Постанова від 14.05.2025 по справі 440/12434/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 р.Справа № 440/12434/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2025, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/12434/24

за позовом ОСОБА_1

до Державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Андрієвського Іллі Владиславовича , Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

третя особа Енергетична митниця

про визнання неправомірними дій та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Андрієвського Іллі Владиславовича, Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Енергетична митниця, в якій просив:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Андрієвського Іллі Владиславовича в частині винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень №ВП 68040085; №ВП 68039777; №ВП 68039937; №ВП 68039509; №ВП 68039308; №ВП 68039652 та скасувати постанови державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Андрієвського Іллі Владиславовича про відкриття виконавчих проваджень №ВП 68040085; №ВП 68039777; №ВП 68039937; №ВП 68039509; №ВП 68039308; №ВП 68039652.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 позов залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції законодавства, а саме: Закону України «Про виконавче провадження», Кодексу адміністративного судочинства України, та на невідповідність висновкам суду обставинам справи. Також зазначає, звертаючись до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про поновлення строку до суду повідомляв обставини які мають значення для справи, а саме той факт, що він зареєстрований у м. Полтава, а фактично проживав до повномасштабного вторгнення за адресою: АДРЕСА_1 . (Дана територія була окупована в перші дні повномасштабного вторгнення). Після повномасштабного вторгнення, позивач являється військовослужбовцем та виконує по сьогоднішній день завдання згідно відповідних бойових розпоряджень, що підтверджується довідкою військової частини, яка мається в матеріалах даної справи. Постанови про відкриття виконавчих проваджень не були вручені йому відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та були повернути відповідачеві за закінченням терміну їх зберігання, про що суд зазначив в оскаржуваній ухвалі. На думку позивача, суд дійшов не вірного висновку відносно того, що він був обізнаний про існування оскаржуваних постанов так як адвокат Півненко І.В. яка діяла в його інтересах ознайомилася з матеріалами виконавчих проваджень. Звертає увагу суду, що дійсно, з адвокатом Півненко І.В. у нього була укладена угода про надання правничої допомоги 02.02.2022 року але в зв`язку з тим, що 24.02.2022 року розпочалися повномасштабні військові дії на території всієї країни то відповідно до вимог ч. 2 ст. 29 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» даний договір був розірваний зі сторони адвоката в односторонньому порядку в зв`язку з неможливістю його виконання з її сторони, а я відповідно добровільно зміним сферу своєї діяльності та відразу пішов служити до лав ЗСУ та відповідно позбавлений був можливості отримувати будь-які документи. Стверджує, що про наявність відкритих виконавчих проваджень позивач дізнався лише в жовтні 2024 році коли отримав з фінансового управляння військової частини відповідні процесуальні документи ДВС на підставі яких у нього почали відраховувати кошти з грошового забезпечення.

Відповідач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності спірної ухвали та просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 308 КАС України та керуючись ст. 229 КАС України.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) винесено:

1) постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП 68040085 від 04.01.2022, згідно з якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови Енергетичної митниці № 0083/90300/21 від 05.10.2021 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 10 253 968,92 грн (т. 2, а.с. 170 171);

2) постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП 68039777 від 05.01.2022, згідно з якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови Енергетичної митниці № 0081/90300/21 від 05.10.2021 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 4 920 368,64 грн (т. 2, а.с. 176 177);

3) постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП 68039937 від 04.01.2022, згідно з якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови Енергетичної митниці № 0082/90300/21 від 05.10.2021 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 4 086 967,68 грн (т. 2, а.с. 167 168);

4) постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП 68039509 від 05.01.2022, згідно з якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови Енергетичної митниці № 0079/90300/21 від 05.10.2021 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 4 700 606,67 грн (т. 2, а.с. 179 180);

5) постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП 68039308 від 05.01.2022, згідно з якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови Енергетичної митниці № 0078/90300/21 від 05.10.2021 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 6 886 673,43 грн (т. 2, а.с. 181 182);

6) постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП 68039652 від 04.01.2022, згідно з якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови Енергетичної митниці № 0080/90300/21 від 05.10.2021 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 5 286 971,97 грн (т. 2, а.с. 173 174).

Зазначені постанови надіслані позивачу рекомендованим листом, який повернуто за закінченням строку зберігання (т. 2, а.с. 163 165).

Не погоджуючись із спірними постановами Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про відкриття виконавчих проваджень, позивач звернувся із позовом до суду.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач про спірні дії державного виконавця щодо винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень №ВП 68040085; №ВП 68039777; №ВП 68039937; №ВП 68039509; №ВП 68039308; №ВП 68039652 та про постанови про відкриття виконавчого провадження №ВП 68040085 від 04.01.2022, №ВП 68039777 від 05.01.2022, №ВП 68039937 від 04.01.2022, №ВП 68039509 від 05.01.2022, №ВП 68039308 від 05.01.2022, №ВП 68039652 від 04.01.2022 щонайменше знав ще станом на 29.01.2022 та отримав копії відповідних постанов 08.02.2022, діючи через уповноважених представників, та у березні 2022 року вжив заходів щодо оскарження частини таких постанов у судовому порядку, натомість у заяві про поновлення строку звернення до суду у цій справі ввів суд в оману, вказавши, що станом на 26.03.2022 не отримував від виконавчої служби жодного процесуального документа, в тому числі і оскаржувані постанови, а отримав їх лише 14.10.2024 в мережі інтернет за посиланням https://minjust.gov.ua//.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із пункту 1 частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до приписів частини 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження рішення відповідача, на які позивач посилається як на поважні, суд керується оцінкою та аналізом всіх наведених у заяві про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою доводів, а також із того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу.

Пунктами 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на пред`явлення позову, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі подання її у строки, встановлені КАС України або іншими законами, для чого особа має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Зазначеного висновку дійшла колегія Верховного суду в постанові №640/25034/19 від 18.02.2021.

Предметом спору у цій справі є дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андрієвського Іллі Владиславовича в частині винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень №ВП 68040085; №ВП 68039777; №ВП 68039937; №ВП 68039509; №ВП 68039308; №ВП 68039652 та постанови про відкриття виконавчого провадження: 1) №ВП 68040085 від 04.01.2022; 2) №ВП 68039777 від 05.01.2022; 3) №ВП 68039937 від 04.01.2022; 4) №ВП 68039509 від 05.01.2022; 5) №ВП 68039308 від 05.01.2022; 6) №ВП 68039652 від 04.01.2022.

В ухвалі від 19.03.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі суд, задовольнивши заяву ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку та поновивши ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом, виходив з того, що позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2022 №1652/594, та матеріали виконавчого провадження позивач отримав в жовтні 2024 року, після надходжень розпоряджень державного виконавця про звернення стягнення на доходи ОСОБА_1 (про що позивач вказав у заяві про поновлення строку звернення до суду), тому суд першої інстанції вважав за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

В ході розгляду справи із матеріалів виконавчих проваджень №ВП 68040085; №ВП 68039777; №ВП 68039937; №ВП 68039509; №ВП 68039308; №ВП 68039652, наданих відповідачем, судовим розглядом встановлено, що державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) винесено:

1) постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП 68040085 від 04.01.2022, згідно з якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови Енергетичної митниці № 0083/90300/21 від 05.10.2021 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 10 253 968,92 грн (т. 2, а.с. 170 171);

2) постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП 68039777 від 05.01.2022, згідно з якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови Енергетичної митниці № 0081/90300/21 від 05.10.2021 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 4 920 368,64 грн (т. 2, а.с. 176 177);

3) постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП 68039937 від 04.01.2022, згідно з якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови Енергетичної митниці № 0082/90300/21 від 05.10.2021 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 4 086 967,68 грн (т. 2, а.с. 167 168);

4) постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП 68039509 від 05.01.2022, згідно з якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови Енергетичної митниці № 0079/90300/21 від 05.10.2021 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 4 700 606,67 грн (т. 2, а.с. 179 180);

5) постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП 68039308 від 05.01.2022, згідно з якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови Енергетичної митниці № 0078/90300/21 від 05.10.2021 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 6 886 673,43 грн (т. 2, а.с. 181 182);

6) постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП 68039652 від 04.01.2022, згідно з якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови Енергетичної митниці № 0080/90300/21 від 05.10.2021 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 5 286 971,97 грн (т. 2, а.с. 173 174).

Зазначені постанови надіслані позивачу рекомендованим листом, який повернуто за закінченням строку зберігання (т. 2, а.с. 163 165).

Постановою державного виконавця від 26.01.2022 об`єднано виконавчі провадження № 68039308, № 68039509, № 68039652, № 68039777, № 68039937, № 68040085 у зведене виконавче провадження № 68384275 (т. 2, а.с. 112).

29.01.2022 представник позивача адвокат АО «АВЕР ЛЄКС» Осколков І.Л. подав до Київського ВДВС повідомлення про оскарження постанов про порушення митних правил, вказуючи, що з Автоматизованої системи виконавчих проваджень стало відомо про те, що державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відкриті виконавчі провадження №ВП 68040085; №ВП 68039777; №ВП 68039937; №ВП 68039509; №ВП 68039308; №ВП 68039652 на виконання постанов Енергетичної митниці Державної митної служби України від 05.10.2021 у справі про порушення митних правил № 0078/90300/21, № 0079/90300/21; № 0080/90300/21, № 0081/90300/21, № 0082/90300/21, № 0083/90300/21, та просив скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень (т.2, а.с. 149 150).

Також 08.02.2022 ОСОБА_1 , від імені якого діяла адвокат Півненко Ірина Володимирівна, подано до Київського ВДВС заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, здійснення фотокопій та видачу копій документів, в якій викладено прохання надати для ознайомлення матеріали зведеного виконавчого провадження з примусового виконання постанов Енергетичної митниці Державної митної служби України у справі про порушення митних правил від 05.10.2021 № 0078/90300/21, № 0079/90300/21; № 0080/90300/21, № 0081/90300/21, № 0082/90300/21, № 0083/90300/21 з можливістю здійснення фотокопіювання відносно ОСОБА_1 та у зв`язку з неотриманням боржником постанов про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту, а також прохання видати копії постанов щодо примусового виконання вищезазначених постанов Енергетичної митниці та накладення арешту (т. 2, а.с. 153). На зазначеній заяві адвокатом Півненко І.В. власноручно засвідчено факт ознайомлення 08.02.2022 з матеріалами зведеного виконавчого провадження та отримання копій постанов.

Надалі у березні 2022 року ОСОБА_1 оскаржено до Полтавського окружного адміністративного суду постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання постанови Енергетичної митниці Державної митної служби України № 0078/90300/21 від 5 січня 2022 року (справа № 440/3383/22) та постанову про відкриття виконавчого провадження від 4 січня 2022 року на виконання постанови Енергетичної митниці Державної митної служби України № 0080/90300/21 від 05.01.2021 року (справа № 440/3366/22).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 у справі № 440/3383/22 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 у справі № 440/3366/22 позовну заяву ОСОБА_1 також залишено без розгляду.

При цьому до суду з адміністративним позовом позивач звернувся лише 18.10.2024.

Колегія суддів звертає увагу, що в заяві про поновлення процесуального строку ОСОБА_1 зазначає, що є військовослужбовцем та виконує завдання згідно відповідних бойових розпоряджень, що підтверджується довідкою військової частини. Також вказує, що станом на 26 березня 2022 року не отримував від виконавчої служби жодного процесуального документу, в тому числі і оскаржувані постанови. В жовтні 2024 року до фінансового відділу військової частини, в якій позивач проходить службу, надійшли відповідні розпорядження державного виконавця про звернення стягнення на доходи і позивач відразу звернувся до державного виконавця, який надав ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження та ОСОБА_1 отримав оскаржувані постанови 14.10.2024 року в мережі інтернет за посиланням https://minjust.gov.ua.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач про спірні дії державного виконавця щодо винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень №ВП 68040085; №ВП 68039777; №ВП 68039937; №ВП 68039509; №ВП 68039308; №ВП 68039652 та про постанови про відкриття виконавчого провадження №ВП 68040085 від 04.01.2022, №ВП 68039777 від 05.01.2022, №ВП 68039937 від 04.01.2022, №ВП 68039509 від 05.01.2022, №ВП 68039308 від 05.01.2022, №ВП 68039652 від 04.01.2022 щонайменше знав ще станом на 29.01.2022 та отримав копії відповідних постанов 08.02.2022, діючи через уповноважених представників, та у березні 2022 року вжив заходів щодо оскарження частини таких постанов у судовому порядку, натомість у заяві про поновлення строку звернення до суду у цій справі ввів суд в оману, вказавши, що станом на 26.03.2022 не отримував від виконавчої служби жодного процесуального документа, в тому числі і оскаржувані постанови, а отримав їх лише 14.10.2024 в мережі інтернет за посиланням https://minjust.gov.ua//.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотриманнявони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановівід 26.09.2023 у справі № 260/2099/22.

В апеляційній скарзі позивач зазначив, що після повномасштабного вторгнення, позивач являється військовослужбовцем та виконує по даний час завдання згідно відповідних бойових розпоряджень, що підтверджується довідками Військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2022 № 1652/594, від 25.02.2025 №1652/548 та військовим квитком серії НОМЕР_2 .

Колегія суддів відмічає, що позивач не заперечує обставин, що дійсно, з адвокатом Півненко І.В. у нього була укладена угода про надання правничої допомоги 02.02.2022 року.

Але в зв`язку з тим, що 24.02.2022 року розпочалися повномасштабні військові дії на території України то відповідно до вимог ч. 2 ст. 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» даний договір був розірваний зі сторони адвоката в односторонньому порядку в зв`язку з неможливістю його виконання з її сторони, а позивач відповідно добровільно змінив сферу своєї діяльності та відразу пішов служити до лав ЗСУ та відповідно позбавлений був можливості отримувати будь-які документи.

Колегія суддів враховує, що позивач проявляв зацікавленість у ході здійснення виконавчих проваджень та почав реалізовувати своє право щодо ознайомлення зі спірними постановами, можливості отримання їх копій, можливості оскарження їх та/або інших дій у судовому порядку, тощо, через свого представника, однак після розірвання зі сторони адвоката в односторонньому порядку угоди про надання правничої допомоги від 02.02.2022 в зв`язку з неможливістю його виконання зі сторони представника, а позивач, після повномасштабного вторгнення відповідно розпочав службу в лавах Збройних Сил України та відповідно позбавлений був можливості отримувати будь-які документи, проте, судом першої інстанції вказані обставини залишено поза увагою.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було з`ясовано чи отримував позивач від свого представника Півненко І.В. документи, зокрема спірні постанови, адже розірвання зі сторони адвоката в односторонньому порядку угоди про надання правничої допомоги від 02.02.2022 позбавляє обізнаності позивача про порушення його прав, що і становить предмет спору.

Таким чином, колегія суддів вважає доводи позивача про проходження служби в ЗСУ як на підставу, яка унеможливила своєчасне отримання ОСОБА_1 постанов про відкриття виконавчого провадження: 1) №ВП 68040085 від 04.01.2022; 2) №ВП 68039777 від 05.01.2022; 3) №ВП 68039937 від 04.01.2022; 4) №ВП 68039509 від 05.01.2022; 5) №ВП 68039308 від 05.01.2022; 6) №ВП 68039652 від 04.01.2022, про наявність яких позивач дізнався в жовтні 2024 року коли отримав з фінансового управляння військової частини відповідні процесуальні документи ДВС на підставі яких у нього почали відраховувати кошти з грошового забезпечення та отримавши їх лише 14.10.2024 в мережі інтернет за посиланням https://minjust.gov.ua//, звернення до суду з позовом 18.10.2024, є об`єктивними, заслуговують уваги суду та свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, дійшов передчасного висновку.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

З тексту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції на підставі ст. 320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 229, 250, 315, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 по справі №440/12434/24 скасувати.

Справу № 440/12434/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Андрієвського Іллі Владиславовича, Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - Енергетична митниця, про визнання неправомірними дій та скасування постанов - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк