Рішення від 14.05.2025 по справі 320/40625/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2025 року справа №320/40625/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова група» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Українська фінансова група» (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2023 №0534400707, складене на підставі акта перевірки №2416/08/01/07/09/14285934 від 27.07.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2023 №0534400707, оскільки воно ґрунтується на результатах перевірки, яка була проведена з порушенням вимог законодавства. Позивач вказує, що Акт перевірки від 27.07.2022 складений з порушенням вимог п. 80.7 ст. 80 ПКУ - перевірка здійснювалась однією посадовою особою та не підписана відповідальною особою, тому акт є неналежно оформленим і не може бути підставою для винесення податкового повідомлення-рішення. Крім того, сума порушення визначена за недостовірними даними, що виключає її використання для нарахування грошових зобов`язань. Оскільки перевірка завершена 27.07.2022, а податкове повідомлення-рішення надіслано лише 14.08.2023, воно прийняте з порушенням строків, визначених ПКУ, і має бути скасоване.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 справа №320/40625/23 передана до розгляду судді ОСОБА_1 .

Рішенням Вищої ради правосуддя №411/0/15-24 від 13 лютого 2024 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

У зв`язку зі звільненням судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/40625/23 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

01.05.2024 на виконання ухвали суду від 26.04.2024 позивачем надано докази на підтвердження повноважень підписанта позовної заяви.

Таким чином, недоліки позову, встановлені ухвалою суду від 26.04.2024, були усунуті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 адміністративну справу №320/40625/23 прийнято до провадження судді Парненко В.С. та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

В матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ГУ ДПС у Запорізькій області відповідно до наказу від 18.07.2022 №750-г провело фактичну перевірку пункту обміну іноземної валюти, що належить ПрАТ «Українська фінансова група» (код ЄДРПОУ 14285934) та розташований за адресою: м. Запоріжжя, просп. Маяковського, буд. 20. За результатами перевірки складено акт від 27.07.2022 №2416/08/01/07/09/14285934.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесло податкове повідомлення-рішення від 14.08.2023 №0534400707, яким до ПрАТ «Українська фінансова група» застосовано штрафні санкції на загальну суму 403 942,50 грн, зокрема:

- 402 242,50 грн (80448,50 грн Ч 5) - за перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою, зазначеною у фіскальному звіті;

- 1 700 грн - за непроведення розрахункової операції через РРО та невидачу розрахункового документа.

Приватне акціонерне товариство «Українська фінансова група» 17.08.2023 отримало рекомендованим листом (ідентифікатор 0600039024419) податкове повідомлення-рішення від 14.08.2023 №0534400707, складене Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі висновків про порушення пунктів 2, 5, 7 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», викладених в акті фактичної перевірки №2416/08/01/07/09/14285934 від 27.07.2022 (далі - Акт), оформленому від імені ГУ ДПС у Запорізькій області.

Позивач надіслав скаргу до відповідача, проте останній залишив ППР без змін.

ПрАТ «УФГ» вважає, що зазначене ППР складене з порушенням вимог чинного законодавства, порушує його права та законні інтереси і підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернулось з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 80 ПК України, 80.1. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;

неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Фактична перевірка, що здійснюється за наявності підстави, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з`ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб`єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу, з приводу чого суд зазначає наступне.

Як вбачається з позовної заяви, станом на дату початку проведення фактичної перевірки за вказаною в Акті адресою ПрАТ "УФГ" не здійснювало діяльності з торгівлі іноземною валютою у готівковій формі. Робота пункту обміну іноземної валюти ПрАТ "УФГ" (операційна каса Запорізької обласної філії № 14285934.009.014) за цією адресою тривала до 23.02.2022 включно та була припинена у зв`язку з початком воєнних дій, що підтверджується копією розпорядження про зупинення роботи операційних кас.

Наказом ПрАТ "УФГ" від 31.05.2022 касира ОСОБА_2 , яка працювала у зазначеному пункті до 23.02.2022, було звільнено. У зв`язку з неможливістю відновлення роботи, підрозділ було ліквідовано 15.07.2022, тобто до початку фактичної перевірки. Повідомлення про ліквідацію були надіслані до Національного банку України та Державної податкової служби України у встановлені законодавством строки. Реєстрацію відповідного РРО скасовано до моменту початку перевірки.

Так, для ініціювання фактичної перевірки, за результатами якої було складено Акт, ПрАТ "УФГ" або його уповноваженій особі не пред`являлися та не вручалися документи, визначені пп. 80.2, 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України.

В той же час відповідно до пп. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися лише на підставі відповідного наказу керівника (або його заступника) контролюючого органу. Копія наказу під розписку повинна вручатися платнику податків, його представнику або особі, яка фактично здійснює розрахункові операції, до початку перевірки.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право розпочати фактичну перевірку за наявності встановлених Кодексом підстав, та лише після пред`явлення або надсилання визначених документів:

направлення на проведення перевірки (з усіма реквізитами);

копії наказу про її проведення;

службових посвідчень осіб, що здійснюють перевірку.

Позивач зазначає, що особа, зазначена в Акті - ОСОБА_3 не є працівником ПрАТ "УФГ", ніколи не отримувала відповідних повноважень від Товариства та не отримувала готівкові кошти для здійснення валютно-обмінних операцій.

Відносно даних обставин відповідачем жодних заперечень не надано.

Таким чином інформація в Акті (п. 1.5) про наявність у ПрАТ "УФГ" посади «оператор-касир» та займану її ОСОБА_3 не відповідає фактичним обставинам справи, штатним розписом така посада не передбачена.

Отже суд зазначає, що з огляду на те, що ОСОБА_3 не є працівником або повноважною особою ПрАТ "УФГ", а готівкові кошти, які у неї були виявлені, не є власністю Товариства, місце проведення нею валютних операцій не можна вважати місцем провадження діяльності ПрАТ "УФГ".

Крім того, згідно з п. 86.5 ПК України, Акт (довідка) про результати фактичної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, а також особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків або його представником (у разі наявності), однак, акт про відмову від отримання акту перевірки № 383/08/01/07/09/14285934 від 28.07.2022, не пред`являвся ПрАТ "УФГ" або його представнику для ознайомлення чи підписання.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки було отримано поштою (рекомендоване відправлення № 6900512769252), після чого Товариство направило заперечення (вих. № вс75-08 від 15.08.2022), які не були враховані при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (ППР), хоча згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України, у разі подання заперечень, ППР приймається лише після розгляду цих заперечень та надання відповіді.

Аналіз вищенаведених норм свідчить, що фактична перевірка є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення порушень. За відсутності законно проведеної перевірки, контролюючий орган не має компетенції для прийняття податкових повідомлень-рішень. У випадку визнання перевірки незаконною, індивідуальний акт, прийнятий за її результатами, підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка підлягає проведенню щонайменше двома посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, яка фактично здійснює розрахункові операції, в той же час на сторінці 4 Акту міститься лише один підпис посадової особи контролюючого органу, яка проводила перевірку. Щодо другої посадової особи зазначено: «Знаходиться у відпустці згідно до графіку». Як убачається з пункту 3.2 Акту, фактична перевірка проводилась до 27.07.2022 включно, тобто в той самий період, коли інша посадова особа перебувала у відпустці, що виключає можливість одночасної участі цієї особи в перевірці та підтверджує, що перевірка фактично здійснювалася лише однією посадовою особою.

Так, відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, Акт перевірки має бути підписаний усіма посадовими особами контролюючого органу, які її проводили. Відсутність підпису хоча б одного з перевіряючих, який за документами мав брати участь у перевірці, є підставою для визнання такого Акта неналежно оформленим.

За таких обставин, а також враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд погоджується з доводами позивача про те, що Акт не відповідає вимогам пункту 80.7 статті 80 та пункту 86.1 статті 86 ПК України, що свідчить про порушення порядку проведення перевірки та оформлення її результатів. Відтак, такий Акт не може вважатися законною та належною підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень.

Аналогічну правову позицію викладено в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2019 у справі № 826/16217/17. Зазначене рішення залишено без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Суд у цій справі дійшов висновку, що відсутність на акті перевірки хоча б одного підпису посадової особи, яка брала участь у перевірці та відповідальна за його зміст, свідчить про неналежність оформлення такого акта. Відповідно, він не набуває юридичної сили та не може бути використаний як правова підстава для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень про нарахування грошових зобов`язань платнику податків.

Відповідно до положень статті 86.8 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають після дня вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПК України.

У разі наявності заперечень до акта перевірки та подання платником податків додаткових документів і пояснень, зокрема таких, що підтверджують відсутність вини або наявність обставин, які звільняють від фінансової відповідальності, податкове повідомлення-рішення приймається у строки, визначені пунктом 86.7 статті 86 ПК України.

Пункт 86.7.5 статті 86 ПК України передбачає, що податкове повідомлення-рішення у такому випадку приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем ухвалення такого висновку та надання письмової відповіді платнику податків, відповідно до підпункту 86.7.1 цієї статті.

Згідно з підпунктом 86.7.1 статті 86 ПК України, акт перевірки, заперечення до нього, а також додаткові документи та пояснення, у разі їх подання, розглядаються постійно діючою комісією контролюючого органу з розгляду заперечень. Склад цієї комісії та порядок її роботи визначаються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки такою комісією здійснюється протягом 10 робочих днів після отримання заперечень та/або додаткових документів, а платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 ПК України.

Крім того, відповідно до пункту 69.9 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України, чинного на момент проведення перевірки, для платників податків та контролюючих органів було призупинено перебіг більшості процесуальних строків, визначених податковим законодавством. Водночас ця норма не поширювалася на строки проведення фактичних і позапланових документальних перевірок, складення актів, подання та розгляд заперечень, визначення грошових зобов`язань, а також прийняття, надсилання та оскарження податкових повідомлень-рішень за результатами таких перевірок.

З огляду на викладене, суд встановив, що фактична перевірка ПрАТ "УФГ" здійснювалася з 18.07.2022 по 27.07.2022, а акт перевірки було складено 27.07.2022. Відповідно до вимог Податкового кодексу України, строк для прийняття та надсилання податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки сплинув у серпні 2022 року.

Однак податкове повідомлення-рішення було прийняте лише 14.08.2023, тобто з істотним порушенням строків, встановлених законодавством.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення, прийняте з порушенням граничного строку, встановленого Податковим кодексом України, є неправомірним і підлягає скасуванню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 14.08.2023 №0534400707, складене на підставі акта перевірки №2416/08/01/07/09/14285934 від 27.07.2022 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 6059,15 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у місті Києві.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова група» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2023 №0534400707, складене на підставі акта перевірки №2416/08/01/07/09/14285934 від 27.07.2022.

Стягнути судові витрати (судовий збір) у розмірі 6059,15 грн. користь Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова група» (вул. Саксаганського, будинок 77, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 14285934) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.