Рішення від 12.05.2025 по справі 922/768/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/768/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флореаль-2005" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 31-А) про стягнення 50421,22 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Флореаль-2005", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у сумі 4053,51 грн.та інфляційні втрати у сумі 46367,71 грн. за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 03-8393 від 01.01.2019.

Також до стягнення заявлені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

17.04.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву (вх. №9540).

24.04.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №10162) з додатковими документами та клопотанням про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

25.04.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №10260), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.

Позивач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 12.03.2025 до електронного кабінету позивача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Відповідач про розгляд даної справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 12.03.2025 рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу реєстрації відповідача, вказану в позовній заяві а також у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Флореаль-2005". Проте, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду 20.03.2025 із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.03.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з приписами ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/768/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи секретарем судового засідання було здійснено відповідну телефонограму на відомі засоби зв`язку, повідомлені позивачем у позовній заяві та зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим телефонограму відповідачем не прийнято.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи, судом було розміщено відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи наведене, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно зі ст. 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Слід зазначити, що згідно з п.п. 3.2.5 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

У відповідності до п. 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача Статтею 181 ГК України внормовано, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до п.п. 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (в редакції чинної до 19.06.2024) До запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Відповідно до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ "Харківенергозбут" проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що відповідно до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 03-8393 від 01.01.2019 року, Товариств з обмеженою відповідальністю "Флореаль-2005" (Споживач) є споживачем електричної енергії, яку постачає Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (Товариство).

За не сплату спожитої електричної енергії Відповідачу станом на 01.12.2024 нараховано 3% річних за період з березня 2022 року по червень 2022 року у сумі 4053,51 грн., інфляційні втрати за період з травня 2022 року по липень 2022 року у сумі 46367,71 грн., тому Товариство було вимушене звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (п. 3.1.7. Правил).

Пунктом 3.2.1 Правил передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного Договору на основі примірного чи типового Договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.

Відповідно до п. 3.2.5 Правил укладення споживачем Договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до Договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

У зв`язку з тим, що Відповідачем було подано підписану заяву - приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції, фактично споживалась електрична енергія (акти приймання - передачі електричної енергії додані до позовної заяви) - Договір про постачання електричної енергії споживачу № 03-8393 від 01.01.2019 (далі Договір) вважається укладеним.

Матеріалами справи встановлено, що 01.07.2021 Відповідачем було повторно подано заяву-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 03-8393 від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції № 50 Ф-П Оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію (далі - Комерційна пропозиція № 50 Ф-П від 01.07.2021)

Також, із обставин справи убачається, що 01.02.2023 Відповідачу по Договору № 03-8393 було змінено на Комерційну пропозицію № 50 Ф-П/23 для споживачів з запланованим обсягом споживання від 50 000 кВт*год до 500 000 кВт*год на місяць (далі - Комерційна пропозиція № 50 Ф-П/23 від 01.02.2023) .

Порядок розрахунків за Договором № 03-8393 від 01.01.2019 визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 50 Ф-П від 01.07.2021.

01.03.2019 між ПрАТ "Харківенергозбут" та Товариством з обмежено відповідальністю "Флореаль-2005" було укладено Додаткову угоду до Договору № 03-8393 від 01.01.2019 про здійснення електронного документообігу через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (далі - Система ЕДО).

Відповідно до п. 3.11 Додаткової угоди від 01.03.2019, факт надсилання сторонами електронних документів фіксується в Системі ЕДО. Сторони погодили, що наявність в Системі ЕДО запису про надсилання відповідного електронного документу є достатньою правовою підставою для підтвердження належного виконання умов Договору про постачання електричної енергії споживачу, Правил, інших нормативно-правових актів; при наявності такого запису відповідний електронний документ вважається доставленим та отриманим адресатом. Отже, днем (датою) отримання Споживачем рахунку є день (дата) направлення його Поста чальником в Системі ЕДО.

Слід зазначити, згідно з п. 2.1 за Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 5.5 Договору встановлено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.7 Договору).

Згідно п. 5.6 Договору Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 5.10 Договору Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Згідно з умовами п. 5 Комерційної пропозиції № 50 Ф-П від 01.07.2021 та Комерційної пропозиції № 50 Ф-П/23 від 01.02.2023 Рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника, або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до Договору. В разі неотримання Споживачем рахунків у відповідних структурних підрозділах за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу, Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Відповідно до п. 6 Комерційної пропозиції № 50 Ф-П від 01.07.2021 та Комерційної пропозиції № 50 Ф-П/23 від 01.02.2023, Звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом оформлення між Споживачем та Постачальником Акту прийому-передачі електричної енергії, сформованого згідно з даними на останній день розрахункового періоду споживача. Постачальник надає Споживачу два примірника Акту прийому-передачі електричної енергії, які Споживач протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання підписує. За наявності - скріплює печаткою та передає один з них Постачальнику особисто або надсилає на адресу його місцезнаходження, визначену в Договорі. Акти прийому-передачі електричної енергії надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника, або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до Договору. В разі неотримання Споживачем Актів прийому-передачі електричної енергії у відповідних структурних підрозділах за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу, Постачальник направляє Акти прийому-передачі електричної енергії Споживачу поштовим зв`язком. У разі неповернення Споживачем Акту прийому-передачі електричної енергії протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання, він вважається погодженим сторонами та вважається підписаним.

Також, відповідно до п. 5.8 Договору якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Згідно з п.5.9 Договору У разі виникнення у Споживача заборгованості за електричну енергію за цим Договором Споживач повинен звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність (обмежену платоспроможність) Споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором.

Пунктом 8 Комерційної пропозиції № 50 Ф-П від 01.07.2021 та Комерційної пропозиції № 50 Ф-П/23 від 01.02.2023, передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 та п. 4 даної комерційної пропозиції Постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем. Суми пені, 3% річних, інфляційних сплачуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника.

Згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:

- за лютий 2022 року на суму 518 976,94 грн. Відповідачем спожито 123 832 кВт*год. Рахунок та акт-приймання передачі електричної енергії за лютий 2022 було відправлено 11.03.2022 через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (далі - Система ЕДО), відповідно до Додаткової угоди від 01.03.2019. Строк оплати рахунку 24.03.2022.

- за березень 2022 року на суму 64621,99 грн. Відповідачем спожито 14792 кВт*год. Рахунок та акт-приймання передачі електричної енергії за березень 2022 було відправлено 06.04.2022 через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (далі - Система ЕДО), відповідно до Додаткової угоди від 01.03.2019. Строк оплати рахунку 20.04.2022.

- за квітень 2022 року на суму 71957,50 грн. Відповідачем спожито 16212 кВт*год. Рахунок та акт-приймання передачі електричної енергії за квітень 2022 було відправлено 05.05.2022 через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (далі - Система ЕДО), відповідно до Додаткової угоди від 01.03.2019. Строк оплати рахунку 19.05.2022.

Нарахування за спожиту електричну енергію за період з лютого 2022 року по квітень 2022 року були сплачена відповідачем самостійно, а саме: 26.04.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 50000.00 грн. згідно платіжної інструкції № 2042; 27.04.20222 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 50000.00 грн. згідно платіжної інструкції № 2044; 22.06.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за квітень 2022 року у сумі 71957,50 грн. згідно платіжного доручення № 2073; 23.06.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за березень 2022 рок у сумі 64621,99 грн. згідно платіжного доручення № 2074; 13.07.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 50000.00 грн. згідно платіжного доручення № 2081; 14.07.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 2327.12 грн. згідно платіжного доручення № 2082; 10.08.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 52372.12 грн. згідно платіжного доручення № 2097; 13.09.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 52372.12 грн. згідно платіжного доручення № 2118; 19.10.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 50000.00 грн. згідно платіжного доручення № 2150; 21.10.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 2372.12 грн. згідно платіжного доручення № 2157; м14.11.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 50000.00 грн. згідно платіжного доручення № 2170; 15.11.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 2372.12 грн. згідно платіжного доручення № 2171 ; 06.12.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 50000.00 грн. згідно платіжного доручення № 2188; 07.12.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 2372.12 грн. згідно платіжного доручення № 2195; 09.01.2023 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 52372.12 грн. згідно платіжного доручення № 2218; 07.02.2023 сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 52372.12 грн. згідно платіжного доручення № 2256.

Так, із обставин справи убачається, що у подальшому 27.06.2022 між ПрАТ "Харківенергозбут" та Відповідачем було укладено Договір реструктуризації заборгованості № 8393-р заборгованості юридичної особи, фізичної особи-підприємця за електричну енергію за лютий 2022 року на загальну суму 418976,94 грн., що є визнанням заборгованості за спожиту електричну енергію з боку Відповідача та було складений графік погашення заборгованості, який є Додатком 2 до Договору реструктуризації заборгованості юридичної особи, фізичної особи-підприємця № 8393-р та підписано Акт звіряння розрахунків за електроенергію, що є Додатком 1 до Договору реструктуризації заборгованості юридичної особи, фізичної особи-підприємця № 8393-р.

Таким чином, у зв`язку з несплатою заборгованості за спожиту електричну енергію з Відповідачем було укладено Договір реструктуризації заборгованості юридичної особи, фізичної особи-підприємця № 8393-р від 27.02.2022.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що з моменту укладання Договору реструктуризації нарахування 3% річних та індексу інфляції було припинено на ті місяці заборгованості, що увійшли до договору реструктуризації, про що позивачем разом з позовом надано розрахунок 3% річних та розрахунок індексу інфляції.

Позивачем було направлено Претензію № 8393 від 16.10.2024 за вих. № 31/02-1411 від 16.10.2024 (докази отримання додаються до позовної заяви).

Як вказує позивач, згідно Договору про постачання електричної енергії споживачу № 03-8393 від 01.01.2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЛОРЕАЛЬ-2005» був споживачем електричної енергії, яку постачав Приватне акціонерне товариство ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ. За не сплату спожитої електричної енергії Відповідачу станом на 01.12.2024 нараховано 3% річних за період з березня 2022 року по червень 2022 року у сумі 4053,51 грн., інфляційні втрати за період з травня 2022 року по липень 2022 року у сумі 46367,71 грн

Як на підставу стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, позивач посилається на те, що пунктом 8 Комерційної пропозиції № 50 Ф-П від 01.07.2021 та Комерційної пропозиції № 50 Ф-П/23 від 01.02.2023 (яка, згідно скан-копії, наданої позивачем, сторонами не була підписана), передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 та п. 4 даної комерційної пропозиції Постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем. Суми пені, 3% річних, інфляційних сплачуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника.

Таким чином, обов`язковою умовою сплати 3 % річних та інфляційних втрат є зазначення у розрахунковому документів окремим рядком суми 3 % річних та інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечив та у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що відповідач завжди був сумлінним платником за використану електричну енергію, яка продавалась йому згідно договору про постачання електричної енергії споживачу №03-8393 від 01.01.2019 і тільки форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військова агресія російської федерації проти України та введення воєнного стану з 05:30 24 лютого 2022р., які зазначені у листі № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р. Торгово-промислової палати України, затримали своєчасне виконання своїх обов`язків за цим договором. Відповідачем також зазначено про те, що останнім не було порушено умов Договору реструктуризації заборгованості юридичної особи, фізичної особи-підприємця № 8393-р від 27.06.2022 та обов`язки за яким були виконані Товариством в повному обсязі з випередженням графіку погашення заборгованості, що підтверджуються банківською випискою, що додається. За період дії Договору відповідачем не отримано від позивача розрахункових документів, в яких мало бути зазначено окремим рядком сума 3 % річних та інфляційних втрат, як це передбачено умовою № 50 Ф-П від 01.07.2021 та Комерційної пропозиції № 50 Ф-П/23 від 01.02.2023, на які посилається позивач, що унеможливлювало відповідача розглянути вимоги позивача та надати докази про безпідставність вимог позивача. Наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат є необґрунтованим та безпідставним, оскільки відповідачем не порушено умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 03-8393 від 01.01.2019 року та умов Договору реструктуризації заборгованості юридичної особи, фізичної особи-підприємця № 8393-р від 27.02.2022 р. Таким чином, саме позивач порушив умови договору, які в силу ст. 629 ЦК України є обов`язковими, оскільки на адресу споживача (відповідача) не надсилалося розрахункових документів, в яких має бути зазначено окремим рядком сума 3 % річних та інфляційних втрат., що підтверджуються Рахунками за електричну енергію нараховану в лютому 2022р.- липні 2022р., які додаються. При цьому, позивач також не вказує, не посилається та не надає доказів понесення ним збитків. З огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов`язання за Договором відповідачем, відсутність доказів понесення позивачем збитків у результаті порушення відповідачем зобов`язання та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, є підстави для зменшення розміру інфляційних втрат на 90 % до 4636,77 грн. та зменшення 3 % річних на 90 % до 405,35 грн. Також відповідач просить суд врахувати форс-мажорних обставин.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (п. 3.1.7. Правил).

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ «Харківенергозбут»: zbutenergo.kharkov.ua.

Пунктом 3.2.1 Правил передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного Договору на основі примірного чи типового Договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.

Відповідно до п. 3.2.6 Правил укладення споживачем Договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до Договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Матеріалами справи установлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Флореаль-2005" приєдналося до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 03-8393 від 01.01.2019 (далі - Договір № 03-8393) за вказаними у заяві об`єктами, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго", на умовах Комерційної пропозиції № 50 Ф-П та Комерційної пропозиції №50 Ф-П/23.

01.03.2019 між ПрАТ "Харківенергозбут" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФЛОРЕАЛЬ-2005" було укладено Додаткову угоду до Договору № 03-8393 від 01.01.2019 про здійснення електронного документообігу через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (далі - Система ЕДО).

Порядок розрахунків за Договором № 03-8393 від 01.01.2019 визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 50 Ф-П та №50 Ф-П/23, які є невід`ємними додатками до Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору, за Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Предметом розгляду є наявність або відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за не сплату спожитої електричної енергії Відповідачу. Станом на 01.12.2024 нараховано 3% річних за період з березня 2022 року по червень 2022 року у сумі 4053,51 грн., інфляційні втрати за період з травня 2022 року по липень 2022 року у сумі 46367,71 грн.

Пунктом 5.5 Договору встановлено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі. Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.7 Договору). Згідно п. 5.6 Договору Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Відповідно до п. 5.10 Договору Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.

За умовами п. 3 Комерційної пропозиції № 50 Ф-П та № 50 Ф-П/23, оплата електричної енергії, здійснюється Споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті Призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується Споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 5 Комерційної пропозиції № 50 Ф-П від 01.07.2021 та Комерційної пропозиції № 50 Ф-П/23 від 01.02.2023 Рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника, або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до Договору. В разі неотримання Споживачем рахунків у відповідних структурних підрозділах за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу, Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Відповідно до переданих даних від АТ Харківобленерго Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію. А саме:

- за лютий 2022 року на суму 518 976,94 грн. Відповідачем спожито 123 832 кВт*год. Рахунок та акт-приймання передачі електричної енергії за лютий 2022 було відправлено 11.03.2022 через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (далі Система ЕДО), відповідно до Додаткової угоди від 01.03.2019. Строк оплати рахунку 24.03.2022.

- за березень 2022 року на суму 64621,99 грн. Відповідачем спожито 14792 кВт*год. Рахунок та акт-приймання передачі електричної енергії за березень 2022 було відправлено 06.04.2022 через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (далі Система ЕДО), відповідно до Додаткової угоди від 01.03.2019. Строк оплати рахунку 20.04.2022.

- за квітень 2022 року на суму 71957,50 грн. Відповідачем спожито 16212 кВт*год. Рахунок та акт-приймання передачі електричної енергії за квітень 2022 було відправлено 05.05.2022 через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (далі Система ЕДО).

27 червня 2022 року між ПрАТ "Харківенергозбут" та Відповідачем було укладено Договір реструктуризації заборгованості № 8393-р заборгованості юридичної особи, фізичної особи-підприємця за електричну енергію за лютий 2022 року на загальну суму 418 976,94 грн., що є визнанням заборгованості за спожиту електричну енергію з боку Відповідача. Складений графік погашення заборгованості, який є Додатком 2 до Договору реструктуризації заборгованості юридичної особи, фізичної особи-підприємця № 8393-р та підписано Акт звіряння розрахунків за електроенергію, що є Додатком 1 до Договору реструктуризації заборгованості юридичної особи, фізичної особи-підприємця № 8393-р.

З моменту укладання Договору реструктуризації нарахування 3% річних та індексу інфляції було припинено на ті місяці заборгованості, що увійшли до договору реструктуризації, про що свідчать розрахунок 3% річних та розрахунок заборгованості індексу інфляції, які додані до позовної заяви.

В той же час 3% річних та інфляційні втрати нараховані Відповідачу за невиконання умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 03-8393 від 01.01.2019 та нараховані до укладання Договору реструктуризації заборгованості юридичної особи, фізичної особи-підприємця № 8393Р від 27.02.2022 року.

Відповідно до пункту 8 Комерційної пропозиції № 50 Ф-П та 50 Ф-П/23 у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п.5 та п. 4 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

У зв`язку з несплатою за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу №03-8393 від 01.01.2019 в обумовлений термін, позивачем було нараховано відповідачу 3% річних та інфляційні втрати.

При цьому, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4053,51 грн. та інфляційні втрати у сумі 46367,71 грн. є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Водночас, стосовно доводів Відповідача про відсутність його вини та застосування форс-мажорних обставин, суд зазначає про наступне.

Відповідно до вимог статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Листом від 28 лютого 2022 року Торгово-промисловою палатою України, на підставі статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом з тим, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорним саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 року у справі №917/1053/18, постанові від 09.11.2021 року у справі №913/20/21, постанові від 14.06.2022 року у справі №922/2394/21.

Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для невиконання боржником зобов`язання та звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив форс-мажорних обставин на можливість виконання ним зобов`язання, тобто наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами форс- мажорними обставинами та неможливістю належного виконання зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідачем разом з відзивом не було надано відповідних документів Торгово-промислової палати України щодо унеможливлення виконання зобов`язання з оплати наданих послуг за Договором внаслідок обставин непереборної сили.

Крім того, відповідачем не доведено, що загальновідомі форс-мажорні обставини впливають у даному конкретному випадку на виконання ним зобов`язань по оплаті за спожиту електроенергію за Договором.

Так, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року» (втратив чинність 27.12.2022 року) Харків та населені пункти Харківської області були віднесені до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій. При цьому, очевидним є той факт, що для всіх суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність в даному регіоні, це є причиною зниження обсягів здійснення підприємницької діяльності або і взагалі її припинення.

Разом з тим, з початком війни діяльність Відповідача не припинена, а отже, Відповідач здійснює господарську діяльність, а тому посилання Відповідача на дію форс-мажорних обставин є необґрунтованим.

Верховний Суд в постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22, досліджуючи питання щодо форс-мажору в контексті застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, зазначив, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання. Цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

Отже, нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 ЦК, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст.611 ЦК та ст.217 ГК України, тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови).

Отже, незалежно від того, що стало причиною відсутності у Відповідача необхідної суми грошей (об`єктивні обставини чи суб`єктивна недбалість), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Також зауважимо, що в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 та у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику цього суду як джерело права.

Відсутність фінансування не виправдовує бездіяльність Відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов`язання.

Щодо клопотання відповідача про зменшення 3 % річних та збитків від інфляції, суд виходить з наступного.

Водночас, як вже зазначалось, відповідальність, передбачена положеннями ст.625 Цивільного кодексу України у вигляді обов`язку боржника сплатити інфляційні та 3% річних не є штрафною санкцією, а є мірою відповідальності, що носить компенсаторний характер і пов`язаний особливою природою грошей, що мають властивість знецінюватись. На відміну від штрафних санкцій метою яких є збагачення кредитора, інфляційні та відсотки річних будучи акцесорними до основного зобов`язання у свої природі є особливого роду збитками, (сателітні), що не вимагають доведення та існують в силу змісту грошового зобов`язання, завданням яких є відновлення майнових прав кредитора.

Відтак, заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені на підставі ст.233 Господарського кодексу України, ст.551 Цивільного кодексу України.

Верховним Судом неодноразово наголошено, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 ).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Визначене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення трьох процентів річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 921/94/21).

У даному конкретному випадку, розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом (3%), а тому, враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, відсутні підстави для зменшення 3% річних, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивач, як господарюючий суб`єкт також вимушений здійснювати свою господарську діяльність в умовах воєнного стану та має правомірні очікування на виконання контрагентом своїх господарських зобов`язань, що сприятиме здійсненню позивачем господарської діяльності в умовах воєнного стану.

Судом також враховано й те, що місцезнаходження та матеріально-технічна база Позивача також знаходиться на території Харківської міської територіальної громади.

Таким чином, сторони у даній справі знаходяться в рівних умовах щодо впливу війни на їх господарську діяльність.

Отже, вказане свідчить про відсутність правових та фактичних підстав щодо задоволення вимог Відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у даному разі 3% річних та інфляційні втрати нараховані відповідачу за невиконання умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 03-8393 від 01.01.2019 та нараховані позивачем до дати укладання Договору реструктуризації заборгованості юридичної особи, фізичної особи-підприємця № 8393Р від 27.02.2022 року.

Отже, з моменту укладання Договору реструктуризації нарахування 3% річних та індексу інфляції було припинено на ті місяці заборгованості, що увійшли до договору реструктуризації, про що свідчать розрахунок 3% річних та розрахунок заборгованості індексу інфляції, які додані до позовної заяви.

Із обставин справи убачається, що рахунки на оплату 3 % річних, індексу інфляції надіслані Відповідачу через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів, відповідно до Додаткової угоди від 01.03.2019.

При цьому, Комерційною пропозицією № 50 Ф-П від 01.07.2021 та Комерційною пропозицією № 50 Ф-П/23 від 01.02.2023 (пункт 5) до Договору № 03-8393 від 01.01.2019 не встановлено обов`язку Позивача надсилати саме рахунки на оплату пені, річних та втрат від інфляції на адресу Відповідача.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені судом та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Також, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у справі "Руїз Торіха проти Іспанії" вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Флореаль-2005" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 31-А, код ЄДРПОУ 33674447) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) - 3% річних у сумі 4053,51 грн.; інфляційні втрати у сумі 46367,71 грн. та 2422,40 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "12" травня 2025 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв