Постанова від 13.05.2025 по справі 211/7617/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4890/25 Справа № 211/7617/24 Суддя у 1-й інстанції - Костенко Є. К. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року м.Кривий Ріг

Справа № 211/7617/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Матвійчук Ю.К.

сторони:

заявниця - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа- заступник начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маслова Ольга Володимирівна,

стягувач - Кредитна Спілка «СОЮЗ-ДНІПРО»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2025 року, яка постановлена суддею Костенко Є.К. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 03 березня 2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії та бездіяльність заступника начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маслової Ольги Володимирівни, стягувач: Кредитна Спілка «СОЮЗ-ДНІПРО».

Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи через трудове каліцтво. Отримує пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Заявниця має відкриті рахунки АТ «Ощадбанк»: НОМЕР_1 , на який надходять пенсійні виплати, та 1330540720000026209479224946, який використовується для отримання регресних виплат та субсидії.

На початку грудня 2024 року заявниці стало відомо, що на ці два рахунки накладено арешт, згідно з постановою державної виконавчої служби, що було підтверджено банком та державним виконавцем.

За огляду на те, що обидва рахунки є рахунками зі спеціальним режимом використання, просить скасувати арешт та повернути стягнуті кошти, оскільки він накладений на кошти, арешт яких заборонено законом.

Крім того, оскільки у провадженні Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває два виконавчі провадження №48582121 та №52265466, які виконуються окремо, ОСОБА_1 вважає, що державним виконавцем допущено бездіяльність щодо не об`єднання їх в єдине зведене провадження.

У лютому 2025 року ОСОБА_1 подала заяву про збільшення вимог та доповнила скаргу новими вимогами до державного виконавця.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 від 12.02.2025 про збільшення вимог скарги - повернуто без розгляду.

Роз`яснено ОСОБА_1 , що повернення заяви від 12.02.2025 про збільшення вимог скарги не перешкоджає зверненню з новою скаргою.

Скаргу ОСОБА_1 на дії заступника начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маслової Ольги Володимирівни, стягувач: Кредитна Спілка «СОЮЗ-ДНІПРО» на дії/бездіяльність державного виконавця, - задоволено частково.

Зобов`язано заступника начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маслову Ольгу Володимирівну зняти арешт коштів боржника ОСОБА_1 , які є пенсійними та соціальними виплатами, що надходять на рахунки № НОМЕР_2 ,№ НОМЕР_3 ,відкриті уАТ « Державний ощадний банк України», на ім`я ОСОБА_1 , яка має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Зобов`язано заступника начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маслову Ольгу Володимирівну повернути стягнуті кошти боржника ОСОБА_1 , які були перераховані їй як пенсія та житлова субсидія, що надходили на рахунки № НОМЕР_2 ,№ НОМЕР_3 ,відкриті уАТ « Державний ощадний банк України».

В іншій частині у задоволенні скарги - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність ухвали суду та порушення її прав діями державного виконавця, просить частково скасувати ухвалу суду та доповнити новою, якою «визнати дії та бездіяльність державного виконавця - заступника начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маслової Ольги Володимирівни щодо стягнення спеціальних соціальних коштів та субсидії протиправними, щодо стягнення на рахунок ВДВС в АТ "Приватбанк" протиправним, щодо повернення пенсійних виплат з бюджетного рахунку в ДКСУ протиправними, щодо неповернення виплат по субсидії протиправним, щодо невстановлення статусу ТОВ "Служба термінового кредитування", щодо неповернення без виконання документу: Виконавчий лист № 337/1827/16-ц виданий 05.07.2016, документ видав: Хортицький районний суд м. Запоріжжя, як такий, що не відповідає вимогам Закону: щодо незалучення стягувачів КС "Союз-Дніпро" і ТОВ "Служба термінового кредитування" до виконавчих дій та до судових засідань протиправним; щодо невитребування від стягувачів довідок про актуальність розрахункових рахунків протиправним; щодо неприведення адресних даних стягувачів до нових назв протиправним; щодо непроведення звірок заборгованості протиправним; щодо ненадання боржнику доступу до виконавчих проваджень через АСВП протиправним; щодо ненадання боржнику банківських виписок про стягнення та переказ коштів стягувачам протиправним та скасувати постанови про арешт майна та зобов`язати державного виконавця - заступника начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маслової Ольги Володимирівни повернути Виконавчий лист № 211/99/15-ц від 19.06.2015, що видав Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу, та Виконавчий лист № 337/1827/16-ц, виданий Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, повернути без виконання через відсутність у неї майна, на яке може бути накладене стягнення».

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду, в судове засідання не з`явилися, представник КС «СОЮЗ ДНІПРО» надав заяву про розгляд справи за його відсутності, а інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Повертаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 від 12 лютого 2025 року про збільшення вимог скарги, суд першої інстанції виходив з того, що Розділ VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України не передбачає, що під час розгляду скарги обсяг вимог може бути збільшений або змінені підстави чи предмет розгляду скарги. Разом із цим, подана заява від 12.02.2025 фактично містить нові вимоги, які заявник пов`язує з діями чи бездіяльністю державного виконавця, що фактично є новою скаргою, що може бути реалізовано в межах звернення з іншою скаргою в новому судовому провадженні.

Крім того, суд констатував, що, відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Вказаних доказів суду надано не було.

Також, суд зазначив, що п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Заява від 12.02.2025 була скерована до суду після закінчення стадії дослідження матеріалів, доданих до скарги, тобто вже після першого судового засідання, а, отже, така заява не може бути прийнята судом до розгляду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Скарга на дії державного виконавця є заявою по суті справи, до якої в силу ч. 9 ст. 10 ЦПК України застосовуються загальні вимоги до форми, змісту позовної заяви та правила стосовно подання документів, що додаються до позовної заяви, які містять положення ст. 175, 177 ЦПК України, а також положення ст. 183 ЦПК України.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» такі скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК і ГПК, та містити відомості, перелічені п. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, Розділ VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України не передбачає, що під час розгляду скарги обсяг вимог може бути збільшений або змінені підстави чи предмет розгляду скарги.

Судом вірно враховано, що у грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії та бездіяльність заступника начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маслової Ольги Володимирівни, стягувач: Кредитна Спілка «СОЮЗ-ДНІПРО».

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду на 18 грудня 2024 року.

18 грудня 2024 року судовий розгляд відкладено на 23 грудня 2024 року, у зв?язку з повітряною тривогою.

23 грудня 2024 року в судовому засіданні оголошено перерву для витребування доказів у справі.

14 січня 2025 року в судовому засіданні оголошено перерву до 12 лютого 2025 року.

12 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про збільшення вимог скарги.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заява ОСОБА_1 подана до суду після початку першого судового засідання та надання учасниками справи пояснень по суті спору, а також після дослідження доказів у справі, що є підставою для повернення скарги, й доводи апеляційноїс карги правильність таких висновків суду не спростовують.

Частково задовольняючи скаргу ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що арешт на рахунки ОСОБА_1 має бути знятий, однак суд не вбачає порушення в діях державного виконавця в частині прийняття постанови про арешт коштів боржника, оскільки вказані дії відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки саме банк зобов`язаний повідомляти орган ДВС про виявлення спеціальних рахунків, натомість державний виконавець не уповноважений самостійно з`ясовувати статус рахунків боржника, на нього покладається виключно обов`язок скасувати арешт після того, як буде підтверджено спеціальний статус рахунків боржника.

Оскільки на період воєнного стану в Україні існує заборона на проведення стягнень з пенсій, стягувач є боржником у зв`язку з існуванням кредитної заборгованості, що не належить до виключень, встановлених п. 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку, що існують підстави для повернення стягнутих з ОСОБА_1 коштів, утриманих з її пенсії та житлової субсидії.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця відносно неприйняття рішення про об`єднання виконавчих проваджень, суд першої інстанції виходив з того, що дане порушення усунуто ДВС добровільно до вирішення скарги по суті.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.

Відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набула чинності для України з 11.09.1997 року, Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічнийрозгляд справи упродовжрозумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обовязків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу ДВС усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Довгинцівському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №48582121 перебуває виконавчий лист №211/99/15-ц, виданий 19.06.2015 Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача Кредитної спілки «СОЮЗ-ДНІПРО» заборгованості за кредитним договором в сумі 54587,39 грн. та судового збору 545,87 грн. Стягненню підлягає загальна сума 55133,26 грн.

03.12.2024 заступником начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Масловою О.В. винесено постанову про арешт коштів боржника.

Згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 від 22.09.2016 серії

НОМЕР_5 ОСОБА_1 є пенсіонеркою за віком та особою з інвалідністю ІІ групи. Причиною інвалідності зазначено трудове каліцтво.

Листом відділу з питань відрахувань з пенсій, житлових субсидій та пільг Управління з питань виплати пенсій, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.12.2022 №0400-010507-5/122160 підтверджено, що у виконавчому провадженні №48582121 проводиться стягнення з пенсії ОСОБА_1 .

Ухвалою суду було витребувано інформацію від АТ «Державний ощадний банк України».

З наданої суду відповіді від 06.01.2025 №46/1211/1583/2026/БП вбачається, що у АТ «Державний ощадний банк України» відкрито 4 рахунки на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), а саме:

№ НОМЕР_6 ,

№ НОМЕР_7 ,

№ НОМЕР_2 ,

№ НОМЕР_3 .

