Ухвала

від 14.05.2025 по справі 916/4257/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розгляд вимог кредитора

"14" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4257/23Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.

дослідивши матеріали заяви (вх. №3-287/25 від 15.04.2025 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІНДАР про визнання грошових вимог до боржника у справі,

за заявою кредиторів фізичних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

до боржника: Державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" (67742, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Андріївка, вул. Леніна, буд. 58; код ЄДРПОУ 00855308)

про визнання банкрутом

за участі

Національної академії аграрних наук України

Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України

Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін та учасників:

від кредиторів: не з`явились;

від заявника Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІНДАР: не з`явились,

керуючий санацією: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою підготовчого засідання суду від 15.11.2023р. з урахуванням ухвали Господарського суду Одеської області від 29.11.2023р. відкрито провадження у справі про банкрутство ДП ДГ Андріївське ІКОСГ НААН; визнано вимоги фізичних осіб до ДП ДГ Андріївське ІКОСГ НААН; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ДП ДГ Андріївське ІКОСГ НААН строком на 170 календарних днів до 03.05.2024р.; призначено розпорядником майна боржника ДП ДГ Андріївське ІКОСГ НААН арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича.

Ухвалою попереднього засідання суду від 14.02.2024р. визнано грошові вимоги кредиторів; визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2024р. затверджено план санації ДП ДГ Андріївське ІКОСГ НААН, погоджений Національною академією аграрних наук України (Постанова №11/16 від 17.07.2024р.); введено процедуру санації ДП ДГ Андріївське ІКОСГ НААН до 30.11.2026р.; призначено керуючого санацією ДП ДГ Андріївське ІКОСГ НААН арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича.

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІНДАР звернулося до господарського суду із заявою (вх. №3-287/25 від 15.04.2025 р.; т. 31 а.с. 141-165), що сформована в системі "Електронний суд" 14.04.2025 р., про визнання грошових вимог до Державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" у загальній сумі 358 139,95 грн., які складаються з: 110 696,00 грн. основна сума заборгованості за договором поставки нафтопродуктів оптовими партіями №09-02/21 від 09.02.2021 р.; 114 610,32 грн. пеня; 27 027,77 грн. інфляційне збільшення боргу; 105 805, 86 грн. 35% річних та 6 056,00 грн. сума сплаченого судового збору за подання вказаної заяви.

До заяви надано копії: розрахунку заборгованості та штрафних санкцій; договору №09-02/21 поставки нафтопродуктів оптовими партіями від 09.02.2021 р.; видаткових накладних №151 від 03.11.2022 р., №156 від 17.11.2022 р.; товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів №141/11 та №146/11; претензії заявника щодо сплати заборгованості вих.№ 27-02/2025/ЛД від 27.02.2025 р.; доказів направлення та отримання боржником претензії від 27.02.2025 р. та акту звірки взаємних розрахунків за період з листопада 2022 р. по березень 2025 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2025 р. прийнято розгляду заяву (вх. №3-287/25 від 15.04.2025 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІНДАР про визнання грошових вимог до Державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" у загальній сумі 358 139,95 грн.

На виконання п. 6 резолютивної частини вказаної ухвали, керуючим санацією ДП ДГ Андріївське ІКОСГ НААН арбітражним керуючим Вудудом Г.І. подано відзив (вх. №12983/25 від 23.04.2025 р.; т. 32 а.с. 150-152) на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІНДАР з грошовими вимогами, відповідно до якого вимоги заявника визнаються у частково, а саме у розмірі 110 696,95 грн. Решта вимог заявника, в частині нарахованої пені 114 610,32 грн., інфляційних втрат 27 027,77 грн. та штрафу (35% річних) 105 805,86 грн. арбітражним керуючим Вудудом Г.І. відхилена, з посиланням на те, що вказана частина грошових вимог заявника є конкурсною, в наслідок чого на неї розповсюджується мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів та дія ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.2025 р. заяву (вх. №3-287/25 від 15.04.2025 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІНДАР про визнання грошових вимог до Державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" призначено до розгляду в судовому засіданні на "14" травня 2025 р. о 10:40 год., про що повідомлено ТОВ ЛІНДАР та керуючого санацією арбітражного керуючого Вудуда Г.І.

Копія вказаної ухвали була направлена ТОВ ЛІНДАР та керуючого санацією арбітражному керуючому Вудуду Г.І. до їх електронних кабінетів користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується довідкою секретаря судового засідання про доставку електронного листа.

Таким чином, ухвала Господарського суду Одеської області від 05.05.2025 р. була надіслана у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства, а тому усі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи.

П. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що жодних доказів, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності учасників справи, які не з`явилися, суду не надано, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви ТОВ ЛІНДАР з грошовими вимогами до боржника за відсутністю вказаного кредитора (його представника).

Розглянувши матеріали справи, заяву кредитора, відзив керуючого санацією боржника з доданими до них документами/доказами, суд встановив:

09.02.2021 р. між ТОВ ЛІНДАР (Постачальник) та Державним підприємством „Дослідне господарство „Андріївське Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України (Покупець) укладено договір №09-02/21 поставки нафтопродуктів оптовими партіями.

Відповідно до п.п. 1.1.-1.2. укладеного правочину, Постачальник (ТОВ ЛІНДАР) зобов`язується на умовах та в порядку, передбачених цим Договором, поставити нафтопродукти (Товар), а Покупець (ДП ДГ Андріївське ІКОСГ НААН) зобов`язується прийняти та оплатити за Товар. Кількість, асортимент, ціна, умови поставки Товару на кожну окрему партію визначаються у видатковій накладній або акті прийому-передачі.

П.п. 2.1.-2.2. сторони погодили, що ціна на товар встановлюється у гривневому еквіваленті по курсу до долара США на міжбанківському ринку України на дату поставки Товару. Якщо, оплата товару здійснюється Покупцем пізніше строку, зазначеного в п. 2.4. Договору, ціна на товар підлягає зміні з урахуванням умов пункту 2.5. Договору. У разі поставки Товару на умовах СРТ ціна товару зазначається з урахуванням транспортних витрат. Ціна товару зазначається в рахунку на оплату товару і є дійсною на протязі строку, зазначеного в цьому рахунку.

Покупець зобов`язується здійснити оплату за Товар у розмірі 100% передоплати не пізніше 1 (одного) календарного дня до моменту поставки Товару. Інші умови оплати можуть обумовлюватися Сторонами у Додаткових угодах (п.2.4. Договору).

Згідно п. 4.1. Договору в момент передачі товару Покупець передає представнику Постачальника Довіреність на отримання товару, оформлену належним чином, а також підписує видаткову накладну або Акт прийому- передачі.

П. 5.1.Договору визначено, що у разі порушення термінів оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, визначеної від вартості неоплаченого Товару, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.5.3. Договору, за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати поставленого Товару більш ніж на сім календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь термін прострочення, у відповідності до ст. 625 ЦК України, а також 35 % річних від простроченої суми заборгованості.

Виконання своїх зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів оптовими партіями №09-02/21 від 09.02.2021 р. та наявність у ДП ДГ Андріївське ІКОСГ НААН основної заборгованості в сумі 110 696,00 грн., ТОВ ЛІНДАР підтверджує наданими суду копіями документів, а саме:

- видатковою накладною №151 від 03.11.2022 р. щодо поставки дизельного палива ЄВРО 5 ULSD 10 PPM у кількості 1 400,00 літрів на загальну суму 75 348,00 грн. (у т.ч. ПДВ 4 929,31 грн.);

- видатковою накладною №156 від 17.11.2022 р. щодо поставки дизельного палива ЄВРО 5 ULSD 10 PPM у кількості 1 400,00 літрів на загальну суму 75 348,00 грн. (у т.ч. ПДВ 4 929,31 грн.);

- товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №141/11;

- товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №146/11;

- актом звірки взаємних розрахунків за період з листопада 2022 р. по березень 2025 р.

