Рішення від 14.05.2025 по справі 276/422/25

Справа № 276/422/25

Провадження по справі №2/276/302/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського А.М.

за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини, в обґрунтування якого зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . За життя спадкодавець склав заповіт на все належне йому майно на користь позивача та онука спадкодавця ОСОБА_2 , який не претендує на спадкове майно і не бажає приймати спадщину після смерті спадкодавця. Спадщина складається у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Звернувшись до нотаріуса, позивачу було роз`яснено про пропуск строку для прийняття спадщини і тому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Позивач зазначає, що встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини позивач пропустила через сильні душевні страждання. Також, причиною пропуску строку є те, що їй не було відомо про існування заповіту та наявність спадкового майна так, як спадкодавець проживав один. Про наявність заповіту та спадкового майна, позивач дізналася лише після прибирання у квартирі, де серед старих речей виявила заповіт та свідоцтво про право власності на житло. Крім того у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, внаслідок чого було запроваджено воєнний стан, обмежено роботу державних реєстрів, нотаріусів, інших державних органів влади, виникали перебої з електроенергією. Крім того, 28лютого 2022року КабінетомМіністрівУкраїнибула прийнятапостанова №164«Деякі питаннянотаріату вумовах воєнногостану»,якою пунктом3було встановлено,що начас діївоєнного стануперебіг строкудля прийняттяспадщини зупиняється.Відтак,позивач вважала,що можеоформити спадщинупісля скасуваннявоєнного стану. Вказані обставини в сукупності стали непереборними, істотними та об`єктивними труднощами пропуску строку для прийняття спадщини.

Позивач просить суд визначити їй додатковий строк тривалістю в два місяця, починаючи з дня набуття рішенням чинності, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 13.03.2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 07.04.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначеного справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, до суду подали заяву, в якій просять справу розглядати без їх участі, позов підтримують та просять його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення, оскільки не претендує на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 .

Представник відповідача, Іршанської селищної ради, в судове засідання не з`явився,селищний голова подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради, зазначив, що не заперечує щодо здоволення позову.

Згідно ч.3ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Родинні відносини позивача зі спадкодавцем ОСОБА_3 підтверджуються копіями свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 10-11).

Відповідно копіїсвідоцтва направо власностіна житло№ НОМЕР_4 від 04.11.1994року, ОСОБА_3 належитьна правіприватної власностіквартира заадресою: АДРЕСА_2 (а.с.12).

Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 виготовлено на ім`я ОСОБА_3 ( а.с.13-14).

Згідно з копією довідки ЦНАП Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області №19/08-10 від 16.01.2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (до перейменування Хорошівського району) Житомирської області, на день смерті та 6 місяців по тому один (а.с.15).

Згідно копії заповіту від 08 квітня 2006 року, посвідченого секретарем Іршанської селищної ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті все належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося в рівних частках заповів своїй доньці ОСОБА_1 та онуку ОСОБА_2 (а.с.8).

Відповідно до копії заяви ОСОБА_2 посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області від 30.01.2025 року, ОСОБА_2 не претендує на спадщину після смерті ОСОБА_3 ( а.с.16).

З метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 позивач 16.01.2025 року звернулася до приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу, проте отримала роз`яснення про те, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом не може бути видано, так як ОСОБА_1 не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини згідно ст.1268 ЦК України, а тому їй рекомендовано звернутись до суду (а.с. 17).

Згідно листа-відповіді приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Івчук С.С. від 17.03.2025 року №239/01-16 повідомлено, що згідно алфавітних книг, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємці із заявами про прийняття (відмову) спадщини до приватного нотарісуа Івчука С.С. Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області не звертались, спадкова справа не заводилась.

Вказане також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №80486621 від 17.03.2025, з якої слідує, що в спадковому реєстрі відсутня інформація про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .

Статтею 15 Цивільного кодексу Українивизначено,що кожнаособа маєправо назахист свогоцивільного правау разійого порушення,невизнання абооспорювання.Кожна особамає правона захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 пропустила строк встановлений ст. 1270 ЦК України для подачі заяви про прийняття спадщини.

Верховний Суд зазначив, що правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обґрунтування пропуску строку прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 зазначає, що не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини в зв`язку з тим, що їй було не відомо про існування заповіту, також з емоційним потрясінням, яке викликало сильні душевні страждання та зі збройною агресією російської федерації проти України у відповідності до Указу Президента №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» і воєнними діями на території України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 по справі №686/5757/23 зазначила, що з урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування. Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала. Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність у нього права на спадкування.

Резюмуючи, Велика Палата Верховного Суду, з урахуванням конкретних обставин справи, що переглядається, висновує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом».

Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Подібний висновоквикладений упостановах ВерховногоСуду від17червня 2020року усправі №520/10377/17,від 11серпня 2021року усправі №720/1079/19,від 22січня 2020року усправі №592/18695/18, від 17 березня 2021 року у справі N 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі N 361/8259/18 та багатьох інших.

Правозастосовча практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.

З урахуванням вищевикладеного, посилання позивача на те, що вона не проживала разом з батьком, а тому їй не було відомо про існування заповіту, який вона знайшла лише після прибирання в квартирі, не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки, зважаючи на висновки Великої Палати Верховного Суду, необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги, тоді як позивач є донькою спдокадавця та мала подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини.

Також суд зазначає, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є виключною підставою для визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини. Такими підставами можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили звернення до органів нотаріату у встановлений законом строк.

На початку введення воєнного стану в Україні безпекова ситуація в Житомирській області значно відрізнялася від тієї, яка була, зокрема, у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Харківській та в інших областях, де велись активні бойові дії.

Як слідує зі змісту позовної заяви та копії паспорта серії НОМЕР_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , тобто, в тому ж населеному пункті, де постійно проживав та помер спадкодавець ОСОБА_3 .

На території Коростенського району не проводились активі бойові дії у зв`язку із запровадженням воєнного стану. Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази щодо обмеження чи припинення роботи нотаріусів, через воєнний стан.

Також слід зазначити, що 28 лютого 2022 року Кабінетом МіністрівУкраїнибула прийнята постанова № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (далі - постанова № 164 від 28 лютого 2022 року), яка постановою Кабінету Міністрів Українивід 06 березня 2022 року№ 209 доповнена пунктом 3, яким встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 719 редакцію пункту 3 постанови № 164 від 28 лютого 2022 року змінено та викладено в наступній редакції: «Перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року № 676/47/21 дійшов висновку, що пункт 3 постанови Кабінету МіністрівУкраїни від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

На підставі ПостановиКабінету МіністрівУкраїни№ 469 від 09 травня 2023 року пункт 3 виключено із постанови № 164 від 28 лютого 2022 року.

Разом з тим, ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса лише в січні 2025 року.

Переконливих доказів, що свідчили б про наявність обставин, які унеможливили позивача звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах шестимісячного строку з дня смерті її батька, суду не надано.

Окрім того, суд вважає, що позивач не була позбавлена можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, оскільки така заява могла бути направлена до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини засобами поштового зв`язку, що узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 332/3796/19 (провадження № 61-10896св21) та від 27 червня 2022 року в справі № 202/1188/19 (провадження № 61-11828св21).

У позовній заяві ОСОБА_1 не зазначає обґрунтованих та істотних підстав, які б перешкоджали їй звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк, до якого звернулася лише 16 січня 2025 року, тобто понад сім років після закінчення 6-місячного строку для прийняття спадщини.

Статтею 81 ЦПК України визначено обов`язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 76-80 ЦПК України визначені основні положення про докази, відповідно до яких доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи те, що необізнаність особи щодо порядку набуття права на спадкове майно, на переконання суду не може бути належною підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, належні та допустимі докази наявності у позивача поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій у матеріалах справи відсутні, причини пропуску строку для прийняття спадщини, зазначені позивачем, суд визнає неповажними.

Суд не приймає визнання відповідачами позовних вимог, оскільки законом чітко визначені підстави для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме: наявність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Разом з цим, позивачем не доведено відповідними доказами та судом не встановлено поважних причин пропуску такого строку. У даному випадку, задоволення позову суперечитиме вимогам закону, зокрема ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст.1218, 1261, 1270, 1272 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Відповідач 2: Іршанська селищна рада Коростенського району Житомирської області, адреса місця знаходження: с-ще Іршанськ вул. Гулія, буд.7 Коростенського району Житомирської області; код ЄДРПОУ 04344593.

Головуючий суддя: А.М.Збаражський