Дані рахунки не мають спеціального режиму використання, разом із цим, згідно виписок за цими рахунками вбачається, що ОСОБА_1 з 01.10.2024 по 23.12.2024 отримувала на рахунки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 виключно пенсійні виплати, субсидії та соціальні виплати.

з 02.10.2024 виконавче провадження №48582121 перебуває на виконанні у заступника начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маслової О.В.

Факт перебування на виконанні у Довгинцівському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчого провадження №52265466 відносно ОСОБА_1 сторонами не оспорюється та не спростовується.

23.12.2024 заступником начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Масловою О.В. було прийнято постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, згідно з якою було об`єднано виконавчі провадження №52265466 та №48582121.

Пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Як передбачено ч. 1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

За змістом ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем, шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому, стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення на які заборонено.

Статтею 68 цього Закону передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів / електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Враховуючи зазначене, вчинення виконавчих дій не повинно призводити до порушення Конституційних положень, згідно з якими громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та і інших випадках, передбачених законом.

Верховний Суд у Постанові від 03.10.2019 у справі № 642/6675/18 посилається на рішення Конституційного суду України № 25рп/2009 від 07.10.2009, де чітко зазначається, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7,22,46,58,68 Конституції України. Конституційні права і свободи громадян України гарантуються і не можуть бути скасовані.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до п.1 ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та /або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Судом встановлено, що державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Тобто постанова містить вказівку про нерозповсюдження її дії на спеціальні рахунки або кошти, арешт яких забороняється.

Встановлено, що у АТ «Державний ощадний банк України» відкрито 4 рахунки на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), а саме:

№ НОМЕР_6 ,

№ НОМЕР_7 ,

№ НОМЕР_2 ,

№ НОМЕР_3 , й ці рахунки не мають спеціального режиму використання.

Разом з тим, згідно виписок за цими рахунками вбачається, що ОСОБА_1 у період з 01.10.2024 по 23.12.2024 отримувала на рахунки №UА 293054820000026207842591479, №UА 133054820000026209479224946 виключно пенсійні виплати, субсидії та соціальні виплати.

З 22 березня 2022 року набрав чинності Закон України №2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", яким вказаний розділ доповнено пунктом 10-2 наступного змісту: «…Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: … 3) припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації) …».

Враховуючи, що за змістом ч. 1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» арешт та вилучення (списання) коштів є формою звернення стягнення на майно боржника, а наведеним вище п.10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» визначено пряму заборону звернення стягнення на пенсію боржника у період дії воєнного стану, тому суд вважає дії державного виконавця щодо накладання арешту та списання коштів з належного позивачці, як боржнику, пенсійного рахунку протиправними, а тому дійшов вірного всиновку про задоволення скарги в цій частині, шляхом зняття арешту коштів за рахунками № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , які відкриті у АТ «Державний ощадний банк України» та на які зараховується пенсія та соціальні виплати.

При цьому, судом вірно враховано й те, що саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, в діях державного виконавця в частині прийняття постанови про арешт коштів боржника відсутні порушення, оскільки вказані дії відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження», й доводи апеляційної скарги в цій частині колегією суддів не приймаються.

Оскільки, на період воєнного стану в Україні існує заборона на проведення стягнень з пенсій, стягувач є боржником у зв`язку з існуванням кредитної заборгованості, що не належить до виключень, встановлених п. 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку, що існують підстави для повернення стягнутих з ОСОБА_1 коштів, утриманих з її пенсії.

Також, судом вірно враховано, що, за своєю правовою природою, кошти житлової субсидії не є коштами, що є власністю боржника, оскільки вони носять цільовий допоміжний характер та підлягають фактичному перерахування протягом місяця на оплату житлово-комунальних послуг їх надавачам. За нецільове використання коштів житлових субсидій, як бюджетних коштів, можливе настання встановленої законодавством відповідальності.

Враховуючи зазначене, суд дійшов вірного висновку, що вимога скаржника про повернення коштів, утриманих внаслідок арешту рахунків, у вигляді пенсії та житлової субсидії підлягає задоволенню, й фактично такі висновки суду в апеляційному порядку не оскаржено.

Згідно статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Пунктом 14 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, унормовано, що в разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчих проваджень при відкритті виконавчого провадження.

Судом було встановлено, що 23.12.2024 заступником начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Масловою О.В. було прийнято постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, згідно з якою було об`єднано виконавчі провадження №52265466 та №48582121. У зв?язку з чим скарга в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця відносно неприйняття рішення про об`єднання виконавчих проваджень не підлягає задоволенню, оскільки дане порушення усунуто ДВС добровільно до вирішення скарги по суті, й доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують.

Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (ПронінапротиУкраїни, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін.

Керуючисьст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 травня 2025 року.

Головуючий:

Судді: