Рішення від 14.05.2025 по справі 260/4180/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/4180/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пл. Ш. Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 13592841) до Приватного підприємства «Медико-діагностичний центр «Доля»» (вул. Пушкіна, буд. 23/а, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, код ЄДРПОУ 35299843) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства «Медико-діагностичний центр «Доля»» (далі - відповідач), в якій просило суд: стягнути з Приватного підприємства «Медико-діагностичний центр «Доля» адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в загальній сумі 53 122,87 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач не вжив заходів щодо створення робочого місця та працевлаштування особи з інвалідністю, а отже обов`язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем не виконано, що є порушенням статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», у зв`язку з чим до відповідача застосовані адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце для осіб з інвалідністю, а також накладено пеню за простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив, в якому останній не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити в задоволенні таких. Вказує, що порядок подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» врегульований наказом Міністерства економіки України від 12 квітня 2022 року №827-22. Вказаним Порядком встановлена єдина форма призначена для інформування центру зайнятості та населення про наявність вільних робочих місць, в тому числі призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, та порядок її подання. Відповідачем дотримано вимоги названого Порядку та подано відповідну форму звітності у встановленому порядку і спосіб. Таким чином, на відповідача покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі і центри зайнятості.

30.07.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій останній зазначає, що стосується самих звітів за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу», то зазначаємо, що вони містять виключно інформацію про вакансії, а питання наявності вакансій не є предметом даного позову. Також порядок подання форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» затверджено наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 № 827-22. У відповідності до п. 1.5. Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним. Відповідачем не надано доказів які підтверджували факт створення робочих місць за три дні до дати подання звітності, а значить і належного виконання обов`язків. У доданих відповідачем до відзиву звітностях відсутні вакансії для осіб з інвалідністю. Звертає увагу що, звітностей відповідачем чітко визначено, що він потребує «молодь яка закінчила навчання» і не потребує осіб з інвалідністю. Отже констатує, що норматив відповідачем не виконано, заходи щодо створення відповідачем робочих місць для осіб з інвалідністю не вживались

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю проведено аналіз діяльності Приватного підприємства «Медико-діагностичний центр «Доля»», відповідно до вимог Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року №875-XII (далі по тексту - Закон України №875-XII).

У відповідності до статті 19 частини 6 Закону України №875-XII Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті.

Як вбачається із матеріалів справи, на підприємстві за 2023 рік середньооблікова кількість осіб з інвалідністю становила 0 осіб.

Згідно з інформацією у розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невикористанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача за 2023 рік складає 10 осіб, згідно рядка 03, кількість осіб з інвалідністю які повинні працювати на підприємстві становить 1 особа, в той же час, згідно рядка 02 звіту, на підприємстві протягом 2023 року середньооблікова кількість осіб з інвалідністю становила 0 осіб.

У відповідності до вимог статті 20 Закону України №875-XII підприємства, у яких середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують адміністративно-господарські санкції сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Отже, відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулось порушення, розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції. У відповідності до пункту 3.7. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» у рядку 06 відображається сума коштів адміністративно - господарських санкцій, яку повинен сплатити роботодавець у разі невиконання нормативу».

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за результатами перевірки звіту зроблено висновок, що відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

На підставі викладеного позивач самостійно розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за не працевлаштування осіб з інвалідністю у необхідній кількості, а отже невиконання нормативу відповідач повинен сплатити в дохід Державного бюджету 53122,87 грн. Однак, відповідач до 15.04.2024 року, строк встановлений законом, адміністративно-господарські санкції самостійно не сплатив. Згідно ст. 20 Закону «Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.» На день подачі позовної заяви до суду 27.06.2024 року строк прострочення платежу становить 73 днів, а отже пеня, при обліковій ставці НБУ 13% становить 1507,45 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України №875-XII.

Статтею 18 Закону України №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги зазначеної статті Закону України №875-XII.

Відповідно до статті 19 частини 1 Закону України №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб і інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Статтею 19 частиною 2 Закону України №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно із статтею 19 частиною 5 Закону України №875-XII виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Також статтею 19 частинами 9, 10 Закону України №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для суб`єктів господарювання, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно п.3.2.1. Інструкції «Середньооблікова кількість штатних працівників обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця». А у відповідності до 3.2.5. Інструкції «Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12».

Судом встановлено, що згідно із податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного податку (далі - Податковий розрахунок) за І-IV квартали 2023 року Приватного підприємства «Медико-діагностичний центр «Доля»», в графі №101 зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників за вказані періоди становить: за І квартал 2023 року 8+9+10 осіб, за ІІ квартал 2023 року 11+12+11 осіб, за ІІІ квартал 2023 року 11+10+9 осіб; за IV квартал 2023 року 9+9+9 осіб, а в графі №102 вказано, що працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність становить за І-IV квартал 2023 року 0 осіб.

Таким чином, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ПП «Медико-діагностичний центр «Доля»», у 2023 році становила 9,8 осіб (8+9+10+11+12+11+11+10+9+9+9+9)/12), що округлюється до 10 осіб, оскільки частиною 2 статті 19 вищеозначеного Закону визначено, що «при розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення».

Отже, обов`язок щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування однієї особи з інвалідністю відповідно до приписів частини першої статті 19 Закону №875-ХІІ у відповідача виник з 2023 року

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку щодо працевлаштування особи з інвалідністю з 2023 року, тобто з моменту коли такий обов`язок виник.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2023 року у справі №815/3117/18 (№К/9901/6698/19).

Статтею 20 частиною 1 Закону України №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 2 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно частини 4 статті 20 коментованого Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», не виконав нормативу по працевлаштуванню особи з інвалідністю та в строк до 15.04.2024 року не сплатив адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю в розмірі 53122,87 грн.

За порушення ПП «Медико-діагностичний центр «Доля»» термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нарахувало відповідачу пеню в сумі 1507,45 грн. за 73 днів прострочення сплати розрахованих санкцій. Загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій та пені становить 53122,87 грн.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

Враховуючи, що відповідачем не були вжиті усі залежні від нього заходи на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування особи з інвалідністю в 2023 році, суд приходить до переконання про правомірність стягнення з ПП «Медико-діагностичний центр «Доля»» адміністративно-господарських санкцій в розмірі 51615,42 грн., та нарахованої пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 1507,45 грн., а всього разом 53122,87 грн.

Статтею 20 частиною 9 Закону України №875-XII передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає повному задоволенню.

Судові витрати по справі відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пл. Ш. Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 13592841) до Приватного підприємства «Медико-діагностичний центр «Доля»» (вул. Пушкіна, буд. 23/а, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, код ЄДРПОУ 35299843) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Медико-діагностичний центр «Доля»» (вул. Пушкіна, буд. 23/а, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, код ЄДРПОУ 35299843) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пл. Ш. Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 13592841) адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в загальній сумі 53122,87 грн. (п`ятдесят три тисячі сто двадцять дві гривні вісімдесят сім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець