Постанова від 14.05.2025 по справі 160/4341/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/4341/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Єфанова О.В.) в адміністративній справі №160/4341/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

15.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди в розмірі 120645грн за безпосередню участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів з 31.05.2022 року до 24.07.2022 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткову винагороду в розмірі 120645грн, за безпосередню участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів з 31.05.2022 року до 24.07.2022 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно не здійснено нарахування і виплату йому додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за період безпосередньої участі у бойових діях за період часу з 31.05.2022р. по 24.07.2022р. включно.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку про допущену відповідачем протиправну бездіяльність у спірних відносинах. Відповідач вказує на те, що підставою для виплати щомісячної додаткової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, виходячи з розрахунку розміру - 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, є відповідні довідки, затверджених зразків, командирів частини про участь особи в таких заходах про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях чи в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Відповідач вказує на те, що таких довідок від військової частини, до якої було відряджено позивача, не надходило, у зв`язку з чим у Військової частини НОМЕР_1 не було підстав для нарахування винагороди, виходячи із розміру 100000грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Рішення суду першої інстанції переглядалось в апеляційному порядку.

Так постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 було задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі №160/4341/24 скасовано та прийнято нову постанову. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.03.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 скасовано, а справу №160/4341/24 направлено на новий судовий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.

Верховний Суд скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, у судовому рішенні дійшов висновку, зокрема, про помилковість висновку суду апеляційної інстанції, який стверджує, що сам по собі рапорт командира 37-ї тактичної групи від 25.08.2022 року не є довідкою затвердженого зразка і не може самостійно підтверджувати безпосередню участь у бойових діях, а тому не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди. Це твердження ігнорує фактичну практику, згідно з якою, у тому числі, на підставі таких рапортів (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях та виконанні бойових завдань видаються довідки про безпосередню участь у бойових діях чи заходах. Отже, рапорт (донесення) є невід`ємною частиною документального підтвердження участі військовослужбовця в бойових діях. Передчасним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що через відсутність передбачених Окремим дорученням документів про безпосередню участь позивача, В/ч НОМЕР_1 не вчинила протиправної бездіяльності та не зобов`язана виплачувати додаткову винагороду за Постановою КМУ № 168.

Також суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій мали з`ясувати: (1) які завдання або заходи виконував позивач та (2) де саме це відбувалося упродовж спірного періоду, стосовно якого відповідач висловив заперечення щодо підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000грн. Утім, суд апеляційної інстанції не вжив всіх, визначених законом, заходів і не встановив всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, через що дійшов передчасних висновків по суті справи. Зокрема, суд апеляційної інстанції не перевірив наведені обставини, не надав їм належної правової оцінки та не врахував усталену практику Верховного Суду у подібних справах.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Враховуючи вищезазначені висновки суду касаційної інстанції ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2025 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 у строк до 12.05.2025 надати до суду докази, що підтверджують які саме завдання або заходи виконував позивач у період з 31.05.2022 по 24.07.2022; докази щодо місця проведення позивачем завдань або заходів упродовж спірного періоду, стосовно якого відповідач висловив заперечення щодо підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000грн.

Вимоги ухвали суду апеляційної інстанції відповідачем не було виконано.

Таким чином судове рішення суд апеляційної інстанції переглядає в межах доводів апеляційної скарги та відзиву, а також з урахуванням дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та за наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу №121 від 31.05.2022 року та витягу з наказу №117 від 31.05.2022 року, ОСОБА_1 було відряджено до смт.Желанне Донецької області для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації.

Відповідно до витягу з наказу №189 від 02.08.2022 року позивач повернувся із відрядження з смт. Желанне Донецької області 02 серпня 2022 року.

Згідно рапорту командира НОМЕР_2 тактичної групи від 225.08.2022 року, зазначено, що військовослужбовці НОМЕР_2 тактичної групи, зокрема молодший сержант ОСОБА_1 , брали безпосередню участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період з 31.05.2022 року по 02.08.2022 року.

Листом від 28.03.2023 року №9/13-356 відповідач повідомив позивачу, що за період з 25.07.2022 по 31.07.2022 та з 01.08.2022 по 02.08.2022 (разом 9 днів) додаткова винагорода виплачена відповідно до наказу командира НОМЕР_3 окремої бригади у розмірі 20 322, 58 грн. (9 * 2258, 06 = 20322, 58 грн). Під час нарахування та виплати додаткової винагороди за період з 25.07.2022 по 31.07.2022 та з 01.08.2022 по 02.08.2022 командуванням було враховано вимоги абзац 3 пункту 3 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/3/29, так як особовий склад в цей період не входив до жодного угрупування, а підпорядковувався безпосередньо командиру, виплата здійснена на підставі наказу командира НОМЕР_3 окремої бригади від 22 вересня 2022 року №265. Нарахування та виплата додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (зі змінами) у період з 31.05.2022 по 24.07.2022 неможлива у зв`язку з відсутністю підтвердження факту безпосередньої участі Вами у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

З довідки про доходи ОСОБА_1 від 14.02.2023 року вбачається, що за травень-липень 2023 року йому нараховано додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року у розмірі 30000 грн. в кожному місяці.

Позивач не погоджуючись із бездіяльністю відповідача з приводу не нарахування та не виплати додаткової винагороди у розмірі 100000грн. за період з 31.05.2022 року до 24.07.2022 року, оскільки участь позивача в здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії підтверджена належними доказами, звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку про його обґрунтованість.

Колегія суддів переглядаючи судове рішення, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Предметом розгляду справи є наявність у позивача права на отримання збільшеної до виплати додаткової винагороди до 100000грн., відповідно до Постанови №168 у період з 31.05.2022 року до 24.07.2022 року.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, відповідно до пункту 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

В подальшому до постанови КМУ №168 від 28.02.22 вносились зміни, проте у період спірних правовідносин по відношенню до військовослужбовців ЗСУ такі зміни не мали впливу на порядок та розміри виплати додаткової винагороди.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так, на момент коли виникли спірні правовідносини, було чинним рішення (телеграма) Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022 абзацом 3 пункту 3 якого встановлювалось, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

1. бойовий наказ (бойове розпорядження);

2. журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

3. рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

Відповідно до пункту 1 окремого доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 (далі - окреме доручення №912/з/29, яке почало діяти з 01.06.2022) застосовувався такий порядок та умови виплати додаткової винагороди:

"1. Під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях... слід розуміти виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;".

Пунктом 3 окремого доручення №912/з/29 встановлено, що документальним підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях є: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій;

рапорт командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Абзац 1-3 пункту 4 окремого доручення №912/з/29 доручено керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення.

У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною у додатку №2 до цього доручення.

У підставах надання довідок про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях є: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій та рапорт командира підрозділу.

Враховуючи зазначені норми законодавства, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Окремого доручення

Як свідчать встановлені обставини справи, позивачем надано суду копію рапорту командира 37 тактичної групи від 25.08.2022 року, яким підтверджено, що військовослужбовці 37 тактичної групи, зокрема молодший сержант ОСОБА_1 , дійсно брав безпосередню участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період з 31.05.2022 року по 02.08.2022 року.

Також матеріали справи містять копії витягів з наказу командира НОМЕР_3 окремої бригади від 31.05.2022 №121 про відрядження зокрема і ОСОБА_1 з 31.05.2022 до смт. Желанне Донецької області для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ. Підстава прийнятті цього наказу, зазначено Бойове розпорядження командира НОМЕР_3 окремої бригади №57 від 31.-05.2022, посвідчення на відрядження.

Згідно копії витягу з наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31.05.2022 №117 ( АДРЕСА_1 ) вважати такими, що прибули до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які залучаються та беруть безпосередню участь в угрупуванні об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, з метою виконання службових (бойових) завдань, зокрема ОСОБА_1 .

Наказом від 02.08.2022 командира НОМЕР_3 окремої бригади від 02.08.2022 №189 вважати і ОСОБА_1 таким що прибув і приступив до виконання службових обов`язків з смт. Желанне Донецької області, підстава прийняття наказу, зазначено бойове розпорядження від 01.08.2022 №95.

Таким чином, судом встановлено, що із поданих доказів вбачається, що підставою їх видачі слугували накази командира, бойове розпорядження, рапорт.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані та додані до справи, позивачем документи, є належними та достовірними доказами того, що позивач у періоди часу з 31.05.2022 року по 02.08.2022 року забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), а отже ОСОБА_1 набув право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100000грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Скаржник як у відзиві на позов так і в апеляційній скарзі зазначає про незгоду з доводами позову та із судовим рішенням, оскільки військова частина не отримувала належно оформлених документів щодо позивача для можливості здійснити спірну виплату.

Проте такі доводи свідчать про те, що відповідач перекладає на позивача тягар надання довідки та інших документів, оформлення яких не належить до його повноважень і це не передбачено законодавством.

Враховуючи зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 77 КАС України відхиляє доводи відповідача, на підтвердження доводів скарги, що документальне підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (бойові накази, журнали, рапорти, тощо) за спірний період до відповідача не надходило.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року в адміністративній справі №160/4341/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення (14.05.2025) та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 14.05.2025р.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак

суддяА.В. Шлай