Рішення від 14.05.2025 по справі 345/1359/25

Справа №345/1359/25

Провадження № 2/345/815/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

14.05.2025 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Онушканича В.В.

з участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.,

розглянувши узаочному відкритомусудовому засіданнів залісудув порядкузагального позовногопровадження справузапозовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Калуської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Надвірнянський відділ ДРАЦС у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, про визнання батьківства,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаною заявою, а саме просить визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 №37 від 11.07.2012 року, складений виконкомом Гвіздянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, а саме у відомостях про батька замість « ОСОБА_2 » вказати « ОСОБА_3 ».

Заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації народжень 11.07.2012 року зроблено відповідний актовий запис за №37. У свідоцтві про народження батьками дитини вказані: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_1 . При цьому відомості про батька дитини записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Позивачка зазначає, що в 2010 році вона познайомилась із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав за адресою АДРЕСА_1 . З 2011 року вони стали проживати разом однією сім`єю, як чоловік і жінка у будинку АДРЕСА_2 . Також періодично вони проживали разом за адресою АДРЕСА_1 . Позивачка завагітніла від ОСОБА_3 і народила сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки на момент ародження сина ОСОБА_2 з ОСОБА_3 не перебували у шлюбі, дитину ОСОБА_2 позивачка зареєструвала

у виконкомі Гвіздянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, за місцем своєї реєстрації, на своє прізвище, записала про батька записала зі своїх слів, вказала тільки по батькові ОСОБА_5 , хоча ОСОБА_3 також був присутнім під час проведення цієї реєстрації.

Позивачка наголошує, що ОСОБА_3 визнавав себе батьком дитини протягом всієї вагітності і після народження дитини, забирав дитину з пологового будинку, ставився до дитини як до рідного сина, брав участь у його вихованні та утриманні. ОСОБА_3 опікувався рідним сином, брав участь у його матеріальному утриманні. Свій вільний час батько та син проводили разом. Також у вихованні та утриманні дитини брала участь мама ОСОБА_3 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 обіцяв піти до державного реєстраційного відділу записати себе батьком сина, але так цього і не зробив, відкладаючи на потім. Висновком про біологічну спорідненість встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 можуть бути біологічним бабусею та онуком.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько ОСОБА_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . ІНФОРМАЦІЯ_7 померла мама ОСОБА_3 - ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_8 помер рідний брат ОСОБА_3 ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_9 помер і батько ОСОБА_2 ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на квартиру по АДРЕСА_1 . Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його син ОСОБА_2 .

Вважаючи, що син ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_3 , батьківство якого практично доведено висновком по біологічну спорідненість, позивачка в інтересах сина звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте нотаріусом було відмовлено в оформленні права власності на спадкове майно у зв`язку із тим, що відсутні докази родинного зв`язку. Тому позивачка змушена звернутися до суду з вищевказаним позовом.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі. Позов просить задоволити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, а саме відповідачу було надіслано судову повістку про виклик до суду засобами підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет; документ доставлено до його електронного кабінету 02.02.2025 року о 14:49:40, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

За таких обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи Надвірнянського відділу ДРАЦС у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , де в графі батько вказаний ОСОБА_4 , а в графі мати ОСОБА_1 .

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження в актовому записі про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).

Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Згідно ч.3ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Згідно ч.4ст.128 СК України, позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першоїстатті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ст.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.Згідно з п. 5Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №3від 15.05.2006року «Прозастосування судамиокремих нормСімейного кодексуУкраїни прирозгляді справщодо батьківства,материнства тастягнення аліментів» спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п. 6 Постанови).

Відповідно дороз`яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставіст. 128 СК Україниможливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

На підтвердження факту батьківства суд бере до уваги, що у свідоцтві про народження ОСОБА_2 ім`я та по батькові батька дитини вказано ім`я та по батькові ОСОБА_3 .

Також було проведено генетичну експертизу на визначення ступеня спорідненості між дитиною ОСОБА_2 та матір`ю ОСОБА_3 ОСОБА_9 . Відповідно до висновку про біологічну спорідненість №MGU1296 від 20.11.2024 року, виконаного спеціалістами лабораторії «GENECODE diagnostics» вбачається, що результати проведеного генетичного аналізу свідчать про те, що донор зразка, маркованого « ОСОБА_9 » може бути біологічною бабусею донора зразка, маркованого « ОСОБА_2 », ймовірність спорідненості 99,94743813167%.

Європейський суд з прав людини зауважив, що ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (справа № 3451/05 "Калачова проти Російської Федерації", § 34, від 7 травня 2009 року).

Отже, факт батьківства померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , стосовно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується належними і допустимими доказами.

За таких обставин позов слід задоволити.

На підставі викладеного, ст.ст.121,125,130,134,135 СК України, керуючись ст.ст.76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України,-

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни в актовий запис за №37 від 11.07.2012 року, складений виконкомом Гвіздської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

-у відомостях про батька дитини зазначити: « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце народження м.Калуш, Івано-Франківська область, громадянин України», виключивши відомості про батька ОСОБА_4 ;

-інші відомості залишити без змін.

Видати нове свідоцтво про народження з урахуванням вищезазначених змін.

Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулювати.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 14.05.2025 року.

Головуючий