Постанова

від 14.05.2025 по справі 620/14746/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/14746/24 Головуючий у І інстанції - Ткаченко О.Є.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Бужак Н.П., Собківа Я.М.,

при секретарі: Руденко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краншип» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 08 серпня 2024 року № 12361/ж10/25-01-07-00.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказав, що у зв`язку з форс-мажорними обставинами, про які повідомлено листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, перебіг строків розрахунків за доставку товарів по імпорту повинен бути зупинений на весь період їх дії, пеня за порушення строків розрахунків не має нараховуватись, а нарахована пеня - анульована.

Позивач також зазначає, що 180-ти денні строки отримання валютної виручки, встановлені відповідно до вимог частини 2 статті 13 Закону, пунктом 14 прим. 2 Постанови Національного банку України № 18, були зупинені згідно з пунктом 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 07.03.2022 по 01.08.2023. Таким чином, відлік 180-ти денного строку отримання валютної виручки має розраховуватись не з дати оформлення митних декларацій, а із дати відновлення перебігу строків отримання валютної виручки - 02.08.2023.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краншип» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Краншип» посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип», в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників Сторін, дослідивши та перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами ГУДПС у Чернігівській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.04.2023 по 31.03.2024 з метою дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов контрактів № 07/08/23-1FB від 07.08.2023 та № 31/10/23 від 31.10.2023, договору № 1S від 01.04.2023.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 28.06.2024 № 9128/Ж5/25-01-07-06-01, відповідно до висновків якого встановлено порушення Позивачем вимог ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», пункту 14 прим. 2 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» та п. 1 прим. 2 постанови Правління НБУ «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 14.05.2019 № 67 в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортній операції згідно контрактів: № 1S від 01.04.2023 укладеного з нерезидентом SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A. (Швейцарія), у сумі 205 873,07 євро на 23 кал. днів; у сумі 60 859,20 євро на 23 кал. днів; у сумі 57 959,20 євро на 8 кал. днів; № 07/08/23-1FB від 07.08.2023, укладеного з нерезидентом SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A. (Швейцарія), у сумі 131 919,72 євро на 21 кал. днів; у сумі 106 806,48 євро на 21 кал. днів; № 31/10/23-1MW від 31.10.2023 р., укладеного з нерезидентом SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A. (Швейцарія), у сумі 176 350,02 євро на 27 кал. днів; у сумі 257 014,80 євро на 25 кал. днів; у сумі 89 764,96 євро на 1 кал. день.

На підставі викладеного, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2024 року № 12361/ж10/25-01-07-00, яким до Позивача застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за порушення розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 2 819 659,50 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 14.2. Постанови Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 18, яким визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року

Таким чином, у порушення частин 1, 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за несвоєчасне надходження валютної виручки в законодавчо встановлені терміни при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, укладених між Позивачем та компанією SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A., Відповідачем правомірно було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2024 року № 12361/ж10/25-01-07-00.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон № 959-ХІІ) господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Статтею 4 Закону № 2473-VIII передбачено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

За змістом частини 5 статті 11 Закону № 2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статті 13 Закону № 2473-VIII).

Відповідно до п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих, операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (далі - Положення № 5) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи, Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова № 18).

Пунктом 14-2 Постанови № 18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до пункту 14-3 Постанови № 18 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:

- не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

- застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 22 розділу II Положення № 5 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення не поширюються на операції в незначному розмірі з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Підпунктом 7 пункту 2 розділу І Положення № 5 передбачено, що незначний розмір валютної операції (далі - незначний розмір) - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення і операції), який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що і підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері і: запобігання та. протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до пункту 4 статті 13 Закону № 2473- VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Згідно з частиною 6 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка і уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника- нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується (частина 7 статті 13 Закону № 2473-VIII).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, станом на 31.03.2024 року розрахунки по договору № 1S від 01.04.2023 з нерезидентом SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A. (Швейцарія) не завершені, обліковується дебіторська заборгованість в сумі 1 466 364,25 євро, а саме:

- по операціям від 30.09.2023 року на суму 698 160,45 євро, граничний строк розрахунків за операцією - 27.03.2024;

- по операціям, наданим Позивачем нерезиденту 31.12.2023 на суму 509 086,09 євро, граничний строк розрахунків за операцією - 26.09.2024.

- по операціям, наданим Позивачем нерезиденту 31.03.2024 на суму 259 117,71 євро, граничний строк розрахунків за операцією - 27.06.2024.

Таким чином, встановлено порушення частин 1, 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням пункту 14 прим. 2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортним операціям згідно договору № 1S від 01.04.2023, укладеного з нерезидентом SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A. (Швейцарія), у сумі 205 873,07 євро на 23 календарних дня (з 27.12.2023 по 18.01.2024), у сумі 60 859,20 євро на 23 календарних дня (з 27.12.2023 по 18.01.2024) та у сумі 57 959,20 євро на 8 календарних дні (з 19.01.2024 по 26.01.2024).

Згідно умов контракту купівлі-продажу № 07/08/23-1FB від 07.08.2023 та додаткової угоди № 1 від 07.08.2023 Позивачем здійснено продаж компанії SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A. (Швейцарія) ячменю українського походження, насипом, врожаю 2023 року на загальну суму 238 726, 20 євро (9 437 873,21 грн), що засвідчено митними деклараціями ЕК 10 ДР № 23UA500370006956U4 від 24.08.2023 на суму 131 919,72 євро (5 215 353,79 грн), ЕК 10 ДР № 23UA500370006958U2 від 24.08.2023 на суму 106 806,48 євро (4 222 519,42 грн).

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону № 2473-VIII, з урахуванням пункту 14-2 Постанови № 18 граничний строк надходження валютної виручки становив 19.02.2024.

Проте, оплата за відвантажений товар надійшла в повному обсязі в сумі 238 726,20 євро (9 437 873,21 грн.) з простроченням платежу 11.03.2024, що підтверджено платіжним документом.

Таким чином, встановлено порушення частин 1, 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням пункту 14 прим. 2 Постанови № 18 в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортним операціям згідно контракту № 07/08/23-1FB від 07.08.2023, укладеного з нерезидентом SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A. (Швейцарія)), у сумі 131 919,72 євро на 21 календарний день (з 20.02.2024 по 11.03.2024), у сумі 106 806,48 євро на 21 календарний день (з 20.02.2024 по 11.03.2024).

Згідно контракту купівлі-продажу № 31/10/23-1MW від 31.10.2023 та додаткової угоди № 1 від 20.12.2023 Позивачем здійснено продаж компанії SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A. пшениці 2, 3 та/або 4 класу, насипом, врожаю 2023 року на загальну суму 523 129,78 євро (20 743 353,78 грн), що засвідчено митними ЕК 10 ДР № 23UA500410002504U0 від 16.11.2023 на суму 176 350,02 євро (6 947 115,05 грн), ЕК 10 ДР № 23UA500410002518U0 від 18.11.2023 на суму 257 014,8 євро (10 102 069,52 грн), ЕК10 ДР № 23UA500410002661U7 від 27.12.2023 на суму 499 113,60 євро (3 694 169,21 грн).

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону № 2473-VIII, з урахуванням пункту 14-2 Постанови № 18 граничний строк надходження валютної виручки становив 13.02.2024, 15.02.2024, 25.03.2024.

Проте, валютна виручка від нерезидента за відвантажений товар надійшла в повному обсязі в загальній сумі 523 129,78 євро (21 883 544,73 грн.) 11.03.2024 в сумі 433 364,82 євро (18 069 449,53 грн), 26.03.2024 в сумі 89 764,96 євро (3 814 095,20 грн).

Таким чином, встановлено порушення частин 1, 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 12 постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів», у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортним операціям згідно контракту № 31/10/23-1MW від 31.10.2023, укладеного з нерезидентом SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A. (Швейцарія), у сумі 176 350,02 євро на 27 календарних дні (з 14.02.2024 по 11.03.2024), у сумі 257 014,80 євро на 25 календарних днів (з 16.02.2024 по 11.03.2024), у сумі 89 764,96 євро на 1 календарний день (з 26.03.2024 по 26.03.2024).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення нерезидентом законодавчо встановленого строку розрахунку з Позивачем за договором про надання послуг № 1S від 01.04.2023 та контрактами купівлі-продажу № 07/08/23-1FB від 07.08.2023, № 31/10/23-1MW від 31.10.2023.

Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що не порушував граничні строки розрахунків, які передбачені Законом № 2473-VIIІ та пунктом 14-2 Постанови № 18 у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин.

Як на підставу зазначеного, Позивач посилається на лист від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України.

Колегія суддів звертає увагу, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Згідно з частиною 6 статті 13 Закону № 2473-VIIІ у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР (далі - Закон № 671/97-ВР) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з частиною 3 статті 14 Закону № 671/97-ВР Торгово-промислова плата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону № 671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Так, на підтвердження існування форс-мажорних обставин по вищевказаним контрактам Позивач мав звернутись до Торгово-промисловою палати за отриманням відповідних сертифікатів.

Проте, Позивачем не надано доказів вчинення вказаних дій та отримання відповідних сертифікатів про засвідчення за контрактами форс-мажорних обставин.

Так, Позивачем було надано на підтвердження форс-мажорних обставин загальний офіційний лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України, який підтверджує, що форс-мажорні обставини: військова агресія РФ проти України, повномасштабне вторгнення, що стало підставою для введення воєнного стану з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 910/7679/22.

Щодо листа нерезидента Позивача про неможливість проведення оплати за поставлений згідно контрактів Товар колегія суддів звертає увагу, що він не підтверджує неможливість вчасної оплати, оскільки даний лист надісланий Позивачу вже після пропуску строку сплати (термінів виконання зобов`язань), крім того з даного листа неможливо зробити висновок чи дійсно була спроба у нерезидента SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A. здійснити оплати вчасно та що саме стало причиною несвоєчасної оплати.

Таким чином, надані Позивачем докази (лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України, лист нерезидента про неможливість проведення оплати за поставлений згідно контрактів Товар) не підтверджують форс-мажорних обставин причин несвоєчасного надходження частини валютної виручки від нерезидента.

Щодо доводів Позивача про відсутність підстав для нарахування пені, оскільки 180-ти денні строки отримання валютної виручки, встановлені відповідно до вимог частини 2 статті 13 Закону, пунктом 14 прим. 2 Постанови № 18, були зупинені згідно з пунктом 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 07.03.2022 по 01.08.2023, колегія суддів зазначає таке.

Підпунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Проте , Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону «Про валюту і валютні операції», застосовуються положення саме Закону «Про валюту і валютні операції».

Як вже було зазначено раніше, статтею 13 Закону № 2473-VIIІ врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону № 2473-VIIІ у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIIІ встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Верховний Суд у постанові від 23 липня 2024 року у справі № 240/2564/22 вказав, що підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду - відсутні.

Частинами 1-3 ст. 3 Закону № 2473-VIIІ передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Отже, спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 14.2. Постанови № 18, яким визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.

Аналогічний правовий висновок викладено Судoвoю палатою з рoзгляду справ щoдo пoдатків, збoрів та інших oбoв`язкoвих платежів Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 520/2941/24.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у порушення частин 1, 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за несвоєчасне надходження валютної виручки в законодавчо встановлені терміни при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, укладених між Позивачем та компанією SOFTCOMMODITIES TRADING COMPANY S.A., Відповідачем правомірно було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2024 року № 12361/ж10/25-01-07-00, з чим погоджується і колегія суддів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип», викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Н.П. Бужак

Я.М. Собків

Повний текст складено 14.05.2025 року.