Ухвала від 14.05.2025 по справі 914/68/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.05.2025 р. Справа № 914/68/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали заяви: Приватного підприємства «АВЕРС-LVIV», м. Львів;

про відвід судді Мазовіти А. Б.

у справі №914/68/25

за позовом: Приватного підприємства «АВЕРС-LVIV», м. Львів;

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів;

про визнання укладеним договору.

Представники сторін не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області (суддя Мазовіта А. Б.) перебуває справа за позовом Приватного підприємства «АВЕРС-LVIV» до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про визнання укладеним договору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025р. справа №914/68/25 була передана для розгляду судді Запотічняк О.Д.

Позивачем 20.02.2025р. заявлявся відвід судді Запотічняк О.Д.

Ухвалою суду від 24.02.2025р. у задоволенні заяви Приватного підприємства «АВЕРС-LVIV» про відвід судді Запотічняк О.Д. від розгляду справи №914/68/25 відмовлено.

Надалі сторонами було подано спільну заяву про врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою від 24.02.2025р. суд задоволив заяву сторін про врегулювання спору за участю судді та зупинив провадження у справі №914/68/25 для проведення врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою від 21.03.2025р. (суддя Запотічняк О.Д) припинено проведення процедури врегулювання спору за участю судді у справі, поновлено провадження у справі №914/68/25 та передано справу №914/68/25 на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 189 ГПК України у разі припинення врегулювання спору за участю судді з підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, справа передається на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа №914/68/25 була передана для розгляду судді Мазовіті А.Б.

Процесуальний хід розгляду справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Ухвалою суду від 28.04.2025р. відкладено підготовче засідання на 15.05.2025р.

Через систему «Електронний суд» позивач 07.05.2025р. подав заяву за вх. № 12006/25 від 08.05.2025р. про відвід судді Мазовіти А.Б. у справі №914/68/25.

Ухвалою суду від 12.05.2025р. (суддя Мазовіта А. Б.) визнано необґрунтованою заяву Приватного підприємства «АВЕРС-LVIV» про відвід судді Мазовіти А.Б. від розгляду справи №914/68/25 та передано заяву для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2025р. заяву Приватного підприємства «АВЕРС-LVIV» за вх. № 12006/25 від 08.05.2025р. про відвід судді Мазовіти А.Б. у справі №914/68/25 передано судді Іванчук С. В.

Розглянувши заяву позивача за вх. № 12006/25 від 08.05.2025р. про відвід судді Мазовіти А.Б. у справі №914/68/25, суд зазначає таке.

Заява обґрунтована тим, що 30.12.2024р. Приватне підприємство «Аверс-LVIV» подало заяву про забезпечення позову (справа №914/3231/24), яку розглядала суддя Ділай У.І. 01.01.2025р. суддя Ділай У.І. розглянула відповідну заяву і ухвалила рішення про відмову в її задоволенні.

Позивач вказує, що 06.01.2025р. подав позовну заяву про визнання укладеним договору у запропонованій редакції, що відповідало вимогам ч. 3 ст. 138 ГПК України, у якій покликався на раніше подану заяву про забезпечення позову та відповідну ухвалу суду.

Позивач стверджує, що всупереч п. 12 розділу ІІІ «Засад використання автоматизованої системи документообігу», 07.01.2025р. позовну заяву у справі №914/68/25 передано судді Запотічняк О.Д., а згодом - судді Мазовіта А.Б., хоча розгляд мала здійснювати суддя Ділай У.І.

Зважаючи на викладене, позивач вважає, що суддя Мазовіта А.Б. які і суддя Запотічняк О.Д. визначені для розгляду справи №914/68/25 з порушенням встановленого порядку, що є безумовною підставою для відводу судді.

Додатково, позивач вказує, що за 2022- 2025 роки суддя Мазовіта А. Б. розглянув 26 справ за участі ПрАТ «Львівобленерго» та пов`язаної з ним особи - ТОВ «Львівенергозбут», ухваливши рішення на їхню користь у 73,08% випадків (19 із 26 справ) та зазначає, що така статистична перевага викликає обґрунтовані сумніви у неупередженості судді та є підставою для його відводу.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд задовольнити заяву про відвід судді Мазовіти А.Б. у справі №914/68/25 та передати справу судді Ділай У.І. або іншому судді, визначеному відповідно до автоматизованої системи документообігу, якщо наявні випадки, які унеможливлюють участь судді Ділай У.І. в розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Згідно із ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За приписами ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 7 8 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Згідно із ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до п. 12 розділу III «Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Львівської області», затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду Львівської області №3 від 11.03.2024р., у разі надходження до суду позовної заяви, відповідно до ч. 5 ст. 110 та ст. ст. 136 - 146 ГПК України, така позовна заява передається для розгляду судді (колегії суддів), якому розподілено заяву про забезпечення позову чи забезпечення доказів до подання позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.01.2025р. (суддя Ділай У.І.) відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства «АВЕРС-LVIV» про забезпечення позову. Відповідно до ч. 3 ст. 138 ГПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За приписами п. 8 розділу III «Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Львівської області», у разі відсутності раніше визначеного у справі судді у випадку надходження судових справ (заяв, клопотань, скарг), передбачених ст.ст. 110-112, 136-146, 243, 244, 245, 328, 329, 330, 331, 333, 334, 335, 336, 339 ГПК України та п. 19.4 Перехідних положень, такі справи та матеріали, з метою недопущення порушення строків розгляду, підлягають автоматизованому розподілу між суддями на підставі розпорядження керівника апарату суду. У випадку наступного надходження будь-якої іншої заяви по основній справі, такі будуть передаватись цьому ж судді, в якого триває розгляд заяви (до внесення в АСДС повного тексту судового рішення, яким закінчено розгляд справи), в іншому випадку та ж заява передається судді, який розглядав основну справу, а за його відсутності така заява розподіляється між всіма суддями на загальних підставах.

Згідно з п. 5 розділу III «Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Львівської області» не розподіляються щодо конкретного судді судові справи та заяви, що надійшли у дні перебування судді на навчанні, відпочинку, підвищенні кваліфікації, участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду).

Відповідно до інформації з офіційного вебсайту «Судова влада України» (https://court.gov.ua/log_documents/272811/5015/) та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025р. суддя Ділай У. І. була виключена із розподілу за табелем, підставою виключення зазначено - відпустка тривалістю менше 14 календарних днів. Відтак, відповідно до п. 5, 8 розділу III «Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Львівської області» позовну заяву у справі № 914/68/25 було передано для здійснення розподілу на загальних підставах в порядку, передбаченому ст. 32 ГПК України.

Із наявного в матеріалах справи витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025р. вбачається, що головуючого суддю (суддю-доповідача) - суддю Запотічняк О.Д. для розгляду справи №914/68/25 було визначено шляхом автоматизованого розподілу судової справи.

З огляду на наведене, твердження позивача про порушення порядку визначення судді для розгляду справи №914/68/25 є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо тверджень заявника про наявність сумнівів щодо неупередженості судді, з огляду на те, що за 2022- 2025 роки суддя Мазовіта А. Б. розглянув 26 справ за участі ПрАТ «Львівобленерго» та пов`язаної з ним особи - ТОВ «Львівенергозбут», ухваливши рішення на їхню користь у 73,08% випадків, суд зазначає таке.

Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.

Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Відповідно до правового висновку, що міститься в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2022р. у cправі №916/442/21, Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (аналогічний).

Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09.11.2006 сказано: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 «Hauschildt v. Denmark», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (пункт 48).

Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.

Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку заявником жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Мазовіти А. Б. у вирішенні справи №914/68/25 не подано.

За змістом статей 38, 39 ГПК України відвід має бути вмотивованим і обґрунтованим, тобто підтвердженим конкретними фактичними обставинами і ґрунтуватись на належних і допустимих доказах. Положення даної норми слід розуміти, зокрема, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на конкретних доказах. З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно із ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи наведене, розглянувши заяву Приватного підприємства «АВЕРС-LVIV» за вх. № 12006/25 від 08.05.2025р. про відвід судді Мазовіти А.Б. від розгляду справи №914/68/25, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки заявником не наведено жодних обгрунтованих підстав для відводу судді, що передбачені ст. 35, 36 ГПК України, не надано належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості відводу судді, а викладені заявником доводи фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді у інших справах, що не може бути підставою для відводу судді в силу ч. 4 ст. 35 ГПК України .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 35, 36, 38, 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватного підприємства «АВЕРС-LVIV» за вх. № 12006/25 від 08.05.2025р. про відвід судді Мазовіти А.Б. у справі №914/68/25 відмовити.

Справу №914/68/25 повернути раніше визначеному судді для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки передбачені ст. 235 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Іванчук С.В.