Ухвала

від 13.05.2025 по справі 553/1804/25

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/1804/25

Провадження № 2/553/1068/2025

У Х В А Л А

Іменем України

13.05.2025м. Полтава

Суддя Подільськогорайонного судуміста ПолтавиГрошова Н.М.,розглянувши матеріалипозовної заяви ОСОБА_1 , в інтересахякого дієпредставник адвокат НаконечнаОлена Миколаївна до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опікита піклуваннявиконавчого комітетуПодільської районноїу м.Полтаві ради,Подільський відділдержавної виконавчоїслужби умісті ПолтавіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати аліментів,

в с т а н о в и в :

До Подільського районногосуду містаПолтави звернувсь ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Наконечна Олена Миколаївна з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить:

- припинити стягнення аліментів із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на утримання дитини ОСОБА_3 за судовим наказом від 06.12.2022 по справі № 553/6074/22;

- звільнити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на утримання дитини ОСОБА_3 за судовим наказом від 06.12.2022 по справі № 553/6074/22.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Грошовій Н.М.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява подається з додержанням вимог, викладених у стаття 175,177 цього кодексу.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами ч.1 ст.185 ЦПК України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху для забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Вищенаведена позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175 ЦПК України, а саме:

- п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У позовній заяві позивач зазначає, що з 2022 року, з моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, відповідач разом з донькою виїхала на постійне місце проживання за кордон. На даний час вони проживають в громаді Крісьє (фр. Crissier) в Швейцарії в кантоні Во, місто Лозанна. В 2023 позивач також виїхав за кордон, в Швейцарію, де на даний час і перебуває.

З початку 2024 відповідач вже двічі зверталася до суду за місцем свого проживання з позовом про стягнення аліментів з позивача за законодавством Швейцарії. Перший позов про стягнення аліментів з позивача було відкликано самою ж відповідачкою у зв`язку з тим, що позивач перебуває на соціальному забезпечені та отримує соціальні виплати вказаної країни, тому відповідно з нього не підлягають стягненню аліменти на утримання дитини (копія рішення по даному позову додається до позовної заяви). Другий позов про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання доньки - ОСОБА_3 поданий ОСОБА_2 на даний час перебуває на розгляді в суді в місті Лозанна.

У порушення вказаних вимог позивачем не зазначено доказів, що підтверджують вищевказані обставини.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина друга статті 95 ЦПК).

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Отже, Законом встановлено вимоги, відповідно до яких сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

У свою чергу, із наданих ВССУ роз`яснень, які викладені у листі «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013 року слідує, що суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Як установлено, до позовної заяви додані документи (а.с. 12 - 19) із змісту яких вбачається, що це є роздруківка перекладу, виконаного в інтернет мережі з французької на українську мову. Однак матеріали справи не містять оригіналу даного документа.

При цьому, до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Відповідність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

Україна таШвейцарія єучасниками Конвенції,що скасовуєвимогу легалізаціїіноземних офіційнихдокументів(Гаага, 05 жовтня 1961 року).

Відповідно до ст. 1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів, дана Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Згідно ст. 3 Конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються:

a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця;

b) адміністративні документи;

c) нотаріальні акти;

d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Таким чином, до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином та з проставленням апостилю у відповідності до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам п.2, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки позивачем не зазначено актуальне місце проживання чи перебування, поштовий індекс в Швейцарії позивача та відповідача на час звернення до суду з позовом, а також не надано доказів, що підтверджують викладені у позові обставини.

За таких обставин, суд вважає заяву такою, що не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України та пропонує позивачу:

- зазначити актуальні місце проживання чи перебування позивача та відповідача на час звернення до суду з даним позовом;

- надати докази, що підтверджують викладені у позові обставини, а саме проживання позивача та відповідача в Швейцарії, звернення відповідача на території Швейцарії до суду з позовами про стягнення аліментів, а також рішення прийняті в даних справах.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищезазначені обставини, суддя позбавлений можливості вирішити питання відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків.

Керуючись статями 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати аліментів залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали.

Запропонувати позивачу, відповідно до вказівок судді, у наданий строк усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки, інакше позовна заява буде вважатися неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали направити позивачу та його представнику по зазначеним у позовній заяві адресам.

Суддя Н.М. Грошова