Рішення від 17.03.2025 по справі 444/2180/23

Справа № 444/2180/23

Провадження № 2/444/56/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Садова І.З.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Новоскварявської громади Жовківської об`єднаної територіальної громади Львівського району Львівської області (с.Нова Скварява, вул.Дорошенка, 9 Львівської області), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Сьома Львівська державна нотаріальна контора (79040, м.Львів, вул. Городоцька, 299) про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернуласядо Новоскварявської громадиЖовківської об`єднаноїтериторіальної громадиЛьвівського районуЛьвівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,третя особа:Сьома Львівськадержавна нотаріальнаконтора,-про визнанняправа власностів порядку спадкування з підстав, зазначених у позові.

Вважає, що її право підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок, просить задовольнити позовні вимоги.

Позивач в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак подала на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати за її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити.

Представник відповідача - Жовківської міськоїради Львівськогорайону Львівськоїобласті в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, зазначив, що при вирішенні справи покладається на думку суду.

Представник третьоїособи,якане заявляєсамостійних вимогна предметспору -Сьома Львівськадержавна нотаріальнаконтора - в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак надав на адресу суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності. При вирішенні справи покладається на думку суду.

А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача та представника третьої особи, які не з`явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані позивачем та представником відповідача заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мама позивачки - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 . Те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є батьками позивачки, підтверджується її свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 . Після смерті батька відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 23 серпня 1986 р., який зареєстрований в реєстрі за № 1790 (спадкова справа № 159).

Як стверджує позивачка, вищевказаний будинок на час спадкування батьком позивачки складався з однієї кімнати з житловою площею 16 кв. метрів. У вказаному свідоцтві про право на спадщину за заповітом зазначено, що свідоцтво необхідно зареєструвати в виконкомі Новоскварявської сільської Ради народних депутатів. Сьомою Львівською державною нотаріальною контрою листом від 29.05.2023 р. № 297/02-14 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав, що батьком позивачки не проведено реєстрацію частки даного майна згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом. Після отримання батьком позивачки даного свідоцтва про право на спадщину за заповітом, її батько почав проживати у даному будинку, зареєструвавшись там 25.04.1987 р. Другим спадкоємцем даного будинку згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом був ОСОБА_7 , який був рідним братом батька позивачки. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкоємцями ОСОБА_7 є його троє дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Рідний брат батька позивачки та його діти в даний будинок не вселялись, не користувались та не здійснювали жодних будівельних робіт. Фактично на час спадкування будинку батьком позивачки була зроблена лише одна житлова кімната 16 кв.м. (після переобміру 15.3 кв.м.), кухня 11 кв.м. та коридор 5,4 кв.м. Батьками було добудовано до будинку веранду площею 10,9 кв.м., житлова кімната літ. 1-5 площею 15,8 кв.м., комора літ.1-6 площею 5,9 кв.м. За час проживання батька позивачки в даному будинку ним було здійснено будівництво господарської будівлі з літньою кухнею площею 50,0 кв.м. Також було здійснено заміну двох глиняних печей на чотирьох кахельних печей. Весь будинок було оббито дошками, замінено покрівлю в будинку та встановлена огорожа навколо будинку. На час смерті батька позивачки будинок не був газифікований, газ до будинку та водопостачання було підведено вже за кошти позивачки. Також її коштом було замінено вікно у кухні і проведено ремонт в кухні та коридорі (квитанції та чеки про оплату товарів та послуг додані до справи).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Жовківської міської ради від 31.05.2023 № 178, батько позивачки був зареєстрований і проживав з 04 квітня 1987 р. по 16 серпня 2001 р. в АДРЕСА_3 .

Згідно з довідкою Червоноградського БТІ від 24.03.2023 р. № 1239, реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_3 не проводилась.

Зважаючи на те, що нотаріусом позивачці відмовлено в оформленні спадщини на будинок, вона змушена звернутися до суду позовом про визнання права власності на спадкове майно за її батьком.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено: власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття такого права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 01.07.2004р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсним у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрації, передбаченої цим Законом, за таким умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.

Позивачка зверталася до Сьомої Львівськоїдержавної нотаріальноїконтри із заявою про прийняття спадщини після смерті батька позивачки - ОСОБА_5 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав, що батьком позивачки не проведено реєстрацію частки даного майна згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22.02.12 № 296\5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

А тому враховуючи все вище викладене, суд приходить до переконання, що позивачка не має можливості у встановленому порядку у нотаріальній конторі оформити своє право власності на нерухоме майно. Саме через цю обставину вона змушена звернутись за захистом своїх прав до суду.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог .

Керуючись ст. 12, 13, 23, 76, 268, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП № НОМЕР_4 ) право власності на 2/3 частини будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається упродовж тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 березня 2025 року.

Суддя: Мікула В. Є.