Оплату поставленого кредитором товару ДП ДГ Андріївське ІКОСГ НААН здійснило частково, а саме на суму 40 000,00 грн., що вбачається з акту звірки взаємних розрахунків.

ДП ДГ Андріївське ІКОСГ НААН було порушено умови договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №09-02/21 від 09.02.2021 р., в частині порушення строків та оплати товару, поставленого кредитором, згідно видаткових накладних та товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів , внаслідок чого у боржника виникла заборгованість за товар (нафтопродукти) перед ТОВ ЛІНДАР у сумі 110 696,00 грн. Доказів, сплати вказаної суми заборгованості у повному обсязі суду не надано.

У зв`язку з невиконанням боржником умов договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №09-02/21 від 09.02.2021 р., строк виконання якого настав, ТОВ ЛІНДАР на адресу боржника було направлено претензію вих. №27-02/2025/ЛД від 27.02.2025 р., у якій заявник вимагав у строк до 15.03.2025 р. здійснити оплату поставленого йому товару у загальному розмірі 110 696,00 грн.

Претензія ТОВ ЛІНДАР щодо оплати заборгованості була отримана боржником 06.03.2025 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, однак жодних дій на погашення заборгованості останній не вчинив, акт звірки взаємних розрахунків не підписав, відповідей на адресу заявника не надходило, що стало підставою для звернення до Господарського суду Одеської області із заявою про визнання грошових вимог.

Норми права, що підлягають застосуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг), згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Відповідно до ч. 8 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

Ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом( ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України)

Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 611 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки порушення зобов`язання, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 Господарського кодексу України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).

Ч.ч. 1-3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення процентів річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення процентів річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Тим більш за змістом норм статей 526, 599, 611, 625 ЦК України чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, у тому числі від відповідальності, передбаченої статтями 549, 550, 625 цього Кодексу.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

При цьому, суд зазначає, що індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо відповідальності боржника за невиконання грошового зобов`язання за рішенням суду викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 р. у справі №127/15672/16-ц (провадження №14-254цс19) з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постановах від 04.07.2018 р. у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18) та від 04.06.2019 р. у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18).

Суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження за якими: - заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18); - завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16). Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ст. 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Висновки суду.

Оцінюючи надані Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІНДАР докази в сукупності, зокрема, дослідивши та перевіривши подані кредитором документи, відзив керуючого санацією ДП ДГ Андріївське ІКОСГ НААН арбітражного керуючого Вудуда Г.І., суд вважає, що вимоги кредитора є обґрунтованими частково, з врахуванням дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають частковому задоволенню.

Так, дослідивши та перевіривши здійснений кредитором розрахунку заборгованості та штрафних санкцій, суд дійшов висновку про його невідповідність положенням КУзПБ та наявність помилки при зазначені періоду нарахування пені, інфляційних втрат та інших штрафних санкцій.

З урахуванням дії мораторію на задоволення вимог кредиторів (введеного ухвалою підготовчого засідання від 15.11.2023 р.), господарський суд дійшов висновку, що у ДП ДГ Андріївське ІКОСГ НААН існують невиконані грошові зобов`язання по сплаті основної заборгованості та штрафні санкції по дату відкриття провадження у справі про банкрутство, тобто розрахунки здійснюються виключно до дати відкриття провадження у справі №916/4257/23 та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів 15.11.2023 р.

Господарським судом здійснено наступний розрахунок нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за договором поставки нафтопродуктів оптовими партіями №09-02/21 від 09.02.2021 р.:

За період з 17.11.2022 р. по 15.11.2023 р. (по видатковій накладній №156 від 17.11.2022 р.) пеня за прострочення грошового зобов`язання складає 35 353,69 грн., замість нарахованого кредитором 65 021,53 грн.

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення75348.0017.11.2022 - 27.07.202325325.000.13726113.7675348.0028.07.2023 - 14.09.20234922.000.1214450.6975348.0015.09.2023 - 26.10.20234220.000.1103468.0775348.0027.10.2023 - 15.11.20232016.000.0881321.17

Розрахунок суми пені здійснюється за формулою: Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення.

Період розрахункуКількість днів у періодіСума17.11.2022 - 27.07.2023 : 25.00 (облікова ставка НБУ) 75348.00 (Сума боргу) x (2 x 25.00 : 365) x 253 днів (прострочення) : 10025326113.7628.07.2023 - 14.09.2023 : 22.00 (облікова ставка НБУ) 75348.00 (Сума боргу) x (2 x 22.00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 100494450.6915.09.2023 - 26.10.2023 : 20.00 (облікова ставка НБУ) 75348.00 (Сума боргу) x (2 x 20.00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100423468.0727.10.2023 - 15.11.2023 : 16.00 (облікова ставка НБУ) 75348.00 (Сума боргу) x (2 x 16.00 : 365) x 20 днів (прострочення) : 100201321.17Всього штрафних санкцій за період: 35353.69

За період з 17.10.2023 р. по 15.11.2023 р. (по видатковій накладній №151 від 03.11.2022 р.) пеня за прострочення грошового зобов`язання складає 1007,18 грн., замість нарахованого кредитором 14 925,24 грн.

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення35348.0017.10.2023 - 26.10.20231020.000.110387.3835348.0027.10.2023 - 15.11.20232016.000.088619.80

Розрахунок суми пені здійснюється за формулою: Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення.

Період розрахункуКількість днів у періодіСума17.10.2023 - 26.10.2023 : 20.00 (облікова ставка НБУ) 35348.00 (Сума боргу) x (2 x 20.00 : 365) x 10 днів (прострочення) : 10010387.3827.10.2023 - 15.11.2023 : 16.00 (облікова ставка НБУ) 35348.00 (Сума боргу) x (2 x 16.00 : 365) x 20 днів (прострочення) : 10020619.80Всього штрафних санкцій за період: 1007.18Таким чином, загальний розмір пені за прострочення виконання зобов`язання за договором поставки нафтопродуктів оптовими партіями №09-02/21 від 09.02.2021 р. складає 36 360,87 грн.

За період з 24.11.2022 р. р. по 15.11.2023 р. (по видатковій накладній №156 від 17.11.2022 р.) інфляційні втрати складають 3 436,62 грн., замість нарахованого кредитором 17 097,40 грн.

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 24.11.2022 до 15.11.2023, 357 днів75,348.00Всього:75,348.00

Останній період (24.11.2022 - 15.11.2023, 357 днів)Індекс інфляціїГрудень 2022100.70Січень 2023100.80Лютий 2023100.70Березень 2023101.50Квітень 2023100.20Травень 2023100.50Червень 2023100.80Липень 202399.40Серпень 202398.60Вересень 2023100.50Жовтень 2023100.80Розрахунок здійснюється за формулою: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x (ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період (24.11.2022 - 15.11.2023, 357 днів): IIc = (100.70 : 100) (100.80 : 100) (100.70 : 100) (101.50 : 100) (100.20 : 100) (100.50 : 100) (100.80 : 100) (99.40 : 100) (98.60 : 100) (100.50 : 100) (100.80 : 100) = 1.04560999

Інфляційне збільшення: 75348 x 1.04560999 - 75348 = 3436.62

За період з 17.10.2023 р. по 15.11.2023 р. (по видатковій накладній №151 від 03.11.2022 р.) інфляційні втрати не нараховуються, з огляду на що, кредитором нараховано зайві 6 129,13 грн., тому за вказаний період загальна сума інфляційних втрат складає 3 800,24 грн., замість нарахованого кредитором 9 930,37 грн.

Отже, загальна сума інфляційних втрат складає за договором поставки нафтопродуктів оптовими партіями №09-02/21 від 09.02.2021 р. складає 7 236,86 грн.

Щодо нарахування 35% річних за період з 17.10.2023 р. по 15.11.2023 р. (по видатковій накладній №156 від 17.11.2022 р.) = 25 793,79 грн., замість нарахованого кредитором 62 786,56 грн.

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 24.11.2022 до 15.11.2023, 357 днів75,348.00Всього:75,348.00Розрахунок здійснюється за формулою: Сума санкції = С x Z x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Z - відсоток річних, зазначений в договорі.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 24.11.2022 до 15.11.2023 75348 x 35 x 357 : 365 : 10035725,793.79Всього штрафних санкцій: 25,793.79 грн.

Щодо нарахування 35% річних за період з 17.10.2023 р. по 15.11.2023 р. (по видатковій накладній №151 від 03.11.2022 р.) = 1 016,86 грн., тому загальний розмір штрафних санкцій складатиме 25 664,47 грн., замість нарахованого кредитором 43 019,30 грн.

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 17.10.2023 до 15.11.2023, 30 днів35,348.00Всього:35,348.00Розрахунок здійснюється за формулою: Сума санкції = С x Z x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Z - відсоток річних, зазначений в договорі.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 17.10.2023 до 15.11.2023 35348 x 35 x 30 : 365 : 100301,016.86Всього штрафних санкцій: 1,016.86 грн.

Отже, загальний розмір 35% річних за договором поставки нафтопродуктів оптовими партіями №09-02/21 від 09.02.2021 р. складає 26 810,05 грн.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд не приймає заперечення керуючого санацією ДП ДГ Андріївське ІКОСГ НААН арбітражного керуючого Вудуда Г.І., в частині повного ним відхилення пені, інфляційних втрат, штрафу та визнає грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІНДАР до Державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" у загальному розмірі 181 103,78 грн., які складаються з: 110 696,00 грн. основна сума заборгованості за договором поставки нафтопродуктів оптовими партіями №09-02/21 від 09.02.2021 р.; 36 360,87 грн. пеня; 7 236,86 грн. інфляційне збільшення боргу; 26 810,05 грн. 35% річних.

П. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, підлягають задоволенню у першу чергу вимог кредиторів.

Таким чином, витрати Кредитора, пов`язанні зі сплатою судового збору за подання до суду заяви з грошовими вимогами у розмірі 6 056,00 грн. враховуються у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 1, 45, 46, 50 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 120, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати частково грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІНДАР (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Середня, буд. 83/2, офіс №301, код ЄДРПОУ: 41548252) до Державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України" у сумі 144 742,91 грн. (основна сума заборгованості, інфляційне збільшення боргу), із задоволенням у 4 (четверту) чергу вимог кредиторів та 36 360,87 грн. (пеня), із задоволенням у 6 (шосту) чергу вимог кредиторів. У задоволенні іншої частини грошових вимог відмовити.

2. Визнані у п. 1 даної ухвали суду вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, однак не надають Товариству з обмеженою відповідальністю ЛІНДАР право вирішального голосу на зборах кредиторів.

Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили 14 травня 2025 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повну ухвалу складено 14 травня 2025 року.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": керуючого санацією арбітражного керуючого Вудуда Г.І.; Національної академії аграрних наук України; Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства; Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); ТОВ Укрзернопром-Лан; Ерастівської дослідної станції Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України; Головного управління ДПС в Одеській області; Головного управління ПФУ в Одеській області; Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарство; ТОВ Лекстер ЛТД; Селекційно-генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення; представнику Селекційно-генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Козиреву С.В.; ДП Дослідне господарство Дніпро Державної установи інституту зернових культур Національної академії агарних наук України; ТОВ Сонячне-Агро; ПрАТ Дружба; СВК Дружба народів; Торговий Дім Червона Калина; ТОВ Нетафім Україна; ПАТ Завод Фрегат; представнику ТОВ Укрзернопром-Лан, ТОВ Сонячне-Агро та ПрАТ Дружба Шуваловій Лейлі; ДП Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції; ТОВ Ерідон Буд; ТОВ ЛІНДАР.

Суддя Л.І. Грабован