Рішення

від 29.04.2025 по справі 351/1859/24

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №351/1859/24

Номер провадження №2/351/180/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

за участі секретаря - Григоращук В.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіСнятині цивільну справуза позовомадвоката ПетричкаОлександра Євгеновича,який дієв інтересах ОСОБА_1 до Снятинської міської ради, про визнання права власності та встановлення юридичного факту, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Петричка О.Є. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Снятинської міської ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно.

Представник позивача позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , який за життя остання заповіла позивачці.

15 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки на день смерті спадкодавиці позивачка не була зареєстрована разом з померлою, а тому вважається такою, яка не прийняла спадщину.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_2 певний час проживала та була зареєстрована в будинку престарілих в м. Івано-Франківськ, але згодом позивачка забрала її проживати до себе за адресою АДРЕСА_2 , тобто фактично, позивачка постійно проживала із спадкодавицею на час відкриття спадщини.

Окрім того, за життя ОСОБА_2 не оформила належним чином право власності на спадкове майно. Станом на 15.04.1991 р. за адресою по АДРЕСА_1 , крім спадкодавиці ОСОБА_2 , були зареєстровані також ОСОБА_3 , яка померла 2015 р., ОСОБА_4 , який помер 2005 р., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

У зв`язку із тим, що позивачка не може реалізувати своє право на спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом у нотаріальній конторі, вона змушена звернутись із даним позовом до суду.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності ОСОБА_1 . Заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, представник Снятинської міської ради подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, проти задоволення позову не заперечують.

Суд, дослідивши та перевіривши зібрані докази в їх сукупності, вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 .

З долученої до матеріалів справи копії заповіту від 13.10.2010р. вбачається, що ОСОБА_2 заповіла усе своє майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказаний заповіт посвідчений секретарем Прутівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської обалсті Воєвідка М.Д.

Відповідно до довідки Старостинського округу № 4 с. Прутівка №65 від 18.01.2024р., станом на 15.04.1991 р. у господарстві за адресою АДРЕСА_1 (робітничий двір) були зареєстровані: голова двору ОСОБА_2 , 1923 р.нар., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_3 , 1950 р.нар., яка померла у 2015 році; ОСОБА_4 , 1948 р.нар., який помер у 2005 році; ОСОБА_5 , 1972 р.нар. та ОСОБА_6 , 1948 р.нар.

Відповідно до довідки Старостинського округу № 4 с. Прутівка №64 від 18.01.2024р., ОСОБА_1 , 1975 р.нар. на день смерті ОСОБА_2 проживала разом із нею по АДРЕСА_2 , здійснювала догляд та організовувала обряд поховання.

Згідно довідки №240 від 28.04.2025р., наданої Старостинським округом №4 Снятинської міської ради вбачається, що з господарства АДРЕСА_1 вибули: ОСОБА_6 , 1984 р.нар. (вибула 01.12.2015р.), ОСОБА_5 , 1972 р.нра. ( вибув ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_2 , 1923 р.нар. (померла ), ОСОБА_3 , 1950 р.нар. (померла).

Технічний паспорт на садибний (індивідуальний ) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовлено ОКП Коломийського МБТІ на замовлення ОСОБА_1 .

Згідно довідки №46/02-14 від 15.01.2024р., виданої Першою Снятинською державною нотаріальною конторою Коломийського району Івано-Франківської області слідує, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживала в с. Прутівка Коломийського району заведена спадкова справа №6/2024 на підставі заяви про видачу спадщини за заповітом від 08.01.2024р. за №11 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки с. Прутівка Коломийського району. Заяв від інших спадкоємців не надходило.

Постановою державного нотаріуса Першої Снятинської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області від 15.01.2024р. №47/02-31, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці с. Прутівка Коломийського району відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропущеним строком на прийняття спадщини.

Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які містяться в матеріалах справи, слідує, що ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 більше шести років.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1222, 1223 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За змістом ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до п.1 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає справи про встановлення фактів, коли такі факти породжують юридичні наслідки від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, коли встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч.1ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Метою встановлення факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

На підставі вище наведеного суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, встановлення факту постійного проживання позивача ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 та визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

На підставі ст.ст. 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1223, 1225, 1264, 1268, 1269, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 293 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Встановити факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо досуду апеляційноїінстанції здня йогопроголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