Постанова

від 14.05.2025 по справі 320/32435/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року

м. Київ

справа № 320/32435/23

адміністративне провадження № К/990/9667/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В, Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 320/32435/23

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛА ФУДЗ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛА ФУДЗ» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду (суддя С. В. Харченко) від 09 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Н. В. Безименна, Л. В. Бєлова, А. Ю. Кучма) від 06 лютого 2025 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 22 вересня 2023 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛА ФУДЗ» (далі - ТОВ «ГАЛА ФУДЗ», позивач, скаржник) надійшов адміністративний позов до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13 грудня 2022 року № 7840659/39833237;

зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 04 жовтня 2022 року № 113 датою її подання на реєстрацію 14 листопада 2022 року.

2. Позовну заяву ТОВ «ГАЛА ФУДЗ» ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даного судового рішення шляхом подання до суду письмового пояснення стосовно дотримання позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом із зазначенням відомостей, що дозволять суду визначити початок його перебігу, а у разі пропуску такого строку - заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.

3. 23 жовтня 2023 року до Київського окружного адміністративного суду на виконання вимог вказаної ухвали Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, яка обґрунтована тим, що 24 березня 2023 року відбулась вірусна атака, внаслідок якої ТОВ «ГАЛА ФУДЗ» втратило доступ до своїх основних баз даних та в період з 24 березня 2023 року по 17 серпня 2023 року відбувалось відновлення архівів та баз даних.

Позивач зазначає, що з метою усунення наслідків зовнішньої вірусної атаки позивач звернувся до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яка на підставі укладеного з позивачем договору від 28 грудня 2022 року № 39/28122022 виконує роботи з автоматизації фінансово господарської діяльності підприємства на базі програмних продуктів «BAS».

У період з 24 березня 2023 року по 17 серпня 2023 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у відповідності до вимог наведеного вище договору виконувались роботи з автоматизації фінансово господарської діяльності позивача на базі програмних продуктів «BAS», у тому числі: відновлення архівів та баз даних «Мedoс», «Fredo ДокМен»; перенесення даних на новий сервер; налагодження обміну даними між обліковими системами. Виконання наведених вище робіт зафіксовано сторонами правочину в акті надання послуг від 18 серпня 2023 року № 145.

Позивач звертає увагу на те, що саме 18 серпня 2023 року він ознайомився із надісланим податковим органом рішенням від 27 березня 2023 року № 30044/39833237/2 внаслідок отримання (відновлення) 17 серпня 2023 року доступу до архівних даних електронного кабінету платника податків.

Неможливість ознайомлення із доставленим до електронного кабінету позивача рішенням комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 березня 2023 року № 30044/39833237/2 упродовж майже 5 місяців позивач вважає обставинами, що не залежали від його волі, оскільки були спричинені зовнішніми негативними факторами чужої зловмисної поведінки.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що даний адміністративний позов був поданий до канцелярії Київського окружного адміністративного суду значно раніше за дату, проставлену канцелярією на штампі вхідної кореспонденції.

4. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року, позовну заяву Товариства повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 06 березня 2025 року через систему «Електронний суд» Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 202 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року, та передати справу № 320/32435/23 на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

7. Відповідач скористався своїм процесуальним правом та 15 квітня 2025 року подав до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки вважає доводи такої скарги безпідставними, а оскаржувані рішення - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

9. Станом на час розгляду справи відзиву від ДПС України до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає подальшого її розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами подання позивачем на реєстрацію податкову накладну від 04 жовтня 2022 року № 113 рішенням комісії ГУ ДПС у м. Києві від 13 грудня 2022 року № 7840659/39833237 відмовлено у реєстрації вказаної податкової накладної.

11. За наслідками оскарження вказаного рішення до Комісії ДПС України, рішенням останньої від 27 березня 2023 року № 30044/39833237/2 в задоволенні скарги було відмовлено.

12. Вважаючи відмову в реєстрації податкової накладної протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом 22 вересня 2023 року відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанцій.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

13. Повертаючи позовну заяву на підставі частини другої статті 123, пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що наведені апелянтом причини пропуску строку на звернення до суду з даним позовом не підтверджені належними та допустимими доказами і не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного позивачем строку суд не вбачає.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

15. Зокрема, Товариство зазначає, що суди не дослідили усі зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не надали оцінки цим доказам у їх сукупності, застосували при вирішенні питання надмірний формалізм, не усунув правову невизначеність, що призвело фактично до неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд. Також посилається на постанови Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 01 лютого 2024 року у справі № 990/270/23.

16. Звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції не усі докази, на які посилався позивач у апеляційній скарзі, були досліджені з наступною оцінкою у мотивувальній частині постанови. Це стосується доказів в вигляді зави про поновлення строку на звернення до суду із позовом від 27 вересня 2023 року та ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі № 320/31090/23 між тим самим позивачем та відповідачами. Зазначає, що суд апеляційної інстанції формально підійшов до розгляду доводів позивача, зовсім не звернув увагу та не надав у постанові своєї оцінки тому факту, що в аналогічній ситуації інший склад суду брав ті ж самі подані докази щодо неможливості доступу до електронного кабінету та необхідність відновлення доступу та архіву даних, як поважну причину для поновлення строку

17. Позивач стверджує, що у матеріалах справи № 320/32435/23 відсутні докази, які б свідчили про байдужість позивача або його небажання дізнатись про існуюче рішення податкового органу, навпаки, його дії свідчать про наполегливе намагання скористатись своїм правом на судове оскарження рішення, яке фактично перешкоджає його передбачуваній економічній діяльності.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

19. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України

20. Частиною першої статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

21. Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.

22. Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, зокрема, щодо необхідності дотримання особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відповідних строків.

23. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

24. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

25. Правові висновки щодо порядку застосування статті 118 КАС України викладені, зокрема у постановах Верховного Суду 17 вересня 2021 року у справі № 420/473/20, від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20, від 1 червня 2022 року у справі № 460/100/21, від 18 січня 2023 року у справі № 160/6211/21 та від 14 березня 2023 року у справі № 160/26351/21.

26. Відповідно до вимог частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

27. Частиною першою, другою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

28. Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) виснувала, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України.

29. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що у спірному випадку позивач використав процедуру адміністративного оскарження, а тому строк звернення до суду необхідно обчислювати відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України і становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на оскаржувані рішення податкового органу.

30. Такий підхід судів попередніх інстанцій до обчислення строку звернення до суду у цій справі відповідає наведеному вище правовому регулюванню та усталеній судовій практиці.

31. Відповідно до статті 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

32. Як встановлено судами, позивач подавав на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну із використанням електронного кабінету, прийняте за результатами адміністративного оскарження рішення Комісії ДПС України від 27 березня 2023 року № 30044/39833237/2 вважається врученим позивачу 27 березня 2023 року.

33. При цьому, слід зауважити, що позивач не заперечував проти отримання документів через електронний кабінет, а також не порушував питання щодо необхідності надсилання їх додатково в інший спосіб.

34. Отже, як правильно було зазначено судами попередніх інстанцій, в силу статті 122 КАС України та наведених положень ПК України з 28 березня 2023 року розпочався перебіг строку на оскарження рішення комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13 грудня 2022 року № 7840659/39833237.

35. У той час, відповідно до наявної в матеріалах справи копії позовної заяви її реєстрації в суді першої інстанції проведена 22 вересня 2023 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 122 КАС України тримісячного строку звернення до суду.

36. Слід звернути увагу на те, що позивач у цій справі не заперечує, що порушив тримісячний строк звернення до суду, встановлений частиною четвертою статтею 122 КАС України.

37. Натомість, позивач наполягає на тому, що строк звернення до суду він пропустив з поважних причин, тому він підлягає поновленню

38. Враховуючи викладене, при касаційному перегляді слід оцінити дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при вирішенні питання щодо поважності наведених Товариством причин пропуску строку звернення до суду.

39. Частина перша статті 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

40. При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

41. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

42. Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

43. Поряд з наведеним суд касаційної інстанції звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

44. Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

45. У цій справі позивач доводив як судам попередніх інстанцій, так і касаційному суду, що пропуск ним строку звернення до суду, який становить п`ять місяців, зумовлений поважними причинами, які, якщо їх узагальнити, зводяться до наступного:

24 березня 2023 року відбулась вірусна атака, внаслідок якої ТОВ «ГАЛА ФУДЗ» втратило доступ до своїх основних баз даних та в період з 24 березня 2023 року по 17 серпня 2023 року відбувалось відновлення архівів та баз даних;

в реальності він звернувся до суду з даним позовом 11 серпня 2023 року, на підтвердження чого подає копію першої сторінки позовної заяви з відтистком штампу про одержання документу Київським окружним адміністративним судом.

46. Перевіривши наведене скаржником обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд касаційної інстанції знаходить його таким, що у повному обсязі ґрунтується на суб`єктивному ставленні позивача до наведених ним обставин. Водночас зазначені доводи жодним чином не можуть сприйматись як об`єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача та дійсно унеможливили звернення до суду у більш стислі строки, на що правильно вказали суди попередніх інстанцій.

47. Так, додані копії договору від 23 квітня 2021 року № 36/23042021, від 28 грудня 2022 року № 39/28122022 та акт про надання послуг № 145 від 18 серпня 2023 року свідчать, що в період з 24 березня 2023 року по 17 серпня 2023 року ФОП ОСОБА_1 надавала ТОВ «ГАЛА ФУДЗ» послуги з виконання робіт з 24.03.2023 по 17.08.2023 по автоматизації фінансово-господарської діяльності підприємства на базі програмних продуктів «BAS», а саме: Відновлення архівів та баз даних Medoc, FREDO ДокМен, 1С: Підприємство. Управління торговим підприємством для України, Business automation software for accounting. CORP. Business automation software for small company. Kit for 5 users PROF. Перенесення даних на новий сервер. Налагодження обміну даними між обліковими системами (а.с.33).

48. Водночас подані позивачем документи, хоча й підтверджують факт надання послуг з відновлення архівів та баз даних у зазначений період, проте не містять жодних доказів вірусної атаки як такої, а також не свідчать про втрату доступу до електронного кабінету платника податків, та періоду, за яких проводилось відновлення архівів позивача, чи інші об`єктивні перешкоди, які унеможливлювали здійснити підготовку, складання позову та подальшого звернення до суду.

49. Таким чином, додані до заяви про поновлення процесуального строку документи не можуть бути визнані належними та достатніми доказами поважності причин його пропуску. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для поновлення строку звернення до суду є обґрунтованим

50. Верховний Суд неодноразово зазначав, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

51. Позивачем, як платником податків, який 20 березня 2023 року подав скаргу на рішення комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13 грудня 2022 року № 7840659/39833237, та обґрунтовано в рамках закону очікує на вирішення відповідачем-2 поставлених у скарзі питань упродовж календарних 10 днів з дня її отримання податковим органом, не надано жодних пояснень стосовно неможливості звернення до контролюючого органу із запитом про результати розгляду скарги, про отримання копії рішення про результати розгляду скарги в паперовому форматі внаслідок неможливості відновити доступ до електронного кабінету.

52. Будь яких доказів інформування податкового органу або державних органів, відповідальних за забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з кіберзлочинністю, про вчинення відносно позивача вірусної атаки, що вплинула на господарську діяльність підприємства та на виконання ним обов`язків, визначених чинним законодавством України, також не надано.

53. Щодо доводів позивача про те, що фактично він звернувся до суду з даним позовом 11 серпня 2023 року, на підтвердження чого подано копію першої сторінки позовної заяви з відбитком штампу про одержання документу Київського окружного адміністративного суду про її отримання.

54. Як обґрунтовано зазначили суди попередніх інстанцій, надана позивачем копія першої сторінки позовної заяви з відміткою про її подання 11 серпня 2023 року суперечить власним твердженням позивача про те, що до 17 серпня 2023 року він не був ознайомлений з рішенням ДПС України від 27 березня 2023 року № 30044/39833237/2, що виключало можливість звернення до суду.

55. Крім того, матеріали справи містять копію адміністративного позову, датовану 04 вересня 2023 року (а.с.10), що спростовує позицію позивача щодо звернення до суду 11 серпня 2023 року, оскільки свідчить про підписання позовної заяви директором ТОВ «ГАЛА ФУДЗ» лише 4 вересня 2023 року.

56. Сукупність наведених обставин може свідчити про намагання позивача викривити фактичні дані щодо дати ознайомлення з рішенням ДПС України, а також дати подання позову, з метою створення формальних підстав для поновлення строку звернення до суду, які насправді не ґрунтуються на об`єктивних доказах.

57. На цій підставі колегія суддів зазначає, що відповідно до статей 2 та 45 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є одним з основних принципів адміністративного судочинства; учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

58. Окрім того, та обставина, що в інших справах позивачу суд поновив строк звернення до суду, не доводить наявність відповідних підстав у цій справі.

59. Окремі посилання заявника в касаційній скарзі на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 01 лютого 2024 року у справі № 990/270/23 та Верховного Суду, викладені в постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, не беруться до уваги, оскільки не є релевантними для справи яка переглядається.

60. Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції висновує, що сукупність обставин у цій справі вказує на те, що Товариство у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданого законом процесуального права на подання адміністративного позову. Належних доказів на підтвердження наявності обмежень для підготовки позову у спірний період не було надано ні судам попередніх інстанцій, ні до суду касаційної інстанції.

61. Така поведінка позивача не може бути визнана сумлінною, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду.

62. При цьому касаційна скарга не утримує жодних доводів в частині повноти наданої судами оцінки підставам, які, на думку позивача, свідчать про поважність причин пропуску ним строку звернення до суду, встановленого частиною четвертою статті 122 КАС України.

63. Аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених судами висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 КАС України.

64. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду, а також свідчили б про порушення судами норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

65. Суд враховує, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

66. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

67. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

68. ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення у справі «Мушта проти України» (заява № 8863/06) нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не повинні перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

69. У рішенні у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, п. 41) ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні проміжки часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків.

70. Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

71. Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛА ФУДЗ» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №320/32435/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов