Рішення

від 14.05.2025 по справі 160/4594/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 рокуСправа №160/4594/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

12.02.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Страх Вадим Олегович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у формі листа №3003-957/M-01/8-0400/25 від 17.01.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди її роботи з 23.12.1996 року по 19.07.2010 року, здійснивши перерахунок пенсії з дати звернення з заявою про перерахунок, тобто з 03.01.2025 року, та провести виплату з урахуванням проведених платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що призначивши пенсію, відповідач допустив порушення прав позивача та не зарахував ОСОБА_1 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди її роботи з 23.12.1996 року по 19.07.2010 року. Позивач звернулася з заявою до відповідача з посиланням на правила статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", де період роботи у інфекційному, психіатричному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі. Під час призначення пенсії не були враховані вказані вимоги закону, через що просила Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди її роботи з 23.12.1996 року по 19.07.2010 року, здійснивши перерахунок пенсії та провести виплату недоотриманої пенсії з урахуванням проведених платежів. Рішенням про відмову у формі листа №3003-957/M-01/8-0400/25 від 17.01.2025 року позивачу відмовлено у перерахунку. Позивач не погоджується з такою позицію відповідача та зазначає, що відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Відповідачем не оспорюється, що протягом спірного періоду позивач працювала в інфекційних закладах охорони здоров`я. Таким чином, зарахування стажу в подвійному розмірі передбачене статтею 60 Закону №1788-ХІІ та не пов`язано із набранням чинності Закону №1058-ІV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01 січня 2004 року. З огляду на викладене, позивач вважає протиправною відмову відповідача у зарахуванні у подвійному розмірі згідно зі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" спірних періодів трудової діяльності, що порушує її право на належне пенсійне забезпечення, тому просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 27.02.2025 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

06.03.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли матеріали пенсійної справи позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року продовжено строк розгляду адміністративної справи на 30 днів.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області письмовий відзив на позов на адресу суду не надходив.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 05.04.2021 року отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні пенсії, відповідач не зарахував ОСОБА_1 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди її роботи з 23.12.1996 року по 19.07.2010 року.

У зв`язку із цим, позивач звернулася з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з посиланням на правила статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в якій просила зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди її роботи з 23.12.1996 року по 19.07.2010 року, здійснивши перерахунок пенсії та провести виплату недоотриманої пенсії з урахуванням проведених платежів.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №3003-957/M-01/8-0400/25 від 17.01.2025 року позивачу відмовлено у перерахунку та зазначено наступне. Частиною четвертою статті 24 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004 року), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію. Відповідно до Закону України від 10 липня 2003 року №1110-ІV Про внесення зміни до статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення, який набрав чинності з 15.08.2003 року, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СПІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Період перебування осіб, які працювали у зазначених закладах, в відпустці у зв`язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустці без збереження заробітної плати у зв`язку з доглядом за дитиною до досягнення нею шести років та у відпустках без збереження заробітної плати, зараховують в стаж в одинарному розмірі. Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Враховуючи вищезазначене, для обчислення стажу роботи з 23.12.1996 року по 31.12.2003 року у подвійному розмірі необхідно надати довідку уточнюючу пільговий характер роботи із зазначенням періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати.

Не погоджуючись із відмовою відповідача зарахувати у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи позивача з 23.12.1996 року по 19.07.2010 року та здійснити перерахунок пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим законом визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі по тексту - Закон України №1058-IV).

У силу пункту 1 частини першої статті 8 Закону України №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначається, у тому числі, пенсія за віком (пункт 1 частини першої статті 9 Закону України №1058-IV).

Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи, згідно з частиною першою статті 114 Закону України №1058-IV мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

За змістом статті 62 Закону №1788-ХІІ порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, законодавець пов`язує необхідність підтвердження спеціального трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах. При цьому, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом №1058-ІV, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.

Предметом спору є не зарахування відповідачем періодів трудової діяльності з 23.12.1996 року по 19.07.2010 року у подвійному розмірі.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач у спірні періоди працювала: в Комунальній лікувально-профілактичній обласній клінічній психіатричній лікарні (код ЄДРПОУ 01990068), Обласній клінічній психоневрологічній лікарні - медико-психологічному центрі (код ЄДРПОУ 26154456).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань обидва заклади розташовувались у м. Донецьк, на окупованій території, тому будь-які додаткові документи позивачу отримати у підприємств неможливо з об`єктивних причин.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України "Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою (асистентів фармацевтів), посад професіоналів у галузі охорони здоров`я, посад фахівців у галузі охорони здоров`я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров`я" від 28.10.2002 року № 385, зокрема, затверджено Перелік закладів охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я містить, зокрема, протитуберкульозний диспансер, туберкульозна лікарня, заклад з надання психіатричної допомоги, спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги.

Отже, судом установлено, що позивач у вказаний період працювала в психіатричних закладах охорони здоров`я.

Суд зазначає, що відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Отже, за правилами статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та в силу приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період роботи у інфекційному, психіатричному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 року у справі № 689/872/17, від 20.04.2022 року у справі № 214/3705/17, від 27.04.2023 року у справі № 160/14078/22.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно не зараховано у подвійному обчисленні період роботи позивача з 23.12.1996 року по 19.07.2010 року, відтак суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у формі листа №3003-957/M-01/8-0400/25 від 17.01.2025 року.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди її роботи з 23.12.1996 року по 19.07.2010 року, та здійснити перерахунок і виплату пенсії з дати звернення з заявою про перерахунок, тобто з 03.01.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню судом.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Доказів понесення судових витрат не пов`язаних із сплатою судового збору позивачем не надано.

Тобто, у разі задоволення позовних вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору судом не вирішується.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у формі листа №3003-957/M-01/8-0400/25 від 17.01.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди її роботи з 23.12.1996 року по 19.07.2010 року, та здійснити перерахунок і виплату пенсії з дати звернення з заявою про перерахунок, тобто з 03.01.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна