Постанова від 14.05.2025 по справі 160/30101/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30101/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року (суддя Кальник В.В.) в справі № 160/30101/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Альфа ЛТД» до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Альфа ЛТД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі Міндовкілля) про визнання протиправним та скасування наказу №1255 від 10 жовтня 2024 року про відмову у видачі ліцензії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про відмову у видачі ліцензії ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» №1255 від 10 жовтня 2024 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вважає неправильним висновок суду першої інстанції, що висновок державної екологічної експертизи №04/28.09.2011-418 від 29 грудня 2011 року є чинним і може бути використаний в матеріалах для отримання ліцензії, оскільки не суперечить матеріально-технічній базі та може бути застосований для здійснення операцій з оброблення відходів.

Апелянт зазначає, що зважаючи на численні зміни в діяльності ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» та законодавстві, що регулює управління небезпечними відходами, для отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами позивачу необхідно здійснити оцінку впливу на довкілля планованої (оновленої) діяльності та отримати відповідний висновок.

На думку апелянта, відповідність матеріально-технічної бази Ліцензійним умовам не свідчить про відповідність ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» Ліцензійним умовам, оскільки проведення перевірки матеріально-технічної бази передує зверненню до органу ліцензування із заявою про отримання ліцензії, та Ліцензійні умови містять ширший перелік вимог для здобувачів ліцензії, що не було взято до уваги судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Також вважає, що оскільки ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» подано заяву про отримання ліцензії та заповнені документи, визначені Ліцензійними умовами, зокрема додаток 6 (відомості про наявність документів дозвільного характеру), тому були відсутні підстави для залишення заяви ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» про отримання ліцензії без розгляду.

Водночас, під час розгляду наданих документів встановлена невідповідність ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» Ліцензійним умовам, зокрема, у зв`язку із необхідністю здійснення оцінки впливу на довкілля планованої (оновленої) діяльності, а отже Міндовкілля обґрунтовано відмовило у видачі ліцензії.

Вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що Міндовкілля порушено процедуру розгляду заяви позивача, адже у додатку до наказу Міндовкілля від 10 жовтня 2024 року № 1255 вказано, що ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» може повторно звернутись до Міндовкілля із заявою про отримання ліцензії, надавши паперові чи електронні копії документів, визначених додатком 6 до Ліцензійних умов, та відомості за формою, визначеною додатком 6 до Ліцензійних умов, що спростовує помилковий висновок суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з Декларацією №086553/24 про провадження господарської діяльності, ТОВ Фірма Альфа ЛТД (ідентифікаційний код юридичної особи 20222955) перебуває за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ферганська, будинок 41. Види діяльності за КВЕД: 28.29 Виробництво інших машин і устаткування загального призначення, н.в.і.у.; 19.20 Виробництво продуктів нафтаперероблення; 20.51 Виробництво вибухових речовин; 21.59 Виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотраспортних засобів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 52.10 Складське господарство; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів.

23.09.2024 року ТОВ Фірма Альфа ЛТД звернулось до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України із заявою № 9502 про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

Місця провадження господарської діяльності, зокрема відомості про філії, інші відокремлені підрозділи, що провадитимуть діяльність на підставі ліцензії цех з виробництва мастильних матеріалів (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, р-н Центрально-Міський, вул. Окружна, будинок 3в; 50025.

10.10.2024 Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України прийнято рішення - наказ Міндовкілля №1255 від 10.10.2024 про відмову у видачі ліцензії на право провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами ТОВ Фірма АЛЬФА ЛТД (ідентифікаційний код юридичної особи 20222955) згідно з переліком та описом підстав і пропозицій щодо усунення відповідних недоліків суб`єкту господарювання щодо якого прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

Відповідно до наказу Міндовкілля від 10.10.2024 №1255, підставою для прийняття зазначеного рішення став пункт 1 частини третьої статті 13 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності, а саме, невідповідність ТОВ Фірма Альфа ЛТД Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності у сфері управління небезпечними відходами, що полягало відповідно до додатку до наказу у наступному: Відповідно до Ліцензійних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2024 №1278 на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після припинення воєнного стану здобувач ліцензії (ліцензіат) до заяви про отримання ліцензії або розширення провадження виду господарської діяльності подає до органу ліцензування копії документів у паперовій або електронній формі, визначені Додатком 6 до Ліцензійних умов та надає відомості за формою визначеною додатком 6 Ліцензійних умов..

В наказі зазначені пропозиції щодо усунення відповідних недоліків: Рішення про видачу ліцензії може бути прийнято після повторного подання до Міндовкілля нової заяви про отримання ліцензії після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення у порядку встановленому Законом України Про ліцензування видів господарської діяльності та відповідно до вимог ліцензійних умов..

Суд першої інстанції вважав, що на виконання вимог пунктів 5, 6 вказаної постанови, ТОВ Фірма Альфа ЛТД було подано повний пакет документів, визначений Ліцензійними умовами, використовуючи інформаційну систему управління відходами, що є функціональним Модулем Єдиної екологічної платформи ЕкоСистеми, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2023 №1279 Про затвердження Порядку створення та адміністрування інформаційної системи управління відходами з накладенням на документи кваліфікованого електронного підпису.

Судом першої інстанції зазначено, що орган ліцензування при прийнятті рішення про відмову від 10.10.2024 №1255 посилається на необхідність подачі ТОВ Фірма Альфа ЛТД документів в паперовій або електронній формі згідно з Додатком 6 постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2023 №1278, який містить чіткий перелік документів дозвільного характеру, необхідних для отримання ліцензій, тобто пакет документів, на думку органу ліцензування, є неповним.

Із посиланням на статтю 12 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності суд першої інстанції зауважив, що відповідачем не приймалось рішення про залишення заяви від 23.09.2024 № 9502 без розгляду з підстав відсутності необхідних документів.

Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача, зазначені у відзиві на позову заяву, що Міндовкілля відмовило ТОВ Фірма Альфа ЛТД у видачі ліцензії у зв`язку із відсутністю висновку з оцінки впливу на довкілля відповідно до пункту 6 Ліцензійних умов, оскільки відповідачем в процесі розгляду заяви № 9502 від 23.09.2024 р. на отримання ліцензії та наданих до цієї заяви документів не надано конкретних аргументів щодо необхідності здійснення оцінки впливу на довкілля, як й не надано належних аргументів щодо правомірності відмови у видачі ліцензії з підстав відсутності оцінки впливу на довкілля під час судового розгляду справи.

При цьому суд першої інстанції вважав, що висновок державної екологічної експертизи №04/28.09.2011-418 від 29.12.2011 р. є чинним і може бути використаний в матеріалах для отримання ліцензії, оскільки не суперечить матеріально-технічній базі та може бути застосований для здійснення операцій з оброблення відходів.

Суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання позивачем при формуванні заяви на отримання ліцензії вимог Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності, постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2024 №1278 Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності в сфері управління небезпечними відходами та про протиправність рішення органу ліцензування від 10.10.2024 №1255 Про відмову в отриманні Ліцензії на провадження господарської діяльності в сфері управління небезпечними відходами, яке прийнято всупереч вимогам пункту 5 частини 6 статті 13 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 28.29 Виробництво інших машин і устаткування загального призначення, н.в.і.у.; 19.20 Виробництво продуктів нафтеперероблення; 20.51 Виробництво вибухових речовин; 21.59 Виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотраспортних засобів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 52.10 Складське господарство; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів.

ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» 23 вересня 2024 року звернулось до Міндовкілля із заявою № 9502 про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, місця провадження господарської діяльності цех з виробництва мастильних матеріалів.

До заяви про отримання ліцензії позивачем додані відомості про наявність документів дозвільного характеру, а саме: дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки № 1180.18.12 та № 1181.18.12, видані ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, лист-пояснення щодо продовження строку дії дозволів від 26.12.2018; дозвіл на спеціальне водокористування; дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №086553/24 від.16.09.2024; дозвіл на здійснення операції з оброблення відходів №2185/24 від 19.07.2024, виданий Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України; відомості про доступність місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення; перелік небезпечних відходів; акт перевірки відповідності матеріально-технічної бази здобувача ліцензії технологічним вимогам до здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами правилам технічної експлуатації установок та технологічним регламентам №20240726-8201 від 22.08.2024; висновок державної санітарно-епідеміологічної служби дотримання вимог безпеки на об`єктах з небезпечними відходами від 31.05.2011 № 2/1-20-11-3-878; висновок №04/28.09.2011- 418 від 29.12.2011 державної екологічної експертизи матеріалів розділу АВНС «Цех з виробництва мастильних матеріалів»; декларація №086553/24 про провадження господарської діяльності.

Наказом Міндовкілля № 1255 від 10 жовтня 2024 року відповідно до пункту 1 частини третьої статті 13 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2023 року № 1278, відмовлено у видачі ліцензії на право провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» згідно з переліком та описом підстав і пропозицій щодо усунення відповідних недоліків суб`єкту господарювання, щодо якого прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, що додається (а.с. 131).

У переліку та опису підстав і пропозицій щодо усунення відповідних недоліків суб`єкту господарювання, щодо якого прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами (а.с. 132-133) вказано наступні підстави для відмови у видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами: відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2023 № 1278, на період воєнного стану та протягом трьох місяців після припинення воєнного стану здобувач ліцензії (ліцензіат) до заяви про отримання ліцензії або розширення провадження виду господарської діяльності подає до органу ліцензування копії документів у паперовій або електронній формі, визначені додатком 6 до Ліцензійних умов, та надає відомості за формою, визначеною додатком 6 Ліцензійних умов.

У графі «Пропозиції щодо усунення відповідних недоліків» вказано: рішення про видачу ліцензії може бути прийнято після повторного подання до Міндовкілля нової заяви про отримання ліцензії після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення, у порядку, встановленому Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», та відповідно до Ліцензійних умов.

Спірним в цій справі є питання правомірності відмови позивачу у видачі ліцензії на провадження виду господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

Правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про управління відходами» від 20 червня 2022 року №2320-IX (далі - Закон № 2320-ІХ), відповідно до пункту 31 статті 1 якого управління відходами - комплекс заходів із збирання, перевезення, оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення) відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об`єктами видалення відходів.

Господарська діяльність з управління небезпечними відходами здійснюється суб`єктами господарювання на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та відповідно до ліцензійних умов здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами (частина перша статті 44 Закону № 2320-ІХ).

За положеннями частин третьої - сьомої статті 44 Закону № 2320-ІХ до видачі ліцензії обов`язковій перевірці підлягає відповідність матеріально-технічної бази здобувача ліцензії встановленим вимогам. Зазначена перевірка проводиться органом ліцензування за місцем провадження діяльності у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Підставою для проведення перевірки матеріально-технічної бази здобувача ліцензії встановленим вимогам є заява суб`єкта господарювання у сфері управління небезпечними відходами.

Строк здійснення перевірки не може перевищувати 20 робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Тривалість проведення перевірки не може перевищувати двох робочих днів.

Здобувач ліцензії під час перевірки матеріально-технічної бази встановленим вимогам забезпечує умови для її проведення та надає на вимогу посадових осіб органу ліцензування документи, необхідні для проведення перевірки.

За результатами перевірки складається акт перевірки матеріально-технічної бази, необхідної для провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

Здобувач ліцензії на здійснення комплексу операцій з управління небезпечними відходами після отримання підтвердження відповідності матеріально-технічної бази встановленим вимогам за результатами перевірки подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії та пакет документів, визначений ліцензійними умовами.

Матеріально-технічна база здобувача ліцензії повинна відповідати технологічним вимогам до здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, правилам технічної експлуатації установок та технологічним регламентам.

Технічні та технологічні вимоги до матеріально-технічної бази, її склад, параметри технологічного процесу для здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами визначаються ліцензійними умовами.

Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності визначає Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 року №222-VIII (далі - Закон №222-VIII).

Частиною першою статті 6 Закону №222-VIII передбачено, що орган ліцензування видає ліцензії на право здійснення видів господарської діяльності, зазначених у статті 7 цього Закону.

Види господарської діяльності, на здійснення яких державний колегіальний орган видає ліцензії, встановлюються цим Законом.

Міндовкілля є органом ліцензування щодо виду господарської діяльності із управління небезпечними відходами (Перелік органів ліцензування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №222-VIII орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності отримує та розглядає заяву з документами, а також повідомлення, подання яких до органу ліцензування передбачено законом, і за результатом їх розгляду приймає рішення про: залишення заяви без розгляду; видачу ліцензії або відмову у видачі ліцензії; переоформлення ліцензії; зупинення дії ліцензії повністю або частково; відновлення дії ліцензії повністю або частково; анулювання ліцензії повністю або частково; розширення або звуження провадження виду господарської діяльності ліцензіатом; видачу інших документів, визначених законом, що стосуються повноважень органу ліцензування.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №222-VIII орган ліцензування протягом п`яти робочих днів з дня одержання заяви про отримання ліцензії встановлює наявність або відсутність підстав для залишення її без розгляду і в разі їх наявності приймає відповідне рішення.

Рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду набуває чинності з дня його прийняття та підлягає обов`язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті органу ліцензування і внесенню інформації про таке рішення до ліцензійного реєстру наступного робочого дня після його прийняття.

Частиною другою статті 12 Закону №222-VIII встановлено, що підставою для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду є:

1) подання не в повному обсязі документів, що додаються до заяви для отримання ліцензії, крім подання документів у порядку, передбаченому частиною п`ятою цієї статті;

2) заява або хоча б один з документів, що додається до заяви про отримання ліцензії:

підписаний особою, яка не має на це повноважень;

оформлений із порушенням вимог цього Закону, складений не за встановленою формою або не містить даних, які обов`язково вносяться до них згідно з цим Законом;

3) подання заяви з порушенням строків, передбачених цим Законом;

4) відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про здобувача ліцензії (суб`єкта господарювання) або наявність відомостей про державну реєстрацію його припинення;

5) наявність інформації про здійснення контролю за діяльністю суб`єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України".

Приписами частини першої статті 13 Закону №222-VIII визначено, що орган ліцензування після встановлення відсутності підстав для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду розглядає її з метою встановлення відсутності або наявності підстав для відмови у видачі ліцензії шляхом аналізу підтвердних документів та одержання інформації з державних паперових та електронних інформаційних ресурсів.

При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі ліцензії з причин, раніше не зазначених у рішенні про відмову у видачі ліцензії (крім неусунення чи усунення не в повному обсязі здобувачем ліцензії причин, що стали підставою для попередньої відмови; наявності в новій інформації, поданій здобувачем ліцензії, підстав для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії) за умови, що на момент повторного розгляду раніше подані документи зберегли свою актуальність.

Частиною другою статті 13 Закону №222-VIII установлено, що у разі встановлення наявності підстав для відмови у видачі ліцензії орган ліцензування приймає обґрунтоване рішення про відмову у видачі ліцензії, що набирає чинності з дня його прийняття та підлягає обов`язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті органу ліцензування наступного робочого дня, після його прийняття.

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, суду.

Відповідно до частини третьої статті 13 підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за результатом розгляду заяви про отримання ліцензії є:

1) встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам;

2) виявлення недостовірності даних у підтвердних документах, поданих здобувачем ліцензії. Виявленням недостовірності даних у підтвердних документах, поданих суб`єктом господарювання до органу ліцензування, є встановлення наявності розбіжності між даними у підтвердних документах та фактичним станом цього суб`єкта господарювання на момент подання документів. Не вважаються недостовірними дані, підстава наведення яких суб`єктом господарювання не могла бути для нього завідомо неналежною;

3) наявність в органу ліцензування інформації про рішення суду щодо здобувача ліцензії, що забороняє йому провадити окремий вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та набрало законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2023 року №1278 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності в сфері управління небезпечними відходами (далі - Ліцензійні умови № 1278).

Пунктами 5 та 6 Ліцензійних умов № 1278 передбачено, що після встановлення відповідності матеріально-технічної бази, необхідної для провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами (далі - господарська діяльність), уповноваженими особами Міндовкілля здобувач ліцензії (ліцензіат) для отримання ліцензії або розширення провадження виду господарської діяльності подає в електронній формі шляхом використання інформаційної системи управління відходами (далі - система), що є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи ЕкоСистема, документи, що передбачені додатками 1-10,12 і формуються автоматично програмними засобами системи на основі інформації, яка була внесена здобувачем ліцензії (ліцензіатом) під час створення облікового запису в системі та/або подання документів в електронній формі в систему і заповнення всіх обов`язкових полів. Документи, що існують тільки в паперовій формі, додаються до заяви у форматі PDF із накладенням на них електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті.

До заяви про отримання ліцензії або розширення провадження виду господарської діяльності додаються засвідчені підписом здобувача ліцензії (ліцензіата) або іншої уповноваженої особи такі документи:

копія паспорта громадянина України керівника здобувача ліцензії (або його уповноваженої особи) із відміткою контролюючого органу щодо повідомлення про відмову через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (подається тільки фізичними особами - підприємцями, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу);

опис документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії або розширення провадження виду господарської діяльності, у двох екземплярах (у разі подання документів у паперовій формі за формою згідно з додатком 3);

відомості про:

наявність матеріально-технічної бази, необхідної для провадження господарської діяльності, за формою згідно з додатком 4 разом із копіями документів (зокрема технічними паспортами), засвідченими підписом керівника суб`єкта господарювання, що дають можливість їх ідентифікувати, а також копіями документів, що підтверджують право власності або оренди на зазначені засоби, засвідченими підписом керівника суб`єкта господарювання, із зазначенням інвентарних номерів;

місця провадження господарської діяльності разом із копіями документів, що підтверджують право власності або їх оренди, за формою згідно з додатком 5. Після встановлення інформаційної взаємодії з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та наявності в ньому відповідної інформації про об`єкт нерухомого майна копії документів, що підтверджують право власності або оренди, не надаються;

наявність документів дозвільного характеру за формою згідно з додатком 6;

доступність місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення за формою згідно з додатком 7;

наявність плану локалізації та ліквідації аварії та її наслідків на об`єктах підвищеної небезпеки (у разі внесення об`єкта до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки) у довільній формі;

перелік небезпечних відходів із зазначенням кодів, наведених у додатках VIII, IX до Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, Національному переліку відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 р. № 1102, та переліку операцій з видалення відходів, на які отримується або розширюється дія ліцензії, що наведені в додатку 1 до Закону України Про управління відходами, та переліку операцій з відновлення відходів, на які отримується або розширюється дія ліцензії, що наведені в додатку 2 до Закону України Про управління відходами, згідно з додатком 8;

копія повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2022 р. № 1030 Деякі питання ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки;

інформація про підтвердження відсутності здійснення контролю за діяльністю суб`єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України Про захист економічної конкуренції, резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України Про оборону України, за формою згідно з додатком 9;

ситуаційна карта-схема розташування виробничих площ об`єкта оброблення небезпечних відходів, на яких провадитиметься господарська діяльність, із зазначенням потужностей для зберігання небезпечних відходів перед їх обробленням на місці провадження господарської діяльності, а в разі провадження діяльності із збирання та зберігання небезпечних відходів для їх подальшого експорту з метою оброблення або видалення - ситуаційна карта-схема розташування виробничих площ із зазначенням потужностей для зберігання небезпечних відходів на місці провадження господарської діяльності. У разі наявності декількох суб`єктів господарювання на одному місці провадження господарської діяльності схема повинна містити розмежування території кожного суб`єкта господарювання;

технологічні регламенти на здійснення кожної операції з управління небезпечними відходами за їх видами.

Додатком 6 до Ліцензійних умов є відомості про наявність документів дозвільного характеру: висновок з оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України Про оцінку впливу на довкілля; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; дозвіл на спеціальне водокористування; дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів.

До заяви про отримання ліцензії позивачем додані відомості про наявність документів дозвільного характеру, а саме: дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки № 1180.18.12 та № 1181.18.12, видані ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, лист-пояснення щодо продовження строку дії дозволів від 26.12.2018; дозвіл на спеціальне водокористування; дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №086553/24 від.16.09.2024; дозвіл на здійснення операції з оброблення відходів №2185/24 від 19.07.2024, виданий Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України; відомості про доступність місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення; перелік небезпечних відходів; акт перевірки відповідності матеріально-технічної бази здобувача ліцензії технологічним вимогам до здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами правилам технічної експлуатації установок та технологічним регламентам №20240726-8201 від 22.08.2024; висновок державної санітарно-епідеміологічної служби дотримання вимог безпеки на об`єктах з небезпечними відходами від 31.05.2011 № 2/1-20-11-3-878; висновок №04/28.09.2011-418 від 29.12.2011 державної екологічної експертизи матеріалів розділу АВНС «Цех з виробництва мастильних матеріалів»; декларація №086553/24 про провадження господарської діяльності.

Виходячи зі змісту наказу Міндовкілля № 1255 від 10 жовтня 2024 року, позивачу відмовлено у видачі ліцензії на право провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами на підставі пункту 1 частини третьої статті 13 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Ліцензійних умов № 1278, згідно з переліком та описом підстав і пропозицій щодо усунення відповідних недоліків суб`єкту господарювання, щодо якого прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, що додається.

У переліку та опису підстав і пропозицій щодо усунення відповідних недоліків суб`єкту господарювання, щодо якого прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами вказано наступні підстави для відмови у видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами: відповідно до Ліцензійних умов № 1278 на період воєнного стану та протягом трьох місяців після припинення воєнного стану здобувач ліцензії (ліцензіат) до заяви про отримання ліцензії або розширення провадження виду господарської діяльності подає до органу ліцензування копії документів у паперовій або електронній формі, визначені додатком 6 до Ліцензійних умов, та надає відомості за формою, визначеною додатком 6 Ліцензійних умов.

У графі «Пропозиції щодо усунення відповідних недоліків» вказано: рішення про видачу ліцензії може бути прийнято після повторного подання до Міндовкілля нової заяви про отримання ліцензії після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення, у порядку, встановленому Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», та відповідно до Ліцензійних умов.

Відтак, Міндовкілля не вказано ані у наказі, ані у переліку та опису підстав і пропозицій щодо усунення відповідних недоліків суб`єкту господарювання, щодо якого прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, перелік документів, визначених додатком 6 до Ліцензійних умов, які не подані позивачем для отримання ліцензії.

Отже, оскаржене рішення не містить чіткого визначення підстав для відмови у видачі ліцензії.

Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів як актів правозастосування, є обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Вживання Міндовікілля загального посилання на пункт 1 частини третьої статті 13 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2023 року № 1278, як в цьому випадку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права суб`єкта господарювання бути повідомленим про підстави відмови у видачі ліцензії.

При цьому рішення суб`єкта владних повноважень (наказ) як індивідуальний акт має відповідати законодавчо встановленим вимогам щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості такого індивідуального акту, а зворотне призводить до протиправності такого рішення.

Крім того, неконкретизоване формулювання підстав для відмови у видачі ліцензії у спірному наказі дає підстави для різного тлумачення таких підстав.

Так, як вказано вище, за положеннями частини другою статті 12 Закону №222-VIII підставою для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду є, зокрема, подання не в повному обсязі документів, що додаються до заяви для отримання ліцензії, крім подання документів у порядку, передбаченому частиною п`ятою цієї статті (пункт 1).

Разом з тим, виходячи зі змісту спірного наказу, юридичною підставою для відмови у видачі ліцензії позивачу слугував пункт 1 частини третьої статті 13, за яким підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за результатом розгляду заяви про отримання ліцензії є встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам.

Як вказано вище, у наказі та додатках до нього не вказано, в чому саме полягає невідповідність позивача як здобувача ліцензії ліцензійним умовам.

За позицією відповідача, викладеною в апеляційній скарзі, відповідачем не приймалось рішення про залишення заяви позивача без розгляду з підстав відсутності необхідних документів, оскільки позивачем подано заяву про отримання ліцензії та заповнені документи, визначені Ліцензійними умовами, зокрема додаток 6 (відомості про наявність документів дозвільного характеру), а відмова у видачі ліцензії обумовлена відсутністю висновку з оцінки впливу на довкілля відповідно до пункту 6 Ліцензійних умов.

Суд зауважує, що відсутність необхідних документів, визначених відповідним переліком, є підставою для залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду.

Стосовно того, що відмова у видачі ліцензії обумовлена відсутністю висновку з оцінки впливу на довкілля відповідно до пункту 6 Ліцензійних умов, суд зазначає наступне.

Позивачем подано Міндовкілля для отримання ліцензії висновок державної екологічної експертизи №04/28.09.2011-418 від 29 грудня 2011 року.

Відповідно до пункту 3 статті 17 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оцінку пливу на довкілля» від 23 травня 2017 року № 2059-VIII (далі Закон № 2059-VIII) висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Закон № 2059-VIII введено в дію 18 грудня 2017 року, тому висновок державної екологічної експертизи №04/28.09.2011-418 від 29 грудня 2011 року як такий, що одержаний до введення в дію Закону № 2059-VIII, зберігає чинність та має статус висновку з оцінки впливу на довкілля, тому може бути використаний для цілей отримання позивачем ліцензії.

Відтак, поданий позивачем висновок державної екологічної експертизи №04/28.09.2011-418 від 29 грудня 2011 року є чинним та має статус висновку з оцінки впливу на довкілля, що вказує на відсутність у позивача обов`язку з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до пункту 22 частини другої та пункту 14 частини третьої статті 3 Закону № 2059-VIII оцінці впливу на довкілля підлягають розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 3 Закону № 2059-VIII перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає управління відходами.

Суд вказує, що відповідачем не доведено наявність підстав, передбачених пунктом 22 частин другої та пункту 14 частини третьої статті 3 Закону № 2059-VIII, для оцінці впливу на довкілля, адже відповідачем не приведено жодного доказу того, що у діяльності позивача відбулось розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України».

Також є незмістовними посилання апелянта на зміну термінології у зв`язку з введенням в дію Закону № 2059-VIII.

За визначенням, наведеним у Законі України «Про відходи» від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР, поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Закон № 2320-IX термін «управління відходами» визначає як комплекс заходів із збирання, перевезення, оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення) відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об`єктами видалення відходів.

Отже, терміни «поводження з відходами» та «управління відходами» мають однаковий зміст.

Суд відхиляє посилання апелянта на лист Державної регуляторної служби України від 21 листопада 2024 року № 4497/20-24, адже цей лист не належить до актів законодавства чи нормативно-правових актів, не встановлює будь-які правові норми.

Також суд зауважує, що зазначення в цьому листі про те, що норма частини третьої статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» є перехідною для тих висновків державної екологічної експертизи, які були отримані до введення в дію Закону «Про оцінку впливу на довкілля» та могла застосовуватись до прийняття Закону України «Про управління відходами», є безпідставним, позаяк ані Закон № 2320-IX, ані Закон № 2059-VIII не містить приписів стосовно того, що висновки державної екологічної експертизи застосовуються до прийняття Закону № 2320-IX.

Крім того, апелянт вважає, що з висновку державної екологічної експертизи неможливо встановити коди відходів відповідно до ДК 005-96 та Національного переліку відходів, а отже ним не оцінено вплив на навколишнє природне середовище усіх видів відходів, на управління якими ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» мало намір отримати ліцензію.

Суд з цього питання зазначає, що у висновку № 04/28.09.2011-418 від 29 грудня 2011 року зазначено, що «Регенерації підлягають: - відпрацьовані нафтопродукти, не призначені для використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші)».

Національний перелік відходів із зазначенням кодів, найменування груп, підгруп та виду відходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1102, не передбачає інших груп відходів, окрім 13 групи «Відходи нафтопродуктів та рідкого палива (крім харчових олій, а також тих, які зазначені у групах 05, 12 і 19)», до якої можна віднести відпрацьовані нафтопродукти.

Також є доречними посилання позивача на таблицю з орієнтовним співвідношенням ДК 005-96 та проекту Національного переліку відходів, розміщену на сайті Міндовкілля.

При цьому відповідачем не доведено, що обрані коди суперечать Закону № 2320-IX та Національному переліку відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1102.

Відповідачем також не спростовано твердження позивача, що всі відходи, перелік яких наведено в заяві ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» на отримання ліцензії на управління відходами, є відпрацьованими нафтопродуктами, не призначеними до використання.

Суд відхиляє доводи апелянта стосовно відсутності у висновку № 04/28.09.2011-418 від 29 грудня 2011 року оцінки впливу на навколишнє природне середовище усіх видів відходів, на управління якими ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» мало намір отримати ліцензію, також з тих підстав, що на основі висновку №04/28.09.2011-418 від 29 грудня 2011 року Міндовкілля видано ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, в якому зазначені всі коди відходів, на управління якими ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» мало намір отримати ліцензію.

Крім того, позивачем доречно зауважено, що діючим законодавством не передбачено проведення експертизи з оцінки впливу на довкілля з причин введення в дію нової класифікації відходів.

Також суд звертає увагу, що Міндовкілля проведено перевірку відповідності матеріально-технічної бази ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД».

Суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що поданий позивачем акт перевірки матеріально-технічної бази технологічним вимогам до здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, правилам технічної експлуатації установок та технологічним регламентам від 22 серпня 2024 року №20240726-8201 вказує на підтвердження відповідності матеріально-технічної бази позивача Ліцензійним умовам.

Так, під час проведення перевірки матеріально-технічної бази (далі - МТБ) Міндовкілля перевірялася відповідність МТБ ТОВ «Фірма «Альфа ЛТД» технологічним вимогам до здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами правилам технічної експлуатації установок та технологічним регламентам.

При цьому акт перевірки МТБ від 22 серпня 2024 року не містить зауважень щодо змін в господарській діяльності позивача.

Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність рішення органу ліцензування від 10 жовтня 2024 року №1255 «Про відмову в отриманні Ліцензії на провадження господарської діяльності в сфері управління небезпечними відходами» як такого, що прийнято всупереч вимогам пункту 5 частини шостої статті 13 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року в справі № 160/30101/24 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року в справі № 160/30101/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Альфа ЛТД» до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 14 травня 2025 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 14 травня 2025 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко