Рішення від 14.05.2025 по справі 640/28270/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року Справа № 640/28270/20 провадження №ЗП/280/365/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР БУЛАНЖЕР» (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16; код ЄДРПОУ 38237816)

до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР БУЛАНЖЕР» (далі позивач, ТОВ «ПРЕМ`ЄР БУЛАНЖЕР») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.10.2020 №0853760417.

В обґрунтування позову зазначає, що відомості зазначені в акті перевірки щодо прострочення фактичної сплати ТОВ «ПРЕМ`ЄР БУЛАНЖЕР» узгодженого податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість не відповідають дійсності. Позивач посилається на п.102.1. ст.102 Податкового кодексу України (далі ПК України), контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошового зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту пре використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючих органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Крім того, позивач вважає, що відповідач пропустив строк на проведення камеральної перевірки. Позивач з прийнятим податковим повідомленням-рішенням не погоджується, вважає його незаконними, таким, що суперечить податковому законодавству, у зв`язку з чим просить його скасувати.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Клименчук Н.М.) від 23.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі; встановлено строки подання заяв по суті справи.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва надіслано дану справу до Київського окружного адміністративного суду.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, Київським окружним адміністративним судом передано справу №640/28270/20 Запорізькому окружному адміністративному суду.

03.03.2025 справа №640/28270/20 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду, після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Семененко Марині Олександрівні.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято адміністративну справу до провадження, розпочато спочатку судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 19.03.2025 замінено відповідача Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

17.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на те, що ТОВ «ПРЕМ`ЄР БУЛАНЖЕР» несвоєчасно сплачено узгоджене грошове зобов`язання по податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень та травень 2017 року, граничний строк сплати якого настав 30.05.2017 та 30.06.2017 відповідно, внаслідок чого порушено вимоги до граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, а саме фактична сплата вищезазначених зобов`язань відбулась у період з 20.05.2020 по 22.05.2020. Зазначає, що позивач на початок 2017 року мав податковий борг, а тому відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України кошти, що сплачує такий платник, зараховуються в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків. Крім того зазначає, що строки на проведення зазначеної перевірки визначено п.п. 102.1 ст. 102 ПК України протягом строку давності 1095 днів, який застосовується контролюючим органом у випадку проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань платника податків у випадках визначеним цим кодексом , не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ТОВ «ПРЕМ`ЄР БУЛАНЖЕР» зареєстровано з 17.05.2021, основний вид економічної діяльності 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Фахівцями ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «ПРЕМ`ЄР БУЛАНЖЕР» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складений Акт камеральної перевірки від 03.09.2020 №28805/26-15-04-17-13 (а.с.7-8).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ПРЕМ`ЄР БУЛАНЖЕР» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість визначених п.50.1 ст.50, п.57.1 ст.57, п.57.3 ст.57, ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, а саме:

- податкова декларація з ПДВ від 16.05.2017 №9091255717, граничний термін сплати 30.05.2017, фактично оплачено: - 20.05.2020 сума боргу 117,8 грн, кількість днів затримки 1086, штрафна санкція 20% в розмірі 23,56 грн; - 21.05.2020 сума боргу 39064,45 грн, кількість днів затримки 1087, штрафна санкція 20% в розмірі 7812,89 грн; - 22.05.2020 сума боргу 21734,75 грн, кількість днів затримки 1088, штрафна санкція 20% в розмірі 4346,95 грн;

податкова декларація з ПДВ від 20.06.2017 №9117439973, граничний термін сплати 30.06.2017, фактично оплачено 22.05.2020 сума боргу 39903,10 грн, кількість днів затримки 1057, штрафна санкція 20% в розмірі 7980,62 грн.

На підставі висновків Акту камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.10.2020 №0853760417, яким на підставі ст. 126 ПК України за затримку на 1088, 1087, 1086, 1057 календарних днів сплати грошового зобов`язання в загальному розмірі 100820,01 грн позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% простроченого податкового зобов`язання в розмірі 20164,02 грн (а.с.11-12).

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 02.10.2020 №0853760417, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 76 ПК України визначено порядок проведення камеральної перевірки.

Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Аналіз наведених положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 822/1221/16.

У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу встановлено, що сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Такі ж вимоги передбачені п. 203.2 ст.203 ПК України.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 87.9 статті 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У випадку зарахування контролюючим органом коштів, сплачених платником податків, у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка також погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 статті 87 ПК України.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. 131.2 ст. 131 ПК України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Отже, нормою пункту 87.9 ст. 87 ПК України законодавець чітко встановив черговість спрямування коштів, сплачених платником податків, у разі наявності податкового боргу. У випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов`язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 ст. 87 ПК України та у випадку несвоєчасного погашення якої, контролюючий орган нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 126 ПК України у залежності від терміну затримки.

При цьому, санкція норми ст. 126 ПК України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов`язання безвідносно до підстав її виникнення. Будь-яких винятків до випадків застосування контролюючим органом норм пункту 87.9 ст. 87 ПК України, стаття 126 ПК України не містить.

Аналогічну позицію щодо застосування положень статті 87 та статті 126 ПК України викладено і в постановах Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 813/3722/17, від 22 квітня 2019 у справі №804/15898/15, від 08 лютого 2021 року у справі № 2а-7192/12/2670, від 26 лютого 2025 року у справі № 804/7769/17 тощо.

Судом встановлено, що позивач в податковій декларації з ПДВ за квітень 2017 року (від 16.05.2017 №9091255717) самостійно задекларував до сплати податкове зобов`язання в сумі 60917,00 грн (а.с.21).

Крім того, позивач в податковій декларації з ПДВ за травень 2017 року від 20.06.2017 №9117439973) самостійно задекларував до сплати податкове зобов`язання в сумі 77166,00 грн (а.с.29).

Позивач вважає, що податковий борг за деклараціями з ПДВ за квітень та травень 2017 року сплачений ним відповідно до платіжних доручень №41 від 04.05.2017 на суму 3000,00 грн, №101 від 15.05.2017 на суму 42000,00 грн, №163 від 30.05.2017 на суму 15917,00 грн, №177 від 02.06.2017 на суму 14000,00 грн, №233 від 20.06.2017 на суму 43000,00 грн, №2 від 21.06.2017 на суму 5353,25 грн, №272 від 29.06.2017 на суму 20166,00 грн.

Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що за даними інтегрованої картки платника податків станом на 30.04.2017 позивач мав податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 1203225,00 грн.

Отже, при сплаті позивачем грошових коштів відповідно до платіжних доручень №41 від 04.05.2017 на суму 3000,00 грн, №101 від 15.05.2017 на суму 42000,00 грн, №163 від 30.05.2017 на суму 15917,00 грн, №177 від 02.06.2017 на суму 14000,00 грн, №233 від 20.06.2017 на суму 43000,00 грн, №2 від 21.06.2017 на суму 5353,25 грн, №272 від 29.06.2017 на суму 20166,00 грн, у яких призначення платежу вказано як "поповнення спецрахунку по НДС", вказані кошти правомірно були зараховані відповідачем в рахунок погашення грошових зобов`язань попередніх періодів в порядку черговості їх виникнення.

А тому, вказані платіжні доручення не доводять факт погашення позивачем податкового зобов`язання з ПДВ за квітень, травень 2017 року протягом граничних строків.

Суд зазначає, що аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом строку сплати узгодженого грошового зобов`язання. З останньої обчислюється тривалість прострочення, яка не повинна перевищувати 1095 днів до накладення штрафу. Таким чином, виходячи з аналізу вказаних положень пункту 126.1 статті 126 ПК України, юридичним фактом, з яким пов`язується відповідальність у вигляді штрафу, є сплата узгодженої суми грошового зобов`язання з простроченням, а розмір відповідальності залежить виключно від строку прострочення.

Аналогічна правова позиція викладена також і в постанові Верховного Суду від 11 листопада 2022 року у справі №200/6441/20-а, від 26 лютого 2025 року у справі № 805/21/18-а, але не виключно.

За обставинами даної справи, порушений платником податку строк сплати податкового зобов`язання перевищив 30-денний строк, з дня виникнення узгодженого грошового зобов`язання. При цьому, строк давності (у 1095 днів) не минув з дати погашення податкового боргу платником податку (20.05.2020 22.05.2020) до прийняття контролюючим органом рішення про накладення штрафу (02.10.2020).

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що контролюючий орган правомірно застосував до позивача штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 02.10.2020 №0853760417, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлгяють задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність сукупності підстав для відмови в задоволенні позову.

У зв`язку з відмовою в позові, з урахуванням положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Згідно з положеннями абзацу 6 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР БУЛАНЖЕР» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 14.05.2025.

Суддя М.О. Семененко