Рішення від 13.05.2025 по справі 922/728/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/728/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Галактика" (39627, Полтавська обл., м. Кременчук, пр. Полтавський, 281); до Гадірової Турчан Рафіг Кизи ( АДРЕСА_1 ). про стягнення коштів у розмірі 153 208, 88 грнбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Галактика", м. Кременчук, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - ОСОБА_1 , м. Харків, про стягнення заборгованості за договором поставки № 3718 від 21.07.2021 у розмірі 153 208, 88 грн, підставою нарахування якої стало порушення відповідачем умов даного договору в частині вчасного та повного розрахунку за поставлений позивачем товар. Також позивач просить суд покласти на відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/728/25. Розгляд справи № 922/728/25 призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу у строк, протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство.

Відповідачка правом на участь у розгляді даного спору не скористалась, відзив на позов не надала, заборгованість не спростувала. Про розгляд даного спору повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення № 003447 про отримання 13.03.2025 відповідачкою ухвали суду про відкриття провадження у справі № 922/728/25.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Так, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

21 липня 2021 року між Приватним підприємством «Галактика» (далі по тексту - позивач, постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Гадіровою Турчан Рафіг кизи (далі по тексту - відповідачка, покупець), було укладено договір поставки № 3718 про поставку товарів.

Відповідно до п. п. 1.1. вищевказаного договору постачальник зобов`язувався у зумовлені строки покупцеві поставити товар, а покупець зобов`язувався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

П. 1.2. об`єктами поставки за цим договором є продукти харчування та корма для тварин.

Згідно з розділом 7 оплата за вищевказаним договором проводиться у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок на умовах післяплати, відразу після підписання видаткової накладної. Розрахунок проводиться виключно у національній валюті.

Відповідно до п. 7.11. днем фактичної поставки товару (товарів) сторони погодились вважати день підписання видаткової накладної, за якою здійснюється передача товару покупцю.

Додатковою угодою від 21.07.2021 до договору поставки, сторони погодили термін оплати за отриманий товар через 30 календарних днів з дня підписання кожної видаткової накладної.

П. 9.2. договору сторони дійшли згоди, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого товару, покупець сплачує постачальнику незалікову пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від загальної суми заборгованості за весь період прострочення та до дня фактичного надходження коштів на розрахунковий рахунок або надходження в касу постачальника.

Відповідно до видаткових накладних № 21R00-1007469, 21R00-1007472, 21R00-1007478, 21R00-1013913, 21R00-1013915, 21R00-1013953, 21R00-1013990, 21R00-1040474, 21R00-1040482, 21R00-1040494, 21R00-0006099, 22R00-0006100, 22R00-0006102, 22R00-0007797, 22R00-0034691, 22R00-0034697, 22R00-0034699, 22R00-0043817, 22R00-0043831, 22R00-0063070, 22R00-0101773 позивачем було відвантажено відповідачу товар на загальну суму з ПДВ 57 142, 33 грн.

Товар за вищезазначеними видатковими накладними було отримано відповідачкою, про що свідчать підписи про отримання товару на даних накладних, що свідчить про виконання позивачем своїх зобов`язань, погоджених договором поставки належним чином та у встановлений строк.

Натомість, в порушення своїх договірних зобов`язань, відповідачка не розрахувалась за отриманий від позивача товар, та має заборгованість за договором поставки № 3718 у розмірі 57 142, 33 грн.

Зазначені вище обставини і стали підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Як встановлено судом, відповідно до витягу з ЄДРЮО та ФОП, 20.09.2023 ФОП Гадірова Турчан Рафіг Кизи припинено. Номер запису: 2004800060001259793, підстава: власне рішення.

У Постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, Верховний Суд наголосив, що за змістом ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст. ст. 202-208 ГК України, ч. 8 ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона, як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що спори, які виникли з господарського договору, стороною якого є ФОП, належать до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу, як ФОП - не припинились.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, відповідно до наданих до матеріалів справи видаткових накладних № 21R00-1007469, 21R00-1007472, 21R00-1007478, 21R00-1013913, 21R00-1013915, 21R00-1013953, 21R00-1013990, 21R00-1040474, 21R00-1040482, 21R00-1040494, 21R00-0006099, 22R00-0006100, 22R00-0006102, 22R00-0007797, 22R00-0034691, 22R00-0034697, 22R00-0034699, 22R00-0043817, 22R00-0043831, 22R00-0063070, 22R00-0101773 відповідачкою було отримано товар на загальну суму з ПДВ 57 142, 33 грн. Проте, всупереч вимогам договору поставки № 3718, свої зобов`язання щодо своєчасної оплати за отриманий товар, відповідачка не виконала.

Позовні вимоги відповідачкою не спростовані, доказів на підтвердження оплати суми боргу в розмірі 57 142, 33 грн, суду не надано.

Отже, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 визнається судом такою, що прострочила виконання зобов`язання з оплати товару за договором поставки від 21.07.2021.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідачка не надала суду доказів на підтвердження сплати суму боргу за договором поставки від 21.07.2021 в сумі 57 142, 33 грн, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 даної суми заборгованості за договором поставки належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

П. 9.2. договору сторони дійшли згоди, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого товару, покупець сплачує постачальнику незалікову пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від загальної суми заборгованості за весь період прострочення та до дня фактичного надходження коштів на розрахунковий рахунок або надходження в касу постачальника.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В ч. 2 ст. 343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи невиконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань за договором поставки від 21.07.2021, позивач нарахував відповідачці пеню, яка, станом на 28.02.2025, складає 63 328, 08 грн.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов`язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність нарахування позивачем пені в розмірі 63 328, 08 грн, а, отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 3 % річних у сумі 5 259, 04 грн та 27 479, 43 грн інфляційних втрат, нарахованих згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, підлягають задоволенню, як правомірні та обґрунтовані.

Контррозрахунку заявлених до стягнення сум штрафних санкцій та інфляційних втрат, так само, як і заперечень стосовно заявлених позивачем до стягнення даних нарахувань, відповідачкою суду надано не було.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ПП "Галактика" є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачкою, а, отже, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідачку.

Керуючись ст. 4, 20, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 237, 238, 241, 252, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Гадірової Турчан Рафіг Кизи ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; відомості про дату народження відсутні) на користь Приватного підприємства "Галактика" (39627, Полтавська обл., м. Кременчук, пр. Полтавський, 281; код ЄДРПОУ 32860442) заборгованість за договором поставки від 21.07.2021 № 3718: основний борг у розмірі 57 142, 33 грн, 3 % річних у розмірі 5 259,04 грн, пеня у розмірі 63 328, 08 грн, інфляційні втрати у розмірі 27 479,43 грн, та судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Приватне підприємство "Галактика" (39627, Полтавська обл., м. Кременчук, пр. Полтавський, 281; код ЄДРПОУ 32860442);

Відповідачка - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено 13.05.2025.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/728/25