Новоград-волинський міськрайонний суд житомирської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяРІШЕННЯ
Іменем України
Справа № 285/885/25
провадження у справі № 2/0285/834/25
14 травня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі : головуючої - судді Михайловської А.В.,
за участю секретаря судового засідання Валінкевич І.І.,
сторони та учасники у справі:
позивач - Виконавчий комітет Звягельської міської ради Житомирської області як орган опіки та піклування, представник - Скиба О.Г.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - патронатний вихователь ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - патронатний вихователь ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
установив :
14.02.2025 представник Виконавчого комітету Звягельської міської ради як орган опіки та піклування звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив позбавити відповідача ОСОБА_1 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягувати з відповідача на користь дитини аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1281 грн 50 коп щомісячно з дня подачі позовної заяви та до повноліття дитини.
Свої вимоги орган опіки та піклування обґрунтував тим, що відповідач є матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини записано відповідно до ч. 1 ст. 35 Сімейного кодексу України. Жодного з покладених на неї законом батьківських обов`язків щодо дитини ОСОБА_1 не виконує.
З 29.04.2024 малолітній ОСОБА_3 перебуває на обліку в службі у справах дітей Звягельської міської ради, як такий, що опинився у складних життєвих обставинах, у зв`язку із тим, що матір ухиляється від виконання батьківських обов`язків: вихованням і розвитком дитини не займається, не утримує її, з малолітнім не проживає, не піклується про стан здоров`я сина, не вживає заходів щодо повернення дитини в сім`ю, зловживає алкогольними напоями. Відповідач прибула до Звягельської ТГ у квітні 2024 року з новонародженою дитиною ОСОБА_3 . Постійного місця проживання не мала. До цього періоду проживала у знайомої. Під час відвідування малолітнього встановлено, що дитина потребує стаціонарного лікування. У період з кінця квітня 2024 року по грудень 2024 року відповідач ОСОБА_1 ( до зміни прізвища - ОСОБА_1 ) проживала з дитиною в кімнаті гуртожитку. Для дитини не було придбано ліжечка, одягу, засобів гігієни. Хлопчик був неохайним. Матір і дитина спали на одному ліжку, на якому постільна білизна була відсутня. З матір`ю було проведено профілактично-роз`яснювальну бесіду, під час якої вона повідомила, що у неї складні взаємовідносини з близькими людьми, державну допомогу при народженні дитини не оформила, декларації з лікарем - педіатром не уклала, проживає за рахунок нового хлопця, який не є біологічним батьком ОСОБА_3 . ОСОБА_1 було попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків. 30.05.2024 відповідач зареєструвала шлюб та змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 . 16.09.2024 службі у справах дітей стало відомо, що відповідач змінила місце проживання, переїхала на орендовану квартиру. Під час відвідин встановлено, що у квартирі розкидані речі, дитина не забезпечена належним доглядом і харчуванням. У коридорі та на вулиці наявні краплини крові. ОСОБА_1 під час сварки зі свекрухою, з якою розпивала спиртні напої, перерізала собі вени на руці ножем. Після цього відповідачу було запропоновано тимчасово влаштувати дитину до сім`ї патронатного вихователя, на що вона погодилася та написала відповідну заяву. Розпорядженням міського голови від 25.09.2024 дитину влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_2 .
З інформації Звягельського міського центру соціальних служб встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку з метою підвищення виховного потенціалу, сприяння у вирішенні соціально- побутових проблем. Під час здійснення соціального супроводу ОСОБА_1 прислухалася до порад, проте самостійно не намагалася вирішувати свої проблеми. Вона має дуже слабкий виховний потенціал матері, базові потреби малолітнього сина задовольняє частково, на недостатньому рівні. ОСОБА_1 не забезпечує дитину необхідними речами і іграшками для гармонійного розвитку, не створює для дитини затишок та стабільність. ОСОБА_1 має поведінкові проблеми, які позначаються в проявах агресії, низьку самооцінку, іноді депресивний стан. Вона не прагне стримувати емоції.
За неналежне виховання дитини її двічі було притягнуто до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 було позбавлено батьківських прав відносно ще двох дітей, ІНФОРМАЦІЯ_3. та ІНФОРМАЦІЯ_4
Тому з метою захисту прав та інтересів дитини виникла необхідність позбавити відповідача батьківських прав та стягувати з неї аліменти на утримання дитини.
18.02.2025 після виконання вимог ст. 187 ЦПК України, даний позов прийнято судом до розгляду у порядку загального позовного провадження, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
17.03.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні 29.04.2025 позовні вимоги фактично визнала, підстав, з яких заявлено позовні вимоги, не оспорила, однак просила надати їй можливість повернути дитину. В наступне судове засідання 08.05.2025 відповідач не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв, клопотань від якої не надходило. Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, натомість подала письмову про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Дослідивши позовні вимоги та матеріали справи, заслухавши учасників справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову за наступних підстав.
Судом встановлено, що матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до копії свідоцтва про народження та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, є відповідач у справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка у зв`язку з одруженням змінила прізвище на ОСОБА_1 . Місцем реєстрації відповідача є АДРЕСА_1 .
Відповідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відомості про батька малолітньої дитини ОСОБА_3 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України( за вказівкою матері).
З повідомлення начальника служби у справах дітей Чижівської сільської ради Звягельського району від 26.04.2024 року слідує, що на території відповідно громади проживає ОСОБА_1 разом з новонародженою дитиною ОСОБА_3 .. ОСОБА_1 постійного місця проживання немає, після виписки із акушерського відділення поїхала проживати до своєї знайомої в смт Першотравневе. До цього часу вона періодично проживала у с. Стугівщина Коростенського району до ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 народила сина ОСОБА_3 , відносно якого була позбавлена батьківських прав, у 2020 році народила дівчинку ОСОБА_4 , яку залишила із батьком дитини. 14.04.2024 ОСОБА_1 прибула на територію громади. Під час виїзду комісії 16.04.2024 у складі працівників служби у справах дітей та центру соціальних служб було встановлено, що дитина ОСОБА_3 хвора та потребує стаціонарного лікування, після чого матір та дитина вибули на лікування в інфекційне відділення лікарні. Після виписки із лікарні ОСОБА_1 з дитиною стала проживати в м. Звягель.
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 29.04.2024 встановлено, що відповідач проживає в орендованій кімнаті гуртожитку. Кімната частково умебльована. Для дитини немає ліжечка для сну, одяг в мінімальній кількості. Дитина спить разом з матір`ю на одному ліжку, де немає постільної білизни, дитячий одяг брудний, від дитини неприємно пахне, хлопчик недоглянутий. Матір було попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків.
Відповідно до акту оцінки потреб сім`ї/особи за період 01.05.2024 по 06.05.2024 сім`я ОСОБА_1 проживає в некомфортних умовах, відсутні мінімальні побутові речі, кімната потребує ремонту.
Відповідно до повідомлення директора Звягельського міського центру соціальних служб від 28.05.2024 міським центром соціальних служб 02.05.2024 поставлено на облік сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах, сім`ю ОСОБА_1 , яка виховує малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами оцінювання потреб з`ясовано, що сім`я потребує надання комплексу соціальних послуг. Дану сім`ю взято під соціальний супровід з метою підвищення виховного потенціалу, сприяння у вирішенні соціальних та побутових проблем сім`ї. З матір`ю проведені профілактично-роз`яснювальні бесіди щодо належного виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_1 надано психоемоційну підтримку, гуманітарну допомогу.
Зі змісту актів обстеження умов проживання від 16.09.2024 та від 18.09.2024 вбачається, що відповідач уклала шлюб, змінила місце проживання та стала проживати разом з дитиною та чоловіком в орендованій квартирі зі зручностями. З пояснень ОСОБА_1 було з`ясовано, що 14.09.2024 у неї стався конфлікт зі свекрухою, з якою розпивали спиртні напої. Вони сварилися. У результаті сварки ОСОБА_1 вхопила ножа і порізала собі руку. Свекруха викликала поліцію. Поки ОСОБА_1 надавали медичну допомогу дитина перебувала під наглядом працівника поліції. Після даної події матір було попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків, проведено з нею профілактичну бесіду щодо недопущення вчинення насильства, зловживання алкогольними напоями та рекомендовано ОСОБА_1 влаштувати дитину в сім`ю патронатного вихователя, пройти курс лікування від алкогольної залежності, звернутися до психотерапевта.
За письмовою заявою ОСОБА_1 від 17.09.2024 дитину ОСОБА_3 тимчасово влаштовано в сім`ю патронатного вихователя. Також ОСОБА_1 зобов`язалася у даній заяві не вживати алкоголь та працювати з психологом.
Відповідно до розпорядження міського голови Звягельської міської ради від 25.09.2024 з 25.09.2024 в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_2 влаштовано ОСОБА_3 , який опинився у складних життєвих обставинах.
ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП ( ухилення від виконання батьківських обов`язків) відповідно до постанов Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21.05.2024 та 25.09.2024.
Відповідно до повідомлення директора Звягельського міського центру соціальних служб від 12.12.2024 про хід здійснення соціального супроводу ОСОБА_1 слідує, що матір не здатна повною мірою забезпечувати деякі аспекти здоров`я та розвитку дитини. Сім`я не забезпечує дитину необхідними речами та іграшками для гармонійного розвитку, не створює для дитини затишок та стабільність. Сама ОСОБА_1 має поведінкові проблеми, які позначаються в агресії, низьку самооцінку(іноді депресивний стан). ОСОБА_1 не прагне стримувати емоції, вирішувати самостійно власні проблеми, не використовує власний потенціал, не раціонально розподіляє сімейний бюджет. ОСОБА_1 завжди погоджується з наявністю ряду життєвих проблем, проте самостійно їх не спроможна вирішувати, незважаючи на сторонню підтримку. В телефонному режимі підтримує контакт з патронатним вихователем, іноді спілкується з дитиною під час зустрічей. Вказано про недоцільність повернення малолітнього сина ОСОБА_3 в сім`ю ОСОБА_1 .
Відповідача ОСОБА_1 за рішеннями судів було позбавлено батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Звягельської міської ради Житомирської області, затвердженого рішенням виконкому міської ради від 15.01.2025, з метою захисту законних прав та інтересів дитини, відповідний орган вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно постанови Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
У відповідності до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).
З наданих суду доказів встановлено, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини, а саме : вихованням дитини не займається, не проживає з нею, не утримує її, не піклується про стан її здоров`я, про що свідчить той факт що з вересня 2024 року дитина проживає у сім`ї патронатного вихователя. Відповідач не працевлаштована, стабільного та достатнього заробітку немає, трапляються випадки вживання алкогольних напоїв. Також у судовому засіданні відповідач фактично визнала позовні вимоги, не оспорювала обставин, з яких подано позовну заяву, однак просила надати їй час, щоб виправитися. Натомість у наступне судове засідання не прибула, про причини неявки не повідомила. З огляду на тривалий період проживання дитини в патронатній сім`ї, суд вважає такий час достатнім для того, щоб створити усі необхідні умови для повернення дитини у свою сім`ю. Тому суд не може трактувати таку поведінку відповідача як повноцінний інтерес до участі у вихованні дитини.
Розуміючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, враховуючи положення ПП ВСУ №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд вважає доведеним у судовому засіданні факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманні дитини, що належно було аргументовано відповідним органом опіки та піклування
Ураховуючи зазначені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав слід задовольнити.
Разом з тим, суд вважає за доцільне вказати, що згідно до вимог ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав за умови зміни своєї поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (ч.2 ст.166 СК України), який є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві (ст.180 СК України).
Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Згідно зі ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Способи виконання обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей визначені ст.181 СК України, за змістом якої, аліменти за рішенням суду присуджуються у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.
Виходячи з позиції якнайкращого забезпечення інтересів дитини, враховуючи, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку, вимоги закону щодо мінімального розміру аліментів, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідача аліментів на користь дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 1 281,50 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, перерахувавши кошти на особистий рахунок дитини.
Відповідно до положень ст. 191 СК України стягнення аліментів потрібно проводити з дня пред`явлення позову, тобто з 14.02.2025. Рішення в межах суми платежу за один місяць, відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України, слід допустити до негайного виконання.
Також відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідач в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
Позовну заяву Виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - патронатний вихователь ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати з ОСОБА_1 на користь дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання у твердій грошовій у розмірі по 1 281 грн 50 коп щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття, починаючи стягнення з 14.02.2025, перерахувавши кошти на особистий рахунок дитини.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне найменування (ім`я) сторін:
позивач - Виконавчий комітет Звягельської міської ради Житомирської області як орган опіки та піклування (код ЄДРПОУ - 04053571, місцезнаходження - вул. Шевченка, 16, м. Звягель, Житомирська область ),
відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , фактично проживає - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 ( патронатний вихователь) ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання - АДРЕСА_3 ).
Суддя А.В.Михайловська
Суд | Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2025 |
Оприлюднено | 19.05.2025 |
Номер документу | 127329169 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
Михайловська А. В.
Цивільне
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
Михайловська А. В.
Цивільне
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
Михайловська А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні