Постанова від 13.05.2025 по справі 184/1806/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1982/25 Справа № 184/1806/24 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року м. Кривий Ріг

справа № 184/1806/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.,

суддів Зубакової В.П., Корчистої О.І.

секретар судового засідання Дяченко Д.П.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідачі Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Шевченківський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України,без фіксаціїсудового засіданняза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу,без участіучасників справи,в порядкуспрощеного позовногопровадження,апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2024 року, яке ухвалено суддею Томаш В.І. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 24 жовтня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Шевченківського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту з майна.

В обґрунтування позову зазначено, що обтяження майна позивача спричинено наявністю рішення Орджонікідзевського міського суду по справі 2/428/122/12 від 23 квітня 2012 року, про стягнення з боржників (відповідачів), якими є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у розмірі 1566 768 грн 60 коп за кредитним договором № S014/03-03/093 від 19 лютого 2008 року та рішення Орджонікідзевського міського суду по справі 184/3816/14-ц від 23 березня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у розмірі 2104 595,30 грн за кредитним договором № 014/148094/3662/74 від 14 травня 2008 року.

Позивач зазначає, що 17 лютого 2023 року стягувач ОСОБА_3 надав заяву, відповідно до якої посвідчив, що ОСОБА_1 повністю виконав свої зобов`язання. Заява посвідчена Куликом О.П., приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу, реєсьтраційний № 104.

У зв`язку з виконанням зобов`язань, відпала необхідність у обтяженні майна позивача.

Вказує, що наявність заборон відчуження перешкоджає позивачу у здійсненні ним права власності.

На підставі наведенного вище позвач просив суд усунути перешкоди у здійсненні права власності, а саме: звільнити з-під арешту майно ОСОБА_1 : номер запису про обтяження: 16229492, внесений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 34853143, виданий 14 листопада 2012 року, видавник: Старший державний виконавець ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Петрусенко Г.О.: номер запису про обтяження: 14408054 (спеціальний розділ), внесений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 50347153, виданий 04 травня 2016 року, видавник: ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві; номер запису про обтяження: 19462854 (спеціальний розділ), внесений на підставі постанови про арешт майна, серія та номер: 50347153, виданий 25 квітня 2016 року, видавник: Шевченківський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві; реєстраційний номер обтяження: 6956986, внесений на підставі постанови про арешт, АА 972273, 16 квітня 2008 року, Державна виконавча служба м.Орджонікідзе, 5; реєстраційний номер обтяження: 12832132, внесений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, 33717238, 03 серпня 2012 року, ВДВС Орджонікідзевського МУЮ державний виконавець Петренко І.Г.

Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2024 року позов задоволено, усунуто перешкоди у здійсненні права власності, а саме: звільнено з-під арешту майно ОСОБА_1 : Номер запису про обтяження: 16229492, внесений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 34853143, виданий 14 листопада 2012 року, видавник: Старший державний виконавець ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Петрусенко Г.О.

Номер запису про обтяження: 14408054 (спеціальний розділ), внесений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 50347153, виданий 04 травня 2016 року, видавник: ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві.

Номер запису про обтяження: 19462854 (спеціальний розділ), внесений на підставі постанови про арешт майна, серія та номер: 50347153, виданий 25 квітня 2016 року, видавник: Шевченківський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві.

Реєстраційний номер обтяження: 6956986, внесений на підставі постанови про арешт, АА 972273, 16 квітня 2008 року, Державна виконавча служба м.Орджонікідзе, 5.

Реєстраційний номер обтяження: 12832132, внесений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, 33717238, 03 серпня 2012 року, ВДВС Орджонікідзевського МУЮ державний виконавець Петренко І.Г.

В апеляційній скарзі Шевченківський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що в оскаржуваному рішенні суду зазначено, що матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Орджонікідзевського міського суду від 08 листопада 2021 року по справі 428/433/12, вибулого стягувача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» замінено на правонаступника - ОСОБА_3 . Ухвалою Орджонікідзевського міського суду від 08 листопада 2021 року по справі 184/3816/14-ц, вибулого стягувача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» замінено на правонаступника - ОСОБА_3 . 17 лютого 2023 року стягувач ОСОБА_3 надав заяву, відповідно до якої посвідчив, що ОСОБА_1 повністю виконав свої зобов`язання. Заява посвідчена Куликом О.П., приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу, реєстраційний № 104. Отже, підтверджено доводи позивача про те, що у зв`язку з виконанням зобов`язань, відпала необхідність у обтяженні майна позивача. Наявність зареєстрованого обтяження, на переконання суду, перешкоджає позивачу у здійсненні права власності, а саме: вільно користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а також вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Однак, до Відділу не надходила ухвала Орджонікідзевського міського суду від 08 листопада 2021 року по справі 428/433/12, якою вибулого стягувача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» замінено на правонаступника - ОСОБА_3 . Відповідно постанова про заміну стягувача виконавчого провадження не виносилась. Також до Відділу не надходило жодних заяв від ОСОБА_3 .

При цьому апелянт посилаєтсь на те, що навідь за умови відсутності майновий претензій стягувача до боржника, за боржником залишається обов`язок сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а тому підстави для зняття арешту майна відсутні.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності дост.15 ЦК України,кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Процесуальний закон також містить норми, відповідно до яких судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право, свобода чи інтерес (ст. ст.1-4 ЦПК України).

При цьому за змістом ст. ст. 4, 265 ЦПК Українипозов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.

Положеннями ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.59Закону України«Про виконавчепровадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В порядку визначеному ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження»рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У постанові від 07 листопада 2022 року у справі № 725/7187/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що норма частини першоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»розрахована на ті випадки, за яких вимогу про визнання права власності та про зняття з нього арешту заявляє особа, яка є одноосібним власником або співвласником подільної речі.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Так, арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження»підлягає примусовому виконанню.

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Водночас у разі повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

Збереження дії арешту на майно боржника після виконання рішення суду спрямоване на забезпечення виконання боржником обов`язку зі сплати виконавчого збору, передбаченого законом.

Матеріалами справи установлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявнівідомості про обтяження, зокрема за № 16229492, яке внесено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 34853143, виданій 14 листопада 2012 року, видавник: Старший державний виконавець ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Петрусенко Г.О.

Крім того наявні номер запису про обтяження: 14408054 (спеціальний розділ), внесений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 50347153, виданий 04 травня 2016 року, видавник: ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві.

Номер запису про обтяження: 19462854 (спеціальний розділ), внесений на підставі постанови про арешт майна, серія та номер: 50347153, виданий 25 квітня 2016 року, видавник: Шевченківський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві;

Реєстраційний номер обтяження: 6956986, внесений на підставі постанови про арешт, АА 972273, 16 квітня 2008 року, Державна виконавча служба м.Орджонікідзе, 5;

Реєстраційний номер обтяження: 12832132, внесений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, 33717238, 03 серпня 2012 року, ВДВС Орджонікідзевського МУЮ державний виконавець Петренко І.Г.

Звертаючись до суду з позовом про скасування арештуз майна,позивач посилавсяна те,що обтяження майна позивача спричинено наявністю рішення Орджонікідзевського міського суду по справі 2/428/122/12 від 23 квітня 2012 року, про стягнення з боржників (відповідачів), якими є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у розмірі 1566 768 грн 60 коп за кредитним договором № S014/03-03/093 від 19 лютого 2008 року та рішення Орджонікідзевського міського суду по справі 184/3816/14-ц від 23 березня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у розмірі 2104 595,30 грн за кредитним договором № 014/148094/3662/74 від 14 травня 2008 року.

Позивач зазначає, що 17 лютого 2023 року стягувач ОСОБА_3 надав заяву, відповідно до якої посвідчив, що ОСОБА_1 повністю виконав свої зобов`язання. Заява посвідчена Куликом О.П., приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу, реєсьтраційний № 104.

У зв`язку з виконанням зобов`язань, відпала необхідність у обтяженні майна позивача.

Разхом з тим, вказані позивачем обставини не можуть бути підставою для задовлення позовних вимог позивача, оскільки, як зазначено вище, обтяження майна позивача спричинено наявністю рішення Орджонікідзевського міського суду по справі 2/428/122/12 від 23 квітня 2012 року, про стягнення з боржників (відповідачів), якими є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у розмірі 1566 768 грн 60 коп за кредитним договором № S014/03-03/093 від 19 лютого 2008 року та рішення Орджонікідзевського міського суду по справі 184/3816/14-ц від 23 березня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у розмірі 2104 595,30 грн за кредитним договором № 014/148094/3662/74 від 14 травня 2008 року.

Разом з тим, із заяви заміненого стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Медко М.А., посвідченої Куликом О.П., приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу, реєсьтраційний № 104 слідує, що ОСОБА_1 повністю виконав свої зобов`язання по справі 184/3816/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у розмірі 2104 595,30 грн за кредитним договором № 014/148094/3662/74 від 14 травня 2008 року.

Відомостей щодо виконання ОСОБА_1 рішення Орджонікідзевського міського суду по справі 2/428/122/12 від 23 квітня 2012 року, про стягнення з боржників (відповідачів), якими є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у розмірі 1566 768 грн 60 коп за кредитним договором № S014/03-03/093 від 19 лютого 2008 року матеріали справи не містять.

Також матеріали справи не містять відомостей про те, на підставі якого виконавчого листа та в рамках якого виконавчого провадженя були накладені арешти, які позивач у справі просить скасувати.

Також слід зауважити, що за умови відсутності майновий претензій стягувача до боржника, за боржником залишається обов`язок сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а тому підстави для зняття арешту майна відсутні.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до статей12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності-достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідноправомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинствасуду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити,із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

На переконання колегії суддів, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог позивача, тому в їх задоволенні слід відмовити.

В порядку ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки вимоги апеляційної скарги підлягають задоволено, а вимоги позову залишаються без задоволення, то в порядку ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір сплачений при зверненні з апеляційною скаргою в розмірі 1816,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського міськогосуду Дніпропетровськоїобласті від24жовтня 2024рокускасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенніпозову ОСОБА_1 доНікопольський відділдержавної виконавчоїслужби уНікопольському районіДніпропетровської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса),Шевченківський відділдержавної виконавчоїслужби Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)про скасуванняарешту змайна відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) судовий збір за подання апеляційної скариг в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повне судове рішення складено 13 травня 2025 року.

Головуючий:

Судді: