнення 965 089,64 грн

Представники сторін:

від позивача: Малетин А. Я. представник (в режимі відеконференції);

від відповідача: не з`явився.

Обставини розгляду справи.

Підприємство «Версавія» Товариства інвалідів «Рок», с. Сокільники, Львівська область звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Державного комерційного підприємства «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування», м. Львів про стягнення 896 580,67 грн.

Ухвалою суду від 04.02.2025 відкрито провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.03.2025.

Ухвалою суду від 03.03.2025 призначено підготовче засідання на 27.03.2025.

Ухвалою суду від 27.03.2025 підготовче засідання відкладено на 07.04.2025.

Ухвалою суду від 07.04.2025 заяву представника Підприємства «Версавія» Товариства інвалідів «Рок» про збільшення розміру позовних вимог від 27.03.2025 (від 27.03.2025 вх. № 1276/25) прийнято до розгляду, подальший розгляд справи ухвалено здійснювати з урахуванням ціни позову 965 089,64 грн. Закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.04.2025.

Представник позивача взяв участь в судовому засіданні 28.04.2025 в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав. Крім того, у судовому засіданні представник позивача до закінчення судових дебатів зробив заяву про те, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду будуть подані докази на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 28.04.2025 не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце дату та час проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету Державного комерційного підприємства «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування».

Суть спору та правова позиція сторін.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням договірних зобов`язань відповідачем в частині оплати у повному обсязі вартості наданих позивачем послуг за Договором поставки № 290 від 29.07.2016.

Враховуючи наведене, позивачем за період з 08.08.2020 по 27.03.2025 року на заборгованість в розмірі 620 652,70 грн, встановлену рішенням Господарського суду Львівської області від 01.06.2020 у справі №914/186/20, нараховано відповідачу 453 790,27 грн інфляційних втрат та 86 292,88 грн 3% річних.

Крім того, позивачем за період з 11.01.2023 по 27.03.2025 року на заборгованість в розмірі 1 594 025,11 грн, встановлену рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.2022 у справі №914/1853/22, нараховано відповідачу 319 407,78 грн інфляційних втрат та 105 598,71 грн 3% річних.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складається з 14 530,00 грн судового збору та 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Аргументи відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, письмових доказів, що спростовують аргументи позивача, до матеріалів справи не долучив.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

29.07.2016 Львівське казенне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування (надалі - замовник) та Підприємство «Версавія» товариства інвалідів «Рок» (надалі - постачальник) уклали договір поставки № 290 (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність замовника товар, який зазначено у Специфікації (в подальшому - товар), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору.

Згідно з пунктом 6.1.1 договору Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.06.2020 у справі №914/186/20 стягнуто з Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування на користь Підприємства «Версавія» Товариства інвалідів «Рок» 584 278,84 грн основного боргу, 10 283,30 грн 3% річних, 2 298,47 грн інфляційних втрат, 8 952,91 грн судового збору, 14 839,18 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На примусове виконання вказаного рішення, Господарським судом Львівської області видано наказ про набрання рішенням законної сили 07.08.2020.

Оскільки відповідач, станом на 27.03.2025, фактично не виконав рішення Господарського суду Львівської області від 01.06.2020 у справі №914/186/20, позивачем продовжено нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а саме за період з 08.08.2020 по 27.03.2025 року на основну суму заборгованості 620 652,70 грн нараховано відповідачу 453 790,27 грн інфляційних втрат та 86 292,88 грн 3% річних, що стало підставою для звернення з позовом до суду, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Крім цього, рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.2022 у справі №914/1853/22 стягнуто з Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування на користь Підприємства «Версавія» товариства інвалідів «Рок» 1 195 455,08 грн основного боргу, 52 651,15 грн 3% річних, 327 017,39 грн інфляційних втрат та 18 901,49 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На примусове виконання вказаного рішення, Господарським судом Львівської області видано наказ про набрання рішенням законної сили 10.01.2023.

Оскільки відповідач, станом на 27.03.2025, фактично не виконав рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2022 у справі №914/1853/22, позивачем продовжено нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а саме за період з 11.01.2023 по 27.03.2025 року на основну суму заборгованості 1 594 025,11 грн нараховано відповідачу 319 407,78 грн інфляційних втрат та 105 598,71 грн 3% річних, що стало підставою для звернення з позовом до суду, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Станом на дату винесення рішення доказів сплати відповідачем спірної суми в розмірі 965 089,64 грн (453 790,27 + 86 292,88 + 319 407,78 + 105 598,71) відповідачем не надано.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Сторони у справі уклали договір поставки № 290 від 29.07.2016.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.06.2020 у справі №914/186/20 стягнуто з Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування на користь Підприємства «Версавія» Товариства інвалідів «Рок» 584 278,84 грн основного боргу, 10 283,30 грн 3% річних, 2 298,47 грн інфляційних втрат, 8 952,91 грн судового збору, 14 839,18 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На примусове виконання рішення Господарським судом Львівської області видано наказ про набрання рішенням законної сили 07.08.2020.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищевказане рішення станом на 27.03.2025 відповідачем не виконано, відтак, позивач за прострочення виконання грошового зобов`язання продовжив нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а саме за період з 08.08.2020 по 27.03.2025 року на суму заборгованості 620 652,70 грн нараховано відповідачу 453 790,27 грн інфляційних втрат та 86 292,88 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перевірку нарахування 3% річних та інфляційних втрат за вказаними позивачем періодами зазначає, що такі здійснено вірно, відтак до стягнення з відповідача підлягає 3% річних в розмірі в розмірі 86 292,88 грн та 453 790,27 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.2022 у справі №914/1853/22 стягнуто з Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування на користь Підприємства «Версавія» товариства інвалідів «Рок» 1 195 455,08 грн основного боргу, 52 651,15 грн 3% річних, 327 017,39 грн інфляційних втрат та 18 901,49 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На примусове виконання рішення Господарським судом Львівської області видано наказ про набрання рішенням законної сили 10.01.2023.

Вищевказане рішення станом на 27.03.2025 відповідачем не виконано, відтак, позивач за прострочення виконання грошового зобов`язання продовжив нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а саме за період з 11.01.2023 по 27.03.2025 року на суму заборгованості 1 594 025,11 грн нараховано відповідачу 319 407,78 грн інфляційних втрат та 105 598,71 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, здійснивши перевірку нарахування 3% річних та інфляційних втрат за вказаними позивачем періодами зазначає, що такі здійснено вірно, відтак до стягнення з відповідача підлягає 3% річних в розмірі в розмірі 105 598,71 грн та 319 407,78 грн інфляційних втрат.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі в розмірі 965 089,64 грн, що включає 191 891,59 грн 3% річних та 773 198,05 грн інфляційних втрат.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Беручи до уваги те, що до сплати підлягав судовий збір у розмірі 14 476,34 грн, однак позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі ніж встановлено законом, а саме в розмірі 14 530,00 грн (13 500,00 грн згідно платіжної інструкції №2851 від 29.01.2025, 460,00 грн згідно квитанції №L51S-T6QD-FEDE від 27.03.2025, 570,00 грн згідно платіжної інструкції №2926 від 26.03.2025), надмірно сплачений судовий збір підлягатиме поверненню позивачеві за ухвалою суду у випадку подання відповідного клопотання.

Відтак, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 14 476,34 грн сплаченого судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, що його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В судовому засіданні представник позивача до закінчення судових дебатів зробив заяву про те, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду будуть подані докази на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного комерційного підприємства «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування» (79052, місто Львів, вулиця Рудненська, 10, ідентифікаційний код 03187714) на користь Підприємства «Версавія» Товариства інвалідів «Рок» (81130, Львівський район, село Сокільники, вулиця Шевченка, 101, ідентифікаційний код 32115892) 191 891,59 грн 3% річних, 773 198,05 грн інфляційних втрат, 14 476,34 грн судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.05.2025.

СуддяМазовіта А.Б.