Рішення

від 17.12.2007 по справі 11467-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11467-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

17.12.2007Справа №2-27/11467-2007

За позовом Державного підприємства «Кримське Республіканське протизсувне управління» (98600, м. Ялта, вул. Горького, 30, ЗКПО 03348324)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал-Юг» (98500, м. Алушта, вул. Вл. Хромих, 27, ЗКПО 32063496)/ (95000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 114)

Про стягнення 33887,27 грн.

 Суддя Н. В. Воронцова

За участю представників:

Від позивача –   Руденко В. П., дор. у справі.

Від відповідача –   Пазовський Г. С., дор. у справі; Новиков Ю. І., дор. у справі.  

           Сутність справи:  

Державне підприємство «Кримське Республіканське протизсувне управління» звернулося до господарського суду АР Крим із позовною заявою та просить стягнути з відповідача з дійсного спору заборгованість за договором №262-Ф у розмірі 33887,27 грн. та визнати договори №262 та №262-Ф розірваними з часу прийняття рішення по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, ст. 527, ст. 629 та ст. 651  Цивільного кодексу України, якими передбачено можливість розірвання договору за рішенням суду у випадку не виконання стороною за договором своїх договірних зобов'язань.

Відповідач на позовних вимогах заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. Так, відповідач, зокрема, зазначив, що позивач з дійсного спору помилково розрахував суму коштів на утримання берегоукріплюючих споруд та застосував 2% амортизаційних відрахувань до основних фондів, які були споруджені до 01.01.2004р.

22.11.2007р. до господарського суду АР Крим надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно якого позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором №262-Ф у розмірі 40 824,31 грн. та  розірвати договору №№262 та 262-Ф з дати винесення рішення з дійсної справи.

Заяву про уточнення позовних вимог, в частині збільшення розміру позовних вимог пред'явлених до стягнення, обгрунтовано підписаним сторонами актом звірки станом на 01.01.2007р., відповідно якого сума заборгованості за відповідачем становить 41 426,60 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

11.12.2007р. у судовому засіданні позивач надав клопотання про заміну позивача у порядку ст. 25 ГПК України на його правонаступника – Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління», розглянувши яку суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається зі статуту Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» останнє є правонаступником державного підприємства «Кримське республіканське протизсувне управління» на підставі Постанови Ради міністрів АР Крим від 23.11.2005р. №540.

У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття  однієї зі сторін в спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд може здійснити заміну такої сторони. Отже, процесуальним правонаступництвом є заміна в процесі належної сторони іншої особою – правонаступником у випадку зміни суб'єктів права чи матеріальному правовідношенні на будь-який стадії процесу.

За такими обставинами, суд вважає за можливе зазначене клопотання задовольнити у порядку ст. 25 ГПК України.

        Ухвалою ГС АР Крим від 23.11.2007 р.  було замінено позивача по справі - державне підприємство «Кримське республіканське протизсувне управління» на його правонаступника - Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління».

Крім того, 11.12.2007р. позивач надав клопотання про заміну у порядку ст. 24 ГПК України ТОВ «Корал-Південь» на належного відповідача ТОВ «Корал-Юг», розглянувши яке суд дійшов наступних висновків.

В заяві про уточнення позовних вимог відповідачем зазначено ТОВ «Корал-Південь» (українською), у той час як відповідачем по справі є ТОВ «Корал-Юг». При цьому, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог зазначені юридична та поштова адреси відповідача з дійсного спору, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне зазначити, що при наданні заяви про уточнення позовних вимог позивачем був зроблений повний переклад українською мовою найменування відповідача по справі, що проте не тягне за собою наслідків заміни відповідача на належного, у зв'язку з чим зазначена заява про уточнення позовних вимог була прийнята до розгляду по справі . Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про заміну відповідача на належного відповідача у порядку ст. 24 ГПК України.

       Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 ГПК України. По справі оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання по справі було продовжено.

Строк розгляду справи був продовжений за клопотанням сторін у порядку ст. 69 ГПК України.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, суд –

ВСТАНОВИВ:

22.11.2004р. між Державним підприємством «Кримське республіканське протизсувне управління» та Товариством з обмеженою відповідальністю  «Корал-Юг» був укладений договір №262  про користування берегоукріплюючими, протизсувними та пляжними спорудами Східної зони м. Алушта, ділянка від буни пансіонату «Кіпаріс» до буни №1 (включно) та пансіонату «Кипаріс» м. Алушта, ділянка від буни №2 (включно) до буни №3, загальною довжиною 165 м.

Зазначене майно було передано за актом прийому-передачі відповідачу з дійсного спору 22.11.2004р.

22.11.2004р. між Державним підприємством «Кримське республіканське протизсувне управління» (надалі Управління)  та Товариством з обмеженою відповідальністю  «Корал-Юг» (надалі товариство) був укладений договір №262-Ф на виконання робіт з відновлення  та капітального ремонту берегоукріплюючих та протизсувних споруд, які знаходяться на балансі Державного підприємства «Кримське Республіканське протизсувне управління», які є предметом договору №262 від 22.11.2004р.

Відповідно до п. 2.1 Договору №262-Ф від 22.11.2004р. товариство прийняло на себе зобов'язання передати Управлінню кошти на відновлення та капітальний ремонт берегоукріплюючих та протизсувних споруд, які перебувають на балансі Управління відповідно до постанови Ради міністрів АР Крим №68 від 11.03.1997р. та інших нормативно-правових  актів. Управління аккумулює зазначені кошти на спеціальному рахунку.

Згідно п. 2.2. зазначеного договору за 2004р. передачі товариством Управлінню підлягають кошти у розмірі 4739 грн. без урахування ПДВ, які мають бути перераховані щоквартально не пізніше 5 числа місяця, який слідує за квартальним.

Слід додатково зазначити, що при укладенні договору №262-Ф від 22.11.2004р. сторони дійшли згоди, що передача коштів у наступні роки має відбуватися відповідно виставлених управлінням рахунків товариству.

При цьому, відповідно до п. 2.3 Договору розмір коштів може бути переглянутий Управлінням із урахуванням балансової вартості майна (індексації основних фондів, тощо) або змін нормативної бази з методики нарахування таких коштів.

Згідно п. 3.1 Договір укладений строком на 49 років.

Згідно п. 3.4 Договору сторони дійшли згоди, що у разі неперерахування товариством протягом 3 місяців коштів, визначених розділом 2 зазначеного договору, Управління має право в односторонньому порядку розірвати договір, повідомивши про це товариство. Після спливу  3 тижнів договір вважається розірваним.

Згідно п. 3.5 Договору №262-Ф від 22.11.2004р., розірвання договору №262-ф від 22.11.2004р. тягне за собою автоматичне розірвання договору №262 від 22.11.2004р.

Слід зазначити, що відповідно до умов договору №262 від 22.11.2004р. майно, передане товариству у користування залишається у повному господарському відання Управління. Полипшення переданого у користування майна здійснюється за погодженням з Управлінням. Проте, у будь-якому випадку відповідно до розділу 6 Договору невід'ємні поліпшення не підлягають відшкодуванню  та мають бути передані на баланс Управлінню.

При цьому, відповідно до розділу 4 договору на товариство покладені обов'язки з проведення поточного ремонту переданого у користування майна за власні кошти,  товариство зобов'язано застрахувати отримане у користування майно, укласти договір оренди земельної ділянки, яка зайнята переданим у користування майном, тощо.

Договір №262 від 22.11.2004р. укладений на строк 49 років.

Відповідно положень Постанови ради Міністрів СРСР №568 від 17.05.1986р., Постанови Ради міністрів УРСР №238 від 26.06.1986р. та наказу Міністерства житлово-комунального господарства Української РСР від 25.07.1998р. №173 «Про покращання ефективності роботи по захисту берегів Чорного та Азовського морів від руйнувань» на підставі проведеної інвентаризації всі наявні побудовані берегозахісні та протизсувні споруди  на всьому Південному узбережжі Криму були прийняті на баланс Кримського республіканського протизсувного управління з урахуванням їх в складі основних фондів та визначенням амортизаційних відрахувань за нормами, встановленими до гідротехнічних споруд.

У подальшому, відповідно п. 2 Постанови Верховної ради АР Крим від 29.06.1992р. №110-1 «Про розмежування майна державної власності та власності адміністративно-територіальних одиниць», майновий комплекс Кримського протизсувного управління віднесений до загальнореспубліканської власності Криму, як такий, що входить до підприємств республіканського підпорядкування, що також знайшло своє відображення у Постанові Ради Міністрів АР Крим від 14.08.1996р. за №265 «Про управлінням майном, яке знаходиться у власності АР Крим» та Постанові Верховної ради АР Крим від 19.02.2003р. за №444-3/03 «Про деякі питання, пов'язані з управлінням майном, що належить АР Крим».

Відповідно до Постанови Ради Міністрів АР Крим №266 від 13.07.1999р. Державне підприємство «Кримське республіканське протизсувне управління»  є правонаступником «ДП «Кримське протизсувне управління», є комерційним підприємством, входить до складу майна, що належить АР Крим та знаходиться у сфері управління Республіканського комітету житлово-комунального господарства АР Крим (Міністерства  будівельної політики, архітектури та житлового-комунального господарства АР Крим).  

Відповідно Постанові Ради Міністрів АР Крим «»Про заходи з інженерного захисту берегів Чорного та Азовського мрів та територій, які знаходяться під впливом негативних природних процесів» від 11.03.1997р. за №68, Державне підприємство «Кримське республіканське протизсувне управління» було зобов'язано  укладати довгострокові договори на експлуатацію берегозахісних споруд, які знаходяться на його балансі, та фінансування робіт з їх капітального ремонту та відновлення незалежно від джерела фінансування їх будівництва.

У подальшому, на підставі Постанови Ради міністрів АР Крим від 23.11.2005р. №540, ДП «Кримське республіканське протизсувне управління» було перенайменоване в  Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління».

На підставі вищенаведеного можливо зробити наступний висновок.

Берегоукріплюючи та протизсувні споруди , які  предметом договору №262 від 22.11.2004р.,. є об'єктом права власності АР Крим та перебувають на балансі позивача з дійсного спору, який уповноважений з метою акумуляції коштів на відновлення та ремонт таких споруд, укладати відповідні договори користування на берегоукріплюючі та протизсувні споруди.

Таким чином, власник майна визначив умови користування такими спорудами шляхом укладення відповідних договорів із позивачем з дійсного спору, визначивши істотні умови для такого виду договорів, порядок та джерело проведення ремонтних та відновлювальних робіт гідротехнічних споруд, тощо,  їх страхування та дотримання вимог земельного законодавства шляхом укладення відповідних договорів земельних ділянок.

Отже, на підставі викладеного, а також відповідно п. 4 ст. 11 ЦК України, можливо зробити висновок щодо того,  що в дійсному випадку, права та обов'язки сторін з дійсного спору щодо укладення договору користування берегоукріплюючих та протизсувних споруд,  встановлені актами цивільного законодавства, та мають імперативний характер.

Відповідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ти обставини, на які вона посилається, як на обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Проте, відповідач не надав суду документальних доказів ані зі сплати витрат на утримання та проведення капітального ремонту берегоукріплюючих споруд, ані доказів з укладення договору оренди земельної ділянки, ані доказів зі страхування майна.

Таким чином, матеріали справи свідчать, відповідач умов договору не виконав у частині внесення платежів на капітальний ремонт, утримання та відновлення переданих йому у користування споруд та виконання інших обов'язків за договором користування та договором фінансування від 22.11.2004р. №№262, 262-Ф.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 3.1.1 та п. 4.2.1 Договору від 22.11.2004р., на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень на позовні вимоги, ремонт та відновлення берегозахісних та протизсувних споруд, які були передані товариству у користування, визначають порядок та підстави укладення договорів насамперед підряду з проведення капітального ремонту та відновлення переданих у користування споруд. Таким чином, укладені між сторонами з дійсного спору договору №262-П від 21.05.2005р. та від 02.10.2006р. №12/06-пр,  лише направлені на виконання договорів №262 та №262-Ф від 22.11.2004р. Отже, відповідно не є підставою для зміни умов зазначених договорів в частині  обов'язку сплати коштів товариством, оскільки не додатковими угодами до договорів від 22.11.2004р.

Стосовно існування заборгованості у розмірі 41426,60 грн., розмір останньої підтверджується складеним та підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2007р. Доказів зі здійснення платежів після зазначеного строку відповідачем суду під час розгляду справи не надано.

У зв'язку з чим, слід зазначити наступне.

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно з умовами договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не припускається, за виключенням  випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано у разі істотного порушення стороною за договором своїх зобов'язань, при цьому істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності зі ст. 525, 526 ГК України  зобов'язання повинні здійсняться належним чином й у встановлений строк відповідно до  вказівок закону, договору, одностороння  відмова від виконання зобов'язань не допустима.

За такими обставинами, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст.. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.         

На підставі викладеного,  керуючись  ст.ст.  25, 49,  82-84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал-Юг» (98500, м. Алушта, вул. Вл. Хромих, 27, ЗКПО 32063496) на користь Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» (ідентифікаційний код 03348324, 95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 81) 40824,31 грн. заборгованості,  408,24 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розірвати договір №262 від 22.11.2004р., укладений між Державним підприємством «Кримське республіканське протизсувне управління та Товариством з обмеженою відповідальністю  «Корал-Юг» про користування берегоукріплюючими, протизсувними та пляжними спорудами Східної зони м. Алушта, ділянка від буни пансіонату «Кіпаріс» до буни №1 (включно) та пансіонату «Кипаріс» м. Алушта, ділянка від буни №2 (включно) до буни №3, загальною довжиною 165 м.

4. Розірвати договір №262-Ф від 22.11.2004р., укладений між Державним підприємством «Кримське республіканське протизсувне управління та Товариством з обмеженою відповідальністю  «Корал-Юг» на виконання робіт з відновлення  та капітального ремонту берегоукріплюючих та протизсувних споруд, які знаходяться на балансі Державного підприємства «Кримське Республіканське протизсувне управління».

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.